КОЛЕГІЯ МІНІСТЕРСТВА ПАЛИВА ТА ЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
14.02.2008 N 1.1
Про підсумки роботи підприємств
паливно-енергетичного комплексу України
за 2007 рік та завдання 2008 року
Обговоривши інформацію до порядку денного "Про підсумки роботи підприємств паливно-енергетичного комплексу України за 2007 рік та завдання 2008 року", колегія відзначає, що протягом 2007 року, підприємства паливно-енергетичного комплексу працювали, переважно, без критичних ситуацій та з достатнім рівнем надійності забезпечили галузі економіки та населення електро- та теплоенергією. Але аналіз стану виконання рішень Ради національної безпеки і оборони України з питань енергетичної безпеки зауважує на негативні тенденції в енергетичній сфері та необхідність вжиття додаткових заходів, спрямованих на забезпечення енергетичної безпеки, передусім це стосується постачання природного газу.
Енергетичний комплекс
Аналізуючи показники виробництва електричної енергії, необхідно зауважити, що протягом 2007 року забезпечено сталий рівень виробництва та постачання споживачам електричної та теплової енергії. У зазначений період обсяг виробництва електричної енергії в Об'єднаній енергетичній системі (ОЕС) України становив 195126,2 млн.кВт.г, теплової - 26871,8 тис.Гкал.
Порівняно з 2006 роком виробництво електричної енергії збільшено на 1,6%, а теплової - зменшено на 8,0%, що зумовлено показниками температури повітря протягом року.
Забезпечено збалансування енергосистеми при збільшенні споживання (нетто) на 3,5% або на 5 млрд.кВт.г.
Збільшились на 30,4% вартісні показники експорту електроенергії (близько 360 млн.дол. США), попри зменшення обсягів експорту на 11,8% (до 9,2 млрд.кВт.г, припинено постачання в Польщу, Білорусію, Росію).
Також позитивним є скорочення фактичної величини технологічних витрат електроенергії в мережах на 1,0 млрд.кВт.г до показника 2006 року. За 12 місяців 2007 року витрати становили 12,92% (12,65% - нормативні), у минулому році витрати відповідно складали - 13,71%, 12,92%.
Питомі витрати палива на відпущену всіма ТЕС і ТЕЦ електроенергію за 2007 рік становили 381,3 г/кВт - зменшившись у порівнянні з минулорічним періодом на 1,1 г/кВт.г.
Покращились показники функціонування атомних електростанцій. Протягом звітного періоду підтримувався сталий і безпечний режим роботи атомних електростанцій. Кількість порушень безпеки експлуатації АЕС протягом 2007 року, порівняно з минулим роком, зменшилась на 7 випадків (до 25), за класифікацією подій за "Міжнародною шкалою ядерних подій" (INES) - аварій та інцидентів не було.
Коефіцієнт використання встановленої потужності атомних електростанцій протягом 2007 року, порівняно з показником 2006 року, збільшився на 2,0% (до 76,4%).
Проте, через диспетчерські обмеження, насамперед - обмеження пропускної спроможності ЛЕП, недовироблено понад 609,3 млн.кВт.г., а через порушення у роботі енергоблоків - 747,1 млн.кВт.г.
За 2007 рік на теплові електростанції енергогенеруючих компаній України постачено 32,2 млн. тонн вітчизняного вугілля, що на 2,6 млн. тонн або на 7,5% менше, від передбаченого Прогнозним балансом електроенергії, палива та витрат генеруючих компаній ТЕС на 2007 рік.
Тривалим недопостачанням ДП "Вугілля України" вугілля від запланованого, зумовлено невиконанням графіка накопичення палива на складах ТЕС. Відповідно до Прогнозного балансу запаси вугілля на складах ТЕС ГК України на 01.01.2008 заплановано 2,7 млн. тонн, а за фактом - 2,2 млн. тонн. В тому числі на складах ТЕС ГК НАК "Енергетична компанія України" план - 1 млн.тонн, факт - 1,4 млн.тонн.
З метою забезпечення накопичення необхідних обсягів вугілля на складах ТЕС, починаючи з серпня 2007 року, введено у роботу газомазутні енергоблоки, через що зросло споживання природного газу та собівартості виробництва електроенергії.
Так, за 2007 рік ТЕС ГК України спожито 2,2 млрд.куб.м природного газу, що на 0,7 млрд.куб.м або на 49% більше показника Прогнозного балансу. У тому числі на ТЕС НАК "ЕКУ"- 2,2 млрд.куб.м, що на 0,7 млрд.куб.м або 49,7% більше ніж передбачено Прогнозним балансом.
Ремонтну компанію виконано в повному обсязі. На 01.01.2008 за програмою 2007 року на теплоелектростанціях генеруючих компаній відремонтовано 72 енергоблоки (17123 МВт).
Рівень розрахунків кінцевих споживачів за отриману від енергопостачальних компаній електроенергію за 2007 рік становить 98,9% (у 2006 році - 100,9%); а енергопостачальних компаній з ДП "Енергоринок" - 99,5% (відповідно 102,0%); ДП "Енергоринок" з генеруючими об'єктами - 100,0% (відповідно 102,2%).
Протягом 2007 року скорочено борг за спожиту електроенергію за рахунок списання боргів попередніх періодів та корегування платежів окремих груп споживачів заборгованість знижено на 549 млн.грн. Проте спостерігається накопичення заборгованості у окремих категорій споживачів: населення - на 227,6 млн.грн.; житлокомунгосп - на 184,2 млн.грн.; підприємства і організації, які фінансуються за рахунок державного бюджету, - на 13,3 млн.грн.
Найбільше зросли борги за електричну енергію, спожиту протягом 2007 року, у Київській (18,6 млн.грн.), Одеській (13,8 млн.грн.) та Луганській (63,4 млн.грн.) областях.
Нафтогазовий комплекс та нафтопереробна промисловість
За результатами виробничої діяльності підприємств нафтогазового комплексу протягом 2007 року досягнуто збільшення, у порівнянні з минулим роком, обсягів перекачки нафти на 6,0 млн. тонн або на 13,3% та транзиту нафти територією України на 6,5 млн. тонн або на 19,7%.
Обсяги пошуково-розвідувального експлуатаційного буріння на підприємствах НАК "Нафтогаз України" за 2007 рік становлять: 174,4 тис.м - розвідувального; 246,0 тис.м - експлуатаційного буріння. У порівнянні з відповідним періодом 2006 року обсяги розвідувального буріння скоротились на 3,4%, а експлуатаційного - на 3,0%.
Видобуто 4,4 млн. тонн нафти з газовим конденсатом та 20,6 млрд.куб.м газу, що, відповідно, на 1,9 та 1,2 відсотка менше за показники 2006 року.
Зменшення обсягів видобутку нафти і газу видобувними підприємствами України зумовлено, головним чином, негативною зміною структури видобувних запасів. За останні 20 років відкривали, переважно, родовища нафти і газу з невеликими запасами, і введення яких у промислову розробку не спроможне компенсувати природне зменшення видобутку нафти і газу з крупних родовищ, а якість відкритих запасів не заохочує до швидкого введення у розробку.
В загальній кількості видобувних запасів вуглеводнів, що є на Державному балансі корисних копалин України, понад половину становлять важковидобувні. Основні родовища перебувають на завершальній стадії розробки.
Негативна тенденція зменшення надходжень сирої нафти з Російської Федерації та дії керівництва нафтопереробних заводів, які належать іноземним власникам, протягом 2007 року зумовили зниження переробки нафти в Україні в цілому та виробництва нафтопродуктів до обсягу 13,8 млн. тонн, що на 3,1% менше 2006 року. Виробництво бензинів становило 4,2 млн. тонн, що на 5,9% більше ніж минулого року, дизпалива - 4,1 млн. тонн та мазуту - 3,3 млн. тонн, що, відповідно, на 2,7% та 6,9% менше 2006 року.
Транзит природного газу протягом 2007 року склав 115,2 млрд.куб.м, що на 10,4% менше ніж за 2006 рік.
Погіршився стан з розрахунків споживачів за природний газ через підвищення цін на газ для населення та підприємств комунальної теплоенергетики.
Протягом 2007 року, на 01.01.2008 споживачам України, за даними НАК "Нафтогаз України", реалізовано 28,0 млрд.куб.м природного газу вартістю 13235,0 млн.грн. Рівень оплати - 86,7%.
Заборгованість за спожитий з початку 2007 року природний газ на 01.01.2008 становила 1765,1 млн.грн.
Загальна заборгованість за спожитий природний газ з урахуванням боргів 1999 - 2007 рр. на 01.01.2008 - 5718,2 млн.грн.
