КОНСУЛЬТУЄ ДПА УКРАЇНИ
Департамент податку на прибуток та інших податків і зборів (обов'язкових платежів)
Ресурсні платежі
Єдині правила справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення на території України у межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони встановлено Порядком № 264.
Справляються зазначені платежі із суб'єктів господарювання, які здійснюють видобування корисних копалин або геологічне вивчення надр з подальшою дослідно-промисловою розробкою.
За правильність обчислення суми платежів, повноту і своєчасність їх внесення до бюджету, а також за своєчасність подання органам державної податкової служби відповідних розрахунків згідно із законодавством платники несуть відповідальність.
Контроль за сплатою платежів до бюджету здійснюють органи державної податкової служби, які для забезпечення контролю за правильністю обчислення платником суми плати в частині визначення обсягу (кількості) погашених або видобутих корисних копалин у межах наданої йому ділянки надр, а також коригуючих коефіцієнтів у встановленому законодавством порядку залучають органи державного геологічного контролю і державного гірничого нагляду.
ПИТАННЯ. 1. Пунктом 4 Порядку № 264 визначено, що вартість видобутих корисних копалин за звітний (податковий) період обчислюється платником з урахуванням обсягу готової продукції, що перебуває на складі підприємства, але не зазначено, за який саме період. Чи потрібно до обсягу видобутих корисних копалин додавати залишки готової продукції на складі на початок звітного періоду?
ПИТАННЯ. 2. Які витрати необхідно відносити до комплексу технологічних операцій (процесів) для обчислення розрахункової вартості одиниці видобутих корисних копалин згідно з пунктами 10, 11 Порядку № 264?
ПИТАННЯ. 3. Чи включається обсяг готової продукції, що перебуває на складі, до обсягу (кількості) корисних копалин за податковий (звітний) період при обчисленні плати за користування надрами?
ПИТАННЯ. 4. Суб'єкт господарювання купує корисні копалини у державного підприємства, яке видобуває ці корисні копалини. Хто платником плати за користування надрами: суб'єкт господарювання чи державне підприємство?
ПИТАННЯ. 5. Який порядок розрахунку обсягу готової продукції, що перебуває на складі гірничодобувного підприємства?
ПИТАННЯ. 6. Чи є правомірним подання розрахунку плати за користування надрами для видобування корисних копалин за незатвердженою формою, якщо форму податкового розрахунку не затверджено наказом ДПА України?
ВІДПОВІДЬ. 1. Пунктом 3 Порядку № 264 визначено, що об'єктом оподаткування платежів за користування надрами для видобування корисних копалин є:
обсяг погашених у звітному (податковому) періоді запасів корисних копалин у частині видів корисних копалин, нормативи для яких затверджено Законом № 309-VI за одиницю погашених запасів корисних копалин ділянки надр (запасами є обсяги корисних копалин, виявлені та підраховані на місці їх залягання в межах ділянки надр). При цьому погашеними є списані з обліку гірничодобувного підприємства балансові та позабалансові запаси корисних копалин загальнодержавного і місцевого значення: видобуті та призначені для споживання або переробки; втрачені у процесі видобування (п. 3 Положення № 58);
обсяг видобутих у звітному (податковому) періоді корисних копалин у частині видів корисних копалин, нормативи платежів для яких затверджено Законом № 309-VI за одиницю видобутих корисних копалин, товарної продукції. Обсяг видобутих корисних копалин відповідає частині обсягу вилучених з надр корисних копалин, що перероблені (піддані додатковим технологічним процесам з метою їх підготовки до реалізації (споживання): подрібненню, сортуванню, осушенню, очищенню, збагаченню та агломерації) на товарну продукцію гірничодобувного підприємства, яка відповідає установленим стандартам.
Вартість оцінюється для обсягу видобутих безпосередньо у звітному (податковому) періоді корисних копалин (п. 4 Порядку № 264).
Таким чином, обсяг видобутих корисних копалин, який перебував на складі готової продукції гірничодобувного підприємства до початку звітного (податкового) періоду, не є об'єктом справляння платежів у поточному звітному (податковому) періоді.
При цьому базовою умовою постачання товарної продукції в договорах реалізації вважається склад готової продукції гірничодобувного підприємства та враховується обсяг видобутих корисних копалин, для яких, як передбачено п. 10 Порядку № 264, у звітному (податковому) періоді завершено комплекс технологічних операцій (процесів) з видобутку (вилучення) їх з надр, тобто отриманої готової продукції.
