Порядок виплати допомоги сім’ям з дітьми
Частина I. Частину II див. в консультації від 28.09.2008 р.
ПИТАННЯ: 1. Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами.
2. Допомога при народженні дитини.
3. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 3 років
4. Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування
5. Допомога на дітей одиноким матерям
Постановою Кабінету Міністрів України № 1751 від 27.12.2001 р. “Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми” (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 724 від 20.08.2008 р.)(далі - Порядок) визначено:
1.* Порядок визначає умови призначення і виплати таких видів державної допомоги сім’ям з дітьми, передбачених Законом України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” (далі - Закон):
допомога у зв’язку з вагітністю та пологами;
допомога при народженні дитини;
допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 3 років;
допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування;
допомога на дітей одиноким матерям;
2. Державна допомога сім’ям з дітьми призначається і виплачується:
громадянам України;
іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають в Україні, а також особам, що набули статусу біженця і мають право на державну допомогу на умовах, передбачених Законом, іншими законами або міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
У разі коли міжнародним договором України передбачено інші правила, ніж ті, що містяться у Законі, застосовуються правила, встановлені договором.
ВІДПОВІДІ:
1.
3. Відповідно до ст. 7 Закону право на державну допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами мають вагітні жінки (у тому числі неповнолітні), які не застраховані в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, а саме:
жінки з числа військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, військ цивільної оборони, інших військових формувань та з числа осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби;
жінки, звільнені з роботи у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи та організації незалежно від форми власності за умови, що вагітна жінка була звільнена з роботи не раніше ніж за 6 місяців до набуття права на одержання допомоги;
жінки, зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні;
аспірантки, докторантки, клінічні ординатори, студентки вищих навчальних закладів I-IV рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладів;
непрацюючі жінки;
жінки, зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності, які не сплачують страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд).
4. Підставою для призначення допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами є видана лікувально-профілактичним закладом довідка встановленого зразка, заява матері, що складається за формою, затвердженою Міністерством праці, а також довідка:
з основного місця служби, навчання про те, що жінка служить, навчається;
ліквідаційної комісії про те, що жінка звільнена з роботи у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи та організації;
центру зайнятості про те, що жінка зареєстрована в центрі зайнятості як безробітна;
Фонду про те, що жінка - суб’єкт підприємницької діяльності не сплачує страхові внески.
Особи, які усиновили чи взяли під опіку дитину протягом 2 місяців з дня її народження, подають рішення про усиновлення чи встановлення опіки.
5. Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами призначається:
якщо звернення за нею надійшло не пізніше ніж через 6 місяців з дня закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, і виплачується жінкам за весь період відпустки, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей - 70) календарних днів після пологів. Жінкам, віднесеним до 1-4 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомога виплачується за 180 календарних днів зазначеної відпустки (90 - до пологів і 90 - після пологів). Допомога обчислюється сумарно та призначається жінкам у повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.
У разі ускладнених пологів зазначена допомога донараховується на підставі довідки встановленого зразка, виданої лікувально-профілактичним закладом.
У разі народження мертвої дитини допомога у зв’язку з вагітністю та пологами виплачується на загальних підставах, а у разі викидня - не виплачується;
особам, які усиновили чи взяли під опіку дитину протягом 2 місяців з дня її народження, допомога призначається за період з дня усиновлення чи встановлення опіки і до закінчення 56 календарних днів (70 календарних днів у разі одночасного усиновлення чи встановлення опіки над двома і більше дітьми, 90 календарних днів - для жінок, віднесених до 1-4 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи).
6. За період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, що збігається з відпусткою по догляду за дитиною до досягнення нею 3 років, допомога у зв’язку з вагітністю та пологами виплачується незалежно від одержання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3 років в розмірі, визначеному для непрацюючих жінок.
7. Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами надається:
жінкам з числа військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, військ цивільної оборони, інших військових формувань та з числа осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби - у розмірі 100 % грошового забезпечення;
жінкам, звільненим з роботи у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи та організації - у розмірі 100 % середньомісячного доходу.
