ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
29.03.2004
Справа N 2/35-78
Про визнання недійсним податкового рішення
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді
суддів
розглянувши у відкритому Ковельської об'єднаної державної
судовому засіданні касаційну податкової інспекції Волинської
скаргу області
на постанову Львівського апеляційного
господарського суду від 13.12.2001
у справі N 2/35-78
господарського суду Волинської області
за позовом Ковельського державного
лісогосподарського підприємства
об'єднання "В"
до Ковельської об'єднаної державної
податкової інспекції Волинської
області
третя особа без самостійних
вимог на предмет спору Відділ будівництва та
розквартирування Північно-Західного
напрямку Прикордонних військ
України
про визнання недійсним податкового
рішення,
за участю представників від:
позивача
відповідача не з'явились
третьої особи не з'явились
Рішенням Господарського суду Волинської області від 01.08.2003 у справі N 2/35-78 за позовом Ковельського державного лісогосподарського підприємства до Ковельської ОДПІ, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Відділ будівництва та розквартирування Північно-Західного напрямку Прикордонних військ України, позов задоволено повністю, визнано недійсним рішення Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції N 436/23-121-00991539/9007 від 13.12.2001 про застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій, донарахованих сум податків, зборів (обов'язкових платежів) та пені за порушення податкового та іншого законодавства, яким підприємству донарахований податок на прибуток за ІІ квартал 2001р. в сумі 23 500, 00 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 3 525, 00 грн..
Приймаючи рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що у даному випадку позивач, у відповідності з вимогами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", мав право на віднесення коштів, спрямованих на будівництво житла для військовослужбовців та членів їх сімей, до зменшення свого податкового зобов'язання. Крім того, угода від 05.10.2000 була укладена та виконувалась без порушень законодавства, інвестиції позивачем на виконання угоди від 05.10.2000 спрямовувались після 20.10.2000, тобто, після прийняття відповідної постанови Кабінету Міністрів України.
За результатами апеляційного провадження, Львівським апеляційним господарським судом прийнято постанову від 18.11.2003, якою рішення місцевого господарського суду залишено без змін, а апеляційну скаргу Ковельської ОДПІ - без задоволення.
Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими актами, Ковельська ОДПІ звернулась до Вищого господарського суду України звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Волинської області від 01.08.2003 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.11.2003 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові Ковельському державному лісогосподарському підприємству об'єднання "В".
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, Ковельська ОДПІ посилається на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права з мотивів викладених у касаційній скарзі.
Заслухавши представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судами попередніх інстанцій, проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України,
ВСТАНОВИЛА:
З матеріалів справи та встановлених обставин вбачається, Ковельською ОДПІ проведено перевірку Ковельського державного лісогосподарського підприємства об'єднання "В" з питань правомірності користування пільгами з податку на прибуток за ІІ - ІІІ квартали 2001р., про що складено акт N 895 від 10.12.2001, яким виявлено порушення п. 22.3 ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 283/97-ВР ) (із змінами та доповненнями) та п. 13 Методології визначення цін і процедури зменшення податкових зобов'язань платників податку на прибуток підприємств на суму вартості матеріальних активів, що інвестуються ними у будівництво житла для військовослужбовців та членів їх сімей, і порядок використання коштів, що спрямовуються на будівництво такого житла, та здійснення бюджетного контролю за їх цільовим використанням, затвердженої Постановою кабінету Міністрів України від 27.04.1998 N 568 (зі змінами і доповненнями).
За результатами перевірки прийнято рішення N 436/23-121-00991539/9007 про застосування до Ковельського державного лісогосподарського підприємства об'єднання "В" штрафних санкцій в сумі 3 525, 00 грн. та донарахування податку на прибуток за II квартал 2001 р. в сумі 23 500, 00 грн..
Згідно матеріалів справи, Відділом будівництва та розквартування Прикордонних військ України (замовник) з Ківерцівським держлігоспом (інвестором) було укладено договір від 11.03.1997 N 80 про залучення матеріальних цінностей з метою інвестування будівництва житла для військовослужбовців Прикордонних військ України та членів їх сімей на суму 58 000, 00 грн..
На виконання умов договору, в термін до 01.07.1997 інвестором були проведені витрати шляхом внесення матеріальних активів в сумі 57 781, 66 грн.., пільга по податку на прибуток була надана держлісгоспу на суму 57 800, 00 грн. в наступних звітних періодах: за 1998 рік - 17 800, 00 грн., за 1999 рік - 40 500, 00 грн..
Водночас, між Ківерцівським держлісгоспом та з Відділом будівництва та розквартування Північно-Західного напряму Прикордонних військ України було укладено додаткові угоди, а саме: N 26 від 05.05.1998 на суму 300 000, 00 грн. та N 2 від 17.11.1999 на суму 1 500 000, 00 грн. до інвестиційної угоди N 80 від 11.03.1997. По додатковій інвестиційній угоді N 2 від 17.11.1999 Ківерцівському держлісгоспу було надано пільгу по податку на прибуток в сумі 131 600, 00 грн. в IV квартал 1999 р. - III квартал 2001 р. (акт перевірки від 10.12.2001).
У зв'язку з неспроможністю "Інвестора", яким є Ківерцівський держлісгосп, виконати свої зобов'язання за договором N 80 від 11.03.1997 перед "Замовником", яким є Відділ будівництва та розквартирування Північно-Західного напрямку Прикордонних військ України, між "Замовником" та Ковельським держлісгоспом, у межах договору N 80 від 11.03.1997, було укладено угоду N 17 від 05.10.2000 на суму 100 000, 00 грн.. Свою фінансову неспроможність Ківерцівський держлісгосп підтвердив листом від 06.09.2000 N 274, який був адресований начальнику відділу будівництва та розквартирування Північно-Західного напрямку Прикордонних військ України (т. 1 а.с. 128). Зазначену угоду було укладено з метою закінчення будівництва 108-квартирного житлового будинку у м. Луцьку.
