ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
28 травня 2008 року
м. Київ
Про визнання неправомірними дій
та стягнення заборгованості по пенсії
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого: судді Ліпського Д.В.
суддів: Гуріна М.І., Кобилянського М.Г.,
Юрченка В.В., Цуркана М.І.
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом К. до Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м.Одеси про визнання неправомірними дій та стягнення заборгованості по пенсії за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Малиноському районі м.Одеси на рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 13 серпня 2003 року та на ухвалу апеляційного суду Одеської області від 4 грудня 2003 року,
встановила :
У липні 2003 року К. звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м.Одеси про визнання неправомірними дій та стягнення заборгованості. Свої вимоги мотивував тим, що з 1951 року працював пілотом цивільної авіації, в 1984 році йому була призначена пенсія за вислугу років. У 1999 році було проведено перерахунок пенсії і з 7 грудня 1999 року він отримував пенсію у розмірі 434, 58 грн. З 1 березня 2001 року йому було проведено новий перерахунок пенсії, виходячи з заробітку за 60 місяців трудової діяльності і до 1 серпня 2001 року пенсія виплачувалась в розмірі 592,67 грн., а з 1 серпня 2001 року розмір пенсії відповідачем безпідставно зменшений до 434,58 грн. Вважав, що таки дії відповідача привели до порушення його конституційних прав та Закону України “Про пенсійне забезпечення”. Просив суд зазначені дії відповідача визнати незаконними та зобов'язати останнього виплачувати пенсію в розмірі визначеному з 1 березня 2000 року, а з 1 квітня 2002 року зі збільшенням на 12 відсотків як непрацюючому пенсіонеру в розмірі 663 гривні 79 копійок та стягнути з управління недоплачену частину пенсії за весь оскаржуваний період.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 4 грудня 2003 року залишено без змін рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 13 серпня 2003 року, яким позовні вимоги були задоволені.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями відповідач звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду України, який направив її разом зі справою до Вищого адміністративного суду України.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки суд першої та апеляційної інстанції неправильно застосували норми матеріального права. Зокрема, відповідач зазначає що судами неправильна встановлена причина помилкового нарахування позивачу пенсії в березні 2001 року.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального закону, правової оцінки обставин у справі у межах, визначених ч.2 ст.220 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що К. перебуває на обліку в УПФУ в Малиновському районі м.Одеси та отримує пенсію за вислугу років, як працівник льотного складу цивільної авіації. У грудні 1999 року позивачу був зроблений перерахунок пенсії який склав 434,57 грн. У березні 2001 року також був зроблений перерахунок пенсії, сума якої склала 592,67 грн., але поті розмір пенсії був зменшений до 434,57 грн. У квітні 2002 року розмір пенсії позивача був збільшений до 486,72 грн.
Задовольняючи позовні вимоги суди виходили з того, що зменшення розміру пенсії та відмова у виплаті пенсії в розмірі 592, 67 грн., а в подальшому 663 гривні 79 копійок, є неправомірними. Такі дії управління ПФУ суперечить ст.53 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, зі змінами внесеними Законом України “Про внесення змін до деяких законів України, від 17 листопада 1999 року, Постанові Кабінету Міністрів України 10.02.2000 року N 264 “Про порядок обчислення заробітку для призначення пенсій особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації”.Підпункту а) частини 4 пункту 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 1992 року N 418 “Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу”. Але з таким висновком погодитись не можна.
Законом України “Про внесення змін до деяких законів України” від 17 листопада 1999 року частину 3 статті 53 Закону України “Про пенсійне забезпечення” було викладено у такій редакції: “Працівникам льотно-випробного складу та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах, пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку за роботу, що дає право на пенсію за вислугу років (частина 1 статті 64 та статей 65, 66, 69), одержуваного перед її припиненням, і призначаються в розмірах, передбачених частинами 1-3 статті 19 та статтею 21 цього Закону для пенсій за віком, і не можуть перевищувати 85% заробітку для працівників льотно-випробного складу та 75% заробітку для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, не можуть перевищувати 2,5 величини середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузі економіки України, за календарний рік, що передує місяцю, з якого призначається пенсія”.
Підпунктом “в” пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробувального складу цивільної авіації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу” за N 418 від 21 липня 1992 року, передбачено, що під час підвищення пенсій відповідно до рішень Уряду України середньомісячний заробіток, з якого призначається (перераховується) пенсія відповідно до підпунктів “а” і “б” цього пункту, збільшується на коефіцієнт зростання середньої заробітної плати працівників народного господарства за місяць, що передує місяцю, з якого перераховуються пенсії, порівняно з середньою заробітною платою працівників народного господарства, яка враховувалась під час призначення (перерахунку) пенсії.
За таких обставин положення зазначеного підпункту застосовуються лише у разі, коли рішення про підвищення пенсії приймає Уряд України.
Кабінет Міністрів України 28 березня 2002 року прийняв Постанову N 374 “Про підвищення розмірів пенсії, призначених відповідно до статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи”, а також пенсій, призначених відповідно до інших законів України, які раніше не підвищувалися”. Дія цієї постанови поширюється на пенсії, призначені працівникам льотно-випробного складу суден цивільної авіації відповідно до частини 3 статті 53 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, і передбачає збільшення пенсій з 1 квітня 2002 року не працюючим пенсіонерам на 12%.
Інших рішень Урядом України, після внесення 17 листопада 1999 року змін до статті 53 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, про підвищення розміру пенсії працівникам льотного складу цивільної авіації, не приймалось.
В процесі перерахунку пенсій органи соціального захисту допустили помилки, що призвели до необґрунтованого збільшення пенсій. Тому, виправлення допущеної помилки з боку УПФУ в Малиновському районі м.Одеси не є підставою для визнання таких дій відповідача неправомірними.
З урахуванням викладеного, у судів першої та апеляційної інстанцій не було законних підстав для задоволення позовних вимог К.
За таких обставин, коли суд першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішеннь, касаційна інстанція скасовує судові рішення та ухваляє нове судове рішення.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 229, 230 КАС України, колегія суддів -
постановила:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м.Одеси задовольнити.
Ухвалу апеляційного суду Одеської області від 4 грудня 2003 року та рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 13 серпня 2003 року скасувати.
В задоволенні позову К. до Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м.Одеси про визнання неправомірними дій та стягнення заборгованості по пенсії відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст.ст. 237 КАС України.
Головуючий: Ліпський Д.В.
Судді: Гурін М.І., Кобилянський М.Г.,
Юрченко В.В., Цуркан М.І.