ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
08 травня 2008 року
м. Київ
Справа N К-30403/06
Про стягнення коштів
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого: Амєліна С.Є.
Суддів Гуріна М.І.,
Мойсюка М.І.,
Федорова М.О.,
Юрченка В.В.,
при секретарі Замезі Ю.І.,
з участю представника державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровська Діденка І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровська на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 13 квітня 2006 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28 серпня 2006 року в справі за позовом Дніпропетровського колективного виробничо-комерційного підприємства “Металопласт” до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровська, відділення Державного казначейства України у Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровська про стягнення коштів, встановила:
У лютому 2006 року Дніпропетровське колективне виробничо-комерційне підприємство “Металопласт” звернулося в суд з вказаним адміністративним позовом.
Просило стягнути з місцевого бюджету зайве сплачену суму земельного податку 16 790, 83 грн.
Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 13 квітня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28 серпня 2006 року позов задоволено.
В касаційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, відповідач просив скасувати судові рішення та ухвалити нове.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 11 квітня 2004 року на розподільчий рахунок відділення Державного казначейства України у Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровська надійшли кошти в сумі 50000 грн. в рахунок сплати земельного податку.
Внаслідок відсутності у позивача податкового зобов’язання по цьому виду податку рішенням першого заступника начальника державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровська від 08 листопада 2004 року N 147 вирішено перерозподілити сплачену суму - за рахунок виниклої переплати погасити борг по податку на додану вартість у сумі 33 209,17 грн.
Внаслідок цього на розподільчому рахунку відділення Державного казначейства України у Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровська залишилися кошти в сумі 16 790,83 грн.
23 грудня 2005 року позивач звернувся до державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровська із заявою про повернення помилково сплаченого податку, в задоволенні якої відмовлено, про що на адресу позивача направлено лист від 18 січня 2006 року.
Відмову державна податкова інспекція у Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровська мотивувала пропуском встановленого частиною 2 статті 18 Закону України “Про плату за землю” строку звернення із заявою.
Вирішуючи спір суди попередніх інстанцій виходили з того, що суб’єктом владних повноважень порушене право позивача на повернення зайве сплаченого податку.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Частиною 2 статті 18 Закону України “Про плату за землю” встановлено, що перегляд неправильно нарахованого податку, стягнення або повернення його платнику допускаються не більш як за два попередні роки.
Вказана правова норма визначає період, за який може бути стягнутий або повернутий податок платнику, але не визначає строк звернення позивача за реалізацією права на повернення зайве сплаченого податку.
Статтею 17 Закону України “Про плату за землю” встановлено, що надміру сплачені суми податку підлягають поверненню платнику за його письмовою заявою або за його бажанням зараховуються до сплати податку за наступний рік.
Граничні строки для подання заяв на повернення надміру сплачених або невідшкодованих податків і зборів (обов'язкових платежів) встановлені пунктом 15.3 статті 15 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Підпунктом 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 вказаного Закону визначено, що заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Такий же строк визначений і пунктом 5 Порядку взаємодії органів державної податкової служби України, фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) платникам податків, який затверджено наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 03 лютого 2005 року N 58/78/22 на виконання пункту 15.3 статті 15 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Підпунктом 15.4.1 пункту 15.4 статті 15 вказаного Закону встановлені випадки, коли цей строк підлягає продовженню керівником податкового органу (його заступником) за письмовим запитом платника податків.
11 квітня 2004 року виникла переплата земельного податку, а 23 грудня 2005 року позивач звернувся із заявою про повернення помилково сплаченого податку, тобто з дотриманням строку, встановленого законодавством.
З огляду на викладене суб’єкт владних повноважень порушив права позивача на повернення помилково сплаченого податку, тому суди правомірно поновили порушене право.
Судові рішення ухвалені з додержанням норм процесуального та матеріального права, передбачених статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для їх скасування і ухвалення нового судового рішення не вбачається.
Керуючись статтями 223, 229, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України ухвалила:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровська залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 13 квітня 2006 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28 серпня 2006 року – без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня їх відкриття.
Судді