Автомобіль як загроза власнику
Власник транспортного засобу відповідає за шкоду, завдану його автомобілем, навіть якщо він не був за кермом. Але страхування цивільної відповідальності власників ТЗ дозволяє уникнути такої відповідальності.
Cтрахування цивільної відповідальності власників транспортних засобів передбачене п.24 ст.6 Закону України від 07.03.96 р. № 85/96-ВР «Про страхування» та Законом України від 01.07.2004 р. № 1961-IV «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі – Закон про страхування).
Відповідно до ст. 450 попереднього Цивільного кодексу організації і громадяни, діяльність яких пов’язана з підвищеною небезпекою для оточення (транспортні та будівельні організації, промислові підприємства, власники автомобілів та ін.), зобов’язані відшкодувати шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, якщо не доведуть, що шкода виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Відповідно до частини другої ст.1187 нового Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, до яких згідно з частиною першої цієї статті належать і транспортні засоби, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.
А страхування дає можливість звільнитися від надання будь-яких доказів. Потерпілі при ДТП – це треті юридичні та фізичні особи, життю, здоров’ю та/або майну яких внаслідок дорожньо-транспортної пригоди заподіяна шкода, цивільно-правову відповідальність за яку несе власник транспортного засобу. Таким чином, якщо ви, застрахувавши цивільну відповідальність, унаслідок ДТП завдали ненавмисної шкоди здоров’ю, життю інших осіб, то страхова компанія за вас відшкодовує обов’язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, в розмірі 25500 грн на одного потерпілого. Якщо загальний розмір шкоди за одним страховим випадком перевищує п’ятикратний ліміт відповідальності страховика, відшкодування кожному потерпілому пропорційно зменшується. А обов’язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю одного потерпілого, становить 51000 грн (ст. 9 Закону про страхування).
Таким чином, завдяки полісу втрачають сенс «розбірки» у питаннях, хто винен у ДТП і чим компенсувати збитки. Компенсуватиме збитки страхова компанія винуватця, і його головний біль перекладається на неї за наявності висновку ДАІ. Крім того страхові компанії звертаються до судів загальної юрисдикції з запитами про надання копій постанов про притягнення до адміністративної відповідальності водіїв транспортних засобів або просять застрахованих винуватців принести такі копії з судів, оскільки відповідно до ст.221 КпАП рішення про провину водія у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (ст.124 КпАП), ухвалює суд.
Як бачимо, за ЦК така шкода відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, а про водія нічого не говориться. Чи справді відповідає власник, а не особа, яка спричинила ДТП під час керування транспортним засобом за дорученням чи тимчасовим реєстраційним талоном?
Якщо ви за дорученням керуєте автомобілем, що належить юридичній особі, то відповідно до п.15 постанови Кабінету Міністрів України від 28.09.96 р. № 1175 «Про порядок і умови проведення обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» (ця постанова втратила чинність на підставі постанови Кабміну від 06.01.2005 р. № 16), у разі укладення договору обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів страхувальником – юридичною особою дія договору поширюється на водія, який керує транспортним засобом на законних підставах. З фізичними особами складніше.
Спантеличує те, що поліс страхує цивільну відповідальність ВЛАСНИКА транспортного засобу. Але фактично це не так. Відповідно до абзацу другого п.1 постанови про страхування власником транспортного засобу вважається юридична чи фізична особа, яка експлуатує транспортний засіб, що належить їй на праві власності, повного господарського відання, оперативного управління або на інших підставах, що не суперечать чинному законодавству (договір оренди, доручення тощо).
Але з 1 січня 2005 року за Законом про страхування особи, відповідальність яких застрахована, - це визначені в договорі обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована згідно з цим договором, або залежно від умов договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності будь-які особи, що експлуатують забезпечений транспортний засіб.
Таким чином, поліс необхідно придбати всім водіям, які законно користуються автомобілями інших фізичних чи юридичних осіб. Хоча це суперечитиме вищезгаданій ст.1187 Цивільного кодексу. Таким чином, в Україні власник транспортного засобу - фізична чи юридична особа відповідає за шкоду, яку завдано його автомобілем, навіть якщо він не був за кермом, наприклад, після викрадення автомобіля (якщо викрадача не знайдено). Звичайно, якщо користувач автомобіля після ДТП залишиться живим, можна подати регресний позов, але навіщо судові засідання, якщо і так зрозуміло, що власник участі в ДТП не брав, а відповідно і шкоди не міг завдати (за умови, що здійснено технічний огляд транспортного засобу).
У таких випадках врятувати може лише страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів. Власникам транспортних засобів, передусім юридичним особам та підприємцям, власникам автотранспортних парків слід випускати в рейси лише автомобілі, забезпечені страховими полісами на всіх водіїв або саме на конкретного водія. Крім того слід звернути увагу і на те, щоб була застрахована відповідальність не лише щодо автомобіля, але і причепа чи напівпричепа, якщо його експлуатують разом з автомобілем. Інакше відповідальність за ДТП буде покладено на власника транспортного засобу, а йому слід буде застосовувати регресний позов до винуватця.
Крім того не слід забувати, що з 17 листопада 2008 року за Законом України від 24.09.2008 р. № 586-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» відповідно до ст.126 Кодексу про адміністративні правопорушення штраф за відсутність поліса страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів становить 425 – 850 грн (раніше – 8,5 – 17 грн). А вартість страхування, принаймні на легкові автомобілі та мікроавтобуси, не перевищує суми цього штрафу, тому їх все-таки доцільно придбати.
Цікаво, що цим Законом запроваджено адміністративну відповідальність власників ТЗ за так званою презумпцією винуватості. Відповідно до ст.141 Кодексу про адміністративні правопорушення до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягують власників (співвласників) транспортних засобів.
За обставин, які свідчать про порушення, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене іншою особою, власник (співвласник) транспортного засобу може протягом десяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу повідомити про такі обставини (транспортний засіб перебував у володінні чи користуванні іншої особи, вибув з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб тощо) орган (посадову особу), що виніс постанову про накладення адміністративного стягнення. На період з’ясування та перевірки цих обставин виконання постанови про накладення адміністративного стягнення зупиняється до встановлення особи, яка вчинила правопорушення.