КОНСУЛЬТУЄ ДПА УКРАЇНИ
Департамент оподаткування фізичних осіб
Оподаткування фізичних осіб
Підпунктом 5.1.1 п. 5.1 ст. 5 Закону № 889-IV визначено, що платник податку має право на податковий кредит за наслідками звітного податкового року. Підстави для нарахування податкового кредиту із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку в річній податковій декларації.
До складу податкового кредиту включаються фактично понесені витрати, підтверджені платником податку документально, а саме: фіскальним або товарним чеком, касовим ордером, товарною накладною, іншими розрахунковими документами або договором, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і визначають суму таких витрат. Зазначені документи не надсилаються податковому органу, а підлягають зберіганню платником податку протягом строку, достатнього для проведення податковим органом податкової перевірки стосовно нарахування такого податкового кредиту.
Пунктом 5.3 ст. 5 Закону № 889-IV визначено перелік витрат, дозволених до включення до складу податкового кредиту.
Пунктом 5.4 цієї статті визначено обмеження права на нарахування податкового кредиту, а саме: податковий кредит може нараховуватися виключно резидентом, який має індивідуальний ідентифікаційний номер; загальна сума нарахованого податкового кредиту не може перевищувати суми загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного протягом звітного року як заробітна плата; якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкового кредиту за наслідками звітного податкового року, то таке право на наступні податкові роки не переноситься.
ПИТАННЯ. 1. Чи має право мати скористатися правом податкового кредиту на навчання своєї дитини, яка вчиться в інтернатурі медичного інституту?
ПИТАННЯ. 2. Фізична особа продає земельну ділянку площею 0,20 га з розташованим на ній будинком загальною площею 140 м2. Яким чином здійснюється оподаткування?
ПИТАННЯ. 3. Фізична особа вирощує на своїй земельній ділянці горіхи, які потім продає фізичній особі - платнику єдиного податку. Чи потрібно сплачувати податок такій фізичній особі при отриманні доходу?
ПИТАННЯ. 4. Який порядок оподаткування доходу, отриманого нерезидентом – фізичною особою внаслідок прийняття ним у спадщину грошових заощаджень?
ПИТАННЯ. 5. Чи підлягають оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб іменні стипендії Верховної Ради України для найталановитіших молодих учених?
ВІДПОВІДЬ. 1. Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 889-IV до складу податкового кредиту включаються фактично понесені витрати, підтверджені платником податку документально, а саме: фіскальним або товарним чеком, касовим ордером, товарною накладною, іншими розрахунковими до-кументами або договором, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і визначають суму таких витрат.
Зокрема, до складу податкового кредиту дозволено включати суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім'ї першого ступеня споріднення, але не більше суми, визначеної у пп. 6.5.1 п. 6.5 ст. 6 цього Закону, у розрахунку за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року.
Відповідно до ст. 24 та 25 Закону № 2984-III інститут є вищим навчальним закладом III або IV рівня акредитації чи структурним підрозділом університету, академії, в якому здійснюється підготовка фахівців за напрямами освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра, спеціальностями освітньо-кваліфікаційного рівня/рівнів спеціаліста, магістра чи за окремими спеціальностями освітньо-кваліфікаційного рівня магістра.
Особами, які навчаються у вищих навчальних закладах є, зокрема, інтерни, які мають повну вищу освіту і освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста медичного або фармацевтичного спрямування, навчаються з метою отримання кваліфікації лікаря або провізора певної спеціальності відповідно до переліку лікарських або провізорських посад (ст. 53 Закону № 2984-III).
Згідно із Положенням № 291 спеціалізація (інтернатура) є обов'язковою формою післядипломної підготовки випускників усіх факультетів медичних і фармацевтичних вищих закладів освіти III - IV рівнів акредитації, медичних факультетів університетів незалежно від підпорядкування та форм власності, після закінчення якої їм присвоюється кваліфікація лікаря (провізора) - спеціаліста певного фаху.
