Враховуємо фонди економічного
стимулювання у фінансовій звітності

Після набуття чинності діючим нині Планом рахунків здавалося, що історія з Урахуванням фондів економічного стимулювання (ФЕС) пішла у минуле.

Так, при переході зі старого на новий План рахунків усі залишки за ФЕС були перенесені на субрахунок 441 “Прибуток нерозподілений” відповідно до Методичних рекомендацій № 18-424.

Однак минуло кілька років, і чимала частина підприємств знову змушена відновити облік ФЕС, але вже зовсім по-новому.

Так для чого ж знадобилося відновлювати облік ФЕС, які зовсім не вписуються у принципи теперішнього бухгалтерського обліку?

Здавалося б, правила ведення бухгалтерського обліку в Україні введені давно, та й діяти вони повинні для усіх. Проте, виявляється, що для збереження державної власності та отримання додаткового доходу до бюджету у вигляді чистого прибутку або дивідендів наявних правил недостатньо.

Держава має намір посилити контроль за своєю власністю, і про це красномовно свідчить Положення № 1213.

Держава хоче отримувати від держпідприємств не лише податок на прибуток, обчислений за правилами податкового обліку, але ще у частину бухгалтерського прибутку у вигляді дивідендів. А відтак, потрібно зробити усе для того, щоб цей прибуток був якомога більшим. Отже, застосування діючих стандартів бухгалтерського обліку, не завжди сприяє отриманню максимальної величини бухгалтерського прибутку, а тому дозволяє підприємствам ухилятися від сплати додаткового податку з прибутку.

Не є секретом, що законних лазівок для зменшення балансового прибутку у підприємств багато. Це, насамперед, створення різних резервів і забезпечень. Обґрунтувати їх створення обліковим працівникам нескладно, тому що стандарти бухобліку дають чималу свободу в цьому плані, і це добре зрозуміли чиновники. Адже практично половина всіх підприємств показує збиткову діяльність, хоча насправді це не завжди відповідає дійсності.

Отже потрібно вигадувати щось інше, щоб перекрити лазівки державним і комунальним підприємствам для зменшення так званих неконтрольованих витрат.

Так, приміром, Постановою № 1673 уряд заборонив суб'єктам господарювання державного сектора економіки включати до розрахунку резерву сумнівних боргів суми поточної дебіторської заборгованості зі строком виникнення до півтора років.

А під час формування і затвердження фінансових планів суб'єктів господарювання державного сектора економіки уряд постановив:

а) граничний обсяг їх витрат, які можуть бути визначені (за результатами попереднього звітного року), на:

- оплату консалтингових і аудиторських послуг на рівні не більше 1,5% обсягу чистого прибутку;

- страхування (крім витрат на державне соціальне страхування, обов'язкове страхування і страхування відповідно до міжнародних договорів) на рівні не більше 1,5% обсягу чистого прибутку, а також обмеження максимального розміру страхового тарифу;

- представницькі заходи та рекламу на рівні не більше 0,5% обсягу чистого прибутку;

б) обмеження витрат на придбання та утримання легкових автотранспортних засобів, зокрема, з урахуванням того, що їх використання повинно здійснюватися лише з метою поїздок, пов'язаних зі службовою діяльністю посадових осіб суб'єктів господарювання;

в) суму витрат на благодійну, спонсорську та іншу допомогу суб'єктів господарювання, державна частка у статутному фонді яких перевищує 50%, у розмірі не більше 1% обсягу чистого прибутку (за результатами попереднього звітного року).

Регулююча роль податків

Податки і збори (обов'язкові платежі) суб'єктів підприємницької діяльності є тим “важелем”, за допомогою якого держава може найбільш ефективно впливати на розвиток економіки. Завдяки зв'язку деяких податків і зборів (обов'язкових платежів) з розміром отриманого платником податків доходу, а також через механізм надання або скасування різних пільг, регулювання їх ставок держава може стимулювати або обмежувати комерційну діяльність як у різних галузях економіки, так і в регіонах.

Принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників визначає Закон про систему оподаткування. Необхідно зазначити, що до певного моменту цей Закон не прирівнював дивіденди ні до податків, ні до зборів. На сьогодні бюджет вже не може обійтися без такого виду податку, як “держдивіденди”.

Пов'язано це з тим, що грошей у бюджеті України постійно не вистачає, тому законодавці разом з урядом ретельно шукають шляхи щодо його наповнення.

Шлях зі збільшенням ставок вже діючих податків і зборів (обов'язкових платежів) приречений на невдачу, оскільки нічого крім обурення платників податків він не викликає. Адже податкове навантаження у нас і так вище розумної межі. Отже потрібно “винаходити” нові види податків і зборів (обов'язкових платежів), які б торкалися не всіх платників податків, а хоча б рентабельних. Головна особливість “держдиві-дендів” полягає в тім, що вони сплачуються не з податкового, а з бухгалтерського прибутку. Виходить, якщо немає прибутку, то й немає податку до бюджету.

