КОНСУЛЬТУЄ МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Про відшкодування шкоди членам сім’ї потерпілого на виробництві
ЗАПИТАННЯ: У жовтні 2000 р. на підприємстві (ВАТ "Сумське MHBO ім. Фрунзе") через нещасний випадок загинув мій чоловік, про що було складено акт за формою НПВ начебто нещасний випадок не було визнано пов'язаним з виробництвом. Лише в 2006 р. за рішенням суду було створено комісію, яка повторно провела розслідування цього нещасного випадку, загибель чоловіка визнала пов'язаною з виробництвом і було складено акт за формою Н-1. Однак підприємство до цього часу не виплатило одноразові допомоги на сім'ю та дитину, не виплачує сину й щомісячні суми відшкодування шкоди.
Нині розглядається справа за моїм позовом до підприємства щодо відшкодування шкоди нашій сім'ї. Мною зроблено розрахунок щомісячного відшкодування шкоди дитині із застосуванням коефіцієнтів приросту індексу споживчих цін, надрукованих у вашій газеті, та коефіцієнтів підвищення страхових виплат, що встановлюється правлінням Фонду. Чи правильно зроблено цей розрахунок? Чи підлягають компенсації одноразові допомоги на сім'ю та на сина, які мали бути виплачені у зв 'язку зі смертю чоловіка ще в 2000 р.?
ВІДПОВІДЬ: На час загибелі чоловіка дописувачки питання відшкодування шкоди потерпілим на виробництві та членам їхніх сімей регулювалися Правилами відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.93 р. № 472 (зі змінами й доповненнями від 18.07.94 р. № 492 та 03.10.97 р. № 1100, далі - Правила). Оскільки види та розміри виплат на відшкодування шкоди сім'ї дописувачки призначаються вперше, вони мають бути визначені саме за вимогами Правил.
Відповідно до Правил у разі смерті потерпілого його сім'ї та утриманцям мала бути виплачена одноразова допомога, а також щомісячно відшкодовуватись шкода особам, які мали на це право.
Згідно з п. 10 Правил у разі смерті потерпілого розмір одноразової допомоги його сім'ї повинен бути не менш ніж п'ятирічний заробіток, і крім того, не менш ніж однорічний заробіток потерпілого на кожного утриманця, а також на його дитину, яка народилася після його смерті.
Згідно з п. 19 Правил розмір відшкодування шкоди (частина втраченого заробітку) в разі смерті годувальника особам, які мають на це право, визначається із середньомісячного заробітку із вирахуванням частки, яка припадала на нього і працездатних осіб, які були на його утриманні, але не мали права на відшкодування шкоди.
Для визначення розміру відшкодування шкоди кожній особі, яка має на це право, частка заробітку годувальника, що припадає на зазначених осіб, ділиться на число цих осіб.
Як можна зрозуміти з листа, дописувачка не була на утриманні загиблого чоловіка, тому для визначення первісного розміру відшкодування шкоди її синові заробіток чоловіка треба розділити на два.
За вимогами п. 24 Правил середньомісячний заробіток, обчислений у порядку, зазначеному п. 22 і 23 Правил, беруть для визначення розміру одноразової допомоги потерпілому або його сім'ї та утриманцям у разі смерті потерпілого. Тобто розміри втраченого заробітку та одноразової допомоги визначають із одного й того самого середньомісячного заробітку.
Відповідно до п. 22 Правил середньомісячний заробіток для визначення розміру відшкодування шкоди обчислюють за 12 або три останніх повних календарних місяці роботи, що передували каліцтву, а в разі професійного захворювання - стійкій втраті професійної працездатності. За аналогією з цією нормою у випадку загибелі потерпілого для розрахунку беруться місяці перед нещасним випадком, який з ним стався під час виконання службових обов'язків.
Види оплати праці, які враховуються під час обчислення середньомісячного заробітку, за вимогами п.23 Правил, визначаються відповідно до чинного законодавства про пенсійне забезпечення, зокрема ст.66 Закону України "Про пенсійне забезпечення", в якій зазначено, що до середньої заробітної плати включають усі види оплати праці, на які нараховують страхові внески, крім виплат одноразового характеру, що входять до Переліку видів оплати та інших виплат, на які не нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та які не враховуються під час обчислення середньомісячної заробітної плати для призначення пенсій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.98 р № 697.