Капіталоутворення
Протягом 2007 року підприємствами ПЕК, які належать до сфери управління Мінпаливенерго, за рахунок усіх джерел фінансування освоєно 7738,0 млн.грн. капітальних вкладень, що на 14,5% більше показника 2006 року.
З метою оптимізації регіональних перетоків в енергосистемі України, забезпечення видачі повної потужності атомних та гідроелектростанцій, підвищення надійності електропостачання Автономної Республіки Крим, м. Києва, Одеської області, передачі надлишкової електроенергії Західного регіону Центральному і Східному регіонам - вжито заходів з:
- забезпечення будівництва: ПЛ 750 кВ Рівненська АЕС - Київська, ПЛ 330 кВ Дністровська ГАЕС - Бар, ПЛ 330 кВ Луцьк-Північна-Тернопіль, ПЛ 330 кВ Західноукраїнська - Богородчани, ПЛ 330 кВ Аджалик - Усатово, ПС 330 кВ "Північна", ПС 330 кВ "Західна", переведення на напругу 330 кВ ПЛ Сімферополь-Севастополь з реконструкцією та розширенням підстанції "Сімферополь" і "Севастополь";
- будівництва: підстанції 750 кВ "Київська" з заходами ПЛ 750-330 кВ, ПЛ 110 кВ "Арциз-Болград".
У 2007 році введено в експлуатацію такі об'єкти:
- розширення ПС 330 кВ "Арциз" - роботи завершено в повному обсязі. 12.04.2007 об'єкт прийнято в експлуатацію. Введення в експлуатацію цього об'єкта підвищує надійність електропостачання споживачів південно-західної частини Одеської області та знижує необхідність обмежень електроспоживання в аварійних режимах.
- у серпні 2007 року Державною приймальною комісією прийнято в експлуатацію другий гідроагрегат Ташлицької ГАЕС. Основним завданням ГАЕС є збільшення маневрових потужностей і стабілізація управління режимами роботи об'єднаної енергетичної системи України, створення сприятливих умов для її інтеграції з європейською енергосистемою.
Бюджетні потоки в ПЕК
Слід зауважити на позитивні зрушення в оплаті податків до бюджетів усіх рівнів підприємствами ПЕК. За 12 місяців 2007 року підприємствами, які належать до сфери управління Мінпаливенерго, нараховано платежів до консолідованого бюджету на загальну суму 26669,1 млн.грн., при цьому сплачено до бюджетів усіх рівнів 28427,7 млн.грн., або 106,6% від суми нарахувань.
Рівень розрахунків галузей ПЕК з державним бюджетом за звітний період сягнув 107,1%, сума бюджетних надходжень від усіх галузей ПЕК становила 26610,8 млн.грн.
Науково-технічне забезпечення
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 7 квітня 1998 року N 469 "Про затвердження Положення про державну атестацію науково-дослідних (науково-технічних) установ", зі змінами та доповненнями, та наказу Мінпаливенерго від 26.03.2007 N 167 "Про галузеву експертизу науково-дослідних (науково-технічних) установ Міністерства палива та енергетики України" здійснено експертизу діяльності науково-дослідних (науково-технічних) установ, що належать до сфери управління Міністерства. За даними анкетування робочими групами галузевих департаментів та експертною комісією Мінпаливенерго проаналізовано наукову (науково-технічну) діяльність установ, рівень наукового потенціалу та оцінено результати фінансово-економічної діяльності. Визначено показники рейтингу для кожної установи та розподіл за групами рейтингу. Результати експертизи діяльності галузевих наукових (науково-технічних) установ оформлено протоколом.
Атестацію галузевих інститутів необхідно застосовувати один раз на п'ять років. Результати попередньої державної атестації наукових та науково-технічних установ, які належать до сфери управління Мінпаливенерго, затверджено рішенням колегії Мінпаливенерго від 15 березня 2003 року N 2 п. 5. Атестації підлягають науково-дослідні (науково-технічні) установи, що внесені або претендують на внесення до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави.
На замовлення Мінпаливенерго розроблено, погоджено галузевими департаментами, оприлюднено і обговорено громадськістю такі концепції та науково-технічні програми:
- Концепція наукового забезпечення розвитку енергетики;
- Концепція вдосконалення системи контролю та діагностування фізичного стану металу основного обладнання ТЕС і оновлення галузевої нормативно-технічної документації;
- Науково-технічні галузеві програми з питань забезпечення екологічної безпеки об'єктів паливно-ядерного циклу, тепло - та гідроенергетики.
Зазначені документи розроблено відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.07.2006 N 436-р "Про затвердження плану заходів на 2006-2010 роки щодо реалізації Енергетичної стратегії України на період до 2030 року" та наказу Мінпаливенерго від 8 вересня 2006 року N 328 "Про виконання плану заходів на 2006-2010 роки щодо реалізації Енергетичної стратегії України на період до 2030 року".
На підставі зазначених концепцій у 2008 році заплановано розроблення відповідних галузевих програм:
- Програма науково-технічного забезпечення розвитку енергетики;
- Програма вдосконалення системи контролю та діагностування фізичного стану металу основного обладнання ТЕС і оновлення галузевої нормативно-технічної документації.
Колегія ВИРІШИЛА:
1. Першому заступнику Міністра Бугайову О.А., заступникам Міністра Лучнікову В.А., Макусі В.О., Фінансово-економічному департаменту (Грачова О.М.), НАК "Енергетична компанія України" (Зіневич В.О.):
- вжити заходів до якнайшвидшого затвердження постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.2006 N 705" у зв'язку з прийняттям Закону України від 28.12.2007 N 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Термін - до 1 квітня 2008 року.
- підготувати обґрунтовані матеріали та звернутись до НКРЕ з клопотанням про розроблення та затвердження порядку повернення енергопостачальним компаніям некомпенсованих витрат від застосування диференційованого тарифу у IV кварталі 2006 року та статті 18 Закону України від 29.06.2004 N 1914-IV "Про міський електротранспорт".
Термін - II квартал 2008 року.
- забезпечити удосконалення нормативно-технічної документації, яка регулює методологію формування нормативних витрат електроенергії та структури балансу електроенергії в електричних мережах.
Термін - протягом 2008 року.
2. Заступникам Міністрів Лучнікову В.А., Недашковському Ю.О., Департаменту з питань електроенергетики (Меженний С.Я.), Департаменту ядерної енергетики та атомної промисловості (Шумкова Н.П.), Департаменту юридичного забезпечення (Насвіщук С.В.) - підготувати пропозиції про внесення змін до ст. 18 частини 1 Закону України від 16.10.97 N 575/97 "Про електроенергетику" стосовно законодавчого врегулювання порядку закупівлі товарів, робіт і послуг для суб'єктів електроенергетики.
Термін - 1 березня 2008 року.
3. Заступнику Міністра Макусі В.О, Фінансово-економічному департаменту (Грачова О.М.), Департаменту стратегічної політики та перспективного розвитку ПЕК (Борисов М.А.), НАК "Енергетична компанія України" (Зіневич В.О.) - пожвавити роботу, спрямовану на розв'язання проблем довкола звільнення від оподаткування інвестиційної складової, що встановлюється НКРЕ, для реалізації інвестиційних проектів.
Термін - I квартал 2008 року.
4. Заступнику Міністра Лучнікову В.А., Департаменту з питань електроенергетики (Меженний С.Я.) - організувати спільну з Луганською міською державною адміністрацією нараду з питань виробничої та фінансово-господарської діяльності ВАТ "Луганське енергетичне об'єднання".
Термін - 15 березня 2008 року.
5. Заступнику Міністра Лучнікову В.А., Департаменту стратегічної політики та перспективного розвитку ПЕК (Борисов М.А.), Департаменту майнових відносин та реформування власності (Дроздов І.В.), Департаменту з питань електроенергетики (Меженний С.Я.), НАК "Енергетична компанія України" (Зіневич В.О.) спільно з Асоціацією "УкрТЕЦ" (Лисенко Г.І.) (за згодою) - створити робочу групу з питань розроблення першочергових законодавчих та нормативних актів стосовно реформування систем централізованого теплопостачання.
Термін - 15 березня 2008 року.
6. Департаменту стратегічної політики та перспективного розвитку ПЕК (Борисов М.А.) - підготувати проект розпорядження Мінпаливенерго про відновлення діяльності Робочої групи з питань реформування галузевої науки паливно-енергетичного комплексу України, складу та плану подальшої роботи.
Термін - 1 квітня 2008 року.