Саме прагнення держави до отримання від держпідприємств додаткових доходів у вигляді дивідендів зажадало реанімації обліку ФЕС і введення для держпідприємств обов'язкового фінансового планування.

Примусова сплата до бюджету дивідендів, що належать державі, була “узаконена” у 2003 році, але торкнулася (заднім числом) і фінансово-господарської діяльності за 2002 рік. Історія з появою і розвитком подій зі сплаті цього виду податку найбільш скандальна і суперечлива. Стільки помилок і протиріч, які пов'язані зі сплатою “держдивідендів”, не було допущено законодавцями за жодним податком або збором.

І все ж таки, незважаючи на всі перешкоди, “держдивіденди” стали серйозним видом податку. Законодавці суттєво виправили нормативну базу за цим видом податку, і тепер його платники вже не зможуть так просто, як у попередні роки, ігнорувати його сплату до бюджету.

Використання прибутку державними
підприємствами

Пунктом 8 ст. 75 ГК України передбачено, що державні комерційні підприємства утворять за рахунок прибутку (доходу) спеціальні (цільові) фонди, призначені для покриття витрат, пов'язаних з їх діяльністю: амортизаційний фонд, фонд розвитку виробництва, фонд споживання (оплати праці), резервний фонд, інші фонди, передбачені статутом підприємства.

Порядок використання цих фондів визначається відповідно до затвердженого фінансового плану, який відображає очікувані фінансові результати у запланованому році і містить довідкову інформацію щодо фактичних показників у минулому році та планових показників поточного року.

Фінансовий план підприємства складається щороку на наступний рік з поквартальною розбивкою. Форма і Методичні рекомендації щодо розробки фінансового плану затверджені Наказом № 173 та Порядком № 117.

Обов'язок щодо складання фінансового плану та звітності про його виконання покладається на всіх суб'єктів господарювання, у статутному фонді яких понад 50% акцій (часткою, паїв) належать державі.

Згідно з Інструкцією № 291 для бухгалтерського обліку операцій з використання прибутку призначено субрахунок 443 “Прибуток, використаний у звітному періоді”, на якому підприємства відображають розподіл прибутку між власниками (нарахування дивідендів), відрахування до резервного капіталу та інше використання прибутку в поточному періоді. За дебетом субрахунку 443 відображається використання прибутку в звітному періоді. Сальдо на цьому субрахунку наприкінці року закривається у кореспонденції із субрахунками 441 і/чи 442 з виведенням сальдо на одному з цих субрахунків.

Порядок бухгалтерського обліку операцій з розподілу прибутку підприємствами державного і комунального секторів економіки визначено розділом четвертим Положення № 1213 (табл. 1)

Фонд розвитку виробництва (ФРВ)

Спрямування чистого прибутку на розвиток виробництва відображається у періоді прийняття уповноваженим органом (уповноваженою посадовою особою) рішення про спрямування певної частини фактичного чистого прибутку на розвиток виробництва, що відображається за дебетом субрахунку 443 “Прибуток, використаний у звітному періоді” та кредитом субрахунку 426 “Фонди спеціального призначення”, аналітичний рахунок 4261 “Фонд розвитку виробництва”.

Здійснені за рахунок коштів цього фонду капітальні інвестиції (придбання, створення, модернізація, реставрація, модифікація, реконструкція, добудова, дообладнання основних засобів та інших необоротних активів) відображаються за дебетом аналітичного рахунка 4261 “Фонд розвитку виробництва” та кредитом аналітичного субрахунку 4262 “Використання фонду виробництва”.

Кредитове сальдо цих аналітичних рахунків наводиться у рядку 330 “Інший додатковий капітал” Балансу (ф. № 1) або у рядку 320 “Додатковий капітал” Балансу (ф. № 1-м).

Незважаючи на те, що і залишок ФРВ, і використання цього фонду відображаються в одному рядку, саме такий розподіл є важливим для визначення ефективності розподілу прибутку. Принаймні держава бажає не лише отримати дивіденди за фіксованим відсотком, який щороку закладається в законах про Держбюджети на поточний рік, але й понад це, вже як звичайний акціонер. А для цього потрібно перевірити, щоб вільний прибуток не обійшов стороною дивіденди і не зависав на різних фондах мертвим капіталом.

Створення і використання за рахунок прибутку фонду споживання (оплати праці) не впливає на податкові зобов'язання за податком на прибуток.

Матеріальне заохочення
працівників за рахунок прибутку

Згідно зі ст. 75 ГК України державні підприємства утворюють за рахунок прибутку (доходу) спеціальні (цільові) фонди, до яких, зокрема, відноситься і фонд матеріального заохочення працівників.

