ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА
12.06.2007 N К-20504/06

( Ухвалу скасовано на підставі Постанови Верховного Суду
від 15.04.2008 )

Про визнання недійсним рішення

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: головуючого Харченка В.В. суддів Васильченко Н.В., Кравченко О.О., Гончар Л.Я., Матолича С.В., розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою ТОВ "Цефей" на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 7 грудня 2005 року, ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 11 жовтня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 4 квітня 2006 року у справі за позовом ТОВ "Цефей" до Новосілківської сільської ради, Вишгородського районного відділу земельних ресурсів, ТОВ "Земельний кадастр", третьої особи ОСОБА_1, про визнання недійсним рішення, ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2005 року ТОВ "Цефей" звернулось до Вишгородського районного суду Київської області з позовом до Новосілківської сільської ради, Вишгородського районного відділу земельних ресурсів, ТОВ "Земельний кадастр", третьої особи ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення Новосілківської сільської ради НОМЕР_1 від 28.05.2004 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що рішенням виконкому Новосілківської сільської ради про виділення земельної ділянки та виготовлення на його підставі державного акту суперечить вимогам ст. 203 ЦК України ( 435-15 ) і є недійсним, що питання про виділ земельної ділянки в користування ОСОБА_1 ні з ким не погоджувалося, тому що в органах архітектури про зведену нею ЛЕП нікому не було відомо. Відведення земельної ділянки ОСОБА_1 не погоджувалося з ТОВ "Цефей", тому позивач вважв, що рішення сільради повинно бути визнане незаконним і скасовано, як і державний акт на право приватної власності на ім'я ОСОБА_1 Позивач просив визнати недійсним рішення виконкому Новосілківської сільської ради НОМЕР_1 від 28.05.2004 року про виділення ОСОБА_1 земельної ділянки та виданий на підставі цього рішення державний акт на землю від 10.06.2004 року, зобов'язати ТОВ "Земельний кадастр" виготовити проект відводу земельної ділянки та технічну документацію по встановленню меж згідно діючого законодавства, стягнути з ТОВ "Земельний кадастр" на користь ТОВ "Цефей" збитки в розмірі 244 000 гривень.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 11 жовтня 2005 року роз'єднано цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Цефей", третьої особи Новосілківської сільської ради про усунення порушень права власності на землю та за зустрічним позовом ТОВ "Цефей" до Новосілківської сільської ради, Вишгородського районного відділу земельних ресурсів, ТОВ "Земельний кадастр", третя особа ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення.

Позовні вимоги ТОВ "Цефей", третьої особи Новосілківської сільської ради про усунення порушень права власності на землю та за зустрічним позовом ТОВ "Цефей" до Новосілківської сільської ради, Вишгородського районного відділу земельних ресурсів, ТОВ "Земельний кадастр", третьої особи ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення виділено в окреме провадження.

Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 7 вересня 2005 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 4 квітня 2006 року апеляційна скарга ТОВ "Цефей" залишена без розгляду в зв'язку з пропуском строку апеляційного оскарження.

На зазначені судові рішення надійшла касаційна скарга ТОВ "Цефей", в якій ставиться питання про їх скасування та направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ТОВ "Цефей" задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, заява про оскарження постанови Вишгородського районного суду Київської області від 07.12.2005 р. була подана ТОВ "Це фей" 4 січня 2006 року. Відповідно до ч. 3 ст. 186 КАС України ( 2747-15 ) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.

ТОВ "Цефей" подало апеляційну скаргу на постанову Вишгородського районного суду від 7 грудня 2005 року 4 січня 2006 року, що підтверджується штампом відділення зв'язку на поштовому конверті.

Судова колегія погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те,

що ТОВ "Це фей" пропустило передбачений законом строк на оскарження рішення, який закінчився 3 січня 2006 року.

Відповідно до ч. 6 ст. 186 КАС України ( 2747-15 ) заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку. ТОВ "Цефей" заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження не подавало і поважності причин пропуску строку не навело.

Відповідно до ч. 3 ст. 220-1 КАС України ( 2747-15 ) суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст. ст. 225-229 КАС України ( 2747-15 ) як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими, підстави для передачі справи на розгляд складу колегії суддів Вищого адміністративного суду України відсутні.

Керуючись статтями 220, 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ), колегія суддів УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу ТОВ "Цефей" відхилити, а постанову Вишгородського районного суду Київської області від 7 грудня 2005 року, ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 11 жовтня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 4 квітня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення.

Головуючий В.В.Харченко

Судді: Н.В.Васильченко
Л.Я.Гончар