Для будівництва вказаного будинку Ковельський держлісгосп вніс інвестиції на суму 23 512, 81 грн. у формі матеріальних активів. Вищенаведене підтверджується актом приймання-передачі матеріальних активів (т. 2 а.с. 36) та довідкою N 358 за червень 2001 р. про цільове використання інвестицій на будівництво житла для військовослужбовців та членів їх сімей (т.1 а.с. 97), де зазначено, що Ковельським держлісгоспом внесено інвестицій в сумі 23 512, 81 грн.
В силу встановлених обставин, колегія суддів має визнати правомірним висновок суду про необґрунтованість доводів Ковельської ОДПІ про виконання угоди N 80 від 11.03.1997 у повному обсязі, оскільки угоду N 17 від 05.10.2000 укладено в межах договору N 80 на суму 100 000 грн., при цьому 58 000, 00 грн. - це початкова сума інвестицій по договору N 80, яку зобов'язався внести Ківерцівський держлісгосп. Як зазначалось вище, 17.11.1999 було укладено додаткову угоду N 2 до інвестиційної угоди N 80 від 11.03.1997, у якій зазначено, що "Інвестор" здійснює додаткове інвестування на суму один мільйон п'ятсот тисяч гривень (т.1. а.с.9), проте було встановлено, що ця сума проінвестована не була.
Відповідно до розпорядження Президента України від 27.10.1999 N 276/99-рп "Про заходи щодо завершення будівництва недобудованих житлових будинків", Кабінету Міністрів України доручено вирішити питання щодо укладення до 1 січня 2000 року Міністерством оборони України та іншими центральними органами виконавчої влади, що мають військові формування, додаткових угод до інвестиційних угод, укладених до 1 липня 1997 р., для завершення розпочатих будівництвом до 1 липня 1997 року житлових будинків. Вказане розпорядження стало підставою для прийняття розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.12.1999 N 1436-р, яке містило рекомендацію щодо укладення до 01.01.2000 Міністерством оборони України та іншими центральними органами виконавчої влади, що мають військові формування, додаткових угод до інвестиційних договорів, укладених до 01.07.1997, для завершення розпочатих будівництвом до 01.07.1997 житлових будинків, терміни яких були дані вищезазначеним суб'єктам розпорядженням Кабінету Міністрів України, унеможливлювали укладення в строки додаткових інвестиційних угод, оскільки розпорядження датоване 21.12.1999, а угоди повинні були бути укладені до 01.01.2000, тобто, за 10 календарних днів.
Згідно з ч. 4 п. 10 Методології, у разі продовження виконання угод (договорів) новим інвестором, замовник вносить необхідні корективи до відповідних реєстрів з повідомленням це органу Державної податкової адміністрації за місцем реєстрації підприємства. При цьому, обсяг інвестицій, визначений у реєстрах, корегуванню не підлягає.
Судом встановлено, що реєстр інвестиційних угод, 17.10.2000 узгоджений заступником Голови ДПА України та затверджений начальником управління будівництва та інвестицій Прикордонних військ України 16.10.2000, що свідчить про те, що позивача включено в даний реєстр як нового інвестора. Обсяг інвестицій по первісному інвестиційному договору складає 100 000, 00 грн., район будівництва Волинська область (т. 1 а.с. 52-54).
В подальшому позивачем задекларовано за 9 місяців 2001 р. пільги з податку на прибуток на суму 23, 500 грн. за рахунок зменшення податкових зобов'язань на суму інвестицій, направлених на будівництво 108-квартирного житлового будинку у м. Луцьку.
Відповідно до Акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта (т. 2 а.с. 26-31) зазначений будинок було прийнято в експлуатацію у 2002 році.
Перелічені вище угоди (договори) в установленому законом порядку недійсними не визнавались.
Водночас, рішенням господарського суду Волинської області від 31.07.2002 у справі N 2/48-3а за позовом Ратнівського державного лісомисливського господарства до Камінь-Каширської МДПІ Волинської області, яке набрало законної сили, встановлено, що по інвестиційній угоді N 80 від 11.03.1997 згідно товарно- транспортних документів протягом: березня, квітня, травня, червня 1997 р. Ківерцівським держлісгоспом за станом на 01.07.1997 було надано інвестицій (матеріальних активів) на суму 57 781, 00 грн..
Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши матеріали справи та висновки, встановлені судом апеляційної інстанцій, їх відповідність чинному законодавству, приходить до висновку, що касаційна скарга Ковельської ОДПІ не підлягає задоволенню, оскільки доводи податкової інспекції належним чином не підтверджені та спростовуються наявними у справі доказами.
Разом з тим, правова позиція господарського суду першої інстанції та апеляційного господарського суду базується на наявних у справі доказах, представлених позивачем, та досліджених судовими інстанціями при розгляді справи.
За таких обставин, постанова Львівського апеляційного господарського суду від 13.12.2003 відповідає вимогам чинного законодавства, тому підстав для її зміни чи скасування не вбачається.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ч. 1 ст. 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798- 12 ), Вищий господарський суди України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області від 17.12.2003 N 8663/10/10-024 залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.11.2003 у справі N 2/35-78 - без змін.