КОНСУЛЬТУЄ ДПІ В КИЇВСЬКОМУ РАЙОНІ М. ХАРКОВА
Плата за землю залежно від її цільового призначення
Грамотний платник податків - найвища цінність цивілізованого суспільства, основа його розвитку.
ПИТАННЯ 1. Яким є порядок справляння орендної плати за земельну ділянку, і з якого часу договір оренди землі набуває чинності?
2. Яким є порядок плати за землю фізичною особою за викуплене нежиле приміщення у багатоповерховому жилому будинку?
3. Яким є порядок сплати земельного податку фізичними особами, які мають гараж у гаражному будівельному кооперативі?
4. Чи повинні сплачувати земельний податок фізичні особи, які не користаються земельною ділянкою?
1. Земельні відносини в Україні регулюються ЗК України, згідно з яким усі землі України діляться відповідно за їх цільовим призначенням. Справляння плати за землю, а також відповідальність платників і контроль за правильністю нарахування та справляння земельного податку здійснюється згідно із Законом про плату за землю.
ЗК України та Законом про плату за землю встановлено, що користування землею в Україні є платним.
Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати і визначається залежно від грошової оцінки земель. Згідно зі ст. 5 Закону про плату за землю об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник землі і землекористувач, у тому числі орендар, тобто безпосередньо та юридична або фізична особа, якій земля передана у власність або надана в користування, в тому числі на умовах оренди.
Орендні відносини в Україні регулюються Законом про оренду землі, у ст. 1 якого визначено, що орендна плата - це засноване на договорі термінове платне володіння і користування земельною ділянкою, що необхідне орендарю для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Згідно зі ст. 13 Закону про оренду землі договір оренди землі - - це договір, відповідно до якого орендодавець зобов'язаний за плату передати орендарю земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Згідно зі ст. 18 Закону про оренду землі договір оренди землі набуває чинності після його державної реєстрації.
Згідно зі ст. 21 Закону про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцю за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін і обумовлюються у договорі оренди. Згідно з п. 11 Постанови № 2073 державний орган земельних ресурсів у 20-денний строк перевіряє надані документи на відповідність чинному законодавству і, за результатами перевірки, готує висновок про державну реєстрацію або обґрунтовану відмову в такій реєстрації. Потім передає реєстраційну справу відповідному виконавчому комітету сільської, селищної або міської ради за місцем розташування земельної ділянки, для посвідчення факту державної реєстрації або відмови в такій реєстрації. Згідно з п. 12 Постанови № 2073 факт державної реєстрації посвідчується у 10-денний строк гербовою печаткою і підписом глави відповідної ради, або уповноваженої посадової особи. Печатка і підпис ставляться на всіх примірниках договору оренди (суборенди).
Згідно зі ст. 14 Закону про плату за землю платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (крім громадян) самостійно нараховують суму земельного податку та орендної плати щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію (розрахунок) на поточний рік за формою, встановленою ДПА України (Наказ від 20.12.2005 р. № 588), з розбивкою річної суми рівними частинами по місяцях. Подання такої декларації звільняє платника податку від обов'язку подання щомісячних декларацій.
При виникненні права на нововідведену ділянку платник податку повинен у 20-денний строк місяця, наступного за звітним, подати до податкового органу нову звітну податкову декларацію. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, як встановлено ст. 13 Закону про плату за землю, є договір оренди такої земельної ділянки.
Згідно з пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181 платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі 10-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 грн) за кожне таке неподання або затримку.
2. Згідно зі ст. 377 ЦК України до особи, яка придбала жилий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розташовані, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження жилого будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка знаходиться під жилим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, що є необхідним для їх обслуговування. При переході права власності на будівлю або споруду до кількох осіб, право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі на відчуження будівлі або споруди (ч. 4 ст.120 ЗК України).
Згідноз ч. 3 ст. 125 ЗКУкраїни,приступати до використання земельної ділянки, у тому числі на умовах оренди, до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, державної реєстрації забороняється.
Згідно зі ст. 38 ЗК України визначено, що до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.
Згідно з ч. 4 ст. 14 Закону про плату за землю визначено, що за земельну ділянку, з розташованою на ній будівлею, яка перебуває у користуванні кількох юридичних осіб або громадян, земельний податок нараховується кожному з них пропорційно тієї частини площі будівлі, яка перебуває в їх користуванні. Ураховуючи вищевикладене, власник викупленого нежилого приміщення у багатоповерховому жилому будинку повинен сплачувати земельний податок на загальних підставах.
3. Згідно зі ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема, для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 га.
Ст.ст. 125 і 126 ЗК України встановлено, що право власності на земельну ділянку та право постійного користування нею виникає після одержання її власником або користувачем документа (державного акта), що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Пільги із земельного податку, передбачені ст. 12 Закону про плату за землю для власників земельними ділянками або землекористувачів -фізичних осіб, утому числі для пенсіонерів, ветеранів праці, не поширюються на гаражнобудівельні кооперативи (далі - ГБК) - юридичні особи, навіть якщо їх співвласники відносяться до пільгових категорій платників земельного податку. Ураховуючи наведене, ГБК як юридична особа повинна сплачувати податок за земельні ділянки, які знаходяться під гаражами, згідно з ч. 6 ст. 7 Закону про плату за землю у розмірі 3% суми земельного податку, розрахованого згідно з частинами 1 та 2 цієї статті.
4. Згідно зі ст. 13 Закону про плату за землю підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності - договір оренди такої земельної ділянки. Облік громадян - платників земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності і нарахування відповідних сум проводиться щороку станом на 1 травня (ст. 16 Закону про плату за землю).
Нарахування громадянам сум земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності проводиться органами державної податкової служби, які видають платнику до 15 липня поточного року платіжне повідомлення про внесення платежу.
Згідно зі ст. 4 Закону про плату за землю розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі і землекористувачів.
Згідно зі ст. 17 Закону про плату за землю земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності громадянами сплачується рівними частинами до 15 серпня і 15 листопада.
Згідно зі ст. 116 ЗК України громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених ЗК України, або за результатами аукціону.
Ураховуючи вищевикладене, фізичні особи, які не отримують дохід від земельної ділянки, але мають у власності земельну ділянку, є платниками податку за землю і повинні сплачувати земельний податок на загальних підставах.
Список використаних документів
ЗК України - Земельний кодекс України
ЦК України - Цивільний кодекс України
Закон № 2181- Закон України від 21.12.2000 р. № 2181-III “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”
Закон про плату за землю - Закон України від 03.07.1992 р. № 2535-ХІІ “Про плату за землю” у редакції від 19.09.1996 р. № 378/96-ВР
Закон про оренду землі - Закон України від 06.10.1998р. №161 -XIV “Про оренду землі” у редакції від 02.10.2003 р. № 1211-ІV
Постанова № 2073 - Постанова КМУ від 25.12.1998 р.№ 2073 “Про затвердження Порядку державної реєстрації договорів оренди землі”
Ірина Печенега, головний державний податковий інспектор
відділу масово-роз'яснювальної роботи та звернень громадян
“Консультант бухгалтера” №47 (483) 24 листопада 2008 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)