КОНСУЛЬТУЄ ДПА УКРАЇНИ
Департамент податку на прибуток та інших податків і зборів (обов'язкових платежів)
Рентні платежі
В Україні користування надрами є платним, за винятком:
землевласників і землекористувачів, які здійснюють у встановленому порядку видобування корисних копалин місцевого значення для власних потреб або користуються надрами для господарських і побутових потреб на наданих їм у власність чи користування земельних ділянках;
користувачів надр - за проведення регіональних геолого-геофізичних робіт, геологічних зйомок, інших геологічних робіт, у тому числі розвідувального буріння з відбором зразків, проб, спрямованих на загальне вивчення надр, пошуки і розвідку родовищ корисних копалин, та робіт з прогнозування землетрусів і дослідження вулканічної діяльності, інженерно-геологічних, еколого-геологічних та палеонтологічних досліджень, контролю за режимом підземних вод, а також за виконання інших робіт, що проводяться без порушень цілісності надр, якщо вони виконуються за рахунок державного бюджету, бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя;
користувачів надр - при організації геологічних об'єктів природно-заповідного фонду;
користувачів надр - за здійснення розвідки корисних копалин у межах гірничого відводу, наданого їм для видобування корисних копалин;
користувачів надр - державних дитячих спеціалізованих санаторно-курортних закладів за здійснення видобутку мінеральних вод у частині, що використовується для лікування на їх території.
Користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземні юридичні особи та громадяни.
ПИТАННЯ: 1. Чи правомірно відносити кварцити до корисних копалин місцевого значення, якщо запаси корисних копалин затверджено для кварцитів, придатних для виробництва динасу та феросплавів, а також кварцитів, придатних для виробництва щебеню будівельного?
ПИТАННЯ: 2. Підприємство використовує воду із артезіанської свердловини виключно для забезпечення санітарно-гігієнічних потреб своїх працівників. Чи є таке підприємство платником збору за геологорозвідувальні роботи?
ПИТАННЯ: 3. У власності підприємства є пансіонат на Азовському морі, і для забезпечення працівників та відпочиваючих водою за власні кошти пробурено свердловину. Чи повинно підприємство сплачувати збір за геологорозвідувальні роботи, якщо воду використовують для забезпечення соціально-побутових потреб відпочиваючих та працівників пансіонату?
ПИТАННЯ: 4. Чи потрібно застосовувати при обчисленні збору за геологорозвідувальні роботи коефіцієнт 1,2, якщо видобуток метану при видобуванні кам'яного вугілля є технологічно вимушеним, але після видобутку газ використовується підприємством?
ПИТАННЯ: 5. Які базові нормативи платежів за користування надрами необхідно застосовувати в 2008 р. при видобуванні вапняку для виготовлення вапна та для цукрової промисловості?
ПИТАННЯ: 6. Підприємство здійснює видобуток промислових підземних вод. Чи потрібно за таку воду сплачувати платежі за користування надрами для видобування корисних копалин?
ВІДПОВІДЬ: 1. Відповідно до переліку корисних копалин, затвердженого постановою № 827, кварцити віднесено до корисних копалин загальнодержавного значення. Водночас такі корисні копалини, як кварцит, використовуються у декількох напрямах, і належність родовища корисної копалини за напрямом використання визначається рішенням Державної комісії по запасах корисних копалин.
Якщо цією Комісією надрокористувачу затверджено запаси для кварцитів, придатних для виробництва динасу та феросплавів, а також кварцитів, придатних для виробництва щебеню будівельного (тобто за двома напрямами використання), то кварцити, придатні для виробництва динасу та феросплавів, - це корисна копалина загальнодержавного значення, а для виробництва щебеню будівельного - корисна копалина місцевого значення.
Згідно з п. 1 ст. 31 Кодексу про надра платежі за користування надрами за видобування корисних копалин загальнодержавного значення стовідсоткове спрямовуються до державного бюджету, а за видобування корисних копалин місцевого значення - стовідсоткове до бюджетів АР Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Отже, плата за користування надрами для видобування корисних копалин за обсяги погашених запасів кварциту, придатного для виробництва динасу та феросплавів, повинна перераховуватися до державного бюджету, а за обсяги погашених запасів кварциту, придатного для виробництва щебеню будівельного, - до місцевого бюджету за місцем знаходження родовища.
ВІДПОВІДЬ: 2. Справляння збору за геологорозвідувальні роботи регламентується Порядком № 115 та Інструкцією № 105/309.
Порядком № 115 визначено, що збір за геологорозвідувальні роботи справляється з надрокористувачів незалежно від форми власності, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, які видобувають корисні копалини на раніше розвіданих родовищах, а також на розташованих у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони родовищах з попередньо оціненими запасами, що за згодою заінтересованих надрокористувачів передані їм для промислового освоєння.
