КОНСУЛЬТУЄ ДПА УКРАЇНИ
Департамент оподаткування фізичних осіб
Державне мито
Відповідно до ст. 1 Декрету № 7-93 платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами.
Державне мито справляється з позовних заяв, заяв з переддоговірних спорів, заяв (скарг) у справах окремого провадження і скарг на рішення, прийняті відносно релігійних організацій, з апеляційних скарг на рішення судів і скарг на рішення, що набрали законної сили, а також за видачу судами копій документів; із позовних заяв і заяв кредиторів у справах про банкрутство, що подаються до господарських судів, та апеляційних і касаційних скарг на рішення й постанови, а також із заяв про, їх перегляд за нововиявленими обставинами; за вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами і виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад народних депутатів, а також за видачу дублікатів нотаріально засвідчених документів; за реєстрацію актів громадського стану, а також за видачу громадянам повторних свідоцтв про реєстрацію актів громадського стану і свідоцтв у зв'язку із зміною, доповненням, виправленням і поновленням записів актів громадського стану та в інших випадках, визначених ст. 2 Декрету № 7-93.
Інструкцією № 15 визначено, що державне мито справляється за ставками у розмірах частин неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та в процентному відношенні до відповідної суми документа (суми позову, вартості відчужуваного майна тощо), сплачується до подання заяви чи вчинення дій, за які воно справляється, а у відповідних випадках - при видачі документів.
ПИТАННЯ. 1. Як справляється державне мито з операцій з відчуження житла та іншого нерухомого майна?
ПИТАННЯ. 2. За якою ставкою справляється державне мито при посвідченні договорів застави?
ПИТАННЯ. 3. За якою ставкою справляється державне мито при нотаріальному посвідченні договорів міни, дарування (купівлі-продажу) земельних ділянок?
ПИТАННЯ. 4. Яку ставку державного мита передбачено за посвідчення договорів нерівноцінного обміну нерухомого майна та з якої суми справляється держмито?
ПИТАННЯ. 5. Чи можливе звільнення від сплати державного мита осіб, які згідно із законодавством мають пільгу, але посвідчують в нотаріальному порядку документи в інтересах осіб, які не користуються цією пільгою?
ПИТАННЯ. 6. За якою ставкою справляється державне мито у приватного нотаріуса за нотаріальне посвідчення додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок?
ПИТАННЯ. 7. Який розмір ставки державного мита передбачено за посвідчення спадкового договору?
ВІДПОВІДЬ. 1. Нотаріальне посвідчення договорів відчуження житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, іншого нерухомого майна провадиться за місцем розташування цього майна або за місцезнаходженням однієї із сторін правочину (ст. 55 Закону № 3425-ХІІ).
Згідно з пп. “а” п. 3 ст. 3 Декрету № 7-93 за посвідчення договорів відчуження житлових будинків, квартир, кімнат, дач, садових будинків, гаражів та інших об'єктів нерухомого майна, які перебувають у власності громадянина, що здійснює таке відчуження, державне мито справляється у розмірі 1% суми договору, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Відповідно до п. 48 Інструкції № 15 при обчисленні суми державного мита за посвідчення договорів відчуження житлових будинків, квартир, дач, садових будинків, гаражів та іншого нерухомого майна, що перебуває у власності фізичних або юридичних осіб, вартість таких договорів приймається виходячи із суми договору, але не нижче його інвентаризаційної або балансової вартості з урахуванням коефіцієнтів індексації вартості цих об'єктів та зносу на момент відчуження, що зазначається в довідках-характеристиках бюро технічної інвентаризації.
Крім того, сума договору встановлюється за погодженням сторін, якщо інше не передбачено законодавчими актами. При визначенні суми договору сторони можуть використовувати незалежну експертну оцінку, проведену суб'єктом оціночної діяльності.
Отже, якщо сума договору (експертна оцінка нерухомості), є меншою за інвентаризаційну або балансову вартість нерухомості, що зазначається в довідках-характеристиках бюро технічної інвентаризації, то державне мито справляється від вартості будівель і споруд за даними бюро.
ВІДПОВІДЬ. 2. Основні положення про заставу регулюються Законом № 2654-ХІІ.
Відповідно до Декрету № 7-93 платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами.
Договір застави має бути укладено в письмовій формі, у ньому визначаються суть, розмір та строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, опис предмета застави, а також інші умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода. При укладанні договору застави за згодою сторін або на вимогу однієї із сторін може бути проведено аудиторську перевірку достовірності та повноти балансу або фінансового стану відповідної сторони договору застави й оцінка предмета застави відповідно до законодавства.
