КОНСУЛЬТУЄ ДПА УКРАЇНИ
Департамент оподаткування фізичних осіб
Оподаткування фізичних осіб
Законом № 889-ІV визначено, що платник податку має право на податковий кредит за наслідками звітного податкового року. Підстави для нарахування податкового кредиту із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації.
До складу податкового кредиту включаються фактично понесені витрати, підтверджені платником податку документально, а саме: фіскальним або товарним чеком, касовим ордером, товарною накладною, іншими розрахунковими документами або договором, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат.
Платник податку має право, зокрема, включити до складу податкового кредиту звітного року такі витрати, фактично понесені ним протягом такого звітного року:
частину суми процентів за іпотечним кредитом, сплачених платником податку, яка розраховується за правилами, визначеними згідно зі ст. 10 Закону № 889-ІV;
суму коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні, у розмірі, що перевищує 2%, але не є більшим 5% від суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року;
суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім'ї першого ступеня споріднення, але не більше суми, визначеної у пп. 6.5.1 п. 6.5 ст. 6 цього Закону (у 2008 р. - 890 грн.), у розрахунку за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року.
ПИТАННЯ. 1. Як оподатковуються доходи, що були нараховані платнику податку відповідно до умов трудового договору та згодою перераховані на власний рахунок учасника пенсійного фонду банківського управління пайового типу?
ПИТАННЯ. 2. В якому випадку фізична особа може включити до складу податкового кредиту суму коштів, сплачену недержавному пенсійному фонду?
ПИТАННЯ. 3. Який порядок оподаткування доходів, отриманих фізичними особами за договором ного утримання?
ПИТАННЯ. 4. За якою ставкою оподатковуються доходи, отримані нерезидентом внаслідок прийняття ним спадщини?
ПИТАННЯ. 5. Чи оподатковується податком з доходів фізичних осіб сума (вартість) допомоги, що надається громадянам з фонду депутатів районної ради?
ПИТАННЯ. 6. Чи мають право органи місцевого самоврядування надавати додаткові пільги щодо сплати податку з доходів фізичних осіб, зокрема з доходу, держаного у вигляді спадщини?
ПИТАННЯ. 7. За якою ставкою оподатковується дохід, отриманий фізичною особою внаслідок одержання в 2007 р. у подарунок нерухомого майна від дружини батька (мачухи)?
ПИТАННЯ. 8. Чи включаються до податкового кредиту витрати із штучного запліднення?
ПИТАННЯ. 9. Податковий агент - фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності закуповує у власників сільськогосподарської продукції свійську худобу. Чи має право суб'єкт підприємницької діяльності не утримувати податок з доходів фізичних осіб з виплачених за таку продукцію доходів?
ВІДПОВІДЬ. 1. Пунктом 22.2 ст. 22 Закону № 889-ІV встановлено, що у разі якщо норми інших законів чи інших законодавчих актів, що містять правила оподаткування доходів (прибутків) фізичних осіб, суперечать нормам цього Закону, пріоритет мають норми цього Закону.
Враховуючи зазначене, норми Закону № 1674-III, зокрема статей 5 та 7, щодо оподаткування доходів учасників фондів банківського управління та уповноважених банків і особливостей оподаткування у разі дострокового розірвання договору довірчого управління, діють лише в частині, що не суперечить вимогам Закону № 889-ІV.
Згідно з п. 22.8 ст. 22 Закону № 889-ІV не підлягають, обкладанню податком з доходів фізичних осіб (не відображаються в його річній податковій декларації) та не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку у межах норм, передбачених цим законом, зокрема, доходи, що були нараховані платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору та згодом перераховані на його пенсійний вклад.
Водночас згідно з п. 1.12-2 ст. 1 Закону № 889-ІV пенсійний вклад - це кошти, внесені на вкладний (депозитний) рахунок, відкритий у банку за договором пенсійного вкладу відповідно до закону.
