Податкові наслідки “натуральної
виплати” засновнику ТОВ

ЗАПИТАННЯ: Засновник ТОВ - фізична особа виходить зі складу товариства. В обмін на корпоративні права товариство йому передає будівлю. Що з оподаткуванням?

ВІДПОВІДЬ: Відразу ж пояснимо, що проблема полягає не в тім, що засновник виходить із товариства. Він має на це повне право. Суть проблеми - у податкових наслідках, що виникають після такого виходу.

Основними документами, які регулюють питання виходу засновника з товариства, у тому числі порядку розрахунку з ним, є ГК України, ЦК України та Закон про госптовариства.

Згідно з цими нормативними документами, учасники мають право виходити із товариства і відчужувати свою частку в статутному фонді товариства у встановленому порядку.

Нагадаємо, що Статут товариства з обмеженою відповідальністю повинен містити інформацію про порядок переходу часток у статутному фонді товариства.

Відступлення частки учасника ТОВ може бути зроблено шляхом:

- викупу її іншим учасником товариства;

- викупу її третьою особою, що не є учасником товариства;

- викупу її самим товариством з подальшою передачею ЇЇ іншому учаснику у строк, що не перевищує одного року.

Якщо статутними документами не передбачене інше, учасник зобов'язаний повідомити товариство про своє рішення вийти з його складу не менше ніж за 3 місяці до свого виходу.

При виході з ТОВ учасник має право отримати вартість майна, пропорційну його частці у статутному фонді товариства.

Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому учасник вийшов з товариства, та у строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства, майно може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Зміна часток учасників оформляється у вигляді протоколу, зміни у статуті мають бути зареєстровані належним чином.

Бухгалтерський облік
операції виходу учасника
з товариства

Внесок учасника, оцінений у гривнях, становить його частку в статутному фонді товариства. Згідно з нормами ст. 87 ЦК України, операція зміни розміру часток учасників в обліку відображається на дату державної реєстрації змін до установчих документів (аналогічний висновок міститься й у Листі № 4783).

Операція виходу учасника з товариства з виплатою йому частки основними засобами у бухгалтерському обліку виглядатиме у такий спосіб (табл.).

Таблиця

Згідно з листом Мінфіну №31-34000-10-16/12455, сума боргу учаснику при виході його з товариства визначається за даними рядка 380 Балансу. Сума заборгованості перед таким учасником відображається у рядках 370 та 590 графи 4 Балансу і рядку 240 графи 3 Звіту про власний капітал.

Податковий облік
операції виходу учасника
з товариства

Податок на прибуток. Відчуження частки учасника шляхом викупу її самим товариством має податкові наслідки для товариства та учасника за певних обставин.

Згідно зі ст. 85 ГК України і ст. 12 Закону про госптовариства, товариство є власником майна, переданого йому у власність учасниками товариства як внески до статутного фонду. (Якщо учасником до статутного фонду товариства передане право користування майном, то товариство не є власником такого переданого майна).

Згідно зі ст. 54 Закону про госптовариства, при виході учасника з товариства йому виплачується вартість частини майна товариства. Оплата може провадитися в натуральній формі.

Для цілей оподаткування ця операція розглядається як операція з корпоративними правами.

Згідно з п. 1.8 Закону про Оподаткування прибутку корпоративне право - це право власності на статутний фонд юридичної особи або її частку, включаючи:

- право на управління;

- отримання відповідної частини прибутку юридичної особи;

- право на отримання активів юридичної особи у разі її ліквідації,

Термін “корпоративне право” застосовується до юридичної особи незалежно від форми господарського товариства і форми власності. Термін застосується також до підприємства, створеного одним засновником.

Таке трактування терміна “корпоративне право” дещо відрізняється від наведеного у ст. 167 ГК України. Для порівняння наведемо її.

Згідно з нормами ГК України, корпоративне право - це право особи, частка якої визначена у статутному фонді господарської організації, на участь:

- в управлінні господарського товариства;

- отриманні частини прибутку (дивідендів) і активів, у разі ліквідації господарської організації.

З таким трактуванням терміна “корпоративне право” більш менш усе зрозуміло.

А от, що означає фраза “право власності на статутний фонд юридичної особи або її частку, наведене в Законі про оподаткунйния прибутку, спробуємо розібратися.

Як ми вважаємо, на підставі норм ГК України, ЦК України та Закону про госптовариства, учасник має право на свою частку в статутному фонді, визначену у вартісному вираженні. Тому “грошова” виплата частки учаснику, що виходить, податкових наслідків для товариства на має.

Чинне законодавство не забороняє виплату учаснику, що виходить, частки у натуральному вираженні. При натуральній виплаті вартості частки учаснику відбувається перехід права власності на майно товариства. Для товариства така операція має податкової наслідки. Пояснимо чому.

Згідно з п. 1.31 Закону про оподаткування прибутку, під терміном “продаж товарів” маються на увазі будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, а також операції з безоплатного наданим товарів.

Передача майна у вигляді основних фондів, які є власністю товариства, припускає перехід права власності на них учаснику, що виходить. Під терміном “товари” розуміються матеріальні і нематеріальні активи (п. 1.6 Закону про оподаткування прибутку), а під терміном “матеріальний актив” розуміються основні фонди та оборотні активи (п. 1.1 цього самого Закону).

Таким чином, передача основних фондів засновнику, що виходить, у розумінні Закону про оподаткування прибутку, ідентифікується з терміном “продаж товарів”.

Оподаткування такої операції регулюється пп. 8.4.3 п. 8.4 ст. 8 та пп. 8.1.4 п. 8.1 ст. 8 Закону про оподаткування прибутку. При виведенні з експлуатації окремого об'єкта виробничих основних фондів групи 1, у зв'язку з їх продажем, балансова вартість такого об'єкта зменшується на балансову вартість такого об'єкта.

