КОНСУЛЬТУЄ ДПА УКРАЇНИ
Департамент погашення прострочених податкових зобов'язань
Погашення податкового боргу
Чинне законодавство України наділяє органи ДПС України повноваженнями у сфері державного регулювання, які набагато ширше, ніж лише контроль за сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів). Тому актуальними в державному регулюванні господарської діяльності є відносини суб'єктів господарювання з органами ДПС. Проблеми з контролюючими органами виникають у разі, коли підприємство несумлінно ставиться до свого обов'язку своєчасно і в повному обсязі нараховувати та сплачувати податки, збори (обов'язкові платежі) чи погашати податкові борги тощо.
Правовий статус, коло повноважень, права й обов'язки органів ДПС урегульовано в Законі № 509-ХІІ. Зокрема, відповідно до ст. 11 цього Закону органи ДПС наділено правом застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів і державних цільових фондів
суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, установлених законами України.
Штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених ст. 17 Закону № 2181-ІІI, за винятком штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством.
Крім того, платник податків, який не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів дощів громадян за кожне таке неподання або затримку.
ПИТАННЯ. 1. Яку відповідальність повинен нести керівник підприємства за повторне недопущення податкового керуючого до проведення перевірки стану збереження активів платника податків, якщо такий керівник уже притягувався до адміністративної відповідальності?
ПИТАННЯ. 2. Яким документом затверджено форму примірного договору про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови № 440?
ПИТАННЯ. 3. При сплаті податку підприємство помилково перерахувало кошти на інший рахунок. За заявою підприємства зазначений податок через певний час було зараховано на правильний рахунок. Чи правомірні дії органів ДПС у разі застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату суми податкового зобов'язання?
ПИТАННЯ. 4. В якому нормативному документи можна знайти підтвердження щодо перенесення строку подання податкової звітності, у разі коли подання такої звітності припадає на вихідний чи святковий день?
ПИТАННЯ. 5. Скільки примірників протоколу складається за результатами проведення співбесіди з платником податків, який має додатковий борг?
ВІДПОВІДЬ. 1. Нормами Закону № 2181-III передбачено, що податковий керуючий має право здійснювати перевірки стану збереження активів, які перебувають у податковій заставі, здійснювати опис (виділення) активів для їх продажу у випадках, передбачених цим Законом, одержувати від боржника повну інформацію про операції із заставленими активами, а в разі їх відчуження без згоди податкового органу (за умови коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з нормами цього Закону) отримувати пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб.
Пунктом 8 ст. 11 Закону № 509-ХІІ встановлено, що посадова особа органу ДПС має право вимагати від платників податків припинення дій, які перешкоджають здійсненню повноважень посадовими особами органів ДПС.
Згідно із частиною першою ст. 163-3 КпАП невиконання керівниками та іншими посадовими особами підприємств законних вимог посадових осіб органів ДПС, зокрема, щодо припинення дій, які перешкоджають здійсненню повноважень, з проведення перевірки стану збереження активів платника податків, тягне за собою попередження або накладення штрафу в розмірі від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Виходячи із загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст. 35 КпАП повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, належить до обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення.
Отже, згідно із частиною другою ст. 163-3 КпАП дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Тобто у разі якщо керівник платника податків протягом року притягувався до адміністративної відповідальності за відповідні дії, то при накладенні стягнення повторність діяння та адміністративного стягнення за нього враховується як обставина, що обтяжує відповідальність.
Таким чином, за повторне недопущення податкового керуючого до проведення перевірки стану збереження активів платника податків на керівника підприємства, який раніше притягувався до адміністративної відповідальності, накладається штраф у встановленому КпАП розмірі від 170 до 255 грн.
ВІДПОВІДЬ. 2. Постановою № 440 затверджено Порядок перерахування у 2008 р. субвенцій з держбюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, затвердженим органами державної влади чи органами місцевого самоврядування.
Пунктом 3 вищенаведеної постанови передбачено, що підставою для проведення розрахунків є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається між учасниками розрахунків на підставі документа, що підтверджує наявність в учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості (без урахування пені, штрафних і фінансових санкцій), форму якого затверджує Держказначейство України за погодженням з ДПА України, Мінпаливенерго України, Мінжитлокомунгоспом України і Мінфіном України.
На виконання постанови № 440 Держказначейством України розроблено примірний договір про організацію взаєморозрахунків, затверджений наказом № 196, який було надіслано зацікавленим органам і територіальним відділенням казначейства.
Таким чином, примірний договір про організацію взаєморозрахунків затверджено наказом № 196 (див. лист № 09-07/840-9280 на стор. 33).
ВІДПОВІДЬ. 3. Наказом № 25 затверджено податкове роз'яснення щодо відповідальності платника податків за порушення термінів сплати сум податкових зобов'язань при перерахуванні платником коштів на рахунки, які відкрито не за місцем його реєстрації, неправильні коди бюджетної класифікації тощо.
Відповідно до вимог цього наказу та п. 2.3 глави другої Інструкції № 22 відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа, у тому числі номерів рахунків, кодів банків і кодів бюджетної класифікації, несе особа, яка оформила цей документ і подала його до обслуговуючого банку.
Якщо платник податків неправильно заповнив реквізити платіжних документів або спрямував кошти на неправильний код бюджетної класифікації (тобто не на код, за яким повинні бути погашені податкові зобов'язання), то кошти не надійдуть до відповідного рахунку відповідного району, і, як наслідок, не погаситься сума податкового зобов'язання такого платника.
У разі непогашений платником податків у встановлені терміни узгодженої суми податкового зобов'язання такий платник податків несе відповідальність, установлену чинним законодавством.