7. Першому заступнику Міністра Бугайову О.А., заступнику Міністра Макусі В.О., Департаменту майнових відносин та реформування власності (Дроздов І.В.), НАК "Енергетична компанія України" (Зіневич В.О.), Департаменту юридичного забезпечення (Насвіщук С.В.) - забезпечити розроблення пропозицій до програми та плану приватизаційних зобов'язань під час продажу енергогенеруючих компаній та теплоелектроцентралей.
Термін - жовтень 2008 року.
8. Заступнику Міністра Недашковському Ю.О., Департаменту ядерної енергетики та атомної промисловості (Шумкова Н.П.), ДП НАЕК "Енергоатом" (Коврижкін Ю.Л.) - підготувати пропозиції до Кабінету Міністрів України (про внесення змін до "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України") ( 107-17 ) з повернення коштів, витрачених у 2005-2006 роках на бюджетні потреби, з фінансового резерву для зняття з експлуатації атомних енергоблоків.
Термін - 1 березня 2008 року.
9. Підтримати ДП НАЕК "Енергоатом" у питанні необхідності перегляду тарифу на електричну та теплову енергію, що виробляється АЕС України, на 2008 рік, з урахуванням наданих НКРЕ матеріалів щодо нагальних потреб Компанії.
10. Заступнику Міністра Макусі В.О., Фінансово-економічному департаменту (Грачова О.М.), Департаменту ядерної енергетики та атомної промисловості (Шумкова Н.П.), Департаменту з питань електроенергетики (Меженний С.Я.), Департаменту юридичного забезпечення (Насвіщук С.В.) - надати пропозиції уповноваженим органам виконавчої влади щодо усунення колізії в нормативно-правових актах з питань ліцензування і тарифоутворення на теплопостачання.
11. Першому заступнику Міністра Бугайову О.А., Департаменту з питань нафтової, газової та нафтопереробної промисловості (Нестеренко О.Г.), НАК "Нафтогаз України" (Дубина О.В.):
11.1. Вжити заходів з покращання розрахунків всіма категоріями споживачів за використаний природний газ.
Термін - протягом року.
11.2. Забезпечити виконання стратегічних програм збільшення обсягів власного видобутку нафти і газу, зокрема Національної програми "Нафта і газ України до 2010 року".
Термін - протягом року.
11.3. Забезпечити збільшення обсягів пошуково-розвідувальних робіт в українському секторі Чорного і Азовського морів з метою нарощування ресурсної бази видобутку і освоєння нафтогазових ресурсів.
Термін - протягом року.
12. Першому заступнику Міністра Бугайову О.А., заступнику Міністра Алієву Б.Х., Департаменту майнових відносин та реформування власності (Дроздов І.В.), НАК "Нафтогаз України" (Дубина О.В.) - надати на затвердження в установленому порядку пооб'єктні та узагальнені результати інвентаризації державного майна, що не підлягає приватизації станом на 31.12.2007 (які мають затверджені відповідними наказами Мінпаливенерго пооб'єктні інвентаризаційні описи (переліки майна) та підсумкові протоколи інвентаризаційних комісій) та на їхній основі забезпечити інвентаризацію зазначеного державного майна станом на 31.12.2006 відповідно до Порядку, затвердженого наказом Мінпаливенерго від 28.12.2006 N 532 "Про затвердження Порядку проведення інвентаризації державного майна, яке перебуває у сфері управління Мінпаливенерго, та надання відомостей до Єдиного реєстру об'єктів державної власності".
Термін - II квартал 2008 року.
13. Заступнику Міністра Павлуші С.М., Департаменту з питань євроінтеграції та міжнародного співробітництва (Бевз С.М.), Департаменту з питань електроенергетики (Меженний С.Я.), НАК "Енергетична компанія України" (Зіневич В.О.), ДП НЕК "Укренерго" (Ущаповський К.В.):
- розробити проект розпорядчого документа Кабінету Міністрів України щодо створення Міжвідомчої комісії з питань інтеграції ОЕС України до об'єднання енергосистем європейських країн.
Термін - I квартал 2008 року.
- забезпечити належні умови роботи Консультанту за завданнями інтеграції, передбаченими проектом TACIS "Підтримка інтеграції України до трансєвропейських електричних мереж" (Е-TEN).
Термін - постійно.
14. Фінансово-економічному департаменту (Грачова О.М.), керівникам підприємств паливно-енергетичного комплексу:
- пожвавити роботу з погашення заборгованості відповідно до Закону України від 23.06.2005 N 2711 "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу";
- вжити заходів з фінансового оздоровлення збиткових підприємств та запобігання їх збиткової роботи.
Термін - постійно.
15. Заступнику Міністра Макусі В.О., Фінансово-економічному департаменту (Грачева О.М.), Департаменту стратегічної політики та перспективного розвитку ПЕК (Борисов М.А.) - звернутись до Міністерства фінансів з пропозицією стосовно внесення доповнення до статті 13 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" ( 107-17 ) в частині звільнення від застави ВАТ "Крименерго", яке залучає кредитні кошти від ЄБРР, з метою виконання кредитних зобов'язань проекту "Реконструкція електричних мереж напругою 0,4-110 кВ та підстанцій.
Термін - 20 лютого 2008 року.
16. Департаменту стратегічної політики та перспективного розвитку ПЕК (Борисов М.А.), ДП НЕК "Укренерго" (Ущаповський К.В.) - сприяти застосуванню під час реалізації зазначених інвестиційних проектів з ЄБРР та ЄІБ схеми, за якою НКРЕ встановлює для бенефіціарів тариф на передачу та постачання електроенергії, тарифу - який враховує повернення кредиту і покриття витрат на реалізацію проекту.
Термін - протягом II кварталу 2008 року.
17. Заступникам Міністра Павлуші С.М., Макусі В.О., Лучнікову В.А., Департаменту стратегічної політики та перспективного розвитку ПЕК (Борисов М.А.), Департаменту з питань електроенергетики (Меженний С.Я.), НАК "Енергетична компанія України" (Зіневич В.О.) спільно з енергопостачальними підприємствами відповідних міст - забезпечити завершення розроблення та затвердження у встановленому порядку Галузевої програми будівництва, реконструкції, ремонту ліній електропостачання, підстанцій в напрямку міст та у містах, де відбуватимуться матчі Чемпіонату Європи з футболу 2012 року.
Термін - I квартал 2008 року.
18. Заступнику Міністра Недашковському Ю.О., Управлінню інформаційно-аналітичного забезпечення (Велітченко А.І.) організувати під головуванням Міністра нараду з питань:
- внесення змін до наказу Мінпаливенерго від 15.05.2007 N 242 "Про створення Координаційної групи з організації моніторингу світових напрямків функціонування та розвитку енергетичної сфери" у зв'язку з кадровими змінами;
- щодо прискорення розроблення Концепції системи моніторингу світових тенденцій в енергетичній сфері та організації роботи відповідних підрозділів в енергетичних компаніях.
Термін - 25 лютого 2008 року.
19. Першому заступнику Міністра Бугайову О.А., Департаменту майнових відносин та реформування власності (Дроздов І.В.) спільно з галузевими департаментами підготувати з обґрунтуванням:
- уточнені пропозиції про внесення змін до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, а також переліки підприємств, які доцільно приватизувати;
- проекти розпоряджень Кабінету Міністрів України: "Про погодження складу наглядової ради Національної акціонерної компанії "Енергетична компанія України" та "Про погодження складу спостережної ради Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".
Термін - 1 квітня 2008 року.
20. Першому заступнику Міністра Бугайову О.А., Департаменту майнових відносин та реформування власності (Дроздов І.В.), Департаменту з питань електроенергетики (Меженний С.Я.), Департаменту з питань нафтової, газової та нафтопереробної промисловості (Нестеренко О.Г.), Департаменту ядерної енергетики та атомної промисловості (Шумкова Н.П.), Департаменту стратегічної політики та перспективного розвитку ПЕК (Борисов М.А.), Департаменту Юридичного забезпечення (Насвіщук С.В.):
- проаналізувати, прийняті Мінпаливенерго (за попередні періоди) рішення стосовно передачі з порушенням чинного законодавства державного майна (незавершеного будівництва) структурам недержавної форми власності.
Термін - 1 квітня 2008 року.
- прийняти заходи стосовно повернення зазначеного майна до державної власності.
Термін - 1 травня 2008 року.
21. Департаменту кадрової політики та організаційно-документального забезпечення (Прокопенко І.О.), Департаменту Юридичного забезпечення (Насвіщук С.В.) - підготувати пропозиції щодо внесення змін і доповнень до постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.98 N 2099 "Про заходи щодо закріплення кадрів в електроенергетиці", в частині визначення енергетичного стажу для працівників енергетичних підприємств і компаній, які мають наукову ступінь.