Відповідно до п. 7.1 Інструкції № 105/309 від сплати збору за геологорозвідувальні роботи звільняються землевласники і землекористувачі, які здійснюють у встановленому порядку видобуток корисних копалин місцевого значення для власних потреб (тобто без реалізації видобутої мінеральної сировини чи продукції її переробки) або користуються надрами для господарських і побутових потреб на наданих їм у власність чи користування земельних ділянках.
Згідно з Переліком корисних копалин, затвердженим постановою № 827, підземні води віднесено до корисних копалин загальнодержавного значення.
Враховуючи викладене, підприємство за обсяги видобутої підземної води, що використовується для задоволення санітарно-гігієнічних потреб своїх працівників, повинно сплачувати збір за геологорозвідувальні роботи до Держбюджету України в повному обсязі незалежно від напряму використання води.
ВІДПОВІДЬ: 3. Відповідно до п. 2.1 Інструкції № 105/309 платниками збору за геологорозвідувальні роботи є всі надрокористувачі незалежно від форми власності, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, які видобувають корисні копалини на розташованих у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони родовищах.
Згідно з частиною третьою п. 12 Порядку № 115 збір за виконані геологорозвідувальні роботи не справляється за видобуток підземних вод, які не використовуються в народному господарстві:
видобуток яких є технологічно вимушеним у зв'язку з видобутком інших корисних копалин в обсягах, погоджених з відповідними органами державного гірничого нагляду, державного геологічного контролю та охорони навколишнього природного середовища;
видобуваються із надр для усунення їх забруднення;
видобуваються із надр для усунення їх шкідливої дії (підтоплення, засолення, заболочування, забруднення, виникнення зсувів тощо).
Якщо підприємство використовує видобуті обсяги води для забезпечення соціально-побутових потреб відпочиваючих та працівників пансіонату, це не є підставою для звільнення його від сплати збору за геологорозвідувальні роботи.
Водночас оскільки зазначене підприємство виконувало геологорозвідувальні роботи за рахунок власних коштів, то відповідно до п. 4 Порядку № 115 надрокористувачі, які виконували геологорозвідувальні роботи частково за рахунок власних коштів, сплачують збір за геологорозвідувальні роботи з урахуванням понижуючих коефіцієнтів.
Підставою для застосування таких коефіцієнтів є довідка Держкомприроди України. Для одержання такої довідки надрокористувач подає Державному інформаційному геологічному фонду (Геоінформ) завірені копії документів, що підтверджують небюджетне фінансування виконаних геологорозвідувальних робіт (витяг з фінансового плану підприємства, кошторис витрат власних коштів, звіти про виконані геологорозвідувальні роботи за формою 01-гр та 2-гр).
Звертаємо увагу, що копія такої довідки подається надрокористувачем до органів державної податкової служби і враховується при обчисленні збору за геологорозвідувальні роботи починаючи з того кварталу, в якому її було подано.
ВІДПОВІДЬ: 4. Відповідно до визначення, наведеного у п. 2 Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, супутні корисні копалини і компоненти - це корисні копалини і компоненти, видобуток яких здійснюється разом з основними корисними копалинами, а вилучення і промислове використання технологічно можливі та економічно доцільні в процесі переробки основної мінеральної сировини.
Згідно з абзацом десятим п. 2 цієї Класифікації спільно залягаючі корисні копалини - це корисні копалини, що утворюють у розкривних і вмісних породах самостійні поклади, селективний видобуток і вилучення яких технологічно можливі та економічно доцільні в процесі видобутку основних корисних копалин. Тобто метан вугільних родовищ є спільно залягаючою корисною копалиною при видобуванні кам'яного вугілля.
Пунктом 5 Порядку № 115 визначено: якщо надро-користувачі видобувають більше одного виду корисних копалин, які залягають окремо, збір за виконані геологорозвідувальні роботи обчислюється за кожний їх вид окремо.
Отже, при обчисленні суми збору за геологорозвідувальні роботи при видобуванні спільно залягаючих корисних копалин (кам'яного вугілля і метану вугільних родовищ) збір за геологорозвідувальні роботи обчислюється за кожну корисну копалину окремо.
Згідно з п. 3.1 Інструкції № 105/309 об'єктом обчислення збору за геологорозвідувальні роботи для метану вугільних родовищ є обсяг видобутих корисних копалин, а для кам'яного вугілля - обсяг погашених запасів корисних копалин.
Тому при обчисленні збору за геологорозвідувальні роботи при видобуванні метану, спільно залягаючого з кам'яним вугіллям, до нормативів збору, встановлених для нормативів для кам'яного вугілля, не потрібно застосовувати коефіцієнт 1,2.