Сума перевищення виручки від продажу такого об'єкта над його балансовою вартістю включається до валового доходу, а сума перевищення балансової вартості над виручкою включається до валових витрат підприємства. Передача виробничих основних фондів групи 1 за балансовою вартістю при обліку податку на прибуток наслідків для товариства не має.

Передача учаснику невиробничих основних фондів регулюється пп. 8.1.4 п. 8.1 ст. 8 Закону про оподаткування прибутку. До валового доходу включається дохід у вигляді продажної вартості невиробничих фондів, а до валових витрат включається сума витрат на їх придбання і поліпшення (без урахування зносу). Очевидно, що передача невиробничих основних фондів за вартістю їх придбання з урахуванням їх поліпшення податкових наслідків не має.

Податок на додану вартість. У Законі про ПДВ немає спеціальних норм, які регулюють операції повернення майна засновнику при його виході з господарського товариства. Тому в питаннях обкладання ПДВ такої операції слід керуватися загальними нормами Закону.

Згідно з п. 3.1. Закону про ПДВ, операції поставки товарів і послуг з місцем надання на митній території України є об'єктом обкладання ПДВ.

Термін “поставка товарів” наведений у п. 1.4. Закону про ПДВ: поставка товарів це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари.

Нормами п. 1.17 Закону про ПДВ передбачено, що термін “товари” розуміється у значенні визначеному в Законі про оподаткування прибутку.

Передача основних фондів засновнику при його виході з товариства прирівнюється до операції поставки і є об'єктом обкладання ПДВ. База оподаткування такої операції визначається згідно з п. 4.1. Закону про ПДВ, виходячи з договірної вартості поставки.

Якщо звичайна ціна перевищує договірну ціну більш ніж на 20%, база оподаткування операції поставки визначається за звичайними цінами.

Для визначення звичайної ціни слід звернутися до терміна “звичайна ціна”, наведеного у п. 1.20 Закону про оподаткування прибутку. Згідно з нормами цього пункту у загальному розумінні цього терміна звичайною визнається ціна, за якою у відповідному регіоні продаються ідентичні товари. Якщо з урахуванням норм цього пункту неможливо визначити звичайну ціну, за базу оподаткування передачі основного засобу можна прийняти його залишкову вартість у бухгалтерському обліку.

Для запобігання питань, пов'язаних з оподаткуванням операції виплати частки засновнику, що виходить, ми рекомендуємо робити таку виплату в грошовій формі.

Грошова виплата частки учасника не розглядається як продаж (поставка) і не є об'єктом оподаткування. Не має податкових наслідків для товариства відчуження частки учасника шляхом викупу її іншим учасником товариства або викупу її третьою особою, що не є учасником товариства.

Податок з доходів фізичних осіб

Виплата частки учаснику прирівнюється до операції отримання інвестиційного прибутку. У термінах, наведених у п. 1.3 Закону про податок з доходів фізосіб дохід з джерелом його походження з України - це будь-який дохід, отриманий платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі, але не виключно, у вигляді інвестиційного прибутку від операцій а корпоративними правами.

Згідно з нормами пп. 4.2.13 п. 4.2 ст. 4 цього Закону інвестиційний прибуток від операцій з корпоративними правами входить до вкладу загального річного оподаковуваного доходу платника податку (Лист № 253/0/17-3115).

Плтником податку є резидент, який отримує доходи на території України та поза її територією (п. 2.1. Закону про податок з доходів фізосіб).

Оподаткування інвестиційного прибутку регулюється нормами п. 9.6 Закону про податок з доходів фізосіб і розраховується як позитивна різниця між доходом у вигляді грошових коштів (вартості майна) товариства, виплаченого учаснику, що виходить, і вартістю його частки, внесеної до статутного фонду товариства емітента корпоративних прав.

Облік фінансових результатів операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно. Товариство - емітент корпоративних прав не є податковим агентом стосовно учасника, що виходить, і податок з доходів фізичних осіб із суми інвестиційного прибутку не сплачує.

Тому учаснику, що виходить, який отримав інвестиційний дохід, необхідно подати до Державної податкової інспекції за своїм місцезнаходженням Декларацію про доходи у строки, встановлені законодавством.

Список використаних документів

ЦК України - Цивільний кодекс України

ГК України - Господарський кодекс України

Закон про госптовариства - Закон України від 19.09.1991 р. № 1576-XII “Про господарські товариства”

Закон про оподаткування прибутку - Закон України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР “Про оподаткування прибутку підприємств” у редакції від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР

Закон про ПДВ - Закон України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість”

Закон про податок з доходів фізосіб - Закон України від 22.05.2003 р. № 889-ІV “Про податок з доходів фізичних осіб”

П(С)БО 27 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 27 “Необоротні активи, що утримуються для продажу, і припинена діяльність”, затверджене наказом Мінфіну України від 07.11.2003 р. № 617

Лист № 253/0/17-3115 - Лист ДПАУ від 20.01.2004 р. № 253/0/17-3115 “Щодо оподаткування вартості частки у статутному фонді засновника господарського товариства, що передається новому співзасновнику”

Лист № 4783 - Лист Держкомпідприємництва України від 14.07.2004 р. № 4783 “Щодо заліку взаємних однорідних вимог”

Лист№ 31-34000-10-16/12455 - Лист Мінфіну України від 16.06.2007 р. № 31-34000-10-16/12455 “Щодо відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій”

“Консультант бухгалтера” № 35 (471) 01 вересня 2008 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)

Документи що посилаються на цей