Таким чином, інтернатура (спеціалізація) є невід'ємною ланкою безперервного процесу підготовки у вищих медичних і фармацевтичних закладах освіти фахівців за професійним спрямуванням.
Враховуючи наведене, суми коштів, сплачені платником податку на користь вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти для компенсації вартості навчання такого платника податку, іншого члена його сім'ї першого ступеня споріднення в інтернатурі при дотриманні всіх норм ст. 5 Закону № 889-IV, можуть прийматися у розрахунок податкового кредиту такого платника податку за звітний рік.
Якщо дитина протягом 2007 р. навчалася в інтернатурі та не одержувала доходів у вигляді заробітної плати (не була платником податку з доходів фізичних осіб) та у розрахункових документах на оплату навчання дитини зазначено дані одного з батьків (у даному випадку - матері), один з батьків (мати) як платник податку, який поніс фактичні витрати на навчання члена сім'ї першого ступеня споріднення (сина), має право на податковий кредит щодо вартості такого навчання.
ВІДПОВІДЬ. 2. Відповідно до пп. 11.1.1 п. 11.1 та пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону № 889-IV дохід, отриманий платником податку від продажу не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, садового будинку або їх частин (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), не оподатковується, якщо загальна площа такого житлового будинку, садового будинку або їх частин не перевищує 100 м2.
У разі якщо площа саме такого житлового будинку, садового будинку або їх частин перевищує 100 м2, то частина доходу, пропорційна сумі такого перевищення, підлягає оподаткуванню за ставкою в розмірі 1% вартості такого об'єкта нерухомого майна.
Згідно зі ст. 381 Цивільного кодексу садибою є земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями. У разі відчуження житлового будинку вважається, що відчужується вся садиба, якщо інше не встановлено договором або законом.
Виходячи з наведених норм Закону № 889-IV та Цивільного кодексу, для цілей оподаткування житловий або садовий будинок разом із земельною ділянкою (її загальною площею), на якій він розташований, вважається одним об'єктом продажу (садибою).
До доходу, одержаного від такого продажу, слід застосовувати норми пп. 11.1.1 п. 11.1 та пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону № 889-IV незалежно від кількості договорів (два чи один), якими оформлено (нотаріально засвідчено) купівлю-продаж такого будинку із земельною ділянкою.
У конкретному випадку підлягає оподаткуванню за ставкою 1% вартість 40 м2 площі житлового будинку та вартість усієї (0,20 га) земельної ділянки.
ВІДПОВІДЬ. 3. Визначення поняття “одноосібник” в чинному законодавстві України, зокрема у податковому, відсутнє. Тому доходи громадян, одержані від ведення особистого селянського господарства, оподатковуються згідно з пп. 4.3.36 п. 4.3 ст. 4 Закону № 889-IV, відповідно до якого до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платників податку не включаються і не декларуються доходи, одержані від відчуження безпосередньо власником сільськогосподарської продукції (включаючи продукцію первинної переробки), вирощеної (виробленої) ним на земельних ділянках, наданих для ведення особистого селянського господарства, якщо їх розмір не було збільшено внаслідок отриманої в натурі (на місцевості) земельної частки (паю); будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибних ділянках), ведення садівництва та індивідуального дачного будівництва.
Отримувач таких доходів подає податковому агенту довідку про своє право на отримання доходу з джерела його виплати без утримання податку.
Форму довідки, термін дії, порядок її видачі затверджено Порядком № 1063.
Згідно із Законом № 742-IV особисте селянське господарство - це господарська діяльність, яка провадиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних стосунках і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків. Особисте селянське господарство не є підприємницькою діяльністю.
Тобто доходи членів особистого селянського господарства мають оподатковуватися на загальних підставах, передбачених Законом № 889-IV, з урахуванням особливостей, встановлених пп. 4.3.36 п. 4.3 ст. 4 цього Закону.
Наявність зазначеної довідки дає право фізичній особі на отримання доходу від податкового агента без утримання податку. Якщо сільськогосподарська продукція реалізовується фізичною особою, яка не має такої довідки, то податковий агент зобов'язаний утримати податок з усієї суми, виплаченої за закупівлю такої продукції у фізичної особи.
