Сільгоспвиробники та відшкодування ПДВ
Сільгоспвиробники включають суми податкового кредиту до податкової декларації з ПДВ, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом. Фактично їх прирівняно до експортерів із відповідними проблемами щодо відшкодування ПДВ
Українські сільгоспвиробники загалом складають аж три декларації з ПДВ: загальну Декларацію № 1, відповідно до якої здійснюються розрахунки з бюджетом, спеціальну Декларацію № 1 (реалізація молока та м’яса живою вагою) та спеціальну Декларацію № 2 (виробництво сільгосппродукції).
При цьому кожна декларація відображає окремий облік господарських операцій, і сума податкових зобов’язань, визначених в одній декларації, не може бути зменшена на суму податкового кредиту іншої декларації, а в розрахунках з бюджетом бере участь лише перша декларація, а тому відповідно до вимог Закону № 2181 дві останні декларації не можуть навіть називатися деклараціям, а лише звітами тощо.
Відповідно до п. 11.21 ст. 11 Закону про ПДВ до 1 січня року, наступного за роком, в якому Верховна Рада України ратифікує протокол про приєднання України до Світової організації торгівлі, сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м’ясо та м’ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м’ясо в живій вазі.
Сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м’ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва.
Порядок нарахування і використання зазначених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України. Законом України від 03.06.2008 р. № 309-VI “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” було затверджено нову редакцію абзацу першого цього пункту: “До 1 січня 2009 року сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м’ясо та м’ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м’ясо в живій вазі”.
А відповідно до пп. 6.2.6 ст. 6 Закону про ПДВ до 1 січня року, наступного за роком, в якому Верховна Рада України ратифікує протокол про приєднання України до Світової організації торгівлі, поставки переробним підприємствам молока та м’яса живою вагою сільськогосподарськими товаровиробниками всіх форм власності і господарювання здійснюється за нульовою ставкою ПДВ.
Тим самим Законом від 03.06.2008 р. № 309-VI “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” було затверджено нову редакцію цього підпункту: “До 1 січня 2009 року поставки переробним підприємствам молока та м’яса живою вагою сільськогосподарськими товаровиробниками всіх форм власності і господарювання” (принципово нічого не змінилося). Тобто фактично сільгосппідприємства при поставках переробним підприємствам молока та м’яса живою вагою з точки зору Закону про ПДВ є експортерами.
У п.2 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко і м’ясо в живій вазі (далі – Порядок), який затверджено постановою КМУ від 12.05.99 р. № 805 (постановою від 28.03.2007 р. № 596 Порядок був викладений у новій редакції), передбачено, що сільськогосподарські товаровиробники постачають переробним підприємствам молоко та м’ясо в живій вазі відповідно до укладених договорів з нарахуванням податку на додану вартість за нульовою ставкою.
Як правило, сільгосппідприємства мають податковий кредит, оскільки в основному вони продають продукцію за ставкою ПДВ 0%.
Як же держава відшкодовує цей кредит? До 2008 року це фактично робили переробні підприємства, які отримані від своїх покупців суми ПДВ розподіляли серед своїх постачальників із села на спецрахунки.
Статистика з цього процесу невідома, але напевно вона невтішна, адже переробники зацікавлені вчасно не віддавати кошти, якими вони можуть безкоштовно користуватися.
Але з 2008 року держава знову вирішила цей процес взяти в свої руки і пункт 2 вищезгаданого Порядку було доповнено постановою КМУ від 02.04.2008 р. № 300 (добре, що не від 1 квітня) маленьким але суттєвим реченням: “При цьому суми податкового кредиту за звітний період включаються до податкової декларації з податку на додану вартість платника податку, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом”.
Цікаво, що відшкодування ПДВ сільгоспвиробникам м’яса та молока було і до кінця березня 2007 року... Таким чином, щодо цих виробників фактично здійснюється подвійне дотування: від переробних підприємств за рахунок ПДВ з переробленої продукції та за рахунок відшкодування податкового кредиту з бюджету.
ДПАУ підтверджує право сільгоспвиробників м’яса та молока на відшкодування ПДВ через застосування загальної декларації в листі від 07.04.2008 р. № 7063/7/16-1117 “Про відкликання податкового роз’яснення”, в якому йдеться про незастосування роз’яснення, наданого пунктом 2 розділу V Відповідей з окремих питань справляння ПДВ, надісланих листом ДПАУ від 07.11.2007 р. № 22703/7/16-1117. В якому, в свою чергу, на запитання: “Чи підлягає відшкодуванню сума від’ємного значення ПДВ, яка виникла у сільгосптоваровиробників за операціями з поставки ними переробним підприємствам молока та м’яса у живій вазі із застосуванням нульової ставки ПДВ?” було дано відповідь: “...Постановою не передбачено норми, згідно з якою б суми ПДВ, сплачені (нараховані) сільгосптоваровиробниками за операціями з придбання товарів (послуг) та використаних в межах господарської діяльності, пов’язаної з операціями з поставки переробним підприємствам молока і м’яса живою вагою, включалися до податкової декларації, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом.
Таким чином, суми від’ємного значення ПДВ, що виникли у сільгосптоваровиробників у результаті здійснення операцій з поставки переробним підприємствам молока та м’яса живою вагою за нульовою ставкою, включаються до спеціальної декларації, за якою не здійснюються розрахунки з бюджетом”. Аналогічну думку викладено і в листі ДПАУ від 16.04.2008 р. № 4659/5/16-1516.
Таким чином сільгоспвиробники мають чекати відшкодування податкового кредиту вже від бюджету, як і експортери, за звичайною декларацією. Але якщо експортери мають своє лобі в ДПАУ або можуть з нею ефективно судитися, то сільгоспвиробники отримуватимуть це відшкодування останніми, якщо взагалі отримуватимуть. Таке відшкодування (точніше, невідшкодування) ПДВ заганяє не лише традиційних експортерів (металургів, хіміків, машинобудівників тощо), але і українське село в могилу.
Що робити сільгоспвиробникам? Створювати власні, сучасні переробні потужності, щоб мати не податковий кредит, а вже зобов’язання щодо продажу переробленої продукції повного циклу. У підсумку суми невідшкодованого ПДВ буде включено у вартість продуктів харчування... А взагалі ця можливість відшкодування ПДВ до 2009 року схожа на надання можливості подихати сільгоспвиробникам перед вступом сільгоспринку до СОТ саме з 2009 року, від якого сільгоспвиробники постраждають першими. Податківці стверджують, що село претендуватиме на відшкодування в розмірі 250-300 млн грн ПДВ (стаття “Не надышишься”, Сергія Саливона, “Бизнес”, № 15 від 14.04.2008 р.)