ВІДПОВІДЬ. 2. Пунктами 10, 11 Порядку № 264 встановлено умови включення (невключення) до розрахункової вартості видобутих у звітному (податковому) періоді корисних копалин сум витрат, склад яких визначено п. 8 цього Порядку. Зокрема, п. 10 зазначеного Порядку передбачено, що у повному обсязі до складу розрахункової вартості видобутих у звітному (податковому) періоді корисних копалин включаються понесені витрати, що належать до обсягів видобутих корисних копалин, по яких у податковому (звітному) періоді завершено комплекс технологічних операцій (процесів) з видобутку їх із надр.
Господарська діяльність гірничодобувного підприємства віднесена до добувної промисловості й полягає у вилученні з надр корисних копалин, а також підданні їх додатковим технологічним процесам з метою їх підготовки до реалізації (споживання): подрібненню, сортуванню, осушенню, очищенню, збагаченню та агломерації.
Технологічні процеси, що входять до складу господарської діяльності гірничодобувного підприємства в межах кожної конкретної ділянки надр, визначаються як кондиції на мінеральну сировину, які відповідно до ст. 45 Кодексу про надра становлять сукупність вимог до якості і кількості корисних копалин, гірничо-геологічних та інших умов розробки родовища. Порядок розробки кондицій на мінеральну сировину з урахуванням раціонального використання всіх корисних копалин затверджується Державною комісією України по запасах корисних копалин.
При цьому відповідно до Положення № 865 геолого-економічна оцінка ділянки надр - це періодичний аналіз промислового значення запасів корисних копалин ділянки надр на підставі інформації про фактичні технологічні схеми, техніко-економічні показники і фінансові результати видобування корисних копалин відповідним гірничодобувним підприємством у межах такої ділянки.
Водночас згідно зі ст. 17 Кодексу про надра та Положенням № 59 гірничі відводи надаються лише за наявності затвердженого в установленому порядку проекту розробки родовища корисних копалин або будівництва гірничодобувного об'єкта, а також за умови виконання державної експертизи запасів. Зазначені проекти родовища повинні бути узгодженими з визначеними під час державної експертизи запасів корисних копалин кондиціями на мінеральну сировину.
Отже, до складу витрат для обчислення розрахункової вартості одиниці видобутих корисних копалин включаються витрати, понесені платником на забезпечення комплексу технологічних операцій (процесів), передбачених затвердженим в установленому порядку проектом розробки родовища корисних копалин.
ВІДПОВІДЬ. 3. Об'єктом справляння платежу за користування надрами для видобування корисних копалин є обсяг (кількість) погашених або видобутих корисних копалин, який визначається платником.
Відповідно до п. З Порядку № 264 у разі затвердження базового нормативу платежів за користування надрами для конкретного виду корисних копалин як “гривень з копійками за одиницю видобутих корисних копалин, товарної продукції” або “відсотків до вартості видобутих корисних копалин, товарної продукції” об'єктом справляння платежу (оподаткування) є обсяг видобутих у звітному (податковому) періоді корисних копалин. Обсяг видобутих корисних копалин, що відповідає ознакам готової продукції, обліковується суб'єктом господарювання як запаси (товарні запаси), що перебувають, у тому числі, на складі готової продукції.
Таким чином, у порядку, визначеному ПБО 9 “Запаси”, та відповідно до Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів до обсягу (кількості) корисних копалин за податковий (звітний) період включається та частина готової продукції, що була прийнята платником на облік у відповідному звітному (податковому) періоді як запаси, після завершення (п. 10 Порядку № 264) передбаченого відповідним проектом розробки родовища корисних копалин комплексу технологічних операцій (процесів) з видобутку корисних копалин.
ВІДПОВІДЬ. 4. Пунктом 2 Порядку № 264 визначено, що платежі справляються із суб'єктів господарювання, які здійснюють видобування корисних копалин або геологічне вивчення надр з подальшою дослідно-промисловою розробкою.
Статтею 19 Кодексу про надра встановлено, що надра надаються у користування, у тому числі для такого виду діяльності, як видобування корисних копалин, суб'єктам господарювання лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Водночас ст. 16 зазначеного Кодексу передбачено, що в разі виконання окремих видів робіт, пов'язаних з користуванням надрами, особами, не зазначеними у спеціальному дозволі, відповідальність за виконання умов, передбачених спеціальними дозволами, несе суб'єкт, що отримав такий дозвіл.