Якщо платник податків протягом року одержував доходи, в тому числі від продажу сільськогосподарської продукції, від осіб, які не є податковими агентами, тобто від нерезидентів або фізичних осіб, які не мають статусу самозайнятих осіб, то він зобов'язаний до 1 квітня року, наступного за звітним, подати до податкової інспекції за місцем свого проживання (податкової адреси) декларацію, в якій зазначити всі доходи, одержані протягом року не від податкових агентів, та сплатити з них відповідну суму податку за ставкою 15%, визначеною п. 7.1 ст. 7 Закону № 889-IV.
Пунктом 19.1 ст. 19 цього Закону встановлено, що платники податків зобов'язані вести облік доходів і витрат в обсягах, достатніх для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, в разі коли такий платник податків зобов'язаний цим Законом подавати декларацію.
Форми такого обліку та порядок його ведення визначено наказом № 490.
ВІДПОВІДЬ. 4. Законом № 889-IV передбачено, що до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу не включаються сума депозиту (вкладу), внесеного платником податку до банку чи небанківської фінансової установи, яка повертається такому платнику податку, основна сума кредиту, що отримується платником податку, а також сума виплат громадянам України (їх спадкоємцям) грошових заощаджень і грошових внесків, вкладених до 02.01.92 р. в установи Ощадного банку СРСР чи в установи державного страхування СРСР або у папери цільової державної позики, емітованої на території колишнього СРСР, погашення яких не відбулося (пп. 4.3.23 п. 4.3 ст. 4).
Однак зазначена норма цього Закону стосується лише виплат громадянам-вкладникам та їх спадкоємцям грошових сум за рахунок заощаджень і страхових внесків, вкладених до 02.01.92 р. в установи колишнього Ощадного банку СРСР. Одержані у спадщину кошти оподатковуються за іншими правилами.
Пунктом 13.2 ст. 13 Закону № 889-IV встановлено ставки для оподаткування доходів, отриманих платником податку внаслідок прийняття у спадщину коштів.
Ставка оподаткування встановлюється залежно від об'єкта спадщини та ступеня споріднення спадкоємця зі спадкодавцем.
До об'єктів спадщини платника податку включаються, зокрема, кошти, а саме готівкові кошти або кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця, відкритих у банках та небанківських фінансових установах (далі - банки), у тому числі депозитні (ощадні), іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю.
Згідно із пп. 1.20.4 п. 1.20 ст. 1 Закону № 889-IV членами сім'ї фізичної особи є її дружина або чоловік, діти як фізичної особи, так і її дружини або чоловіка (у тому числі усиновлені), батьки, баба або дід як фізичної особи, так і її дружини або чоловіка, брати чи сестри як фізичної особи, так і її дружини або чоловіка, онуки як фізичної особи, так і її дружини або чоловіка, інші утриманці такої фізичної особи або її опікуни, визнані такими згідно із законом.
Членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки та батьки її чоловіка або дружини, її чоловік або дружина, діти як такої фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, у тому числі усиновлені ними діти.
Інші члени сім'ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення.
Пунктом 13.2 ст. 13 Закону № 889-IV визначено, що об'єкти спадщини оподатковуються:
при отриманні спадщини спадкоємцями, що є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, - за нульовою ставкою податку до будь-якого об'єкта спадщини;
при отриманні спадщини спадкоємцями, що не є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, - за ставкою податку, визначеною п. 7.2 ст. 7 цього Закону, до будь-якого об'єкта спадщини;
при отриманні спадщини будь-яким спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента - за ставкою податку, визначеною п. 7.1 ст. 7 цього Закону, до будь-якого об'єкта спадщини.
