ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
26.06.2008
N 34/251-25/536
Про визнання недійсним реєстраційного
посвідчення та визнання права власності
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 14.08.2008
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Дерепи В.І.
суддів Грека Б.М.
Стратієнко Л.В.
з участю представників:
позивача: Мусієнко Ю.П.
відповідачів: Нікітін А.І.
розглянувши у відкритому громадської організації "Київська
судовому засіданні міська спілка автомобілістів"
касаційну скаргу
на рішення господарського суду м. Києва
від 18 грудня 2007 р.
та постанову Київського апеляційного
господарського суду
від 18 березня 2008 р.
у справі N 34/251-25/536
за позовом Всеукраїнської спілки
автомобілістів
до громадської організації "Київська
міська спілка автомобілістів",
комунального підприємства "Київське
бюро технічної інвентаризації та
реєстрації права власності на
об'єкти нерухомого майна"
про визнання недійсним реєстраційного
посвідчення та визнання права
власності
ВСТАНОВИВ:
У березні 2005 року громадська організація "Всеукраїнська спілка автомобілістів" звернулася до господарського суду з позовом про визнання недійсним реєстраційного посвідчення, виданого комунальним підприємством "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" Київській міській організації Всеукраїнської спілки автомобілістів на домоволодіння N 8-а по вулиці Дегтярівській у місті Києві, та визнання за громадською організацією "Всеукраїнська спілка автомобілістів" права власності на спірну будівлю.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на статті 331, 334 ЦК України ( 435-15 ) вказавши, що даний об'єкт нерухомого майна було побудовано на кошти Українського республіканського добровільного товариства автомотолюбителів, правонаступником якого є громадська організація "Всеукраїнська спілка автомобілістів".
Справа розглядалась господарськими судами неодноразово.
Останнім рішенням господарського суду міста Києва від 18 грудня 2007 року (головуючий - Морозов С.М., судді - Євсіков О.О., Гумега О.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18 березня 2008 року (головуючий - Шипко В.В., судді - Борисенко І.В., Розваляєва Т.С.), позов задоволено.
Визнано недійсним реєстраційне посвідчення від 25.09.1995 р. щодо будівлі, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 8-а.
Визнано право власності Всеукраїнської спілки автомобілістів на будівлю, розташовану за адресою: м. Київ, вул. Пархоменка, 8-а.
У касаційній скарзі відповідач громадська організація "Київська міська спілка автомобілістів", посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а постановлені у справі судові рішення - без змін.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 97 ЦК Української РСР ( 1540-06 ) (в редакції, чинній станом на 30.06.1986 р.) профспілкові та інші громадські організації володіють, користуються і розпоряджаються майном, що належить їм на праві власності, відповідно до їх статутів (положень). Право розпорядження майном, що є власністю профспілкових та інших громадських організацій, належить виключно профспілковим та іншим громадським організаціям.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено господарськими судами, постановою Ради Міністрів УРСР від 16 квітня 1974 року N 193 був затверджений статут Українського республіканського добровільного товариства автомотолюбителів, яке було засноване на установчому з'їзді товариства 30 січня 1974 року. На IV з'їзді Українського республіканського добровільного товариства автомотолюбителів, що відбувся 8 грудня 1989 року, було прийнято рішення про перетворення Українського республіканського добровільного товариства автомотолюбителів в Українську республіканську спілку автомобілістів, у зв'язку з чим постановою Ради Міністрів УРСР від 26 вересня 1990 року N 290 був зареєстрований статут Української республіканської спілки автомобілістів, вищезазначена постанова від 16 квітня 1974 року N 193 втратила чинність. 26 листопада 1992 року на підставі Постанови Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про об'єднання громадян" ( 2461-12 ) від 16 червня 1992 року Українська республіканська спілка автомобілістів перереєструвалася в Міністерстві юстиції України як всеукраїнська громадська організація із внесенням термінологічних змін у назву, а саме - "Українська республіканська спілка" на "Всеукраїнську спілку автомобілістів". При цьому рішення про ліквідацію однієї організації та створення нової не приймалося (а.с. 34, т. 1).
