КОНСУЛЬТУЄ ДПА УКРАЇНИ
Департамент оподаткування фізичних осіб
Оподаткування доходу від відчуження
фізичною особою власної земельної
ділянки, наданої їй для ведення садівництва
Відповідно до п. 3 ст. 22 Земельного кодексу землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам України, зокрема, для садівництва.
При цьому громадяни України із земель державної та комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва (п. 1 ст. 35 Земельного кодексу).
Пунктом 5 ст. 35 цього Кодексу встановлено, що приватизація земельної ділянки громадянином - членом садівницького товариства здійснюється без згоди на те інших членів цього товариства.
Статтею 116 Земельного кодексу визначено, що громадяни набувають права власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Відповідно до п. 3 ст. 116 зазначеного Кодексу безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян здійснюється у разі:
приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;
одержання земельних ділянок унаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;
одержання земельних ділянок із земель державної та комунальної власності у межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом.
Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених Земельним кодексом, провадиться один раз щодо кожного виду використання (п. 4 ст. 116 цього Кодексу).
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначено ст. 118 Земельного кодексу, пунктами 6 та 7 якої встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення садівництва у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки, яка розглядає заяву, і у разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення.
Статтею 121 Земельного кодексу встановлено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам із земель державної або комунальної власності. А саме громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення садівництва в розмірі не більше ніж 0,12 га.
Відповідно до п. 1 ст. 125 Земельного кодексу право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником документа, що посвідчує право власності на цю земельну ділянку, та його державної реєстрації. Таким документом є державний акт на право власності на земельну ділянку (п. 1 ст. 126 Земельного кодексу).
Пунктом 4.3 ст. 4 Закону № 889-IV встановлено перелік пільг платникам податку з доходів фізичних осіб у вигляді не включення до об'єкта оподаткування окремих видів доходів (незалежно від розміру одержаного доходу).
Підпунктом 4.3.18 п. 4.3 ст. 4 цього Закону встановлено, що до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включається (не підлягає відображенню в його річній податковій декларації), зокрема, сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв), майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації згідно з нормами земельного законодавства.
Враховуючи наведене, до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включається сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження лише тих земельних ділянок сільськогосподарського призначення (з урахуванням норм ст. 121 Земельного кодексу), в тому числі для ведення садівництва, що безпосередньо отримані ним у власність у процесі приватизації із земель державної або комунальної власності (за умови дотримання вимог статей 35, 116, 118 цього Кодексу), права власності на які посвідчено державними актами, зареєстрованими відповідно до чинного законодавства.
Згідно із пп. 11.2.2 п. 11.2 ст. 11 Закону № 889-IV дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року об'єкта нерухомості, утому числі земельної ділянки, іншого, ніж зазначено у пп. 4.3.18 п. 4.3 ст. 4 та пп. 11.1.1 п. 11.1 ст. 11 наведеного Закону, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 7.2 ст. 7 цього Закону, - 5%.
Дохід від продажу об'єкта нерухомого майна визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче від оціночної вартості такого об'єкта нерухомого майна, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до законодавства (пп. 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 Закону № 889-IV).
Відповідно до пп. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 цього Закону платник податку, що отримує доходи, нараховані особою, яка не є податковим агентом, зобов'язаний включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку у терміни, встановлені законодавством.
Перелік використаних нормативних документів:
Земельний кодекс України від 25.10.2001 р. № 2768-III (зі змінами та доповненнями, за текстом - Земельний кодекс)
Закон України № 334/94-ВР від 28.12.94 р. “Про оподаткування прибутку підприємств” (у редакції Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР, зі змінами та доповненнями)
Закон України № 889-IV від 22.05.2003 р. “Про податок з доходів фізичних осіб” (зі змінами та доповненнями)
Указ Президента України № 727/98 від 03.07.98 р. “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” (у редакції Указу Президента України від 28.06.99 р. № 746/99, зі змінами та доповненнями)
Декрет Кабінету Міністрів України № 13-92 від 26.12.92 р. “Про прибутковий податок з громадян” (зі змінами та доповненнями)
Постанова Кабінету Міністрів України № 507 від 16.03.2000 р. “Про роз'яснення Указу Президента України від 03.07.98 р. № 727” (зі змінами та доповненнями)
Наказ ГДПІ України № 12 від 21.04.93 р. “Про затвердження Інструкції “Про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю” (зареєстровано в Мін'юсті України 09.06.93 р. за № 64, зі змінами та доповненнями, за текстом - Інструкція № 12)
Наказ ДПА України № 521 від 28.12.2001 р. “Про затвердження Змін та доповнень до форми Свідоцтва про сплату єдиного податку та Порядку його видачі” (зареєстровано в Мін'юсті України 21.01.2002 р. за № 49/6337)
Наказ ДПА України № 599 від 29.10.99 р. “Про затвердження Свідоцтва про сплату єдиного податку та Порядку його видачі” (зареєстровано в Мін'юсті України 02.11.99 р. за № 752/4045, зі змінами та доповненнями, за текстом - Порядок № 599)
Тетяна ДОБРОДІЙ,
начальник відділу розгляду
звернень платників
“Вісник податкової служби України” № 42 листопад 2008
Передплатні індекси –
22599 (укр.), 22600 (рос.).