При цьому ст. 1 Закону № 1674-III було передбачено, що до 01.01.2006 р. у м. Києві на базі холдингової компанії “Київміськбуд” проводиться економічний експеримент щодо стимулювання розвитку житлового будівництва із залученням коштів фізичних і юридичних осіб на пенсійні вклади з наступним їх спрямуванням на довгострокове кредитування будівництва житла під заставу цього житла та розширення можливостей соціального забезпечення населення України.
Частиною другою ст. 2 Закону № 1674-III у вищезазначеній редакції було встановлено, що умови здійснення операцій з пенсійними вкладами визначаються в строкових та довічних договорах пенсійних вкладів, які укладаються між вкладниками та уповноваженими банками.
Законом № 3044-III Закон № 1674-III викладено в новій редакції.
Частиною першою ст. 2 Закону № 1674-III в редакції Закону № 3044-III встановлено, що до 01.01.2006 р. на базі холдингової компанії “Київміськбуд” проводиться економічний експеримент щодо посилення соціального захисту неповнолітніх, забезпечення їм більш сприятливих стартових умов самостійного життя у суспільстві, створення додаткових можливостей пенсійного забезпечення, стимулювання розвитку житлового будівництва та розширення можливостей запровадження інших програм соціального забезпечення населення України із залученням коштів фізичних і юридичних осіб у довірче управління уповноважених банків з наступним їх спрямуванням на придбання іпотечних сертифікатів.
Відповідно до ст. 1 Закону № 1674-III фонд банківського управління (далі - ФБУ) - це грошові кошти учасників ФБУ, передані у довірче управління уповноваженому банку та об'єднані ним у єдиний майновий комплекс.
Пенсійні ФБУ пайового типу створюються з коштів, які перебувають у довірчому управлінні упо вноважених банків на підставі договорів, укладе них після набрання чинності Законом № 1674-III (частина шоста ст. 3).
Таким чином, на доходи, що були нараховані платнику податку відповідно до умов трудового договору та згодом перераховані на власний рахунок учасника пенсійного фонду банківського управління пайового типу за договором довірчого управління (а не за договором пенсійного вкладу), не можуть бути поширені норми п. 22.8 ст. 22 Закону № 889-ІV, і вони мають оподатковуватися на загальних підставах із застосуванням ставки, встановленої п. 7.1 ст. 7 Закону № 889-ІV.
ВІДПОВІДЬ. 2. Згідно з п. 1.16 ст. 1 Закону № 889-ІV податковий кредит - це сума (вартість) витрат, понесених платником податку - резидентом у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року (крім витрат на сплату податку на додану вартість та акцизного збору), на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року, у випадках, визначених цим Законом.
Підпунктом 5.1.1 п. 5.1 ст. 5 Закону № 889-ІV встановлено, що платник податку має право на податковий кредит за наслідками звітного податкового року. Водночас відповідно до пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 цього Закону податковий кредит може бути нарахований виключно резидентом, що має індивідуальний ідентифікаційний номер. При цьому загальна сума нарахованого податкового кредиту не може перевищувати суму загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного протягом звітного року як заробітна плата (пп. 5.4.2 п. 5.4 ст. 5 вищезазначеного Закону).
Закон № 889-ІV не встановлює окремої норми щодо документів, які підтверджують фактично понесені платником податку витрати у разі сплати пенсійних внесків до недержавного пенсійного фонду.
Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону до складу податкового кредиту включаються фактично понесені витрати, підтверджені платником податку документально, а саме: фіскальним або товарним чеком, касовим ордером, товарною накладною, іншими розрахунковими документами або договором, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат.
Зазначені документи не надсилаються податковому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку, достатнього для проведення податковим органом податкової перевірки стосовно нарахування такого податкового кредиту (пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону № 889-ІV).
