Щодо правового регулювання бджільництва
ПИТАННЯ: Я маю проблеми із сусідом, який поставив свою пасіку із 15 вуликів за 5 метрів від межі мого городу. Моя сім’я не може відігнатися від бджіл. Який порядок розміщення вуликів?
ВІДПОВІДЬ: Відповідно до Закону України “Про бджільництво” від 22.02.2000 р. та наказу головного державного інспектора ветеринарної медицини № 9 від 30.01.2001 р. на пасіку видається ветеринарно-санітарний паспорт (в установлених законом для цього місцях). Пасіка підлягає реєстрації за місцем проживання фізичної особи, яка займається бджільництвом, у місцевих державних адміністраціях або сільських, селищних, міських радах. Під час реєстрації пасік проводиться їх обстеження районними (міськими) управліннями державної ветеринарної медицини (наказ Мінагрополітики України № 184/82 від 20.09.2000 р.).
Пасіку розміщують у сухих, освітлених сонцем, захищених від вітрів місцях, на відстані не ближче 500 метрів від шосейних доріг і залізниць, пилорам, високовольтних ліній передач, а також не менше, як за кілометр від тваринницьких і пташиних ферм. Територію стаціонарної пасіки огороджують, обсаджують плодовими деревами і кущами. При визначенні розміру площі під пасіку розраховують, що на одну умовну бджолину сім’ю потрібно 30-35 м2, залежно від способу розташування вуликів. На присадибній ділянці (подвір’ї) огорожа повинна бути заввишки не менше 2,5 м для підвищення рівня льоту бджіл.
Відповідно до Додатку 5 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України № 173 від 19.06.1996 р., відстань санітарно-захисної зони від об’єктів бджільництва до житлової забудови повинна бути не менше 300 метрів.
Василь Мороз,
юрист
Газета “Юрист консультує”, 43/2008, 01.08.2008
Державне підприємство “Державне спеціалізоване видавництво “Україна”