Відповідно до пункту 7.4 статуту Всеукраїнської спілки автомобілістів ( 290-90 ) кожен член спілки не мав права власності на долю майна спілки. Власником майна є спілка в цілому. Організація Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські організації, створені спілкою госпрозрахункові установи та підприємства використовували майно спілки, що знаходилось в їхньому господарському віданні, на правах оперативного управління (а.с. 11, т. 1).
04 вересня 1978 року виконавчий комітет Київської міської ради народних депутатів прийняв рішення N 1261/18 про відведення Київській міській Раді "Автомотолюбитель" земельної ділянки площею 0,4 га по вулиці Пархоменка, 8-а в Шевченківському районі міста Києва під будівництво автошколи (а.с. 106, т. 1.).
Також судами встановлено, що спірне реєстраційне посвідчення було видано Київській міській організації Всеукраїнської спілки автомобілістів на підставі акту державної приймальної комісії від 28 червня 1986 року про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту, розташованого за адресою: місто Київ, вулиця Пархоменка, 8-а (яка в подальшому була перейменована на вулицю Дегтярівську) та рішення виконавчого комітету Шевченківської районної ради народних депутатів міста Києва від 30 червня 1986 року N 242 "Про введення в експлуатацію об'єктів житлово-цивільного призначення".
Проте, з наявних у матеріалах даної справи копій вищезазначеного акту, а також додатку N 1 до рішення виконкому від 30 червня 1986 року N 242 вбачається, що забудовником спірного об'єкту виступало Головне управління капітального будівництва виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів, будівництво якого здійснювалося на підставі проектно-кошторисної документації, затвердженої протоколом технічної ради Українського республіканського товариства автомотолюбителів. Обов'язок з експлуатації та прийняття на баланс автошколи по вулиці Пархоменка, 8-а було покладено на Республіканське добровільне товариство автолюбителів УРСР (а.с. 25-30, т. 1).
При розгляді справи судом оглянуто оригінали книг платіжних доручень позивача, з яких вбачається, ним перераховувались кошти УКБ Київського міськвиконкому для будівництва автошколи (а.с. 18-27, т. 2).
Питання розподілу і використання будівлі по вул. Пархоменка, 8-а також вирішувалось наказом Української республіканської ради добровільного товариства автомотолюбителів від 05.11.1991 р. N 44, з якого вбачається, що за Київською міською радою товариства були лише закріплені приміщення на третьому поверсі (а.с. 32, т. 1).
За таких обставин суд прийшов до правильного висновку про те, що власником спірного будинку по вул. Пархоменка, 8-а (Дегтярівська, 8-а) в м. Києві є позивач, який фінансував будівництво вказаного будинку і у власності якого, виходячи з положень п. 7.4 статуту Всеукраїнської спілки автомобілістів, будинок перебував.
Статут Київської міської організації Всеукраїнської спілки автомобілістів передбачав лише можливість перебування майна спілки в господарському віданні організації, на правах оперативного управління (а.с. 16, т. 1).
Також правильним є висновок господарських судів про те, що реєстраційне посвідчення на домоволодіння N 8-а по вулиці Дегтярівській у місті Києві від 25.09.1995 р., видане комунальним підприємством "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" Київській міській організації Всеукраїнської спілки автомобілістів з порушенням вимог п. 7 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31.01.1966 р., що є підставою для визнання його недійсним.
Доводи касаційної скарги висновків господарських судів не спростовують, а тому підстав для скасування постановлених у справі судових рішень не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
касаційну скаргу громадської організації "Київська міська спілка автомобілістів" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 18 грудня 2007 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18 березня 2008 р. у справі за N 34/251-25/536 - без змін.
Зупинення виконання рішення господарського суду міста Києва від 18 грудня 2007 р. скасувати.
Головуючий В.І.Дерепа
Судді Б.М.Грек
Л.В.Стратієнко