Порядок № 58 регулює взаємодію органів ДПС, фінансових органів та органів Держказначейства України, зокрема, в процесі повернення помилково сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) платниками податків.
Відповідно до вимог зазначеного Порядку повернення помилково сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) у випадках, передбачених податковими законами, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб), яку може бути подано не пізніше 1095 дня, наступного за днем виникнення такої переплати.
Заява подається платником податку до органу ДПС за місцем перебування на податковому обліку в довільній формі з обов'язковим визначенням напрямів зарахування коштів, що повертаються.
Оскільки помилково сплачені кошти було зараховано на неправильний рахунок, то після закінчення граничних строків сплати, визначених Законом № 2181-III, узгоджена сума такого податкового зобов'язання стає сумою податкового боргу платника податків.
Відповідно до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-III до такого платника застосовуються штрафні санкції та нараховується пеня згідно з пп. 16.1.2 п.16.1 ст. 16 цього Закону відповідно до загального строку затримки.
Отже, дії органів ДПС щодо застосування штрафних санкцій до платника податків за несвоєчасну сплату сум податкового зобов'язання цілком правомірні та відповідають вимогам, встановленим Законом № 2181-III.
ВІДПОВІДЬ. 4. Відповідно до визначень Закону № 2181-III податковою декларацією, розрахунком вважається документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки та за формою, встановленими законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).
Порядок подання податкової декларації та суми податкових зобов'язань визначено ст. 4 цього Закону. Так, відповідно до вимог пп, 4.1.5 п. 4.1 цієї статті, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день.
Крім того, пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181-III передбачено строки подання податкових декларацій за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), календарному кварталу або календарному півріччю ( у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), календарному року, крім випадків, передбачених пп. “г” пп. 4.1.4 цього пункту, календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян).
Водночас абзацом першим пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 зазначеного Закону передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181-III для подання податкової декларації.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, якщо останній день граничного строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день.
ВІДПОВІДЬ. 5. З метою підвищення ефективності застосування органами ДПС процедур погашення податкового боргу та забезпечення взаємодії між підрозділами ДПС України при застосуванні заходів з погашення податкового боргу затверджено Порядок № 348.
Метою цього Порядку є регулювання правовідносин між підрозділами погашення прострочених податкових зобов'язань та організація оперативно-запобіжних заходів зі скорочення податкового боргу податкової міліції, органів ДПС України всіх рівнів при здійсненні заходів із забезпечення погашення податкового боргу платників податків у межах компетенції, що встановлено законами № 2181-III, № 509-ХІІ, № 565-ХІІ та іншими нормативно-правовими актами.
Для досягнення позитивного результату від проведення такої профілактично-роз'яснювальної роботи необхідна додаткова поінформованість працівників органів ДПС, уповноважених на проведення співбесіди, про платника податків, який порушив конституційний обов'язок зі сплати податків до бюджету.
Для отримання додаткової інформації щодо такого платника податків податковий керуючий надсилає за підписом керівника запит до підрозділу податкової міліції, який, використовуючи надані чинним законодавством України повноваження, подає матеріали податковому керуючому для використання їх у підготовці до співбесіди (крім інформації, розголошення якої обмежено).
Відповідно до положень п. 2 Порядку № 348 за результатами проведеної з платником податків співбесіди податковий керуючий складає протокол, який додається до справи платника податків - боржника.
Отже, оскільки протокол співбесіди з платником податків е підтвердженням проведеної податковим керуючим роботи, то він складається в одному примірнику і залишається у підрозділі погашення прострочених податкових зобов'язань органів ДПС.
Перелік викоростаних нормативних документів:
Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-Х (зі змінами та доповненнями, за текстом - КпАП)
Закон України № 509-XII від 04.12.90 р. “Про державну податкову службу в Україні” (зі змінами та доповненнями)
Закон України № 565-ХІІ від 20.12.90 р. “Про міліцію” (зі змінами та доповненнями)
Закон України № 2181-III від 21.12.2000 р. “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (зі змінами та доповненнями)
Постанова Правління Нацбанку України № 22 від 21.01.2004 р. “Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті” (зареєстровано в Мін'юсті України 29.03.2004 р. за № 377/8976, за текстом - Інструкція № 22)
Постанова Кабінету Міністрів України № 440 від 25.04.2008 р. “Про реалізацію статті 54 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”
Наказ ДПА України № 25 від 15.01.2002 р. “Про затвердження податкового роз'яснення щодо відповідальності платника податків за порушення термінів сплати сум податкових зобов'язань при перерахуванні платником коштів на рахунки, які відкрито не за місцем його реєстрації, неправильні коди бюджетної класифікації тощо”
Наказ № 58/78/22 ДПА України, Мінфіну України, Держказначейства України від 03.02.2005 р. “Про затвердження Порядку взаємодії органів державної податкової служби України, фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) платникам податків” (зареєстровано в Мін'юсті України 18.02.2005 р. за № 247/10527, за текстом - Порядок № 58)
Наказ Держказначейства України № 196 від 10.06.2008 р. “Щодо надання примірного договору про взаєморозрахунки відповідно до постанови № 440”
Наказ ДПА України № 348 від 23.06.2006 р. “Про затвердження Порядку взаємодії підрозділів погашення прострочених податкових зобов'язань з підрозділами податкової міліції при застосуванні заходів з погашення податкового борту” (за текстом - Порядок № 348)
Микола ЧМЕРУК,
директор департаменту
та Ярослава МОРОЗ,
начальник відділу
методології
“Вісник податкової служби України” № 39 жовтень 2008
Передплатні індекси –
22599 (укр.), 22600 (рос.).