Термін - 1 квітня 2008 року.
22. Першому заступнику Міністра Бугайову О.А., заступнику Міністра Недашковському Ю.О., Департаменту фізичного захисту, пожежної безпеки та безпеки життєдіяльності (Міщенко В.В.) - створити у Мінпаливенерго дві функціональні підсистеми Єдиної системи цивільного захисту:
- атомної енергетики та паливно-енергетичного комплексу;
- нафто- та газорозвідки, видобування і переробки сировини, транспортування на нафто- і газопроводах.
Термін - 15 березня 2008 року.
23. НАК "Енергетична компанія України" (Зіневич В.О.):
- розробити Програму скорочення споживання природного газу енергогенеруючими компаніями НАК "Енергетична компанія України".
Термін - 1 березня 2008 року.
- забезпечити належну роботу підпорядкованих енергогенеруючих компаній, відповідно до Прогнозного балансу електроенергії, палива та витрат енергогенеруючих компаній ТЕС на 2008 рік;
Термін - протягом року.
- зменшити технологічні витрати електроенергії на 0,5 млрд.кВт.г, у порівнянні з показниками 2007 року.
Термін - протягом року.
24. НАК "Енергетична компанія України" (Зіневич В.О.), ВАТ "Укргідроенерго" (Поташник С.І.) - продовжити будівництво Дністровської ГАЕС, забезпечивши введення дослідного першого гідроагрегату в режимі синхронного компенсатора.
Термін - 20 грудня 2008 року.
25. НАК "Енергетична компанія України" (Зіневич В.О.), генеральним директорам енергогенеруючих компаній:
- забезпечити щомісячну інвентаризацію залишків вугілля на складах електростанцій на перше число місяця, наступного за звітним;
- спільно із залученням незалежних експертних організацій здійснювати щоквартальну інвентаризацію складських запасів вугілля.
26. Головам правлінь ВАТ "Чернівціобленерго" (Команяк Я.Я.), ВАТ "Миколаївобленерго" (Соркін Б.В.) - забезпечити зниження фактичних втрат електроенергії до рівня нормативних.
27. Затвердити:
- результати експертизи науково-дослідних (науково-технічних установ), які належать до сфери управління Мінпаливенерго (Додаток N 1), та вважати їх такими, що отримали державну атестацію.
- Концепцію вдосконалення системи контролю та діагностування фізичного стану металу основного обладнання ТЕС і оновлення галузевої нормативно-технічної документації (Додаток N 2).
- Концепцію наукового забезпечення розвитку енергетики (Додаток N 3).
28. Керівникам підприємств, установ, організацій ПЕК:
- завершити розроблення Планів ліквідації та локалізації аварій та аварійних ситуацій (ПЛАС) на потенційно небезпечних об'єктах електроенергетичного, атомно-промислового та нафтогазового комплексу;
вжити дієвих заходів щодо:
- дотримання регламентів оглядів, поточних і планових ремонтів, модернізації, заміни морально застарілого та фізично зношеного обладнання;
- застосування сучасних, надійних систем пожежної безпеки, зокрема протипожежної автоматики, під час заміни систем, які відпрацювали свій ресурс, та комплектації нових пускових блоків та інших об'єктів;
- забезпечення фінансування заходів з охорони праці та пожежної безпеки у повному обсязі згідно з планами;
- дотримання норм і гарантій, передбачених законодавством, Генеральною та Галузевими угодами у сфері оплати праці;
- посилити увагу до стану виконавської дисципліни у підпорядкованих колективах, забезпечити безумовне і своєчасне виконання контрольних завдань.
29. Керівникам підприємств, установ та організацій, які належать до сфери управління Мінпаливенерго та до яких здійснюється управління корпоративними правами, забезпечити:
- розроблення та впровадження у 2008 році дієвих організаційно-технічних заходів зниження технологічних витрат електроенергії в електричних мережах;
Термін - до 1 квітня 2008 року.
- відповідно до Закону України "Про звернення громадян" ( 393/96-ВР ) щоденний моніторинг за організацією роботи зі зверненнями, заявами, скаргами та пропозиціями громадян; вжити дієвих заходів, спрямованих на усунення причин, що призводять до повторних і колективних звернень.
Термін - постійно.
30. Відділу взаємодії з Верховною Радою України та зв'язків з громадськістю (Постніков С.М.), Сектору взаємодії із засобами масової інформації (Ди Ф.В.) - забезпечити оприлюднення рішення колегії на веб-сайті Мінпаливенерго, в інформаційному бюлетені "Відомості Міністерства палива та енергетики України" та інших засобах масової інформації.
Додаток N 2
до рішення колегії
Мінпаливенерго
14.02.2008 N 1.1
Затверджую
Міністр палива
та енергетики України
Ю.В.Продан
Концепція
вдосконалення діючої системи контролю
та діагностування фізичного стану металу
основного обладнання ТЕС і оновлення
галузевої нормативно-технічної документації
1. Вступ
Ця Концепція розроблена на замовлення Міністерства палива та енергетики України у відповідності з планом наукових та науково-технічних робіт, затвердженим Міністром палива та енергетики України 13.04.2006. Підставою для включення в план і виконання цієї роботи стало розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.06.2003 р. N 351-р, згідно з яким до невідкладних завдань віднесено вирішення питань надійності і безпечної експлуатації обладнання, конструкцій, споруд та інженерних мереж, які відпрацювали проектні терміни, і визнана необхідність першочергового забезпечення надійної і безпечної експлуатації об'єктів, від яких залежить задоволення базових потреб життєдіяльності країни або які становлять підвищену техногенну та екологічну небезпеку. До них, у тому числі, віднесені і об'єкти теплоенергетики [1].
Концепція спрямована на забезпечення науково-технологічного розвитку і технічного регулювання у сфері моніторингу стану металу основного обладнання теплових електростанцій (ТЕС) протягом тривалої експлуатації, як одного з головних чинників забезпечення надійності роботи ТЕС і управління ресурсом металу.
Концепція визначає основні засади і напрями розвитку системи контролю та діагностування металу обладнання теплових електростанцій, вдосконалення нормативної бази з моніторингу стану металу і спрямована на забезпечення надійності обладнання на всіх етапах життєвого циклу, у тому числі під час експлуатації понад нормативні терміни.
Концепція є інструментом реалізації державної політики у сфері надійності і технологічної безпеки енерговиробництва на теплових електростанціях.
Стратегія розвитку нормативної бази передбачає необхідність використання новітньої апаратури і технологій діагностування, які мають відповідати міжнародним стандартам, враховувати необхідність комплексного підходу до оцінки технічного стану об'єктів і прогнозування залишкового ресурсу вузлів і деталей енергообладнання.
Концепція визначає проблеми у сфері контролю металу, причини їх виникнення, стратегію і основні напрямки їх розв'язання з одночасним вдосконаленням нормативної бази.
Положення цієї Концепції повинні враховуватися під час проведення досліджень, розробки методів, критеріїв і апаратури, при виконанні робіт із створення, перегляду, оновлення або відміни чинних нормативних документів.
Для реалізації завдань Концепції передбачається залучити бюджетні кошти, консолідовані фінансові ресурси зацікавлених підприємств і об'єднань різних форм власності та інші, не заборонені законодавством, джерела фінансування.
2. Загальні положення
Концепція вдосконалення діючої системи контролю та діагностування фізичного стану металу основного обладнання ТЕС і оновлення нормативно-технічної документації відповідає вимогам директивних документів із забезпечення надійної роботи ТЕС і визначає основні засади побудови і напрями подальшого розвитку системи контролю металу. Вона спрямована на досягнення високої ефективності робіт з управління ресурсом обладнання.
Концепція є основою створення програми, яка має стати інструментом реалізації заходів з вдосконалення системи спостереження за станом металу під час тривалої експлуатації енергетичного обладнання, здійснення державної технічної політики у цій сфері. Положення цієї Концепції повинні враховуватися всіма суб'єктами, що здійснюють контроль металу, розробку документів з технічного регулювання у цій сфері, а також під час планування НДР, розроблення та затвердження програмних документів і конкретних заходів з питань вдосконалення системи моніторингу фізичного стану обладнання ТЕС.
Концепція аналізує проблеми існуючої системи контролю металу, стратегію і основні шляхи їх розв'язання, а також принципи забезпечення її постійної адаптації до нових умов експлуатації і останніх досягнень науки і техніки. Для реалізації завдань Концепції передбачається залучити потенціал наукових, налагоджувальних організацій, фахівців енергетичних об'єднань і електростанцій. Стратегія розвитку повинна базуватися на використанні новітніх технологій, які відповідають міжнародним стандартам.