Підпунктом “а” пп. 5.3.5 п. 5.3 ст. 5 цього Закону встановлено, що до складу податкового кредиту звітного року платник податку має право включити суму витрат, фактично понесених ним протягом такого звітного року, на сплату за власний рахунок пенсійних внесків недержавному пенсійному фонду за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, яка не перевищує (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування) при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку або на банківський пенсійний депозитний рахунок чи за їх сукупністю - суму, визначену у пп. 6.5.1 п. 6.5 ст. 6 Закону № 889-ІV (у 2008 р. - 890 грн.). При цьому підтвердними документами можуть бути довідка працедавця платника податку про перерахування за заявою-дорученням платника безготівкових пенсійних внесків із одержуваної оподаткованої заробітної плати на рахунок недержавного пенсійного фонду, а також пенсійний контракт платника податку з недержавним пенсійним фондом.
Водночас відповідно до частини другої пп. “а” пп. 5.3.5 п. 5.3 ст. 5 Закону № 889-ІV якщо платник податку був застрахований його працедавцем або працедавець є вкладником недержавного пенсійного фонду чи пенсійних депозитних рахунків на його користь, згідно з пп. “в” пп. 4.2.4 п. 4.2 ст. 4 вище зазначеного Закону, то гранична сума, встановлена пп. “а” цього підпункту, зменшується для відповідної застрахованої особи або учасника недержавного пенсійного фонду на суму страхових внесків або внесків до недержавних пенсійних фондів чи на пенсійні депозитні рахунки, сплачених її працедавцем протягом такого звітного податкового року.
ВІДПОВІДЬ. 3. Статтею 744 Цивільного кодексу встановлено, що за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужува-ча утриманням та (або) доглядом довічно. Обсяги обов'язків набувача встановлюються за згодою сторін у договорі.
Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Оскільки за своєю правовою природою договір довічного утримання є відчуженням нерухомого або рухомого майна, що передається у власність другій стороні, і не є спадкуванням, тому з метою оподаткування доходів, отриманих за договором довічного утримання, ступінь споріднення відчужувана та набувача не має значення.
При укладанні договору довічного утримання (догляду) набувач одержує дохід у вигляді вартості нерухомого майна (житлового будинку, квартири) або рухомого майна, а відчужувач одержує дохід у вигляді вартості матеріального забезпечення та послуг з догляду (опікування), визначених у договорі.
Закон № 889-IV не містить окремої норми (порядку) щодо оподаткування доходів, одержаних платниками податків внаслідок укладення договору довічного утримання.
Водночас п. 1.3 ст. 1 цього Закону встановлено, що дохід із джерелом його походження з України - це будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі, але не виключно, у вигляді доходів від продажу нерухомого майна, розташованого на території України (пп. “є”); доходів від продажу рухомого майна (пп. “ж”); подарунків (пп. “й”); доходів у вигляді активів, що передаються у спадщину, якщо такі активи або джерело їх виплати знаходяться на території України (пп. “і”).
Відповідно до пп. 4.2.12 п. 4.2 ст. 4 Закону № 889-IV до складу загального річного (місячного) оподатковуваного доходу включаються інші доходи, крім зазначених у п. 4.3 вищезазначеної статті.
Згідно з п. 2.1 ст. 2 цього Закону платниками податку є, зокрема, резиденти, які отримують доходи з джерелом їх походження з території України.
Відповідно до пп. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону № 889-IV платник податку, що отримує доходи, нараховані особою, яка не є податковим агентом, зокрема фізичною особою, яка не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності, зобов'язаний включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку.
При цьому пп. “а” п. 19.1 ст. 19 Закону № 889-IV встановлено, що платники податку зобов'язані вести облік доходів і витрат у обсягах, достатніх для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі коли такий платник податку зобов'язаний цим Законом подавати декларацію.
Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів, що виплачуються на користь платника податку фізичними особами, є такий платник податку (пп. “в” п. 17.2 ст. 17 Закону № 889-IV).
