КОНСУЛЬТУЄ ДПА УКРАЇНИ
Департамент податку на прибуток та інших податків і зборів (обов'язкових платежів)
Плата за землю
Пільги щодо сплати земельного податку визначено ст. 12 Закону № 2535-ХІІ. У цій етапі зазначено, що Верховна Рада АР Крим, обласні, міські, селищні та сільські ради можуть встановлювати пільги щодо плати за землю: часткове звільнення на певний строк; зменшення суми земельного податку лише за рахунок коштів, що зараховуються на спеціальні бюджетні рахунки відповідних бюджетів.
Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому втрачено це право.
Якщо підприємства, установи та організації, які користуються пільгами щодо сплати земельного податку, мають у підпорядкуванні госпрозрахункові підприємства чи здають у тимчасове користування (оренду) земельні ділянки, окремі будівлі або їх частини, податок за земельні ділянки, зайняті цими госпрозрахунковими підприємствами або будівлями (їх частинами), переданими в тимчасове користування, сплачується за встановленими розмірами на загальних підставах.
ПИТАННЯ. 1. Чи є платниками земельного податку громадські організації, благодійні фонди та інші неприбуткові організації – орендарі приміщень комунальної власності?
ПИТАННЯ. 2. Який максимальний розмір орендної плати може бути встановлено за землі комунальної власності в межах населеного пункту, нормативну грошову оцінку земель якого не проведено?
ПИТАННЯ. 3. Чи входить до компетенції районної ради міста звільнення платника від сплати земельного податку?
ПИТАННЯ. 4. Заклад освіти, який користується пільгою щодо салати земельного податку, здає в оренду нежиле приміщення. Як правильно сплачувати земельний податок і розрахувати площу земельної ділянки, за яку він має сплачуватися?
ПИТАННЯ. 5. Чи користуються пільгою щодо сплати земельного податку спортивні бази олімпійської та параолімпійської підготовки, перелік яких затверджено постановою № 30?
ВІДПОВІДЬ. 1. Відповідно до ст. 5 Закону № 2535-ХІІ об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, а суб'єктом цієї плати (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар. Тобто платниками плати за землю до бюджету є безпосередньо суб'єкти господарювання, в яких наявний об'єкт оподаткування.
Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата за землю.
Таким чином, у разі здачі в оренду приміщень власниками землі або землекористувачами, в тому числі орендарями землі, платниками плати за землю (земельного податку чи орендної плати) до бюджету є орендодавці таких приміщень.
Відповідно до ст. 797 Цивільного кодексу плата, що справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.
Згідно з частиною другою ст. 19 Закону № 2269-ХІІ методика розрахунку, граничні розміри та порядок використання орендної плати для об'єктів, що перебувають у комунальній власності (в тому числі для нерухомого майна), визначаються органами місцевого самоврядування.
Так, рішенням Київської міської ради від 28.09.2006 р. затверджено Порядок передачі майна територіальної громади міста Києва в оренду, Методику розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади міста Києва та Типовий договір про оренду майна територіальної громади міста Києва.
Зазначена Методика передбачає врахування плати за користування земельною ділянкою, на якій знаходиться об'єкт оренди, при розрахунку орендної плати.
Отже, орендарі приміщень комунальної власності (в даному випадку громадські та благодійні організації) сплачують орендну плату за приміщення, складовою якої є плата за користування земельною ділянкою.
ВІДПОВІДЬ. 2. Згідно зі ст. 2 Закону № 2535-ХІІ плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати за землю, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.
Відповідно до ст. 21 Закону № 161-ХІV розмір орендної плати за землю встановлюється у договорі оренди. Однією з істотних умов договору оренди землі, як визначено ст. 15 цього Закону, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Типовим договором на оренду землі, затвердженим постановою № 220, передбачено, що орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності вноситься орендарем із зазначенням відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки або розміру земельного податку.
Форми розрахунку розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошову оцінку яких проведено, та тих, яких не проведено, затверджено постановою № 1724.
Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може бути для земель сільськогосподарського призначення менше розміру земельного податку, що встановлюється Законом № 2535-ХІІ, а для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що також встановлюється цим Законом.
Водночас визначено, що річна орендна плата за такі земельні ділянки не може перевищувати 12% їх нормативної грошової оцінки. При цьому в разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлено більший розмір орендної плати за землю.
Враховуючи, що Законом № 161-ХІУ верхню межу річного розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності встановлено у відсотках від нормативної грошової оцінки, для земельних ділянок у населених пунктах, нормативну грошову оцінку яких не встановлено, максимальний розмір цієї плати є необмеженим. Однак при встановленні розміру цієї плати необхідно врахувати, що він не може бути для земель сільськогосподарського призначення менше однократного розміру земельного податку, а для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, обчисленого відповідно до Закону № 2535-ХІІ.
ВІДПОВІДЬ. 3. Відповідно до п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Водночас частиною третьою ст. 12 Закону № 2535-ХІІ надано право Верховній Раді АР Крим, обласним, міським, селищним та сільським радам встановлювати пільги щодо плати за землю: часткове звільнення на певний строк, зменшення суми земельного податку лише за рахунок коштів, що зараховуються на рахунки відповідних бюджетів.