Концепція спрямована на реалізацію трьох важливих напрямків діяльності Міністерства палива та енергетики України (Мінпаливенерго), як органу державного управління, відповідального за надійність енергопостачання.
1. Стандартизація.
Мінпаливенерго, як центральний орган виконавчої влади, є суб'єктом стандартизації в Україні у сфері своєї діяльності. В межах своїх повноважень, встановлених законами, воно має організовувати роботи із стандартизації, як інструменту технічного регулювання. Одним з основних напрямків технічного регулювання, покладених на Міністерство відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року N 288 [2], прийнятої на виконання статті 6 Закону України "Про підтвердження відповідності" ( 2406-14 ) від 17 травня 2001 року [3], є "енергозабезпечення". Мінпаливенерго реалізує свої права і обов'язки у цій сфері шляхом схвалювання, приймання, перегляду, внесення змін до стандартів галузевого рівня та припинення їхньої дії. Саме до цієї сфери відноситься сукупність нормативно-технічних документів, які регулюють діяльність з моніторингу стану металу обладнання ТЕС.
Концепція передбачає супроводження нормативно-технічних документів та їх постійну актуалізацію з урахуванням прогресу науки, техніки, технологій, а також вітчизняного і світового досвіду.
2. Надійність енергопостачання.
Контроль металу і управління ресурсом обладнання є невід'ємною частиною системи технічного діагностування обладнання, інструментом забезпечення його надійності на всіх етапах життєвого циклу, реалізації державної політики під час планування і здійснення ремонтів, реконструкції і модернізації теплових електростанцій.
3. Організація виконання директив Уряду та інших вищих органів державної влади. На сьогодні актуальними з точки зору теми розроблюваної Концепції є розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.06.2003 N 351-р[1] і від 13.06.2007 N 408-р [5].
Вичерпання проектного ресурсу обладнання базових галузей народного господарства і збільшення ймовірності його відмов і аварій на даний час стала загальнонаціональною проблемою, яка потребує невідкладного вирішення. Ця ситуація досить докладно і об'єктивно висвітлена у розпорядженні КМУ [1]. Відзначено, що аналіз причин виникнення аварій і надзвичайних ситуацій техногенного характеру за останні роки показав, що майже у половині випадків (48 відсотків) вони мають технічний характер (незадовільний технічний стан споруд, конструкцій, обладнання та інженерних мереж, їх значна зношеність унаслідок закінчення нормативного строку експлуатації - нормативного ресурсу). За підрахунками спеціалістів вичерпання ресурсу зазначених об'єктів у різних галузях економіки становить 50 - 70 відсотків і має тенденцію до зростання.
Теплова енергетика тривалий час працює за межами проектного ресурсу обладнання в умовах відсутності достатніх наукових обґрунтувань і відповідної нормативно-технічної документації, яка б ураховувала реальний стан обладнання.
Масштаби цієї проблеми в теплоенергетиці визначаються такими основними факторами:
майже все обладнання блочних ТЕС відпрацювало більше 30 років, переважна більшість об'єктів перевищила парковий ресурс, терміни експлуатації окремих енергоблоків наближаються до 300 тис.год. та 2000 пусків, продовжується застосування нестаціонарних режимів, показники надійності обладнання постійно знижуються;
перспектива швидкої заміни застарілого обладнання відсутня, оскільки це потребує великих інвестицій і тривалого часу реалізації проектів реконструкції і модернізації;
наукове супроводження роботи галузі втрачене, це стало причиною припинення необхідних досліджень для формування технічної політики, вдосконалення методів і критеріїв оцінювання стану металу, у тому числі за межами проектних термінів експлуатації;
процес актуалізації нормативно-технічної документації і адаптації її до нових умов, які постійно змінюються і ускладнюються, відсутній.
Моніторинг стану металу обладнання ТЕС є одним з головних інструментів реалізації вимог державних нормативно-правових актів щодо безпечної експлуатації енергетичного устаткування, що відпрацювало нормативні терміни.
Аналіз досвіду застосування на теплових електростанціях нормативно-технічних документів з контролю металу свідчить про те, що існує багато неврегульованих питань і протиріч. Набір документів, якими керується персонал, носить в певній мірі випадковий характер і відрізняється по своєму складу на різних електростанціях. В галузі немає чіткого розподілу відповідальності за ті чи інші документи, персонал не отримує інформацію з питань НД з централізованих джерел і не знає, до кого звертатися за роз'ясненнями у разі виникнення складних питань. Деякі НД, що використовуються, потребують нагального перегляду, змін та доповнень.
Існуюча система є недосконалою, внаслідок чого така важлива робота для збереження довговічності ТЕС, як контроль металу, здійснюється на неналежному рівні. Поінформованість значної частини керівного персоналу електростанцій і об'єднань щодо важливості функції контролю металу знаходиться на низькому рівні, подекуди відсутнє розуміння того, що чітко і кваліфіковано організована робота з контролю металу дає високу економічну ефективність, дозволяє якісно ремонтувати обладнання і попереджувати відмови та небезпечні аварії і при цьому не тільки не нести збитків, а й отримувати значний економічний ефект від можливості управління ресурсом обладнання.
З часом постійно зростає кількість відмов обладнання.
У разі зволікання з приведенням системи контролю металу у відповідність з сучасними вимогами ситуація може стати критичною, коли для вирішення проблем, що виникають, не буде ні наукового, ні організаційного, ні кадрового, ні матеріально-технічного забезпечення, ні часу на те, щоб надолужити втрачене до досягнення граничної межі фізичного зношення основного обладнання.
3. Істотні фактори, проблеми та причини їх виникнення
Система моніторингу фізичного стану металу і вичерпання ресурсу основного обладнання ТЕС відіграє значну роль в загальному комплексі заходів із забезпечення надійного енергопостачання, виконання тепловими електростанціями покладених на них функцій з виробництва електроенергії і виконання функцій регулювання навантажень в Об'єднаній енергосистемі України. Розвиток і вдосконалення системи контролю металу ТЕС повинні здійснюватися випереджувальними темпами для можливості формування прогнозів щодо вичерпання ресурсу обладнання і створення умов для формування обґрунтованої технічної політики на найближчу і більш віддалену перспективу.
Відставання темпів розвитку методів і технологій контролю, низький рівень організації цих робіт створюють загрозу раптових відмов і аварій, які з вичерпанням ресурсу можуть набути масового характеру і стати причиною різкого зниження ефективності роботи ТЕС.
У сфері моніторингу фізичного стану металу обладнання ТЕС існують такі проблеми:
низький рівень наукового і методичного забезпечення;
відсутність єдиної технічної політики;
вимушена експлуатація морально застарілого та фізично зношеного обладнання в умовах відсутності наукового обґрунтування методів і критеріїв оцінки його стану після вичерпання проектного ресурсу експлуатації;
недостатнє кадрове та матеріально-технічне забезпечення.
Хоча і вважається, що створена більш ніж півстоліття тому система спостереження за станом металу обладнання ТЕС продовжує діяти до цього часу, вона втратила цілий ряд притаманних їй рис, які автоматично сприяли її постійному розвитку. Контроль металу дозволяє виявляти і оперативно ліквідувати дефекти металу, які становлять загрозу, під час експлуатації і ремонтів обладнання, а також допомагає вирішувати довгострокові проблеми шляхом масштабних обстежень і формування прогнозу працездатності обладнання після довготривалої експлуатації. Тобто, система продовжує відігравати позитивну роль у забезпеченні надійності теплових електростанцій України, але її технічний рівень падає і цей процес знаходиться поза увагою Міністерства або будь-яких інших організацій, які б діяли за його дорученням.
Система контролю металу лише тоді відповідає своєму призначенню, коли вона має внутрішній механізм саморозвитку з адаптацією до нових вимог виробництва, до особливостей нових видів енергетичного обладнання (підвищені параметри пари, нові марки сталей, нові конструкції і технології), до змін властивостей металу під впливом умов експлуатації, до прогресу техніки і технології контролю. Так воно і було протягом декількох десятиріч, коли прогресу сприяли чисельні дослідження металу після різних термінів експлуатації, широкі дискусії фахівців, поява і впровадження нових методів, засобів контролю і критеріїв оцінки якості.
З розпадом СРСР фактично перестала діяти інфраструктура підтримки системи контролю металу, яка забезпечувала її постійну актуалізацію. Нові держави, що виникли на теренах бувших республік, у тому числі й Україна, отримали у спадщину і у певній мірі законсервували нормативно-технічну базу, яка існувала станом на 1991 рік. Всі головні наукові організації, які опікувалися цією проблемою, залишилися у Російській Федерації, але й вони деякий час вимушені були працювати в нових умовах, коли підтримка системи контролю металу перестала бути предметом уваги на державному рівні.