ВІДПОВІДЬ: 5. Підпунктом 4 п. 19 розділу другого Закону № 107-VI установлено, що в 2008 р. запроваджуються базові нормативи платежів за користування надрами для видобування корисних копалин згідно з додатком 1 до розділу другого цього Закону. Водночас п. 1 ст. 67 цього Закону зупинено на 2008 р. дію частини шостої ст. 30 Кодексу про надра в частині встановлення Кабінетом Міністрів України базових і диференційованих нормативів платежів за користування надрами для видобування корисних копалин.
Справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин регламентується Порядком № 1014 та Інструкцією № 207.
Згідно з п. 3.1 цієї Інструкції об'єктом справляння платежів за користування надрами для таких корисних копалин, як сировина нерудна для металургії, гірничо-хімічна, гірничорудна та будівельна сировина, в тому числі для видобування вапняку на вапно та вапняку для цукрової промисловості, є обсяги фактично погашених балансових і позабалансових запасів корисних копалин. При цьому відповідно до п. 3.5 зазначеної Інструкції обсяги погашених балансових і позабалансових запасів корисних копалин та обсяги видобутку корисних копалин визначаються за даними державної статистичної звітності та геолого-маркшейдерською документацією.
Згідно з п. 3.2 Інструкції № 207 обсяги фактично погашених балансових запасів корисних копалин визначаються як сума обсягів видобутих корисних копалин та фактичних їх втрат у надрах під час видобування.
Платежі за користування надрами для видобування вапняків для виготовлення вапна та для цукрової промисловості розраховуються виходячизобсягів погашених запасів кожного виду корисних копалин і базових нормативів платежів за користування надрами, запроваджених пп. 4 п. 19 розділу другого Закону № 107-VI у розмірі 9,0 грн. за 1 т погашених запасів корисних копалин.
Якщо в протоколах Державної комісії по запасах корисних копалин та у спеціальному дозволі на користування надрами для видобування корисних копалин, виданих надрокористувачу в порядку, визначеному законодавством, зазначено, що запаси затверджено для видобування вапняків для виготовлення вапна або для цукрової промисловості, то при обчисленні платежів за користування надрами для видобування цих корисних копалин надрокористувачі повинні застосовувати базовий норматив у розмірі 9,0 грн. за 1 т погашених запасів корисних копалин.
ВІДПОВІДЬ: 6. Справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин регламентується Порядком № 1014 та Інструкцією № 207.
Відповідно до п. 2.1 цієї Інструкції платниками платежів за користування надрами є всі суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, які здійснюють видобування корисних копалин.
Слід зазначити, що промислові води - це підземні води, що вміщують корисні компоненти в кількості, за якої можливе економічно ефективне їх вилучення. З промислових підземних вод вилучають такі корисні компоненти, як йод, бром, літій, стронцій, магній, германій, сульфати натрію та калію, бор та інші компоненти.
Згідно з п. 3.1 Інструкції № 207 об'єктом справляння платежів за користування надрами для таких корисних копалин, як промислові води, є обсяги видобутих корисних копалин. При цьому відповідно до п. 3.5 зазначеної Інструкції обсяги видобутку корисних копалин визначаються за даними державної статистичної звітності та геолого-маркшейдерською документацією.
Отже, за видобуток промислових вод потрібно сплачувати платежі за користування надрами.
Перелік використаних нормативних документів
Кодекс України про надра від 27.07.94 р. № 132/94-ВР (зі змінами та доповненнями, за текстом - Кодекс про надра)
Закон України № 107-VI від 28.12.2007 р. “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"
Постанова КМУ № 115 від 29.0199 р. “Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння” (зі змінами та доповненнями, за текстом - Порядок № 115)
Постанова КМУ № 432 від 05.05.97 р. “Про затвердження Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр” (за текстом - Класифікація запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр)
Постанова КМУ № 827 від 12.12.94 р. “Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення" (зі змінами та доповненнями)
Постанова КМУ № 1014 від 12.09.97 р. “Про затвердження базових нормативів плати за користування надрами для видобування корисних копалин та Порядку справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин” (зі змінами та доповненнями, за текстом - Порядок № 1014)
Наказ Держкомгеології України № 105/309, ДПА України від 23.06.99 р. “Про затвердження Інструкції про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету” (зареєстровано в Мін'юсті України 16.07.99 р. за № 474/3767, зі змінами та доповненнями, за текстом - Інструкція N” 105/309)
Наказ № 207/472/51/157 МІнекобезпеки України, Мінпраці та соціальної політики України, ДПА України, Держкомгеології України від 30.12.97 р. “Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин” (зі змінами та доповненнями, зареєстровано в Мін'юсті України 16.01.98 р. за № 20/2460, за текстом - Інструкція № 207)
Світлана ШЕВЧЕНКО,
головний державний
податковий інспектор
відділу спецпризначення
“Вісник податкової служби України” № 21 травень 2008 р.
Передплатні індекси –
22599 (укр.), 95441 (укр. з бланками звітності)
22600 (рос.), 95442 (рос. з бланками звітності)