КОНСУЛЬТУЄ ДПА УКРАЇНИ
Департамент оподаткування фізичних осіб
Оподаткування фізичних осіб
Указом № 727/98 визначено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для суб'єктів малого підприємництва, зокрема фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи й у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн.
Середньооблікова чисельність працюючих для суб'єкта малого підприємництва визначається за методикою, затвердженою органами статистики, з урахуванням усіх його працівників, у тому числі тих, що працюють за договорами та за сумісництвом, а також працівників представництв, філій, відділень та інших відособлених підрозділів.
ПИТАННЯ. 1. Підприємство оплачує громадянину додаткові витрати на постійний та побутовий догляд у рахунок відшкодування шкоди за отриману ним на підприємстві травму. При цьому мировою угодою між підприємством та громадянином не визначено сум прямих збитків, що належать до відшкодування на користь громадянина. Чи обкладаються податком з доходів фізичних осіб виплачені суми на постійний та побутовий догляд?
ПИТАННЯ. 2. Чи є будь-які особливості утримання податку з доходів фізичних осіб із заробітної плати суддів?
ПИТАННЯ. 3. Чи підлягає оподаткуванню у підпрприємця який працює за спрощеною системою оподаткування, дохід у вигляді перевищення понад установлений Указом № 727/98 рівень 500 тис. гри. на рік?
ПИТАННЯ. 4. З якого періоду підприємець – платник єдиного податку може працювати за спрощеною системою оподаткування в разі перевищення протягом звітного податкового року виручки понад 500 тис. грн.?
ПИТАННЯ. 5. Чи має право приватний підприємець – фізична особа нараховувати амортизацію?
ПИТАННЯ. 6. Приватний підприємець одержав у платне користування на умовах фінансового лізингу вантажний автомобіль, який використовується в господарській діяльності. Лізингові платежі виплачуються щомісяця: часткова вартість транспортного засобу й комісія лізингодавця. Чи можна зазначені платежі включати до витрат приватного підприємця?
ВІДПОВІДЬ. 1. Так, обкладаються податком. Згідно з пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 889-IV об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб є загальний місячний оподатковуваний дохід.
Підпунктом 4.2.10 п. 4.2 ст. 4 Закону № 889-IV визначено, що до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається дохід у вигляді неустойки, штрафів або пені, фактично одержаних платником податку як відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди. При цьому винятком є суми, що спрямовуються на відшкодування прямих збитків, понесених платником податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди.
Відповідно до пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону № 889-IV податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах ст. 7 цього Закону.
ВІДПОВІДЬ. 2. Підпунктом 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 889-IV визначено, що об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб є загальний місячний оподатковуваний дохід, до складу якого відповідно до пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 цього Закону включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку за умовами трудового або цивільно-правового договору.
Згідно з поданим у пп. 1.1 та пп. “д” пп. 1.3 ст. 1 Закону № 889-IV визначенням терміна заробітною платою вважаються доходи, нараховані (виплачені, надані) внаслідок здійснення платником податку трудової діяльності на території України, від працедавця незалежно від того, чи є такий працедавець резидентом або нерезидентом, та інші заохочувальні та компенсаційні виплати або інші виплати та винагороди, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму.
Також у п. 4.3 ст. 4 Закону № 889-1V наведено вичерпний перелік доходів, що не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу, у якому заробітна плата суддів не міститься.
ВІДПОВІДЬ. 3. Таке перевищення підлягає оподаткуванню. Підпунктом 9.12.1 п. 9.12 ст. 9 Закону № 889-IV встановлено, що оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту.
До спеціального законодавства належить, зокрема, законодавство з питань спеціальної (спрощеної) системи оподаткування обліку і звітності, провадження якої здійснюється фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності за правилами, встановленими Указом № 727/98.
Відповідно до ст. 2 цього Указу фізична особа - платник єдиного податку сплачує єдиний податок за ставкою, встановленою місцевими радами за місцем державної реєстрації цього платника залежно від виду діяльності.
Види діяльності зазначаються в Свідоцтві про сплату єдиного податку, порядок видачі якого затверджено Порядком № 599, і саме від виду (видів) діяльності залежить розмір єдиного податку, який повинен сплачуватися.
Єдиний податок сплачується виключно з доходів, одержаних фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності, з додержанням вимог Указу № 727/98, зокрема якщо дохід платника єдиного податку не перевищує 500 тис. грн. на рік, а в трудових відносинах з ним перебуває не більше 10 осіб.
Якщо суб'єкт підприємницької діяльності, який обрав спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, отримує доходи за умов, відмінних від установлених Указом № 727/98 для провадження спрощеної системи оподаткування, зокрема якщо дохід (виручка) перевищує 500 тис. грн. на рік, то враховуючи, що такі доходи одержано суб'єктом підприємницької діяльності, сума такого перевищення підлягає оподаткуванню у порядку, встановленому розділом четвертим Декрету № 13-92.
ВІДПОВІДЬ. 4. Відповідно до ст. 5 Указу № 727/98 у разі порушення вимог, установлених ст. 1 цього Указу, зокрема перевищення обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за календарний рік понад 500 тис. грн., платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності починаючи з наступного звітного періоду (кварталу). При цьому постановою № 507 роз'яснюється, що в ст. 1 Указу № 727/98 під словом “рік” розуміють календарний рік (з 1 січня по 31 грудня). Водночас за погодженням з Держпід-приємництвом України наказом № 521 внесено зміни до наказу № 599, згідно з якими Свідоцтво про сплату єдиного податку видається фізичній особі - суб'єкту підприємницької діяльності на календарний рік.