В Україні залишилися лише наукові установи, які, переважно, були філіями союзних організацій. Вони не вирішували концептуальних проблем, не вели комплексних досліджень, а лише виконували фрагменти робіт з різної тематики на замовлення головних організацій. В сукупності вони не могли створити самодостатній комплекс, здатний охопити всю різноманітність проблем. Негативно позначилася відсутність державного контролю і регулювання цієї сфери. На сьогодні науково-технічна інфраструктура знаходиться в гіршому стані, ніж це було у 1991 році. Зв'язки між науковцям і фахівцями України, Російської Федерації та інших держав послабшали, творчі стосунки, за невеликим виключенням, відсутні.
Як наслідок, протягом останнього часу у сфері спостереження за станом металу і в нормативно-технічному забезпеченні цієї роботи накопичилася значна кількість проблем. Саме накопичилася, бо протягом 15 років якщо й велася якась робота, зокрема з перегляду НТД, то це було безсистемно, без належного методичного забезпечення, без координації, при відсутності єдиної технічної політики. Відсутність постійного наукового супроводження роботи ТЕС (як це було раніше) призводило до раптового виникнення проблем, для вирішення яких не вистачало відповідних наукових знань.
Згідно з отриманими в цій науково дослідній роботі результатами аналізу стану обладнання ТЕС після тривалої експлуатації, існуючої на електростанціях і в енергетичних об'єднаннях організації робіт з моніторингу якості металу, рівня наукової підтримки цих робіт і стану нормативної бази для технічного регулювання в сфері контролю металу до основних причин виникнення проблем, а також до істотних факторів, що на це впливають, слід віднести наступні:
тривала відсутність наукового супроводження і координації дій, втрата наукового потенціалу галузевих організацій;
відставання темпів впровадження нових засобів і технологій, що ґрунтуються на сучасних науково-технічних рішеннях;
недостатній рівень оснащення лабораторій, які здійснюють контроль, їх недоукомплектованість кваліфікованими фахівцями, вимушена робота в умовах дефіциту інформації;
використання на теплових електростанціях морально застарілого та фізично зношеного обладнання з низькими показниками надійності і ефективності виробництва електроенергії;
недостатнє фінансове та матеріально-технічне забезпечення.
Докорінно змінити ситуацію можна шляхом відновлення всієї інфраструктури, яка здатна забезпечити гармонійне функціонування і постійне вдосконалення системи контролю металу.
4. Стратегія розвитку
Стратегія розвитку системи контролю, діагностування металу енергетичного обладнання і вдосконалення нормативно-технічної бази спрямована, насамперед, на розв'язання зазначених проблем. Крім того, вона передбачає здійснення заходів для забезпечення подальшого вдосконалення.
Розвиток системи контролю і вдосконалення нормативно-технічної документації, на яку вона спирається, має здійснюватися у тісному зв'язку із зміною умов на ТЕС і прогресом у суміжних сферах діяльності. Робота має бути організована за такими основними напрямками:
інвентаризація галузевих наукових організацій, організація і координація їхньої діяльності, розроблення і реалізація концепції комплексної системи наукового супроводження моніторингу фізичного стану обладнання ТЕС;
прискорення аналітичних і базових наукових досліджень щодо аналізу стану металу обладнання, критеріїв його оцінювання, методів прогнозування ресурсу;
застосування вдосконалених приладів і технологій неруйнівного контролю металу;
вдосконалення методів металографічного дослідження, апаратури і приладів для лабораторних випробувань металу з використанням новітніх технологічних досягнень;
розроблення структурно-чутливих критеріїв стану металу для оцінки ступеня деградації металу після тривалої експлуатації;
інвентаризація нормативно-технічної бази з розробкою плану її оновлення;
вдосконалення системи контролю з точки зору оптимізації обсягів, періодичності і методів діагностування кожного вузла і деталі обладнання;
розвиток розрахункових методів оцінювання стану обладнання і його залишкового ресурсу, у тому числі коригування паркового і визначення індивідуального ресурсу металу конкретних вузлів і деталей;
забезпечення лабораторій металів необхідною кількістю персоналу відповідної кваліфікації, запровадження системи підготовки і сертифікації персоналу;
вдосконалення системи нормативів трудових витрат на контроль металу.
5. Державна підтримка розвитку системи контролю металу
Вдосконалення системи моніторингу фізичного стану обладнання ТЕС і управління його ресурсом є пріоритетним напрямком науково-технологічного розвитку, оскільки у найближчі 15 - 20 років управління ресурсом обладнання буде одним із основних чинників, що впливатиме на підтримку його надійності, забезпечення можливості одночасної експлуатації і широкомасштабної реконструкції ТЕС. Без ефективного діагностування неможливе якісне ремонтне обслуговування, своєчасна заміна вузлів і деталей, які досягають межі фізичного зношення. Об'єктивне оцінювання стану металу обладнання є необхідною передумовою для прийняття рішень про припинення його експлуатації, списання і демонтаж.
Рівень відповідальності робіт з моніторингу стану металу, велика фінансова і матеріальна вага рішень, які приймаються за результатами контролю, вимагають державної підтримки цієї науково-технологічної сфери за такими напрямками:
визнання ролі і статусу галузевої науки як невід'ємної складової частини ефективного функціонування електроенергетичної галузі, спрямування діяльності наукових установ та окремих науковців на визначення принципів державної політики у сфері моніторингу стану металу і розробки конкретних рішень для практичного використання;
відновлення, збереження і розвиток науково-технічного потенціалу, модернізація експериментальної бази і системи науково-технічної інформації;
формування науково-технічної політики і здійснення технічного регулювання в зазначеній сфері шляхом організації аналітичних, пошукових і прикладних науково-дослідних робіт, наукового супроводження експлуатації енергетичного обладнання, розробки нормативних документів і рекомендацій з метою підвищення ефективності роботи ТЕС;
забезпечення фінансування розвитку системи контролю металу на підставі доручення [1] Мінекономіки, МОН, іншим центральним органам виконавчої влади під час формування бюджетних запитів враховувати потребу в коштах на фінансування робіт із забезпечення технологічної безпеки;
нормативно-правове забезпечення діяльності у сфері наукового супроводження роботи електроенергетичної галузі.
6. Мета Концепції
Основною метою цієї Концепції є розробка і реалізація відповідної Програми, спрямованої на створення в галузі "електроенергетика" повноцінної сучасної системи контролю та діагностування фізичного стану основного обладнання ТЕС як однієї з важливих складових надійної, безпечної і ефективної роботи теплоенергетики.
7. Напрями реалізації Концепції
Створення сучасної системи спостереження за станом металу основного обладнання ТЕС передбачає:
створення умов для ефективного функціонування наукових, науково-технічних, налагоджувальних організацій, діяльність яких пов'язана із розробкою наукових основ, конкретних методів, критеріїв і апаратури для контролю і оцінки стану металу енергетичного обладнання, прогнозування ресурсу його роботи;
проведення аналізу потреби в нормативно-технічних документах і створення ефективного механізму планування і розробки НД із залученням найбільш кваліфікованих фахівців і науковців;
запровадження електронного банку даних галузевих нормативно-технічних документів, а також банків державних, міждержавних і міжнародних стандартів і прирівняних до них документів, що використовуються в галузі "електроенергетика" під час виконання робіт з моніторингу стану металу обладнання ТЕС;
супроводження кожного конкретного нормативного документа системи спостереження за станом металу ТЕС для своєчасного адекватного реагування на обставини, які потребують внесення змін і доповнень, перегляду, або відміни діючих НД;
відновлення статусу і джерел фінансування галузевої науки;
обґрунтування і запровадження рекомендацій щодо оптимального складу і чисельності лабораторій металів ТЕС, запровадження системи навчання і атестації кадрів, оснащення лабораторій сучасними засобами контролю;
створення галузевої ради фахівців і науковців, як консультативно-дорадчого органу, впровадження системи прийняття оптимальних рішень щодо тематики наукових і науково-технічних робіт, порядку розробки документів, їх супроводження, взаємоузгодження;
запровадження системи моніторингу показників надійності обладнання, аналіз причин пошкоджень, випуск обзорів, проведення досліджень відмов і аварій, розповсюдження інформації, випуск протиаварійних циркулярів і рекомендацій щодо попередження пошкоджень, збір тематичної інформації від електростанцій, узагальнення, аналітичний аналіз з доведенням результатів цієї роботи до всіх зацікавлених організацій;
вдосконалення галузевої системи вхідного контролю металу та її впливу на якість продукції заводів-виробників;
проведення детального періодичного дослідження стану металу обладнання, аналіз накопиченої під час тривалої експлуатації інформації, визначення можливості використання даних ретроспективного аналізу для прогнозування ресурсу;
проведення відкритих науково-технічних конференцій, семінарів з метою обміну досвідом та вдосконалення системи спостереження і оцінки стану металу ТЕС.