Враховуючи наведене, дохід, одержаний платником податку - набувачем від відчужувана за договором довічного утримання (догляду) у ви гляді вартості нерухомого майна, включається до складу загального річного оподатковуваного доходу відчужувана й оподатковується за ставкою, встановленою п. 7.1 ст. 7 Закону № 889-IV (у 2005 - 2006 рр. -13%, з 01.01.2007р. -15%), на підставі річної податкової декларації.
Доходи, одержані відчужувачем від набувача за договором довічного утримання (догляду) у вигляді вартості утримання (догляду), включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу відчужувана й оподатковуються за ставкою, встановленою п. 7.1 ст. 7 Закону № 889-IV (в 2005 - 2006 рр. -13%, з 01.01.2007р. -15%), на підставі річної податкової декларації.
ВІДПОВІДЬ. 4. Згідно з п. 2.1 ст. 2 Закону № 889-IV платниками податку є, зокрема, нерезиденти, які отримують доходи із джерелом їх походження з території України.
Підпунктом 3.2.2 п. 3.2 ст. 3 цього Закону встановлено, що об'єктом оподаткування нерезидента є загальний річний оподатковуваний дохід із джерелом його походження з України.
Відповідно до пп. “і” п. 1.3 ст. 3 та з урахуванням положень пп. 4.2.14 п. 4.2 ст. 4 Закону № 889-IV дохід із джерелом його походження з України - це будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, утому числі й у вигляді активів, що передаються у спадщину, якщо такі активи або джерело їх виплати знаходяться на території України, і підлягають оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб згідно з нормами ст. 13 цього Закону.
Доходи з джерелом їх походження з України, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими для резидентів, з урахуванням особливостей, визначених окремими нормами Закону № 889-IV (пп. 9.11.1 п. 9.11 ст. 9).
Частиною другою пп. 9.11.3 п. 9.11 ст. 9 Закону № 889-IV встановлено, що при нарахуванні на користь нерезидента доходів у вигляді процентів, дивідендів або роялті застосовується відповідна ставка податку, встановлена цим Законом для нарахування таких доходів резиденту.
При цьому згідно з п. 7.3 ст. 7 Закону № 889-IV ставка податку становить подвійний розмір ставки, визначеної п. 7.1 цієї статті, тобто з 01.01.2007р. - 30% (у 2005 - 2006 рр. - 26%), від будь-яких доходів, нарахованих на користь нерезидентів - фізичних осіб, за винятком доходів, визначених у пп. 9.11.3 п. 9.11 ст. 9 цього Закону (роз'яснення з цього питання надані Мін'юстом України листом № 20-35-59).
Згідно зі ст. 13 Закону № 889-IV, яка регулює оподаткування доходів, одержаних у вигляді об'єктів спадщини, особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину (п. 13.4 ст. 13).
Враховуючи наведене, а також норми п. 13.4 ст. 13 та п. 22.1 ст. 22 Закону № 889-IV, дохід, отриманий платником податку - нерезидентом внаслідок прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав, у тому числі від спадкодавця першого ступеня споріднення, включається до складу загального річного доходу платника податку і відображається ним у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації), яку він повинен подати до 1 квітня наступного року до податкового органу за місцем одержання доходу та сплатити податок на загальних підставах за ставкою, передбаченою п. 7.3 ст. 7 Закону № 889-IV (30%), якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.
ВІДПОВІДЬ. 5. Законом № 889-І\/ встановлено, що доходом фізичної особи - платника податку є сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами (п. 1.2 ст. 1).
Доходи, які не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку, зазначені у пп. 4.3.1 п. 4.3 ст. 4 Закону № 889-IV, зокрема, сума державної матеріальної та соціальної допомоги у вигляді адресних виплат коштів та надання соціальних послуг згідно із законом, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій (включаючи допомогу по вагітності та пологах), винагород та страхових виплат, які отримуються платником податку відповідно з бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування згідно із законом.
