КОНСУЛЬТУЄ МІНПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Умови надання додаткової відпустки за особливий
характер праці та доплати за шкідливі умови праці
Закон № 2694-ХІІ визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.
Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.
Останнім часом до редакції надходять листи з проханням надати роз'яснення щодо прав працівників на додаткові відпустки та доплати за шкідливі умови праці. Один із них належить держслужбовцеві, що обіймає посаду спеціаліста категорії І з механізованої обробки бухгалтерських операцій, який звернувся із запитанням щодо права на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, а також щодо доплати за шкідливі умови праці секретарю-друкарці та повернення установою затрачених власних коштів за придбані антикомп'ютерні окуляри.
Для того щоб визначити, які саме роботи належать до категорії робіт із шкідливими умовами праці, необхідно провести атестацію робочих місць за умовами праці, порядок проведення якої затверджено постановою № 442. Результати використовуються підприємствами і організаціями для встановлення пільг і компенсацій, передбачених чинним законодавством, а також для здійснення заходів щодо поліпшення умов праці.
Слід зазначити, що надання пільг і компенсацій за роботу із шкідливими і важкими умовами праці здійснюється тільки за неможливості ліквідації шкідливих виробничих факторів організаційно-технічними заходами.
Водночас ст. 13 Закону № 2694-ХІІ визначено, що роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити дотримання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Під час роботи з персональним комп'ютером мають дотримуватися державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин, затверджені постановою № 7, та правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин, затверджені наказом № 21.
Пунктом 2.2.1 Правил № 21 визначено, що умови праці осіб, які працюють з ЕОМ, мають відповідати І або II класу (тобто бути нормальними або допустимими умовами праці) згідно з Гігієнічною класифікацією № 4137-86.
Порушення державних санітарно-гігієнічних норм і правил тягне дисциплінарну, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до статей 45, 46, 49 Закону № 4004-ХІІ.
Тобто за умови дотримання зазначених вище норм і правил робота з персональним комп'ютером не належить до категорії із шкідливими умовами праці (III клас умов праці за Гігієнічною класифікацією № 4137-86).
Оскільки ст. 100 КЗпП визначено, що підвищена оплата праці встановлюється на важких роботах, на роботах зі шкідливими і небезпечними умовами праці, на роботах з особливими природними, географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я, доплати за роботу з персональним комп'ютером як за роботу із шкідливими умовами праці законодавством не передбачені.
Водночас згідно зі ст. 8 Закону № 504/96-ВР окремим категоріям працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, надається щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці відповідно до Списку № 1290.
Згідно з позицією 58 підрозділу “Інші види виробництв” розділу XXII “Загальні професії за всіма галузями господарства” Списку № 1290 працівники, які працюють на електронно-обчислювальних та обчислювальних машинах, до яких належить і персональний комп'ютер, і яким тривалість щорічної відпустки не визначено іншими актами законодавства, мають право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці тривалістю до чотирьох календарних днів.
Таким чином, секретар-друкарка має право на таку відпустку.
Конкретна тривалість відпусток за особливий характер праці встановлюється колективним або трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.
Відповідно до пунктів 6 і 7 Порядку № 16 додаткова відпустка за особливий характер праці надається пропорційно фактично відпрацьованому часу. У розрахунок часу, що дає право працівнику на таку відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці не менше половини тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, робіт, професій і посад.
Облік часу, відпрацьованого в зазначених умовах, здійснюється власником або уповноваженим ним органом.
Слід зазначити, що при наданні щорічних відпусток державні службовці мають керуватися Законом № 3723-ХІІ. Статтею 35 цього Закону визначено, що щорічна відпустка становить 30 календарних днів.
Відповідно до ст. 4 Закону № 504/96-ВР щорічна відпустка складається з основної відпустки (ст. 6 цього Закону) та додаткових відпусток за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (ст. 7 Закону), за особливий характер праці (ст. 8 Закону), інших щорічних додаткових відпусток, передбачених законодавством.
Отже, оскільки Законом № 3723-ХІІ державним службовцям встановлено тривалість саме щорічної відпустки, щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці (зокрема за роботу на персональних комп'ютерах) їм не надається.
Державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування, які мають стаж роботи в державних органах понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю до 15 календарних днів, порядок і умови надання якої встановлено постановою № 250.
Згідно з п. 8.3 Правил № 21 працівник має право на відповідне обстеження очей та зору особою відповідної кваліфікації при виникненні скарг на погіршення зору, яке може бути наслідком роботи на відеотерміналі, та на отримання за рахунок роботодавця індивідуальних засобів коригування зору відповідно до умов праці з відеотерміналом, якщо результати обстеження зору працівника окулістом показали, що вони є необхідними.
Антикомп'ютерні окуляри роботодавець може придбати для працівників також за свої кошти згідно з колективним договором (угодою, трудовим договором), керуючись частиною третьою ст. 7 Закону № 2694-ХІІ.
Перелік використаних нормативних документів:
Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. (за текстом - КЗпП)
Закон України № 504/96-ВР від 15.11.96 р. “Про відпустки” (зі змінами та доповненнями)
Закон України № 2694-ХІІ від 14.10.92 р. “Про охорону праці” (зі змінами та доповненнями)
Закон України № 3723-ХІІ від 16.12.93 р. “Про державну службу” (зі змінами та доповненнями)
Закон України № 4004-ХІІ від 24.02.94 р. “Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення” (зі змінами та доповненнями)
Постанова Кабінету Міністрів України № 250 від 27.04.94 р. “Про порядок і умови надання державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування додаткових оплачуваних відпусток” (зі змінами та доповненнями)
Постанова Кабінету Міністрів України № 442 від 01.08.92 р. “Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці”
Постанова Кабінету Міністрів України № 1290 від 17.11.97 р. “Про затвердження Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці” (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.05.2003 р. № 679, із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2004 р. № 1674, за текстом - Список № 1290)
Постанова Державного санітарного лікаря України № 7 від 10.12.98 р. “Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин ДСанПІН 3.3.2.007 - 98” (за текстом - Правила № 7)
Наказ Мінпраці та соціальної політики України № 16 від 30.01.98 р. “Порядок застосування Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці” (зареєстровано в Мін'юсті України 30.01.98 р. за № 58/2498 (зі змінами, затвердженими наказом Мінпраці та соціальної політики України від 04.06.2003 р. № 150 і зареєстрованими в Мін'юсті України 18.06.2003 р. за № 496/7817, за текстом -Порядок № 16)
Наказ Мінпраці та соціальної політики України, Комітету по нагляду за охороною праці України № 21 від 10.02.99 р. “Про затвердження Правил охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин” (зареєстровано в Мін'юсті України 17.06.99 р. за № 382/3675, за текстом - Правила № 21)
Наказ Головного Державного санітарного лікаря СРСР № 4137-86 від 12.08.86 р. “Гігієнічна класифікація праці (за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу)” (за текстом - Гігієнічна класифікація № 4137-86)
Ольга ЧЕРНЕТЕНКО,
головний спеціаліст
(експерт з умов праці)
відділу державної
експертизи умов
праці
“Вісник податкової служби України” № 37 вересень 2008
Передплатні індекси –
22599 (укр.), 22600 (рос.).