жінкам, зареєстрованим у центрі зайнятості як безробітні - у розмірі 100 % мінімального розміру допомоги по безробіттю;
аспіранткам, докторанткам, клінічним ординаторам, студенткам вищих навчальних закладів I-IV рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладів - у розмірі місячної стипендії. Жінка, яка продовжує навчання, має право на виплату стипендії або допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами за її вибором. При цьому допомога призначається з дня припинення виплати стипендії по день закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.
Розмір допомоги у випадках, передбачених абз. 1-4 цього пункту, встановлюється шляхом множення середньоденного доходу на кількість календарних днів тривалості відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, але не менш як 25 % розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи з розрахунку на місяць;
непрацюючим жінкам та жінкам, зареєстрованим як суб’єкти підприємницької діяльності,- у розмірі 25 % розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатної особи, з розрахунку на місяць.
8. Покриття витрат на виплату допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами:
жінкам з числа військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, військ цивільної оборони, інших військових формувань та з числа осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, передбачених на ці цілі Збройним Силам та іншим військовим формуванням, органам внутрішніх справ, Державній кримінально-виконавчій службі;
іншим категоріям жінок здійснюється за рахунок коштів державного бюджету у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.
9. Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами жінкам з числа військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, військ цивільної оборони, інших військових формувань та з числа осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби призначається і виплачується за місцем основної служби.
Жінкам, звільненим з роботи у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи та організації, зареєстрованим у центрі зайнятості як безробітні, аспіранткам, докторанткам, клінічним ординаторам, студенткам вищих навчальних закладів I-IV рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладів і непрацюючим жінкам державна допомога у зв’язку з вагітністю та пологами призначається і виплачується органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання. Допомога може бути призначена за місцем фактичного проживання за умови подання довідки про неодержання зазначеної допомоги в органах праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації.
2.
10. Допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини, усиновителю чи опікуну, які постійно проживають разом з дитиною, з метою створення належних умов для її повноцінного утримання та виховання.
11. Для призначення допомоги при народженні дитини органу праці та соціального захисту населення за умови пред’явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, подаються такі документи:
заява одного з батьків (усиновителя, опікуна), що складається за формою, затвердженою Міністерством праці;
копія свідоцтва про народження дитини;
оригінал довідки, виданої державним органом реєстрації актів цивільного стану для призначення допомоги при народженні дитини. Жінки, які постійно проживають (зареєстровані) на території України і народили дитину під час тимчасового перебування за її межами, подають видані компетентними органами країни перебування і легалізовані в установленому порядку документи, що засвідчують народження дитини, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
Особи, що звертаються за призначенням допомоги при народженні другої дитини або наступних дітей, подають також довідку про склад сім’ї та копію свідоцтва про народження кожної дитини, яка враховується при визначенні розміру допомоги.
Усиновителі та опікуни подають, крім зазначених документів, копію рішення про усиновлення чи встановлення опіки.
Допомога при народженні дитини в разі її смерті виплачується на підставі копії свідоцтва про народження дитини або оригіналу довідки про народження дитини, виданої державним органом реєстрації актів цивільного стану.
В окремих випадках органи праці та соціального захисту населення за погодженням з Міністерства праці можуть призначати допомогу на підставі дубліката довідки про народження дитини.
12. Допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини, а в разі усиновлення дитини віком до 1 року - не пізніше ніж через 12 календарних місяців після набрання чинності рішенням суду про усиновлення.
У разі народження мертвої дитини допомога не призначається.
13. Допомога при народженні дитини надається у розмірі, встановленому на дату народження дитини.
Допомога при народженні дитини, яка народилася після 31 грудня 2007 р., надається у розмірі 12240 грн. - на першу дитину, 25000 грн. - на другу дитину, 50000 грн. - на третю і наступну дитину. Виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні першої дитини в сумі 4800 грн., другої - 4840 грн., третьої та наступної дитини - 5000 грн., решта суми на першу дитину виплачується протягом наступних 12 місяців (620 грн. щомісяця), на другу - 24 місяців (840 грн. щомісяця), на третю і наступну дитину - 36 місяців (1250 грн. щомісяця) рівними частинами.