Цим пунктом визначено, що ставка податку становить 15% від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2 і 7.3 цієї етапі. Зокрема, у п. 7.3 зазначається, що ставка податку становить подвійний розмір ставки, визначеної п. 7.1, від об'єкта оподаткування, нарахованого як виграш чи приз (крім державної лотереї у грошовому виразі) на користь резидентів або нерезидентів, та від будь-яких інших доходів, нарахованих на користь нерезидентів - фізичних осіб, за винятком доходів, визначених у пп. 9.11.3 п. 9.11 ст. 9 Закону № 889-IV.
Тобто нерезиденти, які отримують у спадщину кошти, в тому числі ті, що зберігаються на рахунках, незважаючи на ступінь споріднення зі спадкоємцем, повинні сплачувати 30% з суми такої спадщини.
Згідно з п. 13.4 ст. 13 цього Закону спадкоємці є відповідальними особами за сплату (перерахування) податку до бюджету.
Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (коштів) у розмірі, що підлягає оподаткуванню, включається до складу загального річного доходу і відображається у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації).
ВІДПОВІДЬ. 5. Порядок оподаткування доходів фізичних осіб з 01.01.2004 р. регулюється Законом № 889-IV, п. 4.3 ст. 4 якого встановлено вичерпний перелік доходів, які не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку.
Так, не оподатковуються податком з доходів фізичних осіб суми державних премій України або державних стипендій України, визначених Законом № 889-IV або указами Президента України.
Порядок заснування, призначення та виплати державних стипендій визначається, зокрема, Указом № 128/96 та Указом № 668/97.
Постановою № 774-V засновано зазначені стипендії та затверджено Положення про іменні стипендії Верховної Ради України для найталановитіших молодих учених, п. 3 якого зазначено, що виплата іменної стипендії здійснюється за рахунок коштів, передбачених кошторисом Верховної Ради України.
Отже, суми стипендій, виплату яких встановлено іншими нормативно-правовими актами, ніж законами чи указами Президента України, оподатковуються податком з доходів фізичних осіб на загальних підставах.
Перелік використаних нормативних документів:
Цивільний кодекс України від 16.01.2003 p. № 435-IV (зі змінами та доповненнями, за текстом - Цивільний кодекс)
Закон України № 742-IV від 15.05.2003 р. “Про особисте селянське господарство” (зі змінами та доповненнями)
Закон України № 889-IV від 22.05.2003 р. “Про податок з доходів фізичних осіб” (зі змінами та доповненнями)
Закон України № 2984-III від 17.01.2002 р. “Про вищу освіту” (зі змінами та доповненнями)
Указ Президента № 128/96 від 14.02.96 р. “Про державні стипендії видатним діячам науки, освіти та культури” (зі змінами та доповненнями)
Указ Президента № 668/97 від 22.07.97 р. “Про поширення чинності Указів Президента України від 14 лютого 1996 року № 128 та від 13 травня 1996 року № 341”
Постанова Верховної Ради України № 774-V від 16.03.2007 р. “Про встановлення іменних стипендій Верховної Ради України для найталановитіших молодих учених” (зі змінами та доповненнями)
Постанова Кабінету Міністрів України № 1063 від 01.08.2006 р. “Про затвердження Порядку видачі довідки про право фізичної особи на отримання доходу від податкового агента без утримання податку та її форми” (за текстом - Порядок № 1063)
Наказ Міністерства охорони здоров'я України № 291 від 19.09.96 р. “Про затвердження Положення про спеціалізацію (інтернатуру) випускників вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти III - IV рівня акредитації, медичних факультетів університетів” (зареєстрований в Мін'юсті України 03.12.96 р. за № 696/1721, зі змінами та доповненнями, за текстом - Положення № 291)
Наказ ДПА України № 490 від 16.10.2003 р. “Про затвердження форми обліку доходів і витрат платника податку з доходів фізичних осіб та Порядку ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу” (зареєстрований в Мін'юсті України 29.10.2003 р. за № 988/8309)
Тетяна ДОБРОДІЙ,
начальника відділу розгляду
звернень платників
“Вісник податкової служби України” № 41 жовтень 2008
Передплатні індекси –
22599 (укр.), 22600 (рос.).