8. Фінансове забезпечення
Фінансування робіт із реалізації Концепції здійснюється за рахунок джерел, не заборонених законодавством. Основними джерелами фінансування мають бути державний бюджет [1] і консолідовані кошти зацікавлених енергетичних підприємств і об'єднань.
Крім того, доцільно проаналізувати можливість застосування положень Постанови Верховної Ради України від 13.07.99 [4] в частині відновлення таких галузевих джерел фінансування, як галузеві інноваційні фонди, галузеві фонди технологічного розвитку і реконструкції, запровадження для малих і середніх науково-виробничих організацій, чисельність яких не перевищує 500 працівників, за рахунок інноваційних фондів безповоротних субсидій в розмірі до 25% від загальної суми витрат на створення і впровадження новацій тощо.
9. Очікувані результати
Створення сучасної системи моніторингу фізичного стану основного обладнання ТЕС і нормативної бази щодо технічного регулювання у цій сфері має забезпечити:
високу надійність роботи ТЕС, підвищення якості ремонтів і ефективності превентивних заходів щодо попередження раптових відмов обладнання і виникнення аварійних ситуацій;
підвищення техніко-економічних показників виробництва електроенергії і рентабельності роботи ТЕС, у тому числі за рахунок створення можливості експлуатації обладнання після досягнення нормативних термінів експлуатації;
створення умов для ефективного використання виробничих потужностей;
підвищення живучості обладнання ТЕС із створенням можливості його експлуатації до вичерпання потенційного ресурсу металу шляхом застосування індивідуального підходу до діагностування окремих вузлів і деталей і оцінки їх залишкового ресурсу;
зниження загрози для життя і здоров'я працівників ТЕС;
забезпечення надійної та ефективної роботи ТЕС при роботі в умовах регулювання частоти і потужності в ОЕС України з урахуванням застосування нестаціонарних режимів роботи, частих пусків і зупинок обладнання;
сприяння оптимальному плануванню і виконанню програм реконструкції ТЕС, планів ремонтного обслуговування, науковому обґрунтуванню рішень щодо виведення з експлуатації і демонтажу застарілого обладнання, експлуатація якого стає неможливою;
сприяння міжнародному співробітництву, реалізації програми інтеграції до енергосистеми Західної Європи, виконання програм експорту електроенергії шляхом забезпечення високого рівня надійності роботи ТЕС;
виконання доручення Кабінету Міністрів України від 13.06.2007 N 408-р щодо проведення протягом 2007 - 2008 років обстеження теплових електростанцій [5].
Додаток N 3
до рішення колегії
Мінпаливенерго
14.02.2008 N 1.1
Затверджую
Міністр палива
та енергетики України
Ю.В.Продан
Концепція
наукового забезпечення розвитку енергетики
Визначення проблеми
Однією з важливих передумов стабільного функціонування та інноваційного розвитку паливно-енергетичного комплексу (ПЕК) України є високий рівень його науково-технічного забезпечення. Саме опорою на результати наукових досліджень і науково-технічних розробок забезпечується технічний прогрес в енергетичній сфері. Наукові дослідження дають фахівцям нові знання, які трансформуються в перспективні технології виробництва, транспортування, розподілу та споживання енергетичних продуктів. Від якості прикладних науково-технічних розробок суттєво залежить ефективність роботи підприємств галузей ПЕК, їх конкурентоспроможність на світових ринках, здатність надійно запезпечувати енергоносіями промисловість та населення.
Однак, порівняно з початком 90-х років минулого століття, передова роль науки майже в усіх галузях ПЕК України значною мірою втрачена. Галузеві наукові і науково-технічні установи практично вилучені з процесу функціонування підприємств ПЕК, формування єдиної технічної політики, визначення стратегії і тактики розвитку. Тому суть проблеми полягає у відновленні провідної ролі галузевої науки шляхом розробки і реалізації низки цілеспрямованих організаційних, економічних і нормативно-правових заходів.
Аналіз причин виникнення проблеми
Упродовж останнього десятиріччя поступові зміни нормативно-правової бази, яка регулює науково-технічну сферу, призвели до порушення налагодженої системи фінансування галузевої науки і його суттєвого обмеження. Як наслідок, істотно скоротилися обсяги виконання на державні та галузеві замовлення прикладних науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт (НДДКР), спрямованих на модернізацію існуючого, створення та впровадження нового обладнання, робіт із стандартизації, проектних робіт з будівництва нових об'єктів енергетики тощо. Підпорядковані Мінпаливенерго науково-технічні установи без централізованих замовлень вимушені функціонувати за принципом "самовиживання", поступово втрачаючи кадровий потенціал, дослідницько-виробничу базу, у багатьох випадках - будівлі, приміщення, науково-технічні архіви і т.і. Практично не оновлюється обладнання науково-дослідних, дослідно-конструкторських, проектних і впроваджувальних організацій, їх приладовий парк, інформаційна та довідково-бібліографічна база.
За даними Держкомстату України, тільки за період з 2001 по 2005 роки кількість підпорядкованих Мінпаливенерго організацій, які виконують НДДКР, зменшилася на 24,4% (з 45 до 34), середня чисельність працюючих в цих організаціях зменшилася на 29,8% (працювало 3246 фахівців, залишилося 2280), кількість фахівців з вченими ступенями зменшилася на 37,4% (було 337 осіб, стало 211).
Відтік кадрів, і в першу чергу талановитої молоді, істотно змінив кадровий склад працівників науково-технічної сфери і призвів до неприпустимого розриву в приємистості знань між поколіннями. Вона практично вже підійшла до межі, за якою йде по суті фізична деградація творчої сили.
Сучасний стан наукового забезпечення розвитку електроенергетики характеризується як критичний. Обсяг фінансування НДДКР у цій галузі порівняно з 1996 роком зменшився у 24 рази і складає соті частини відсотка вартості товарної продукції (електричної і теплової енергії), відпущеної споживачам. Це не відповідає національним стратегічним інтересам країни та входить в протиріччя з державною інноваційною політикою та забезпеченням енергетичної безпеки України.
Мета та основні завдання
Метою концепції є створення механізмів ефективного науково-технічного забезпечення галузей ПЕК, вироблення системної координації з управління науково-технічним прогресом для практичного переходу на інноваційну модель розвитку енергетики.
На сучасному етапі розвитку економіки України задачі паливно-енергетичного комплексу окреслені Енергетичною стратегією України на період до 2030 року ( 145-2006 ), яка визначає потреби економіки в енергетичних ресурсах у близький та далекій перспективі і ставить завдання щодо надійного забезпечення ними народного господарства країни та населення.
Реалізація цілей і завдань Енергетичної стратегії ( 145-2006 ) передбачає розроблення основних програм та заходів за 34 напрямками, серед яких одним з пріоритетних є енергозбереження і робота по ефективному використанню енергетичних ресурсів за рахунок впровадження нових енерготехнологій. Зазначена пріоритетність енергозбереження пояснюється його визначальним фактором для ресурсного забезпечення стабільного функціонування економіки країни у найближчому десятилітті, коли саме модернізація і підвищення ефективності діючого обладнання стануть головним джерелом нарощування енергетичного потенціалу держави.
Пріоритетними напрямами розбудови ПЕК, що потребують наукового забезпечення, є розвиток атомної енергетики з урахуванням підвищення безпеки діючих енергоблоків АЕС, реконструкція теплових електростанцій з використанням сучасних технологій спалювання вугілля, розвиток гідроенергетики, роботи з інтеграції Об'єднаної енергосистеми України до європейської системи UCTE, диверсифікація джерел постачання енергоносіїв, розвиток нетрадиційних і відновлювальних джерел енергії, залучення до паливного балансу країни вторинних і позабалансних паливно-енергетичних ресурсів, створення виробництв альтернативних палив, модернізація та розвиток систем теплозабезпечення на основі новітніх технологій виробництва теплоти, розвиток сучасної бази вітчизняного енергоприладобудування.
Розробку зазначених програм необхідно розпочинати у найближчий період з тим, щоб вже через 2 - 3 роки розпочати реалізацію визначених Енергетичною стратегією ( 145-2006 ) напрямів. Ці програми повинні мати високий рівень деталізації з визначенням конкретних об'єктів і технологій, обсягів будівництва та джерел фінансування робіт.