Таким чином, у разі якщо державне підприємство здійснює:
господарську діяльність з видобування корисних копалин на підставі наявного у нього спеціального дозволу на користування надрами в цілях, пов'язаних з видобуванням корисних копалин у межах відповідної ділянки надр, то платником платежів за користування надрами для видобування корисних копалин є державне підприємство;
операції з видобування корисних копалин на підставі укладеного із суб'єктом господарювання господарського договору про надання державним підприємством послуг з видобування корисних копалин, то платником платежів за користування надрами є суб'єкт господарювання, який отримав ділянку надр у користування в цілях, пов'язаних з видобуванням корисних копалин, на підставі відповідного спеціального дозволу. При цьому відповідно до ст. 189 Цивільного кодексу власність на видобуту корисну копалину належить власнику такого спеціального дозволу.
ВІДПОВІДЬ. 5. Відповідно до ДК 009 : 2005 видобуті корисні копалини віднесено до добувної галузі, їх обсяг як продукція добувної галузі відповідає частині обсягу вилучених з надр корисних копалин, що перероблені - піддані додатковим технологічним процесам з метою їх підготовки до реалізації (споживання): подрібненню, сортуванню, осушенню, очищенню, збагаченню та агломерації, і складає обсяг готової продукції гірничодобувного підприємства.
Згідно з ПБО 9 “Запаси” готовою вважається продукція, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом.
Таким чином, порядок обліку обсягів готової продукції видобутих корисних копалин як обсягу запасів (товарних запасів) визначається нормами ПБО 9 “Запаси” та Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів.
ВІДПОВІДЬ. 6. Абзацом другим пп. “з” пп, 4.4.2 п. 4.4 ст. 4 Закону № 2181-III передбачено, що платник податків має право подати податковий звіт за іншою формою, якщо він вважає, що форма податкової звітності, визначена центральним (керівним) органом контролюючого органу, збільшує або зменшує його податкові зобов'язання всупереч нормам закону з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Звіт за іншою формою подається разом з поясненням мотивів його складання.
Таким чином, у разі якщо форму розрахунку податкових зобов'язань не затверджено наказом ДПА України, то платник має право подати податковий звіт за іншою формою. У зв'язку з тим, що у І та II кварталах поточного року форми розрахунку податкових зобов'язань з платежів за користування надрами не було затверджено відповідно до змін у законодавстві, з метою уніфікації можливих форм розрахунків платників ДПА України запропонувало їм використати для подання звітності по платежах за користування надрами приклад розробленої ДПА України форми розрахунку.
Перелік використаних нормативних документів:
Кодекс України про надра від 27.07.94 р. № 132/94-ВР (зі змінами та доповненнями, за текстом - Кодекс про надра)
Цивільний кодекс України від 16.01.2003 p. № 435-IV (зі змінами та доповненнями, за текстом - Цивільний кодекс)
Закон України № 309-VI від 03.06.2008 р. “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”
Закон України № 2181-III від 21.12.2000 р. “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (зі змінами та доповненнями)
Постанова Кабінету Міністрів України № 58 від 27.01.95 р. “Про затвердження Положення про порядок списання запасів корисних копалин з обліку гірничодобувного підприємства” (зі змінами та доповненнями, за текстом - Положення № 58)
Постанова Кабінету Міністрів України № 59 від 27.01.95 р. “Про затвердження Положення про порядок надання гірничих відводів” (зі змінами та доповненнями, за текстом - Положення № 59)
Постанова Кабінету Міністрів України № 264 від 26.03.2008 р. “Про заходи щодо справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин” (зі змінами та доповненнями, за текстом - Порядок № 264)
Постанова Кабінету Міністрів України № 865 від 22.12.94 р. “Про затвердження Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин” (зі змінами та доповненнями, за текстом - Положення № 865)
Наказ Мінфіну України № 2 від 10.01.2007 р. “Про затвердження Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів” (за текстом - Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів)
Наказ Мінфіну України № 246 від 20.10.99 р. “Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку” (зареєстровано в Мін'юсті України 02.11.99 р. за № 751/4044, зі змінами та доповненнями, за текстом - ПБО 9 “Запаси”)
Наказ Держспоживстандарту України № 375 від 26.12.2005 р. “Національний класифікатор України “Класифікація видів економічної діяльності” ДК 009 : 2005” (зі змінами та доповненнями, за текстом - ДК 009 : 2005)
Олександр ШУМСЬКИЙ,
головний державний
податковий ревізор-
інспектор відділу
удосконалення
законодавства та методології
інших податків і зборів
(обов'язкових платежів)
“Вісник податкової служби України” № 43 листопад 2008
Передплатні індекси –
22599 (укр.), 22600 (рос.).