Розмір та строк виплати допомоги, яка призначається одному з батьків дитини, визначається з урахуванням кількості живонароджених та усиновлених дітей (враховуючи померлих), які до народження дитини перебували на утриманні особи, якій призначається допомога, її чоловіка (дружини), крім дітей, від виховання яких зазначена особа (її чоловік, дружина) відмовилась, а також дітей, які передані на виховання іншій особі, та повнолітньої дочки (повнолітнього сина) чоловіка, які не були усиновлені дружиною. У разі народження двійні або більшої кількості дітей кожна дитина з їх числа вважається наступною.
Допомога призначається усиновителю, опікуну на кожну усиновлену (взяту під опіку) дитину у розмірі, установленому при народженні першої дитини.
Якщо допомога при народженні дитини вже була призначена до моменту встановлення опіки, усиновлення, виплата допомоги опікуну, усиновителю продовжується у такому самому розмірі.
У разі влаштування дитини до дитячого закладу на повне державне утримання допомога призначається і виплачується в розмірі, встановленому для першої дитини, шляхом перерахування коштів на відкритий в установі уповноваженого банку рахунок дитини в порядку, затвердженому Мінпраці, Мінфіном, МОЗ, МОН і Мінсім’ямолодьспортом.
Виплата допомоги припиняється у разі:
позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;
відмови отримувача допомоги від виховання дитини;
нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини;
відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;
тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання;
припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень;
перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду;
скасування рішення про усиновлення дитини або визнання його недійсним;
смерті дитини або отримувача допомоги;
виникнення інших обставин.
Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.
У випадках, передбачених абз. 9-13 цього пункту, виплата допомоги припиняється на підставі пропозицій органу опіки та піклування чи державного соціального інспектора органу праці та соціального захисту населення.
Виплата допомоги поновлюється у випадках, передбачених абз. 8-15 цього пункту, у разі коли особа, що фактично здійснює догляд за дитиною (один з батьків дитини, усиновитель, опікун), звернулася протягом 6 місяців після припинення виплати допомоги до органу, що призначив допомогу, з письмовою заявою.
У разі влаштування дитини до дитячого закладу на повне державне утримання виплата раніше призначеної допомоги поновлюється органами праці та соціального захисту населення шляхом перерахування коштів на відкритий в установі уповноваженого банку рахунок дитини.
Контроль за цільовим використанням допомоги і створенням належних умов для повноцінного утримання та виховання дітей здійснюється головними державними соціальними інспекторами і державними соціальними інспекторами органів праці та соціального захисту населення разом з управліннями (відділами) у справах сім’ї та молоді, службами у справах дітей і органами опіки та піклування шляхом проведення моніторингу виплат і використання допомоги, вибіркового обстеження окремих сімей.
У разі встановлення факту нецільового використання коштів зазначені органи подають керівнику органу, що призначив допомогу, пропозиції щодо припинення її виплати.
Державні органи реєстрації актів цивільного стану протягом 10 днів після реєстрації смерті дитини подають органам праці та соціального захисту населення відповідні відомості за формою, встановленою законодавством.
У разі невідвідування матір’ю (батьком, усиновителем, опікуном) дільничного лікаря-педіатра (сімейного лікаря), під наглядом якого перебуває дитина віком до 1 року, адміністрація лікувально-профілактичного закладу повідомляє про це орган праці та соціального захисту населення за місцем проживання дитини.
14. Допомога при народженні дитини, не одержана через смерть одного з батьків, якому ця допомога була призначена, виплачується матері (батьку, опікуну, усиновителю) за умови звернення за нею не пізніше ніж через 12 місяців після смерті отримувача допомоги.
15. Одному з батьків дитини (усиновителю, опікуну) допомога при народженні дитини призначається і виплачується органами праці та соціального захисту населення за місцем їх реєстрації. Допомога може бути призначена за місцем фактичного проживання за умови подання довідки про неодержання зазначеної допомоги в органах праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації.
