Коли “єдинник” (10%) сплачує ПДВ
ДПАУ вважає, що платники єдиного податку за ставкою 10% при отриманні послуг від нерезидента, який не має постійного представництва в Україні, не повинні реєструватися як платники ПДВ, але зобов’язані нараховувати ПДВ на вартість отриманих послуг і переказувати його до бюджету.
У листі від 03.06.2008 р. № 5273/6/16-1515-26 “Щодо необхідності сплати податку на додану вартість з окремих видів послуг при отриманні їх від нерезидента платником єдиного податку” ДПАУ пише, що платники єдиного податку за ставкою 10% при отриманні послуг від нерезидента, який не має постійного представництва на території України, не повинні реєструватися як платники податку на додану вартість, але зобов’язані нараховувати податок на додану вартість на вартість таких отриманих послуг і переказувати його до бюджету.
Ще можна зрозуміти нарахування ПДВ при імпорті товарів платником єдиного податку, але при отриманні послуг в Україні від нерезидента без постійного представництва - важко.
Відповідно до загального правила щодо визначення місця поставки послуг, встановленого п. 6.5 ст. 6 Закону про ПДВ, місцем поставки вважається місце, де особа, яка надає послугу, зареєстрована як платник цього податку, а якщо така послуга надається нерезидентом, - місце розташування його представництва, а за його відсутності, - місце розташування резидента, який виконує агентські (представницькі) дії від імені такого нерезидента, а якщо немає і такого, - місце фактичного розташування покупця (отримувача), який у цьому випадку виступає податковим агентом такого нерезидента.
Таким чином, якщо немає представництва нерезидента України, будь-який споживач їхніх послуг стає податковим агентом з ПДВ, навіть пересічна фізична особа, а не лише платник єдиного податку.
Але Закон про ПДВ не передбачає декларування податкових зобов’язань податковими агентами - неплатниками ПДВ, а тому не відбувається їх узгодження. Це подібно до оподаткування ПДФО, але там при неутриманні податковим агентом податку в дію вступає пп. 17.1.9 Закону № 2181: якщо платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов’язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов’язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, він сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов’язання з такого податку.
Для єдинників - покупців послуг від нерезидентів цей пункт не діє, оскільки вони є не продавцями, а покупцями.
Таким чином, у ДПАУ немає законодавчих підстав штрафувати за ненарахування ПДВ при купівлі послуг від нерезидентів, а покупці цих послуг не повинні декларувати відповідні податкові зобов’язання. Немає і механізму сплати такого ПДВ.