Згідно зі ст. 41 Закону № 280/97-ВР районні у містах ради (у разі їх створення) та їх виконавчі органи відповідно до Конституції та законів України, зокрема, формують, затверджують, виконують відповідні бюджети та контролюють їх виконання, а також здійснюють інші повноваження, передбачені цим Законом, в обсягах і межах, що визначаються міськими радами.
Закон № 93-IV відповідно до Конституції України, Закону № 280/97-ВР, інших законів України визначає правовий статус депутата сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради як представника інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та рівноправного члена місцевої ради, встановлює гарантії депутатської діяльності та порядок відкликання депутата місцевої ради. Згідно зі ст. 30 цього Закону місцеві ради та їх органи забезпечують необхідні умови для ефективного здійснення депутатами місцевих рад їх повноважень. Рада та її органи, зокрема, мають сприяти депутатам місцевих рад в їх діяльності шляхом створення відповідних умов, необхідних для ефективного здійснення депутатських повноважень.
Враховуючи зазначене, якщо місцева рада на виконання наданих їй Законом № 280/97-ВР повноважень приймає рішення про створення фонду депутатів районної ради для надання допомоги соціальне незахищеним верствам населення за рахунок коштів районного бюджету та затверджує кошторис, конкретні напрями та умови використання коштів такого фонду, то ці кошти (за умови їх цільового використання) не є доходом їх розпорядників (депутатів місцевих рад), а сума (вартість) наданої з таких фондів допомоги не підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб у її набувачів на підставі пп. 4.3.1 п. 4.3 ст. 4 Закону № 889-IV.
ВІДПОВІДЬ. 6. Згідно із Законом № 889-IV податок з доходів фізичних осіб - це плата фізичної особи за послуги, які надаються їй територіальною громадою, на території якої така фізична особа має податкову адресу або розташовано особу, що утримує цей податок згідно з цим Законом (п. 1.13 ст. 1).
Відповідно до Закону № 280/97-ВР місцеві бюджети мають бути достатніми для забезпечення виконання органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень та забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб (ст. 66). При цьому до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього, встановлення за рахунок власних коштів і благодійних надходжень додаткових до встановлених законодавством гарантій щодо соціального захисту населення.
Водночас згідно зі ст. 10 Закону № 280/97-ВР обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.
Відповідно до ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Законом № 1251-ХІІ місцевим радам надано право встановлювати додаткові пільги щодо оподаткування у межах сум, які надходять до їх бюджетів.
Таким чином, надання за рішенням-органів місцевого самоврядування платникам податку з доходів фізичних осіб додаткових пільг, зокрема щодо сплати податку з доходу, одержаного у вигляді спадщини, у межах сум, які надходять до місцевих бюджетів, не суперечить чинному законодавству.
ВІДПОВІДЬ. 7. Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється Законом № 889-IV, яким встановлено (п. 1.3 ст. 1), що доходом фізичних осіб із джерел на території України є будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь протягом звітного оподатковуваного періоду, до якого, зокрема, відносяться подарунки (пп. “й” п. 1.3 ст. 1).
Згідно з п. 14.1 цієї статті Закону кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються за правилами, встановленими цим Законом для оподаткування спадщини.
Оподаткування доходу, отриманого платником податку внаслідок прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав, регламентується ст. 13 вищезазначеного Закону. Цією статтею встановлено кілька ставок для оподаткування доходів, отриманих платником податку внаслідок прийняття у спадщину коштів, майна та немайнових прав, і розмір їх залежить від ступеня споріднення спадкоємця із спадкодавцем (незалежно від об'єкта спадщини).
Згідно з пп. 1.20.4 п. 1.20 ст. 1 Закону 889-IV членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки та батьки її чоловіка або дружини, її чоловік або дружина, діти як такої фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, у тому числі усиновлені ними діти. Інші члени сім'ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення.