У випадках коли предметом застави є нерухоме майно, космічні об'єкти, договір застави має бути нотаріально посвідчено на підставі відповідних правоустановчих документів. Нотаріальне посвідчення договору застави нерухомого майна здійснюється за місцезнаходженням нерухомого майна, договору застави космічних об'єктів - за місцем реєстрації цих об'єктів (статті 12 і 13 Закону № 2654-ХІІ).
Відповідно до пп. “у” п. 3 ст. 3 Декрету № 7-93 державне мито за нотаріальне посвідчення договорів застави справляється у розмірі 0,01% предмета застави, але не менше 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85,0 грн.) і не більше 50 (850,0 грн.).
Статтею 14 Закону № 2654-ХІІ встановлено, що недотримання вимог щодо форми договору застави та його нотаріального посвідчення тягне за собою недійсність договору з наслідками, передбаченими законодавством України.
ВІДПОВІДЬ. 3. Законом № 1378-IV визначено правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні. Закон спрямовано на регулювання відносин, пов'язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, захист законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційне забезпечення оподаткування та ринку земель.
Законом № 1378-IV установлено, що грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною. З урахуванням положень ст. 13 цього Закону нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться та використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників і механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель. При здійсненні інших цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них використовується експертна грошова оцінка земельних ділянок.
Отже, за посвідчення договорів міни та дарування земельних ділянок, переданих громадянам безоплатно відповідно до ст. 121 Земельного кодексу для ведення особистого селянського господарства, будівництва й обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), садівництва, дачного й гаражного будівництва і власниками яких є громадяни, що здійснюють таке відчуження, державне мито справляється відповідно до пп. “б” п. 3 ст. 3 Декрету № 7-93, тобто в розмірі 1% суми договору. У разі якщо сума договору, визначена за згодою сторін, є меншою за грошову (нормативну) оцінку земельної ділянки, то державне мито справляється в розмірі 1% грошової (нормативної) оцінки земельної ділянки. При цьому сума державного мита не повинна бути меншою одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (17 грн.).
Слід зауважити, що відповідно до п. 45 ст. 4 Декрету № 7-93 громадяни, власники земельних часток (паїв), яким виділено в натурі (на місцевості) земельні ділянки, звільняються від сплати державного мита за посвідчення договорів міни земельних ділянок.
За нотаріальне посвідчення договорів міни та дарування земельних ділянок, які належать юридичним особам на праві власності відповідно до ст. 82 Земельного кодексу, державне мито обчислюється із суми договору, яка для цієї цілі повинна бути не нижче нормативної грошової оцінки земельної ділянки, встановленої Законом № 2535-ХІІ, а сума держмита не повинна бути меншою одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тобто 17 грн. (пп. “д” п. 3 ст. 3 Декрету № 7-93).
Таким чином, при нотаріальному посвідченні інших цивільно-правових угод із зазначеними земельними ділянками, зокрема посвідченні договорів купівлі-продажу земельних ділянок, які перебувають у власності громадянина, що здійснює таке відчуження, державне мито справляється в розмірі 1% суми договору, яка для обчислення державного мита повинна бути не нижче експертної грошової оцінки земельної ділянки, проведеної відповідно до Закону № 1378-IV, а сума державного мита не повинна бути меншою одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тобто 17 грн. (пп. “б” п. 3 ст. 3 Декрету № 7-93).
ВІДПОВІДЬ. 4. Відповідно до п. 54 Інструкції № 15 за посвідчення договорів міни державне мито обчислюється з вартості того обмінюваного майна, яке, включаючи грошову доплату, матиме вищу вартість, за ставками, встановленими підпунктами “а”, “б” п. З ст. З Декрету № 7-93.
Згідно з пп. “а” зазначеного пункту Декрету № 7-93 за посвідчення договорів відчуження житлових будинків, квартир, кімнат, дач, садових будинків, гаражів та інших об'єктів нерухомого майна, які перебувають у власності громадянина, що здійснює таке відчуження, державне мито сплачується у розмірі 1% суми договору, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діє на день сплати.
Державне мито сплачується фізичними особами - сторонами у договорі до вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору купівлі-продажу (міни), і документ про сплату державного мита додається до примірників посвідчених договорів.
Відповідно до п. 4 розділу другого Інструкції № 15 державне мито по угодах, за якими одна сторона звільняється від його сплати, сплачується повністю другою стороною (якщо вона також не звільняється від сплати держмита).
ВІДПОВІДЬ. 5. Перелік фізичних та юридичних осіб, які звільняються від сплати державного мита, а також дій, за які не сплачується державне мито, наведено в ст. 4 Декрету № 7-93.