Враховуючи зазначене, якщо у фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності у звітному календарному році виручка перевищила 500 тис. грн., тобто визначений у ст. 1 Указу № 727/98 граничний розмір, то така особа не може перейти на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності протягом наступного календарного року.
ВІДПОВІДЬ. 5. Порядок оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю регулюється розділом четвертим Декрету № 13-92, положення якого продовжують діяти і після набрання з 01.01.2004 р. чинності Законом № 889-IV, з урахуванням положень п. 9.12 ст. 9 цього Закону.
Документально підтвердженими витратами слід вважати витрати поточного звітного періоду, а також попередніх періодів, якщо вони стосуються доходу, отриманого протягом звітного періоду, та підтверджені відповідними документами.
До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності без створення юридичної особи, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) згідно із Законом № 334/94-ВР, з урахуванням відповідних обмежень і особливостей щодо фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.
Пунктом 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР визначено перелік витрат, які включаються до складу валових витрат.
Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вищезазначеного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням певних обмежень.
Положення ст. 5 Закону № 334/94-ВР застосовуються в частині підтвердження первинними документами витрачених сум згідно з операціями (які відповідають переліку ст. 5), за результатами або за участю яких у податковому періоді (у звітному кварталі) безпосередньо отримано дохід.
Фізична особа - платник податку не є платником податку на прибуток і не зобов'язана вести бухгалтерський облік, тому лише формує витрати згідно з переліком, наданим у ст. 5 Закону № 334/94-ВР.
Ведення бухгалтерського обліку валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, для фізичних осіб - платників податку законодавством не передбачено, тобто нараховувати амортизацію фізичні особи не мають законодавчих підстав.
Для фізичних осіб - підприємців установлено спрощене ведення обліку доходів і витрат згідно з додатком № 10 до Інструкції № 12 (Книга обліку доходів і витрат).
ВІДПОВІДЬ. 6. Розділом четвертим Інструкції № 12 визначено, що оподатковуються доходи, отримані за звітний податковий період фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи.
Загальним оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручкою у грошовій та натуральній формах) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з отриманням доходу. До таких витрат належать документально підтверджені витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно із Законом № 334/94-ВР.
Відповідно до пп. 1.18.2 п. 1.18 ст. 1 Закону № 334/94-ВР фінансовий лізинг (оренда) - це господарська операція фізичної або юридичної особи, яка передбачає відповідно до договору фінансового лізингу (оренди) передання орендарю майна, що підпадає під визначення основного фонду згідно зі ст. 8 цього Закону, придбаного або виготовленого орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов'язаних з правом користування та володіння об'єктом лізингу.
Підпунктом 7.9.6 п. 7.9 ст. 7 Закону № 334/94-ВР установлено, що при нарахуванні лізингового платежу орендар збільшує валові витрати на таку частину лізингового платежу, яка дорівнює сумі процентів або комісій, нарахованих на вартість об'єкта фінансового лізингу (без урахування частини лізингового платежу, що надається в рахунок компенсації частини вартості об'єкта фінансового лізингу), за наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування.
Крім того, згідно з пп. 5.4.10 п. 5.4 ст. 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат платника податку відносяться витрати на утримання, експлуатацію легкових автомобілів, якщо основною діяльністю такого платника є надання платних послуг з транспортного чи туристичного обслуговування сторонніх громадян або організацій.
Перелік використаних нормативних документів:
Земельний кодекс України від 25.10.2001 р. № 2768-III (зі змінами та доповненнями, за текстом - Земельний кодекс)
Закон України № 334/94-ВР від 28.12.94 р. “Про оподаткування прибутку підприємств” (у редакції Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР, зі змінами та доповненнями)
Закон України № 889-IV від 22.05.2003 р. “Про податок з доходів фізичних осіб” (зі змінами та доповненнями)
Указ Президента України № 727/98 від 03.07.98 р. “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” (у редакції Указу Президента України від 28.06.99 р. № 746/99, зі змінами та доповненнями)
Декрет Кабінету Міністрів України № 13-92 від 26.12.92 р. “Про прибутковий податок з громадян” (зі змінами та доповненнями)
Постанова Кабінету Міністрів України № 507 від 16.03.2000 р. “Про роз'яснення Указу Президента України від 03.07.98 р. № 727” (зі змінами та доповненнями)
Наказ ГДПІ України № 12 від 21.04.93 р. “Про затвердження Інструкції “Про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю” (зареєстровано в Мін'юсті України 09.06.93 р. за № 64, зі змінами та доповненнями, за текстом - Інструкція № 12)
Наказ ДПА України № 521 від 28.12.2001 р. “Про затвердження Змін та доповнень до форми Свідоцтва про сплату єдиного податку та Порядку його видачі” (зареєстровано в Мін'юсті України 21.01.2002 р. за № 49/6337) № 599 ДПА України від 29.10.99 р. “Про затвердження Свідоцтва про сплату єдиного податку та Порядку його видачі” (зареєстровано в Мін'юсті України 02.11.99 р. за № 752/4045, зі змінами та доповненнями, за текстом - Порядок № 599)
Тетяна ДОБРОДІЙ,
начальник відділу розгляду
звернень платників
“Вісник податкової служби України” № 42 листопад 2008
Передплатні індекси –
22599 (укр.), 22600 (рос.).