Під час нарахування розміру відшкодування шкоди слід дотримуватися вимог абзацу 6 п.28 Правил, а саме: нарахований розмір відшкодування шкоди в перерахунку на 100% втрати професійної працездатності не може бути більшим від середньомісячного заробітку відповідного працівника за умови його роботи впродовж повного календарного місяця або в перерахунку на повний календарний місяць роботи.
У разі смерті працівника для порівняння нарахованого розміру відшкодування шкоди в перерахунку на 100% втрати професійної працездатності беруть середньомісячний заробіток відповідного працівника, що складається з його заробітку за повний календарний місяць роботи, в якому потерпілий загинув, та 1/12 річних винагород за попередній рік.
Водночас вимоги абзацу 6 п.28 Правил у разі нарахування поширюються лише на випадки, коли на підприємстві в період, за який обчислюють середньомісячний заробіток потерпілого, і до часу встановлення йому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності, підвищують тарифні ставки і заробіток потерпілого коригують на коефіцієнти їхнього підвищення.
У випадках, коли середньомісячний заробіток потерпілого на момент нарахування розміру відшкодування шкоди перевищує середньомісячний заробіток відповідного працівника без коригування, розмір відшкодування потерпілому визначають із його фактичного заробітку, навіть якщо в зазначений період підвищували тарифні ставки.
Якщо в зазначений період тарифні ставки не підвищувалися, розмір втраченого потерпілим заробітку також визначають безпосередньо з його середньомісячної заробітної плати.
Із обчисленого таким чином середньомісячного заробітку визначають відповідно до вимог п.10 та п.19Правил розміри одноразової допомоги та щомісячного відшкодування шкоди.
Надалі розмір відшкодування шкоди має бути перераховано до 1 квітня 2001 р. за вимогами п.28 Правил, а після цієї дати у зв'язку з набранням чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі - Закон) - за вимогами ст. 29 цього Закону.
Відповідно до абзацу 5 п.28 Правил розмір відшкодування шкоди перераховують у разі зміни складу сім'ї померлого та підвищення тарифних ставок (окладів) працівників госпрозрахункових і бюджетних підприємств. За інформацією, наданою дописувачкою, зазначених підстав для проведення перерахунку розміру відшкодування шкоди її синові до 1 квітня 2001 р. не було.
Статтею 29 Закону передбачено провадити перерахунок розміру щомісячних страхових виплат у разі зростання в попередньому календарному році середньої заробітної плати в галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики, який провадиться з 1 березня наступного року. Перегляд цих виплат провадиться Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі - Фонд) на коефіцієнт підвищення страхових виплат, що встановлюється правлінням Фонду.
З 1 березня 2002 р. перерахунок провадився на коефіцієнт зростання реальної заробітної плати в 2001 р. порівняно з 2000 р. , який, за даними Держкомстату України, становив 1,193; з 1 березня 2003 р. - 1,182; з 1 березня 2004 р. - 1,152; з 1 березня 2005 р. - 1,238; з 1 березня 2006 р. - 1,203; з 1 березня 2007 р. - 1,183; з 1 березня 2008 р. - 1,125. Перерахунок щомісячних страхових виплат особам, які мають на них право у зв'язку з втратою годувальника, проводиться їх множенням на зазначені коефіцієнти.
Якщо справу потерпілого не передано до Фонду, роботодавцям, за погодженням з робочими органами виконавчої дирекції, дозволяється робити перерахунок сум щомісячних страхових виплат потерпілим (членам їхніх сімей) згідно з постановами правління Фонду.
Після набрання чинності 24 листопада 1992 р. Законом України "Про охорону праці" пенсія, призначена в разі втрати годувальника, під час обчислення розміру відшкодування шкоди не враховується.
Оскільки суми відшкодування шкоди (страхові виплати) сім'ї дописувачки не були вчасно виплачені, підприємство зобов'язано виплатити їй компенсацію. Відповідно до п.43 Правил своєчасно не визначені або не виплачені з вини власника суми відшкодування шкоди підлягають коригуванню у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому Законом України "Про оплату праці" (ст.34).