Пунктом 18 ст. 4 зазначеного Декрету встановлено, що від сплати державного мита звільняються громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, громадяни, віднесені до категорії 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони станом на 01.01.93 р. прожили або відпрацювали в зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, громадяни, віднесені до категорії 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що станом на 01.01.93 р. вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років, інваліди Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи, інваліди І та II груп.
Пунктом 60 Інструкції № 15 визначено, що пільга щодо сплати державного мита, встановлена п. 18 ст. 4 Декрету № 7-93, надається по діях і документах, які стосуються безпосередньо цих громадян, незалежно від того, хто звернувся за вчиненням в їхніх інтересах дій та одержанням документів.
Враховуючи викладене, якщо особа, яка користується пільгами, передбаченими ст. 4 Декрету № 7-93, посвідчує в нотаріальному порядку документ в інтересах особи, яка не користується цими пільгами, то державне мито сплачується на загальних підставах.
ВІДПОВІДЬ. 6. Перелік найменувань документів і дій, за які сплачується державне мито, наведено в ст. 2, а розміри ставок державного мита - у ст. 3 Декрету № 7-93.
Статтею 31 Закону № 3425-ХІІ встановлено, що приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та громадянином або юридичною особою. Крім того, Указом № 762/98 визначено, що розмір плати, яка справляється за вчинення нотаріальних дій приватними нотаріусами, не може бути меншим від розміру ставок державного мита, яке справляється державними нотаріусами за аналогічні нотаріальні дії.
Відповідно до пп. “у” п. 3 ст. 3 Декрету № 7-93 державне мито за посвідчення договорів оренди (суборенди) земельних ділянок справляється у розмірі 0,01% грошової оцінки земельної ділянки, у разі відсутності грошової оцінки земель - 1% суми договору, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Щодо нотаріального посвідчення додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок, то чинним законодавством не передбачено його обов'язковості. У разі нотаріального посвідчення такого договору оренди слід враховувати, що додаткова угода до договору оренди земельної ділянки носить майновий характер і підлягає оцінці. Державне мито за посвідчення таких угод до договорів оренди земельних ділянок справляється в розмірі 1% суми договору, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (пп. “д” п. 3 ст. 3 Декрету № 7-93) і з урахуванням положення п. 53 Інструкції № 15.
ВІДПОВІДЬ. 7. Відповідно до ст. 1302 Цивільного кодексу за спадковим договором одна сторона (набувач) зобов'язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувана) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.
Згідно зі ст. 1304 Цивільного кодексу спадковий договір укладається в письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. Відповідно до Декрету № 7-93 за нотаріальне посвідчення державним нотаріусом договорів відчуження житлових будинків, квартир, кімнат, дач, садових будинків, гаражів та інших об'єктів нерухомого майна, що перебувають у власності громадянина, який здійснює таке відчуження, а також за посвідчення інших договорів, що підлягають оцінці, справляється державне мито за відповідною ставкою, визначеною у пп. “а” п. 3 ст. 3 Декрету № 7-93.
Тобто розмір державного мита при нотаріальному посвідченні спадкового договору становить 1% суми договору, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (17 грн.), що діє на день сплати.
Перелік використаних нормативних документів:
Земельний кодекс України від 25.10.2001 р. № 2768-III (зі змінами та доповнен нями, за текстом - Земельний кодекс)
Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV (зі змінами та доповненнями, за текстом - Цивільний кодекс)
Закон України № 1378-IV від 11.12.2003 р. “Про оцінку земель” (зі змінами та доповненнями)
Закон України № 2535-ХІІ від 03.07.92 р. “Про плату за землю” (у редакції Закону України від 19.09.96 р. № 378/96-ВР, зі змінами та доповненнями)
Закон України № 2654-ХІІ від 02.10.92 р. “Про заставу” (зі змінами та доповненнями)
Закон України № 3425-ХІІ від 02.09.93 р. “Про нотаріат” (зі змінами та доповненнями)
Указ Президента України № 762/98 від 10.07.98 р. “Про впорядкування справляння плати за вчинення нотаріальних дій”
Декрет Кабінету Міністрів України № 7-93 від 21.01.93 р. “Про державне мито” (зі змінами та доповненнями)
Наказ ДПА України № 15 від 22.04.93 р. “Про затвердження Інструкції про порядок обчислення та сплати державного мита” (зареєстровано в Мін'юсті України 19.05.93 р. за № 50, зі змінами та доповненнями, за текстом - Інструкція № 15)
Анатолій ЦЕБЕНКО,
начальник відділу
адміністрування майнових
податків
та Володимир ГУЦУЛЯК,
головний державний
податковий ревізор-
інспектор
“Вісник податкової служби України” № 37 вересень 2008
Передплатні індекси –
22599 (укр.), 22600 (рос.).