16. Покриття витрат на виплату допомоги при народженні дитини (в тому числі військовослужбовцям) здійснюється за рахунок коштів державного бюджету у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.
3.
17. Відповідно до ст. 13 Закону право на виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3 років має один з батьків дитини, усиновитель, опікун, дідусь, бабуся або інший родич, який фактично здійснює догляд за дитиною.
18. Допомога призначається з дня звернення за її призначенням, але не раніше ніж з дня, що настає після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами для непрацюючих осіб та осіб - суб’єктів підприємницької діяльності, а для працюючих осіб - з дня настання відпустки по догляду за дитиною по день її закінчення.
Усиновителям та опікунам допомога призначається не раніше ніж з дня прийняття рішення про усиновлення або встановлення опіки.
Днем звернення за призначенням допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3 років вважається день прийняття органом праці та соціального захисту населення відповідної заяви з усіма необхідними документами.
19. Допомога по догляду за дитиною виплачується що-місяця з дня її призначення по день досягнення дитиною вказаного віку включно.
Виплата допомоги в розмірі, що перевищує мінімальний, здійснюється протягом 6 календарних місяців. Якщо особа, якій призначена допомога, після закінчення зазначеного строку не підтвердила право на призначення допомоги у розмірі, що перевищує мінімальний, допомога виплачується у мінімальному розмірі.
20. Для одержання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3 років органам праці та соціального захисту населення подаються такі документи:
заява матері (батька, усиновителя, опікуна), що складається за формою, затвердженою Міністерством праці;
копія або витяг з наказу (розпорядження) роботодавця про надання відпустки;
копія свідоцтва про народження дитини;
копія трудової книжки матері (батька, усиновителя, опікуна), яка (який) здійснює догляд за дитиною;
довідка з місця навчання - для осіб, які навчаються;
довідка про те, що виплата допомоги по безробіттю або матеріальної допомоги по безробіттю не проводиться, - для непрацюючих осіб, які перебувають на обліку в центрі зайнятості.
Усиновителі та опікуни подають також копію рішення про усиновлення або встановлення опіки.
Особи - суб’єкти підприємницької діяльності подають довідку, видану органами державної податкової служби про те, що не провадять підприємницької діяльності.
Особи, що працюють у режимі неповного робочого часу або вдома, подають довідку з місця роботи про початок виконання трудових обов’язків на зазначених умовах.
Особам, що працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності та господарювання, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 3 років призначається на підставі витягу з наказу (розпорядження) роботодавця про надання особі, яка фактично здійснює догляд за дитиною, відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3 років. Для найманих працівників фізичних осіб - підприємців така допомога призначається на підставі довідки роботодавця, до якої за відсутності печатки прикладається копія свідоцтва про державну реєстрацію.
Якщо особа працює в режимі повного робочого часу або оформила відпустку у зв’язку з навчанням до закінчення відпустки по догляду за дитиною до досягнення 3 років, роботодавець повинен протягом 5 днів після видання наказу про припинення зазначеної відпустки повідомити про це орган праці та соціального захисту населення за місцем проживання такої особи.
21. Переоформлення документів щодо виплати допомоги на іншу працездатну особу, яка не отримує пенсії, здійснюється згідно з письмовою заявою такої особи на підставі довідки з місця роботи, навчання, служби, центру зайнятості про початок виконання особою, що отримувала допомогу, трудових обов’язків, навчання, несення служби, перебування на обліку у центрі зайнятості.
Особам, які доглядають дітей віком до 3 років і одночасно продовжують навчатися з відривом від виробництва, допомога виплачується в повному розмірі.
Одному з батьків дитини, усиновителю, опікуну, дідусю, бабусі або іншому родичу допомога призначається і виплачується органами праці та соціального захисту населення за місцем їх реєстрації. Допомога може бути призначена за місцем фактичного проживання за умови подання довідки про неодержання зазначеної допомоги в органах праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації.