ВІДПОВІДЬ. 4. Згідно з п. 4 ст. 12 Закону № 2535-ХІІ від земельного податку звільняються, зокрема, вітчизняні заклади освіти, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Останнім абзацом ст. 12 Закону № 2535-ХІІ визначено: якщо підприємства, установи та організації, які користуються пільгами щодо сплати земельного податку, мають у підпорядкуванні госпрозрахункові підприємства або здають у тимчасове користування (оренду) земельні ділянки, окремі будівлі або їх частини, податок за земельні ділянки, зайняті цими госпрозрахунковими підприємствами або будівлями (їх частинами), переданими в тимчасове користування, сплачується в установлених розмірах на загальних підставах.
Як установлено ст. 797 Цивільного кодексу, плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.
Таким чином, при наданні в оренду приміщень одним суб'єктом господарювання іншому орендодавець сплачує до місцевого бюджету земельний податок у встановлених розмірах на загальних підставах, а орендар відповідно до умов договору - орендодавцю орендну плату за землю.
Статтею 13 Закону № 2535-ХІІ встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, який згідно зі ст. 193 Земельного кодексу ведеться землевпорядними органами, підпорядкованими Держкомзему України.
Тому визначення розмірів земельних ділянок під будівлями (їх частинами) та прибудинкових територій належить до компетенції підрозділів землевпорядних органів.
Водночас згідно з п. 1.8 Порядку № 43/1877 при зміні частин у будівлі (споруді) або їх функціонального використання юридичні та фізичні особи (у тому числі нерезиденти України) зобов'язані у десятиденний строк у письмовій формі повідомити Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) про необхідність здійснення нормативної грошової оцінки земельної ділянки або її частини з урахуванням зазначених змін.
Пунктом 2.3 цього Порядку передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок, на яких розміщені будівлі та споруди, які повністю або частково передаються в оренду, крім випадків, передбачених у п. 2.4, обчислюється пропорційно площам цих будівель і споруд (їх частин), що надаються в оренду, із застосуванням коефіцієнта на функціональне використання земельної ділянки (її частини) Кф = 2,50 (землі комерційного використання) незалежно від виробничо-економічної діяльності орендаря будівель або їх частин.
Тобто складаючи розрахунок земельного податку, підприємство (орендодавець), що надає в оренду будівлі, споруди або їх частини іншому суб'єкту господарювання (орендарю), повинно враховувати коефіцієнт функціонального використання землі.
У зв'язку з тим, що відповідно до ст. 23 Закону № 2535-ХІІ грошова оцінка земельної ділянки проводиться Держкомземом України, довідки про грошову оцінку земельних ділянок (їх частин, що відповідають площі приміщень) надають державні органи земельних ресурсів на місцях.
ВІДПОВІДЬ. 5. Відповідно до ст. 1 Закону № 1251-ХІІ ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита і збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, та пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.
Справляння плати за землю здійснюється відповідно до Закону № 2535-ХІІ, ст. 12 якого визначено пільги щодо сплати земельного податку, у тому числі вітчизняними закладами фізичної культури та спорту.
Законом № 398-V внесено зміни до п. 4 частини першої ст. 12 Закону № 2535-ХІІ, який викладено в новій редакції, і встановлено, що від земельного податку звільняються вітчизняні заклади культури, науки, освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів.
Постановою № 30 затверджено перелік баз олімпійської та параолімпійської підготовки, проте пільги в оподаткуванні таким базам не надаються.
Тому, враховуючи норму п. 4 ст. 12 Закону № 2535-ХІІ, від сплати земельного податку звільнятимуться лише спортивні бази олімпійської та параолімпійської підготовки - заклади фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Перелік використаних нормативних документів:
Земельний кодекс України від 25.10.2001 р. № 2768-III (зі змінами та доповненнями, за текстом - Земельний кодекс)
Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-ІV (зі змінами та доповненнями, за текстом - Цивільний кодекс)
Закон України № 161-ХІV від 06.10.98 р. “Про оренду землі” (у редакції Закону України від 02.10.2003 р. № 1211-ІV, зі змінами та доповненнями)
Закон України № 398-V від 30.11.2006 р. “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування”
Закон України № 1251-ХІІ від 25.06.91 р. “Про систему оподаткування” (зі змінами та доповненнями)
Закон України № 2269-ХІІ від 10.04.92 р. “Про оренду державного та комунального майна” (зі змінами та доповненнями)
Закон України № 2535-ХІІ від 03.07.92 р. “Про плату за землю” (у редакції Закону України від 19.09.96 р. № 378/96-ВР, зі змінами та доповненнями)
Постанова Кабінету Міністрів України № 30 від 18.01.2006 р. “Про затвердження Порядку надання закладу фізичної культури і спорту статусу бази олімпійської та параолімпійської підготовки і переліку закладів, яким надано такий статус”
Постанова Кабінету Міністрів України №220 від 03.03.2004 р. “Про затвердження Типового договору оренди землі” (зі змінами та доповненнями)
Постанова Кабінету Міністрів України № 1724 від 13.12.2006 р. “Деякі питання оренди землі”
Рішення Київської Міської Ради № 43/1877 від 26.07.2007 р. “Про затвердження технічної документації з нормативної оцінки земель міста Києва та Порядку її визначення” (за текстом - Порядок № 43/1877)
Катерини ГРИВНАК,
начальника відділу
адміністрування платежів
за землекористування
та місцевих податків і зборів
“Вісник податкової служби України” № 32 серпень 2008
Передплатні індекси –
22599 (укр.), 95441 (укр. з бланками звітності)
22600 (рос.), 95442 (рос. з бланками звітності)