На виконання постанови Верховної Ради України від 20.02.96 р. №49/96-ВР "Про порядок введення в дію статей 10, 33, 34 Закону України "Про оплату праці" та встановлення мінімального розміру пенсії за віком" постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.97 р №1427 затверджено Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати (далі - Положення №1427).
З огляду на викладене, чинність Положення №1427 поширюється і на суми відшкодування шкоди, якщо вони своєчасно не виплачуються.
Оскільки відшкодування шкоди відповідно до п. 4 Правил складається з виплати втраченого заробітку, виплати в установлених випадках одноразової допомоги, компенсації витрат на медичну та соціальну допомогу, відшкодування моральної шкоди за наявності факту моральної шкоди, то компенсація нараховується на всі зазначені виплати.
Згідно з п.2 Положення №1427 компенсація провадиться в разі затримання на один і більше календарних місяців виплати заробітної плати, нарахованої працівникові за період роботи, починаючи з 1 січня 1998 р., якщо індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги за цей період зріс більш ніж на 1%.
1 січня 2001 р. набрав чинності Закон України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати". З метою реалізації цього Закону постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. №159 затверджено Порядок проведення компенсації громадянам частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок №159). Згідно з Порядком №159 у разі затримання виплати компенсації підлягають лише щомісячні суми відшкодування шкоди, нараховані за період починаючи з 1 січня 2001 р.
Водночас за пунктом 2 зазначеної постанови компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв язку з порушенням термінів її виплати, нарахованої працівникові за період роботи з 1 січня 1998 до 31 грудня 2000 р., проводиться відповідно до Положення №1427.
Отже, відповідно до законодавства суми відшкодування шкоди, в тому числі й одноразова допомога, нараховані з 1 січня 1998 до 31 грудня 2000 р., підлягають компенсації за вимогами Положення №1427, а нараховані з 1 січня 2001 р. щомісячні суми відшкодування шкоди (страхові виплати) - за вимогами Порядку №159.
У своїх розрахунках дописувачка правильно застосувала коефіцієнти підвищення страхових виплат, індекси споживчих цін та коефіцієнти приросту споживчих цін для нарахування компенсації. Нарахування компенсації провадиться за індексами споживчих цін та коефіцієнтами приросту споживчих цін, обчислених Мінпраці, що склалися на момент виплати заборгованних сум.
Крім викладеного, слід зазначити, що відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. №1078 (далі - Порядок №1078), щомісячна страхова виплата особам, які перебували на утриманні потерпілого через нещасний випадок на виробництві, підлягає індексації.
Відповідно до п.1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією проводиться з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101%.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення проводиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону "Про внесення змін до Закону України "Про Індексацію грошових доходів населення".
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, в якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, тобто 101%.
Пунктом 4 Порядку №1078 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи населення в межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Зокрема, в межах прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, індексуються пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенси, додаткової пенсії тощо) та щомісячна страхова виплата особам, які перебували на утриманні потерпілого через нещасний випадок навиробництві.
У разі, якщо особам, які перебували на утриманні потерпілого через нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, водночас із щомісячною страховою виплатою виплачується пенсія, в першу чергу індексується сума щомісячної страхової виплати (п.10 Порядку №1078).
Відповідно до п.5 Порядку №1078 у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії, виплат, що провадяться відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування тощо місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим під час обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, одержаних громадянами за цей місяць, не проводиться.
Разом з тим у разі, коли підвищення розмірів мінімальних соціальних гарантій, зазначених в абзаці першому цього пункту, не супроводжується зростанням грошових доходів громадян, передбачених п .2 Порядку №1078, грошові доходи індексуються на загальних підставах.
Відповідно до п. 4 Порядку №1078 у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства, згідно з Порядком №159
Начальник відділу контролю за додержанням
прав застрахованих у сфері праці
Валентина ДАНИЛОВА
“Праця і зарплата” № 31(611),20 серпня 2008
Передплатний індекс:30214