Успішну реалізацію завдань Енергетичної стратегії ( 145-2006 ) та програм, що будуть розроблені у її розвиток, можна буде здійснити лише за умови відновлення ефективної науково-технічної діяльності галузевих наукових установ та реалізації плану дій щодо їх суттєвого зміцнення. Процес відтворення науково-технічного супроводу та наукового забезпечення ПЕК у майбутньому потребує багатопланових заходів, реалізація яких повинна поступово вивести вітчизняну енергетику на передові рубежі, співставимі з досягненнями розвинених країн світу.
Визначення оптимального варіанта
і шляхів розв'язання проблеми
Першочерговим питанням, яке потребує свого вирішення, є створення і налагодження стабільної системи фінансування робіт. Необхідне суттєве збільшення видатків на науково-технічну діяльність галузевих наукових і науково-технічних установ, що має супроводжуватись нарощуванням кадрового потенціалу та поліпшенням матеріальної бази науково-технічних робіт. При визначенні видатків на галузеву науку слід враховувати, що їх розмір повинен не тільки забезпечувати процес простого самовідтворення, а гарантувати інноваційний шлях розвитку енергетики, тобто передбачати створення та впровадження інноваційних продуктів. По оцінках експертів обсяги видатків на галузеву науку, зокрема в галузях ПЕК, повинні складати в перспективі не менше 2,5 - 3% річного валового виробництва продукції відповідних галузей.
За обмеженості коштів Державного бюджету України основним джерелом фінансування науково-технічної діяльності має стати галузевий інноваційний фонд розвитку науки і техніки ПЕК, формування якого може здійснюватися в результаті ініціювання і прийняття або спеціального закону "Про інноваційні фонди центральних органів виконавчої влади" (можливим варіантом є також введення норми про формування цих фондів до Закону України "Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні") ( 433-15 ), або шляхом внесення змін та доповнень до Закону України "Про електроенергетику" ( 575/97-ВР ).
Ще одним джерелом фінансування науково-технічних програм є кошти енергокомпаній у вигляді цільової інноваційної складової у тарифах на енергоносії. Це питання потребує детальної проробки і узгодження з ДП "Енергоринок" та НКРЕ України.
В узагальненому вигляді можливі джерела і схема фінансування науково-технічних програм галузей ПЕК наведені у таблиці.
------------------------------------------------------------------
| Джерела | Рівень |Узгодження та | Контроль та |
| фінансування |науково-технічних | затвердження | звітність |
| | програм | Н/Т програм | |
|---------------+------------------+--------------+--------------|
| | | | |
|---------------+------------------+--------------+--------------|
|Державний |Державні та |НТР МПЕ, |Приймальна |
|бюджет України |міжгалузеві |Міністр |комісія МПЕ, |
| |науково-технічні |палива та |за участю |
| |програми |енергетики |наукових |
| | | |підприємств, |
| | | |енергетичних |
| | | |компаній, |
| | | |профспілок |
|---------------+------------------+--------------| |
|Галузевий |Загальногалузеві |НТР МПЕ, | |
|інноваційний |науково-технічні |Міністр | |
|фонд розвитку |програми |палива та | |
|науки і техніки| |енергетики | |
|---------------+------------------+--------------+--------------|
|Кошти |Програми |НТР МПЕ, |Приймальна |
|енергокомпаній |науково-технічного|НТР компаній, |комісія |
|(інноваційна |розвитку компаній |керівники |компанії за |
|складова у | |компанії |участю |
|тарифі) | | |представників |
| | | |МПЕ, наукових |
| | | |підприємств |
------------------------------------------------------------------
Другим ключовим питанням, без вирішення якого неможливий науково-технічний прогрес, є відтворення цілісної системи наукового супроводу програм і проектів при їх реалізації в галузях ПЕК. Необхідно повернутися до здійснення скоординованої науково-технічної політики розвитку відповідних галузей, яка включає планування і взаємоузгодженість різнопланових досліджень, проведення дослідно-конструкторських робіт, створення головних зразків обладнання та технологій, а також ефективний контроль за використанням державних коштів.
Відтворення цілісної системи комплексного управління реалізацією науково-технічних програм дозволить ефективно планувати необхідні НДДКР на основі збалансування обсягів робіт з обсягами наявного фінансування, що буде сприяти запобіганню розпорошення коштів на неефективних напрямках, концентрації зусиль на вирішенні проблемних питань на пріоритетних напрямках, створить умови для відновлення механізмів прозорого їх використання (через відкритість обговорення і прийняття рішень науково-технічною Радою Мінпаливенерго та її секцій).
Відтворення цілісної системи комплексного управління реалізацією науково-технічних програм та наукового забезпечення розвитку ПЕК потребує організаційної перебудови.
По-перше, необхідно зміцнити у структурі Мінпаливенерго, як центрального органа виконавчої влади, підрозділ із забезпечення управління галузевою наукою та регулюванням відносин у цій сфері, укомплектувавши його кадрами відповідної кваліфікації і надавши йому повноваження щодо координації здійснення державної науково-технічної політики в галузях ПЕК, виходячи з тенденцій розвитку відповідних галузей у передових країнах світу.
Головним завданням зазначеного підрозділу у центральному апараті Мінпаливенерго має стати забезпечення інноваційного розвитку галузей ПЕК, управління мережею підпорядкованих наукових установ та всебічне сприяння їх функціонуванню і розвитку.
Серед основних функцій слід виділити наступні:
- розробка пропозицій з пріоритетних напрямів науково-технічного та інноваційного розвитку галузей ПЕК;
- координація програм і планів НДДКР, організація, методичне забезпечення та контроль їх виконання;
- координація спільної діяльності наукових установ при виконанні комплексних програм та об'ємних НДДКР;
- сприяння впровадженню результатів НДДКР та створених інноваційних продуктів у виробництво;
- контроль за ефективним використанням державних коштів, розробка і впровадження механізму їх поверненням після впровадження наукових розробок.
По-друге, потрібна реорганізація існуючого науково-технічного комплексу в частині укрупнення (там де необхідно) наукових установ, підпорядкованих Мінпаливенерго, та конкретизації напрямів їх діяльності з одночасним визначенням джерел ії фінансування.
З метою підвищення ефективності функціонування існуючої розпорошеної мережі наукових установ, слід при необхідності створити на їх основі декілька потужних головних державних науково-технічних установ (НДІ і КБ) тематичної спрямованості за галузями ПЕК, зміцнивши їх матеріально-технічну базу та залучивши до роботи в них висококваліфікованих фахівців і творчу молодь.
В цих науково-технічних установах слід забезпечити:
- збереження і укріплення наявного кадрового потенціалу, досвіду і науково-технічного наробку;
- можливість залучення та відтворення наукових кадрів вищої кваліфікації;
- можливість визначення оптимальної структури по кількісному і якісному складу працюючих;
- створення сучасної матеріально-технічної бази з оснащенням новітнім науковим обладнанням, приладами, оргтехнікою, нормативною і довідково-інформаційною базою;
- конкурентоспроможність на ринку наукових послуг.
Слід запропонувати керівництву Мінпаливенерго увести вертикально-інтегровану структуру управління галузевою наукою ПЕК України, схема якої додається. Зазначена структура передбачає створення в енергетичних компаніях за спрямуванням, науково-технічних центрів як відособлених структурних одиниць з відповідним фінансуванням.
Департаменту стратегічної політики та перспективного розвитку ПЕК доцільно визначитись щодо форми взаємодії з проектними інститутами Мінпаливенерго та Об'єднанням енергетичних підприємств "ГРІФРЕ" у частині координації науково-технічної діяльності.
Очікувані результати реалізації
Зазначена трансформація наукових установ дозволить при відповідному фінансуванні здійснити нарощування обсягів науково-технічних розробок по пріоритетних напрямках розвитку галузей ПЕК, визначених Енергетичною стратегією України на період до 2030 року ( 145-2006 ). Слід зазначити, що наявність заново створених потужних наукових установ дозволить ефективно використовувати їх науково-технічний потенціал при підготовці великомасштабних проектів, що позитивно вплине на прийняття управлінських рішень з широкого кола проблем енергетичного сектору економіки України.
Саме така структура забезпечить системне впровадження сучасних технологій, дозволить відродити науково-технічну базу енергетики та відновити наукову інфраструктуру Мінпаливенерго, що буде інтенсивним поштовхом на шляху інноваційного розвитку енергетики.
Фінансове забезпечення
Фінансування заходів з реалізації Концепції планується здійснювати за рахунок коштів державного бюджету, коштів створюваного інноваційного фонду, інвестицій та інших джерел, не заборонених законодавством України.