Відповідно до пп. 13.2.1 п. 13.2 ст. 13 цього Закону при отриманні будь-якого об'єкта спадщини спадкоємцями, що є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, такий дохід підлягає оподаткуванню за нульовою ставкою податку.
Оскільки подарунок у вигляді нерухомого майна у 2007 р. отримано від дружини батька фізичної особи, тобто від члена сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення, то згідно із Законом 889-IV такий дохід підлягає оподаткуванню за нульовою ставкою.
Крім того, відповідно до розпорядження № 527-р фізичні особи - платники податку, які одержали дохід у вигляді спадщини (подарунка), що згідно із законом оподатковується за нульовою ставкою, не зобов'язані включати вартість (суму) такої спадщини (подарунка) до складу загального річного оподатковуваного доходу та подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи до податкового органу за місцем своєї податкової адреси, але за умови відсутності інших підстав для подання декларації.
ВІДПОВІДЬ. 8. Згідно зі ст. 48 Основ законодавства про охорону здоров'я застосування штучного запліднення та імплантації ембріона здійснюється відповідно до умов та порядку, встановлених Міністерством охорони здоров'я України, на прохання дієздатної жінки, з якою проводиться така дія, за умови наявності письмової згоди подружжя.
Відповідно до пп. 5.3.6 п. 5.3 ст. 5 Закону № 889-IV платник податку має право включити до складу податкового кредиту звітного року фактично понесені ним суми витрат із штучного запліднення, незалежно від того, чи перебуває він у шлюбі з донором.
Згідно з нормативними актами при штучному заплідненні донором є чоловік, а платником податку, який має право на податковий кредит, - жінка.
Законом № 889-IV (пп. 5.3.4 п. 5.3 ст. 5) передбачено, що до податкового кредиту дозволено включати суми власних коштів платника податку, сплачених на користь закладів охорони здоров'я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім'ї першого ступеня споріднення, утому числі для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосуваньу розмірах, що не покриваються виплатами з фонду загальнообов'язкового медичного страхування. Але на сьогодні не прийнято закону про загальнообов'язкове медичне страхування, тому відповідно до Прикінцевих положень Закону № 889-IV (пп. 22.1.2 п. 22.1 ст. 22) для нарахування податкового кредиту щодо зазначених у пп. 5.3.4 п. 5.3 ст. 5 витрат, у тому числі на проведення супутнього штучному заплідненню лікування, за 2007 р. не має законодавчих підстав.
Тобто витрати, визначені у пп. 5.3.4 п. 5.3 ст. 5 Закону № 889-IV, які здійснюються у зв'язку із штучним заплідненням, у тому числі на проведення супутнього штучному заплідненню лікування, не можуть бути віднесені до витрат, передбачених пп. 5.3.6 п. 5.3 ст. 5 Закону № 889-IV.
Враховуючи наведене, платник податну - жінка, з якою проводиться процедура штучного запліднення, може віднести до податкового кредиту тільки вартість процедури, перелік яких надано у листі № 4.40-19/186.
ВІДПОВІДЬ. 9. Відповідно до Закону 889-IV податковим агентом, зокрема, є фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка використовує найману працю інших фізичних осіб, щодо виплати заробітної плати (інших виплат та винагород) таким іншим фізичним особам (п. 1.15 ст. 1).
Крім того, пп. 9.12.3 п. 9.12 ст. 9 цього Закону визначено, що фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності вважається податковим агентом найманої нею особи або фізичної особи, що перебуває з нею у цивільно-правових відносинах, стосовно будь-яких оподатковуваних доходів, нарахованих на користь такої особи, включаючи будь-які доходи, які кінцево оподатковуються при їх виплаті.
Обов'язки з нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету згідно з пп. 8.1.1 п. 8,1 ст. 8 Закону 889-І\/ покладено на податкового агента, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах ст. 7 цього Закону.
