КОНСУЛЬТУЄ ДПА УКРАЇНИ
Департамент податку на прибуток та інших податків і зборів (обов'язкових платежів)
Особливості сплати фіксованого сільськогосподарського
податку при оренді сільськогосподарських угідь
До земель сільськогосподарського призначення належать сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги), а також несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що належать до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі тимчасової консервації тощо).
Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність і надаються у користування громадянам для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва; сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Сільськогосподарські підприємства (юридичні особи) мають право перебувати на загальній системі оподаткування і сплачувати до бюджетів податки, збори (обов'язкові платежі), визначені Законом № 1251-ХІІ. Крім того, такі підприємства також можуть використовувати спрощену систему оподаткування або спеціальний режим оподаткування у вигляді сплати фіксованого сільськогосподарського податку (далі - ФСП).
Механізм справляння ФСП, що сплачується сільськогосподарськими товаровиробниками у грошовій формі, визначено Законом № 320-XIV.
Об'єктом оподаткування для платників ФСП є площа сільськогосподарських угідь, переданих сільськогосподарському товаровиробнику у власність або наданих йому у користування, в тому числі на умовах оренди, а також земель водного фонду, які використовуються рибницькими, рибальськими та риболовецькими господарствами для розведення, вирощування та вилову риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках і водосховищах).
Отже, чинне законодавство дає змогу передавати земельні ділянки в оренду громадянам та юридичним особам України незалежно від їх статусу.
Істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, об'єкт оренди (місцезнаходження та розмір земельної ділянки), строк дії договору оренди, умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду, а також розмір орендної плати.
Згідно з вимогами чинного законодавства платник ФСП може здавати сільськогосподарські угіддя або землі водного фонду в оренду іншому платнику податку, а також орендувати сільськогосподарські угіддя та землі водного фонду у громадян, підприємств або у відповідних органів місцевої влади.
А як бути зі сплатою ФСП та орендної плати, якщо, наприклад, сільськогосподарське підприємство - платник ФСП, маючи землі сільськогосподарського призначення, орендує у відповідних органів місцевої влади ще декілька нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв), а також у власників земельних часток (паїв)? Чи потрібно такому підприємству включати до розрахунку сплати ФСП орендовані площі земельних ділянок і сплачувати орендну плату до бюджету місцевої влади за орендовані сільськогосподарські угіддя, а також власникам земельних часток (паїв) і в якому розмірі?
Відносини, пов'язані з орендою земельної частки (паю), регулюються указами № 92/2002 та № 1529/99, Типовим договором № 5, постановою № 119 та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з вимогами Земельного кодексу (ст. 124) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Договір оренди є основним документом, який регулює взаємовідносини сторін під час оренди. Його укладають у письмовій формі для забезпечення захисту інтересів сторін.
Відповідно до ст. 13 Закону № 899-IV нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відомо їх місцезнаходження.
Договір оренди земельної частки (паю) в межах населених пунктів укладають відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Згідно з п. 13 постанови № 658 у разі коли платник ФСП здає сільськогосподарські угіддя та/або землі водного фонду в оренду, орендовані площі земельних ділянок не можуть включатися до розрахунку сплати ФСП орендаря, а враховуються у розрахунку такого податку орендодавця.
Якщо платник податку орендує сільськогосподарські угіддя та/або землі водного фонду у підприємства, яке не є платником ФСП, орендовані площі земельних ділянок включаються до розрахунку ФСП орендаря.
За користування зазначеною в договорі земельною часткою орендар сплачує орендодавцю щороку орендну плату у визначеному розмірі з розрахунку на одну земельну частку (п. 2.2 Типового договору № 5).
Указом № 92/2002 визнано забезпечення встановлення сторонами договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) плати за їх оренду у розмірі не менше ніж 1,5% визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю) та поступового збільшення цієї плати залежно від результатів господарської діяльності та фінансово-економічного стану орендаря.
Таким чином, оскільки об'єктом оподаткування для платників ФСП є площа сільськогосподарських угідь, переданих сільськогосподарському товаровиробнику у власність або наданих йому у користування, в тому числі на умовах оренди, сільськогосподарські підприємства - платники ФСП сплачують ФСП за земельні ділянки сільськогосподарських угідь, а також орендну плату, орендодавцями яких є відповідні органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, до їх бюджету.
За умови оренди земель, орендодавцями яких є власники земельних часток (паїв), орендовані площі земельних ділянок включаються до розрахунку ФСП орендаря, який сплачує ФСП до місцевого бюджету і, відповідно, веде розрахунок за орендовані площі з орендодавцем згідно з вимогами Указу № 92/2002.
Перелік використаних нормативних документів:
Земельний кодекс України від 25.10.2001 р. № 2768-III (зі змінами та доповненнями, за текстом - Земельний кодекс)
Закон України № 320-XIV від 17.12.98 р. “Про фіксований сільськогосподарський податок” (зі змінами та доповненнями)
Закон України № 899-IV від 05.06.2003 р. “Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)”
Закон України № 1251-ХІІ від 25.06.91 р. “Про систему оподаткування” (у редакції Закону України від 18.02.97 p. № 77/97-BР зі змінами та доповненнями)
Указ Президента України № 92/2002 від 02.02.2002 р. “Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)” (зі змінами та доповненнями)
Указ Президента України № 1529/99 від 03.12.99 р. № 1529/99 “Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки”
Постанова Кабінету Міністрів України № 119 від 24.01.2000 р. “Про затвердження Порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю)”
Постанова Кабінету Міністрів України № 658 від 23.04.99 р. “Про затвердження Положення про порядок справляння та обліку фіксованого сільськогосподарського податку” (зі змінами та доповненнями)
Наказ Держкомзему України № 5 від 17.01.2000 р. “Про затвердження форми Типового договору оренди земельної частки (паю)” (зареєстровано в Мін'юсті України 23.02.2000 р. за № 101/4322, зі змінами та доповненнями, за текстом - Типовий договір № 5)
Віктор ФІНАШКО,
головний державний
податковий ревізор-інспектор
відділу методології місцевих,
ресурсних, рентних
та неподаткових платежів
“Вісник податкової служби України” № 43 листопад 2008
Передплатні індекси –
22599 (укр.), 22600 (рос.).