22. Відповідно до ст. 15 Закону допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 3 років виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 р. - 50 %, з 1 січня 2009 р. - 75 %, з 1 січня 2010 р. - 100 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців, але не менш як 130 грн.
Допомога надається на кожну дитину незалежно від кількості народжених (усиновлених, взятих під опіку) дітей у сім’ї, по догляду за якими надається допомога.
Для призначення допомоги у розмірі, що перевищує мінімальний, подається в установленому порядку довідка про склад сім’ї та декларація про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї).
До складу сім’ї особи, що звернулася за призначенням допомоги, включаються чоловік (дружина); рідні, усиновлені та підопічні діти зазначених осіб віком до 18 років, а також діти віком до 23 років, які навчаються за денною формою у вищих навчальних закладах I-IV рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладах і не мають власних сімей, незалежно від місця проживання або реєстрації місця проживання; неодружені повнолітні діти, які визнані інвалідами з дитинства I і II групи або інвалідами I групи і проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв’язку з відсутністю власних доходів; жінка та чоловік, які проживають однією сім’єю, не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей. До складу сім’ї баби, діда або іншого родича, що фактично здійснює догляд за дитиною, не є усиновителем або опікуном дитини і звертається за призначенням допомоги, не включається дитина, на догляд за якою призначається допомога.
23. Виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3 років припиняється:
1) у разі:
позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;
відмови отримувача допомоги від виховання дитини;
тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання;
відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;
припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень;
перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду;
скасування рішення про усиновлення дитини або визнання його недійсним;
смерті дитини або отримувача допомоги;
виникнення інших обставин;
2) у разі коли особа, що отримує в органі праці та соціального захисту населення допомогу по догляду за дитиною до досягненнянею 3 років:
звернулася до центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні - з дня призначення їй допомоги по безро-біттю чи матеріальної допомоги по безробіттю. Центр зайнятості повідомляє орган праці та соціального захисту населення про те, що такій особі призначено допомогу по безробіттю чи матеріальну допомогу по безробіттю або що строк виплати хоча б однієї із зазначених двох видів допомоги закінчився;
виявила бажання працювати - з дня працевлаштування (початку виконання трудових обов’язків);
розпочала або поновила підприємницьку діяльність - з 1 числа місяця, в якому розпочато таку діяльність.
У випадках, передбачених абз. 3-9 пп. 1 цього пункту, виплата допомоги припиняється на підставі пропозицій органу опіки та піклування чи державного соціального інспектора органу праці та соціального захисту населення.
Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.
Не припиняється виплата допомоги особам, що працюють у режимі неповного робочого часу або вдома.
24. Покриття витрат на виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3 років (в тому числі військовослужбовцям) здійснюється за рахунок коштів державного бюджету у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.
4.
25. Відповідно до ст. 16 Закону допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається особам, визначеним в установленому порядку опікунами чи піклувальниками дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення їх батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування.
Допомога не призначається у разі перебування дитини на повному державному утриманні.
Якщо дитина, яка перебуває на повному державному утриманні, під час літніх канікул перебуває вдома з опікуном чи піклувальником, зазначена допомога призначається за повні місяці перебування дитини вдома на підставі довідки навчального закладу, про те, що дитина в цей час не перебувала на повному державному утриманні.
Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування і є вихованцями дитячих навчальних закладів, що фінансуються не за рахунок бюджетних коштів, призначається на загальних підставах.
26. Допомога призначається, якщо середньомісячний розмір одержуваних на дитину аліментів і пенсії за попередні 6 календарних місяців не перевищує прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку.
Така допомога виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між встановленим прожитковим мінімумом для дитини відповідного віку та середньомісячним розміром одержуваних на дитину аліментів і пенсії за попередні 6 календарних місяців.