Згідно з другим розділом Положення № 1213 у приписуючому документі про облікову політику, який приймається підприємством і узгоджується з органом, до сфери управління якого воно відноситься, повинен бути визначений порядок виплат, що здійснюються за рахунок фонду споживання, створеного за рахунок прибутку (у тому числі визначається їх вичерпний склад).

Крім того, якщо державним підприємством, у статутному фонді якого понад 50% акцій (часток, паїв) належать державі, відповідно до статуту передбачається створення фонду матеріального заохочення за рахунок прибутку, то порядок використання цього фонду визначається відповідно до затвердженого фінансового плану.

Згідно з п. 1.2 четвертого розділу Положення № 1213 спрямування підприємствами державного, комунального секторів економіки частини чистого прибутку на матеріальне заохочення відображається у бухгалтерському обліку за дебетом рахунків обліку витрат операційної діяльності та кредитом субрахунку 477 “Забезпечення матеріального заохочення”.

Одночасно зазначена сума наводиться по вписуваному рядку 226 “Забезпечення матеріального заохочення” Звіту про фінансові результати (форма № 2) або по вписуваному рядку 195 “Забезпечення матеріального заохочення” Звіту про фінансові результати (форма № 2-м) за той період року (квартал, півріччя, 9 місяців, рік), на який припадає місяць ухвалення рішення про виділення коштів на матеріальне заохочення.

Залишок по субрахунку 477 “Забезпечення матеріального заохочення” відображається у рядку 400 “Забезпечення виплат персоналу” Балансу (Форма № 1) та рядку 430 “Забезпечення майбутніх витрат і цільове фінансування” Балансу (Форма № 1-м).

Сума нарахованої працівникам винагороди, допомоги, премій тощо, які нараховані за рахунок прибутку попереднього звітного кварталу (року) відповідно до фінансового плану, відображається за дебетом субрахунку 477 та кредитом субрахунку 661 “Розрахунки за заробітною платою”.

Таким чином, відрахування на заохочення працівників підприємства в місяці ухвалення рішення про виділення коштів на матеріальне заохочення на підставі діючих норм П(С)БО 11, П(С)БО 16 та П(С)БО 26 відображаються за кредитом субрахунку 477 “Забезпечення матеріального заохочення” та дебетом рахунків обліку операційних витрат (23 “Виробництво”, 91 “Загальновиробничі витрати”, 92 “Адміністративні витрати”, 93 “Витрати на збут”, 94 “Інші витрати операційної діяльності”).

Щодо відображення у податковому обліку підприємства операцій зі створення та використання за рахунок прибутку фонду споживання (оплати праці), то такі операції не впливають на податкові зобов'язання за податком на прибуток.

Список використаних документів

ГК України - Господарський кодекс України

Закон про систему оподаткування - Закон України від 25.06.1991 р. № 1251-ХІІ “Про систему оподаткування” у редакції від 18.02.1997 р. № 77/97-ВР

Постанова № 1673 - Постанова КМУ від 29.11.2006 р. № 1673 “Про стан фінансово-бюджетної дисципліни, заходи для посилення боротьби з корупцією та контролю за використанням державного майна і фінансових ресурсів”

Наказ № 173 - Наказ Мінекономіки України від 21.06.2005 р. № 173 “Про затвердження Порядку складання, затвердження і контролю виконання фінансових планів державних підприємств, акціонерних, холдингових компаній та інших суб'єктів господарювання, у статутному фонді яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) належать державі, та їх дочірніх підприємств”

Порядок № 117 - Порядок складання, затвердження і контролю виконання фінансового плану, затверджений наказом Мінекономіки України від 31.03.2006р. № 117

Інструкція № 291 - Інструкція із застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Мінфіну України від 30.11.1999р. № 291

Положення № 1213 - Положення про порядок бухгалтерського обліку окремих активів і операцій підприємств державного, комунального секторів економіки та господарських організацій, які володіють та/або користуються об'єктами державної, комунальної власності, затверджене наказом Мінфіну України від 19.12.2006 р. № 1213

П(С)БО 11 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 “Зобов'язання”, затверджене наказом Мінсріну України від 31.01.2000 р. №20

П(С)БО16 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”, затверджене наказом Мінфіну України від 31.12.1999 р. № 318

П(С)БО 26 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 26 “Виплати працівникам”, затверджене наказом Мінфіну України від 28.10.2003 р. № 601

Методичні рекомендації № 18-424 - Методичні рекомендації з перенесення сальдо рахунків і субрахунків попереднього Плану рахунків бухгалтерського обліку виробничо-господарської діяльності об'єднань, підприємств і організацій на рахунки та субрахунки Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств, викладені в Листі Мінфіну від 04.02.2000 р. № 18-424

“Консультант бухгалтера” №46 (482) 17 листопада 2008 року
Передплатнi iндекси: 21946 (українською мовою), 22789 (росiйською мовою)

Документи що посилаються на цей