Особи, які згідно з Законом № 889-IV мають статус податкових агентів, зобов'язані надавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку (ф. № 1ДФ) податковому органу за місцем свого розташування (пп. “б” п. 19.2 ст. 19 цього Закону).
Відповідно до пп. 4.3.36 п, 4.3 ст. 4 Закону № 889-IV до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи від відчуження безпосередньо власником сільськогосподарської продукції (включаючи продукцію первинної переробки), вирощеної (виробленої) на земельних ділянках, наданих для: ведення особистого селянського господарства, якщо їх розмір не було збільшено в результаті отриманої в натурі (на місцевості) земельної частки (паю); будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибних ділянках), ведення садівництва та індивідуального дачного будівництва.
Отримувач таких доходів подає податковому агенту довідку про своє право на отримання доходу у джерела його виплати без утримання податку. Форма довідки, термін дії, порядок її видачі затверджено постановою № 1063.
Тобто податковий агент, зокрема фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, при закупівлі у власників сільськогосподарської продукції (у даному випадку - свійської худоби) має право не утримувати податок з доходів фізичних осіб з виплачених за таку продукцію доходів тільки при пред'явленні такими власниками вищезазначеної довідки. В іншому випадку податковий агент зобов'язаний утримати податок з усієї суми, виплаченої власнику сільськогосподарської продукції за закупівлю такої продукції.
Дохід, виплачений (нарахований) фізичним особам - виробникам сільськогосподарської продукції згідно з пп. 4.3.36 п. 4.3 ст. 4 Закону 889-IV податковий агент, у тому числі фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, зобов'язаний відобразити в податковому розрахунку за ф. № 1ДФ з ознакою доходу 53 “Доходи від продажу сільськогосподарської продукції” з відповідним відображенням утримання або неутримання податку з цього доходу.
Перелік використаних нормативних документів:
Конституція України від 28.06.96 р. № 254к/96-ВР (зі змінами та доповненнями)
Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV (зі змінами та доповненнями, за текстом - Цивільний кодекс)
Закон України № 93-IV від 11.07.2002 р. “Про статус депутатів місцевих рад” (зі змінами та доповненнями)
Закон України № 280/97-ВР від 21.05.97 р. “Про місцеве самоврядування в Україні” (зі змінами та доповненнями)
Закон України № 889-IV від 22.05.2003 р. “Про податок з доходів фізичних осіб” (зі змінами та доповненнями)
Закон України № 1251-ХІІ від 25.06.91 р. “Про систему оподаткування” (зі змінами та доповненнями)
Закон України № 1674-III від 20.04.2000 р.“Про проведення експерименту у житловому будівництві на базі холдингової компанії “Київміськбуд” (зі змінами та доповненнями)
Закон України № 2801-ХІІ від 19.11. 92 р. “Основи законодавства України про охорону здоров'я” (зі змінами та доповненнями, за текстом - Основи законодавства про охорону здоров'я)
Закон України № 3044-III від 07.02.2002 р. “Про внесення змін до Закону України “Про проведення експерименту у житловому будівництві на базі холдингової компанії “Київміськбуд”
Постанова Кабінету Міністрів України № 1063 від 01.08.2006 р. “Про затвердження Порядку видачі довідки про право фізичної особи на отримання доходу від податкового агента без утримання податку та її форми”
Розпорядження Кабінету Міністрів України № 527-р від 26.03. 2008 р. “Питання декларування фізичними особами майнового стану та доходів”
Лист Мін'юсту України № 20-35-59 від 12.04.2007 р. “Щодо порядку оподаткування доходів нерезидентів, одержаних від продажу нерухомого майна”
Тетяна ДОБРОДІЙ,
начальник відділу
розгляду звернень платників
“Вісник податкової служби України” № 31 серпень 2008
Передплатні індекси –
22599 (укр.), 95441 (укр. з бланками звітності)
22600 (рос.), 95442 (рос. з бланками звітності)