ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
22 квітня 2008 року
м. Київ

08/45

Про перегляд за винятковими обставинами ухвали

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

розглянувши в порядку письмового провадження за винятковими обставинами справу за позовом С. до Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя (далі – УПФ) про перерахунок пенсії наукового працівника, за скаргою Совєтова В.В. про перегляд за винятковими обставинами ухвали Вищого адміністративного суду України від 12 липня 2006 року, –

встановила:

У жовтні 2004 року С. звернувся до суду з позовом до УПФ про зобов’язання провести перерахунок пенсії, мотивуючи свої вимоги тим, що після внесення Законом України від 20 листопада 2003 року N 1316-ІV змін до Закону України від 13 грудня 1991 року N 1977-ХІІ “Про наукову та науково–технічну діяльність” відповідач безпідставно відмовився здійснити перерахунок призначеної йому раніше, як науковому працівнику, пенсії.

Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя від 1 березня 2005 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 30 червня 2005 року, позов задоволено: зобов’язано УПФ здійснити перерахунок пенсії наукового працівника С. із розрахунку стажу наукового працівника 36 років 5 місяців 20 днів з врахуванням вимог, встановлених статтею 24 Закону України “Про наукову та науково–технічну діяльність” станом на 1 січня 2004 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 липня 2006 року рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині строку, з якого слід провести перерахунок пенсії – змінено, зазначено, що позивач має право на перерахунок пенсії наукового співробітника з дня звернення, тобто із 6 травня 2004 року. В решті вказані судові рішення залишені без змін.

У скарзі про перегляд за винятковими обставинами С. просить ухвалу Вищого адміністративного суду України від 12 липня 2006 року скасувати, а рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя від 1 березня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 30 червня 2005 року залишити без змін.

В обґрунтування скарги позивач посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції частини п’ятнадцятої статті 24 Закону України від 13 грудня 1991 року N 1977-ХІІ “Про наукову та науково-технічну діяльність” (далі – Закон України N 1977-ХІІ), та пункту 3 Прикінцевих положень Закону України від 20 листопада 2003 року N 1316-ІV “Про внесення змін до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” (далі – Закон України N 1316-ІV). На підтвердження неоднакового застосування касаційним судом зазначених норм права скаржник навів ухвалу Вищого адміністративного суду України від 2 серпня 2006 року, постановлену у справі Ю. за аналогічним позовом.

Розглянувши справу колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України знаходить, що в даному випадку має місце неоднакове застосування касаційним судом частини п’ятнадцятої статті 24 Закону N 1977-ХІІ та пункту 3 Прикінцевих положень Закону N 1316-ІV щодо часу, з якого повинен проводитися перерахунок призначеної раніше пенсії наукового працівника.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні зазначених норм права колегія суддів виходить з наступного.

Статтею 24 Закону України N 1977-ХІІ (в редакції Закону України N 1316-ІV) передбачено значне збільшення розміру пенсій та покращення рівня соціального захисту наукових працівників, у порівнянні з попереднім правовим регулюванням цих питань.

Відповідно до частини п’ятнадцятої статті 24 Закону України N 1977-ХІІ (в редакції Закону України N 1316-ІV) положення цієї статті поширюються також на пенсіонерів із числа наукових працівників, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.

Згідно із пунктом 3 Прикінцевих положень Закону N 1316-ІV, Кабінет Міністрів України зобов’язаний протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом забезпечити проведення перерахунку раніше призначених пенсій відповідно до вимог цього Закону.

Враховуючи, що Закон України N 1316-ІV набрав чинність з 1 січня 2004 року, відповідач повинен був провести перерахунок раніше призначених пенсій пенсіонерам з числа наукових працівників в період січня-березня 2004 року.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач отримував пенсію наукового працівника і набув право на проведення її перерахунку після набрання чинності Законом України N 1316-ІV. Оскільки в матеріалах його пенсійної справи наявні всі необхідні документи, що підтверджують право на збільшення розміру призначеної пенсії, суди прийшли до обґрунтованого висновку про зобов’язання відповідача провести перерахунок пенсії з 1 січня 2004 року.

Приймаючи до уваги, що Вищий адміністративний суд України помилково скасував законні рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалу суду касаційної інстанції від 12 липня 2006 року слід скасувати, залишивши в силі рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя від 1 березня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 30 червня 2005 року.

З огляду на викладене та керуючись статтею 235, статтями 241 – 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, –

постановила:

Скаргу С. задовольнити.

Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 12 липня 2006 року скасувати, а рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя від 1 березня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 30 червня 2005 року залишити в силі.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Документи що посилаються на цей