У разі коли для дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, аліменти (за відсутності осіб, що за законом зобов’язані їх утримувати) та пенсія на дітей за попередні 6 календарних місяців не нараховувалися, зазначена допомога призначається у розмірі прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
27. Для одержання допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, органу праці та соціального захисту населення подаються такі документи:
заява опікуна чи піклувальника про призначення допомоги, що складається за формою, затвердженою Міністерством праці;
копія рішення про встановлення опіки чи піклування;
копія свідоцтва про народження дитини;
довідка з місця проживання заявника про склад сім’ї (для дітей, над якими встановлено опіку чи піклування і є вихованцями дитячих навчальних закладів, що фінансуються не за рахунок бюджетних коштів, - видана органом реєстрації довідка, у якій зазначаються статус дитячого навчального закладу і за які кошти він фінансується, а також підтверджується факт перебування у ньому дітей);
довідка про місячні розміри аліментів і пенсії, що одержує на дитину опікун чи піклувальник (у разі одержання дитиною пенсії довідку видають органи праці та соціального захисту населення).
Якщо опікун чи піклувальник проживає за місцем проживання дитини, яка перебуває під його опікою чи піклуванням, подається довідка, видана органом праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації опікуна чи піклувальника про те, що він не перебуває на обліку як одержувач допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, і не одержує зазначеної допомоги.
28. Допомога призначається на 6 місяців. Питання про продовження її виплати вирішується на підставі заяви та довідки про місячні розміри аліментів і пенсії, що одержує опікун чи піклувальник на дитину.
29. Допомога призначається з місяця, в якому була подана заява з усіма необхідними документами, та виплачується щомісяця до моменту досягнення дитиною 18 років включно.
30. Підставою для припинення виплати допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, є:
звільнення від виконання обов’язків опікуна чи піклувальника;
працевлаштування або взяття шлюбу дитиною до досягнення нею 18 років;
досягнення дитиною 18 років.
У разі виникнення обставин, внаслідок яких може бути припинена виплата зазначеної допомоги, її одержувачі зобов’язані протягом 20 днів повідомити про це органи праці та соціального захисту населення, які виплачують допомогу.
Виплата допомоги припиняється за рішенням органу праці та соціального захисту населення з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли відповідні обставини.
31. Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається та виплачується органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання опікуна чи піклувальника або дитини.
32. Покриття витрат на виплату допомоги здійснюється за рахунок коштів державного бюджету у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.
5.
33. Відповідно до ст. 18-1 Закону право на допомогу на дітей мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновителі, якщо у свідоцтві про народження дитини (рішенні про усиновлення дитини) відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку державним органом реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновителя) дитини.
Право на допомогу мають вдова та вдівець з дітьми, мати (батько) дітей у разі смерті одного з батьків, шлюб між якими було розірвано до дня смерті, які не одержують на них пенсію в разі втрати годувальника або соціальну пенсію.
Якщо одинока мати (вдова, вдівець), мати (батько) дітей у разі смерті одного з батьків, шлюб між якими було розірвано до дня смерті, уклала шлюб, за нею зберігається право на одержання допомоги на дітей, які народилися до шлюбу, за умови, якщо ці діти не були усиновлені чоловіком (дружиною).
Жінка, яка має дітей від особи, з якою вона не перебувала і не перебуває в зареєстрованому шлюбі, але з якою вона веде спільне господарство, разом проживає і виховує дітей, право на одержання допомоги не має. При реєстрації цією жінкою шлюбу з особою, яка є батьком її дітей, допомога на дітей, народжених від цієї особи, не призначається.
Допомога на дітей одиноким матерям не призначається у разі перебування дитини на повному державному утриманні.
Якщо дитина, яка перебуває на утриманні в інтернатному закладі за рахунок держави під час літніх канікул перебуває вдома, зазначена допомога призначається за повні місяці перебування дитини вдома на підставі довідки навчального закладу, про те, що дитина в цей час не перебувала на повному державному утриманні.
Допомога призначається незалежно від одержання на дітей інших видів допомоги.
34. Допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновителям (вдовам, вдівцям), матерям (батькам) у разі смерті одного з батьків, шлюб між якими було розірвано до дня смерті, які мають дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою у вищих навчальних закладах I-IV рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладах, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців, але не менш як 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Середньомісячний сукупний дохід сім’ї визначається згідно з Методикою обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги на підставі довідки про доходи і декларації про доходи та майновий стан осіб, що звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги. До складу сім’ї особи, що звертається за призначенням зазначеної допомоги, включаються чоловік (дружина); рідні, усиновлені та підопічні діти віком до 18 років, а також діти віком до 23 років, які навчаються за денною формою у вищих навчальних закладах I-IV рівня акредитації та професійнотехнічних навчальних закладах і не мають власних сімей незалежно від місця проживання або реєстрації; неодружені повнолітні діти, які визнані інвалідами з дитинства I та II групи або інвалідами I групи і проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв’язку з відсутністю власних доходів; жінка та чоловік, які проживають однією сім’єю, не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей.
Зазначена допомога призначається на кожну дитину.
Розмір допомоги перераховується з дня досягнення дитиною відповідного віку без звернення одержувача допомоги до органу праці та соціального захисту населення.
35. Для призначення допомоги на дітей одиноким матерям до органу праці та соціального захисту населення подаються такі документи:
заява про призначення допомоги, що складається за формою, затвердженою Міністерством праці;
довідка державного органу реєстрації актів цивільного стану про підстави внесення до книги реєстрації народжень відомостей про батька дитини;
копія свідоцтва про народження дитини;
довідка про проживання дитини з матір’ю, видана за місцем проживання сім’ї. У разі неможливості одержати таку довідку орган праці та соціального захисту населення здійснює обстеження сім’ї за місцем проживання і складає акт із зазначенням факту проживання дитини з матір’ю. У разі коли дитина навчається за межами населеного пункту, в якому проживає мати, і не перебуває на повному державному утриманні, замість довідки про проживання дитини з матір’ю подається довідка з місця проживання матері та довідка з місця проживання (навчання) дитини.
Усиновителі подають також копію рішення про усиновлення.
Вдови та вдівці подають копію свідоцтва про смерть одного з подружжя та довідку про те, що вони не одержують на дітей пенсію в разі втрати годувальника або соціальну пенсію.
Мати (батько) дітей у разі смерті одного з батьків, шлюб між якими було розірвано до дня смерті, які не одержують на них пенсію в разі втрати годувальника або соціальну пенсію, подають також копію свідоцтва про розірвання шлюбу, копію свідоцтва про смерть одного з батьків та довідку про те, що вони не одержують на дітей зазначені пенсії.
Якщо одинока мати народила дитину за межами України і не може подати документ, який підтверджує той факт, що вона є одинокою матір’ю, рішення про призначення їй допомоги на дитину приймається органом праці та соціального захисту населення на підставі обстеження матеріально-побутових умов сім’ї і документа про народження дитини легалізованого в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
Якщо діти навчаються за денною формою у вищих навчальних закладах I-IV рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладах, виплата допомоги одиноким матерям продовжується на підставі довідки навчального закладу - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років.
36. Допомога на дітей одиноким матерям призначається з місяця, в якому було подано заяву з усіма необхідними документами, та виплачується щомісяця по місяць досягнення дитиною 18 років (якщо діти навчаються за денною формою у вищих навчальних закладах I-IV рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладах,- до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) включно.
Виплата допомоги в розмірі, що перевищує мінімальний, здійснюється протягом 6 календарних місяців. Якщо особа, якій призначена допомога, після закінчення зазначеного строку не підтвердила право на призначення допомоги у розмірі, що перевищує мінімальний, допомога виплачується у мінімальному розмірі.
37. Допомога на дітей одиноким матерям призначається органами праці та соціального захисту населення за місцем їх проживання. Допомога може бути призначена за місцем фактичного проживання за умови подання довідки про неодержання зазначеної допомоги в органі праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації.
38. Покриття витрат на виплату допомоги на дітей одиноким матерям здійснюється за рахунок коштів державного бюджету у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.
Василь Мороз,
юрист
Газета “Юрист консультує”, 53/2008, 21.09.2008
Державне підприємство “Державне спеціалізоване видавництво “Україна”