КОНСУЛЬТУЄ ДПА УКРАЇНИ
Державна політика у сфері соціального захисту інвалідів
Для соціального захисту інвалідів в Україні за рахунок коштів державного бюджету здійснюється реалізація низки програм, які полягають у наданні грошової допомоги, засобів пересування, протезування, орієнтації і сприйняття інформації, пристосованого житла, у встановленні опіки або стороннього догляду, а також пристосуванні забудови населених пунктів, громадського транспорту, засобів комунікацій і зв'язку до особливостей інвалідів.
Державна політика у сфері соціального захисту інвалідів, спрямована на пристосування і покращення умов їх соціальної, трудової та професійної реабілітації, грунтується на Конвенції № 159, ратифікованій Законом № 624-IV, на законах № 875-ХІІ, № 2961-IV та інших нормативно-правових документах.
Згідно зі ст. 19 Закону № 875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Для працевлаштування інвалідів за нормативами, встановленими статтями 18 та 19 Закону № 875-ХІІ, роботодавці самостійно розраховують кількість робочих місць і самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів відповідно до поставлених вимог.
Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою ст. 19 зазначеного Закону, вважається працевлаштування роботодавцем інвалідів, для яких це місце роботи є основним.
У межах цих нормативів здійснюється також працевлаштування інвалідів внаслідок психічного розладу відповідно до Закону № 1489-III.
Роботодавці, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають до цих відділень звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів. У разі неподання звітності до відповідного фонду вони несуть відповідальність у встановленому законом порядку.
Статтею 20 Закону № 875-ХІІ визначено, що роботодавці, які використовують найману працю, де середньооблікова кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. А для роботодавців, які використовують найману працю і у яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце інваліда визначається як половина середньорічної заробітної плати.
Роботодавці, які використовують найману працю, сплачують адміністративно-господарські санкції і пеню відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх обов'язкових платежів.
Зазначені положення не поширюються на підприємства, організації, установи, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Для виконання статей 19 і 20 Закону № 875-ХІІ Кабінет Міністрів України видав постанову № 70, в якій затверджено:
Порядок реєстрації підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, що визначає процедуру реєстрації роботодавців, у яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб, у відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів;
Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, який визначає процедуру подання роботодавцями звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів до відділень Фонду соціального захисту інвалідів та інформації про наявність вакантних посад для працевлаштування інвалідів - до центру зайнятості;
Порядок зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів до нормативу таких робочих місць у господарських об'єднаннях, до складу яких входять підприємства громадських організацій інвалідів, що визначає процедуру аналогічного порядку;
Порядок сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, який визначає процедуру сплати роботодавцями суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів;
Порядок використання суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, що надійшли до державного бюджету, що визначає процедуру сплати роботодавцями суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів;
Порядок проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, який визначає механізм проведення відділеннями Фонду соціального захисту інвалідів перевірок роботодавців щодо дотримання ними вимог статей 19 і 20 Закону № 875-ХІІ.
Інна ПЕТРЕНКО
“Вісник податкової служби України” № 38 жовтень 2008
Передплатні індекси –
22599 (укр.), 22600 (рос.),