Як протидіяти підвищенню процентної ставки за кредитами
В умовах фінансової та економічної кризи в Україні наші банки збільшили процентні ставки при отриманні кредитів. Крім того, банки почали збільшувати процентну ставку за вже виданими кредитами.
У цих умовах фізичні та юридичні особи, які одержали кредити, повинні розуміти, що банки не мають права необгрунтовано підвищувати ставку за вже виданими кредитами.
Потрібно зазначити, що всі кредитні договори, які пропонуються банками для підписання клієнтами, є типовими і в більшості з них міститься пункт, що “у разі зміни кредитної політики внаслідок рішень законодавчої або виконавчої влади, Національного банку України, а також у разі настання іншої події, що має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів Кредитора, та незалежного від волі Сторін Кредитор має право (збільшити або зменшити) процентну ставку за користування Кредитом”.
Включаючи такий пункт до кредитних договорів, банки вважають, що мають право самостійно, на свій розсуд, піднімати процентну ставку за кредитом, і в такому разі клієнт банку повинен або погодитися з підняттям процентної ставки та підписати про це додаткову угоду, або якщо з цим не згоден, достроково погасити банку наданий йому кредит.
Аналізуючи це питання, необхідно зазначити, що діяльність банків регламентована чинним законодавством України про банки та банківську діяльність (закони та нормативно-правові акти Національного банку України), що регулює діяльність банків, у тому числі умови підняття процентної ставки за кредитами.
Так, згідно з п. 2.2 постанови НБУ “Про додаткові заходи щодо діяльності банків” від 11.10.2008 р. № 319 внесення до кредитного договору змін щодо вартості кредиту, що не відповідає змінам облікової ставки Національного банку України, буде кваліфікуватися як порушення вимог ст. 49 Закону України “Про банки та банківську діяльність” від 07.12.2000 р. № 2121-ІІІ (далі - Закон № 2121) з неухильним застосуванням адекватних заходів впливу.
Згідно з ч. 4 ст. 11 Закону України “Про захист прав споживачів” від 12.05.91 р. № 1023-XII (далі - Закон № 1023) у договорі про надання споживчого кредиту може вказуватися, що процентна ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки НБУ або в інших випадках. Про зміну процентної ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення яка-небудь зміна облікової ставки є недійсною.
Однак потрібно мати на увазі, що такі дії є законними тільки для споживчих кредитів. Визначення такого кредиту надано в пп. 23 ст. 1 Закону № 1023. Споживчим кредитом вважаються кошти, надані кредитодавцем (банком або фінансовою установою) споживачеві для придбання продукції.
При цьому під продукцією Закон № 1023 розуміє будь-який виріб (товар), роботу або послугу, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб (пп. 19 ст. 1).
Виходить, обмеження в договорах щодо кредитної ставки стосується тільки споживчих кредитів, виданих фізичним особам (адже юридична особа та підприємець не можуть бути споживачем у розумінні Закону № 1023).
Таким чином, у Законі № 1023 чітко передбачено один з випадків зміни процентної ставки за кредитом, а саме зміна облікової ставки Національного банку України.
Але це не дає підстав для висновку про те, що перелік випадків, коли в договорі може зазначатися про зміну процентної ставки за кредитом, є необмеженим.
Зазначене положення частини 4 ст. 11 повинне тлумачитися з урахуванням положень п. 4 ч. 5 ст. 11 Закону № 1023, згідно з якими встановлення дискримінаційних щодо споживача правил зміни процентної ставки є несправедливою умовою договору (такою, яке всупереч принципу добросовісності має наслідком істотний дисбаланс договірних прав і обов'язків на шкоду споживача - ст. 18 Закону № 1023). Однак стосуються ці норми все тих же споживчих кредитів.
З огляду на практику укладання договорів кредитування, розробка банками власних типових форм договору, умови якого однакові для будь-якого звичайного клієнта та не змінюються банком на вимогу клієнта, є всі підстави для висновку про те, що договір кредитування є договором приєднання. Тому споживач, бажаючи укласти договір, не має можливості впливати на його умови, у тому числі щодо однобічної зміни процентної ставки.
Керуватися при цьому можна тільки загальними нормами Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV (далі - ЦК). Норми ст. 1054 ЦК встановлюють обов'язкову оплатність кредиту, обумовлюючи сплату відсотків за користування коштами.
Крім цього, до договорів кредиту застосовуються ті положення ЦК, які регулюють правовідносин позики.
У цьому зв'язку на перший план виходять норми ст. 1048 ЦК, відповідно до яких розмір і порядок одержання заимодавцем відсотків встановлюється договором.
Отже, розмір відсотків за кредитом, як одна з істотних умов договору, повинен бути встановлений сторонами кредитного договору в узгодженому порядку.
Керуватися при цьому потрібно нормами ст. 651 ЦК, відповідно до яких зміна договору допускається тільки за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Звичайно, положення ст. 652 ЦК говорять про те, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладанні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін.
Виходить, якщо в кредитному договорі не встановлена можливість перегляду банком розміру кредитної ставки в однобічному порядку, то такі дії є неправомірними.
Що стосується обґрунтування зміни розмірів кредитної ставки зміною нормативного регулювання діяльності банків НБУ, то в цілому такі апеляції можуть бути справедливими, якщо застереження було включено до договору банківського кредиту.
Точно такий же висновок був зроблений і в постанові Господарського суду міста Києва від 22.11.2007 p., якою ухвалено визнати недійсним абз. 1 п. 3.5 Правил надання банками України інформації споживачеві про умови кредитування та сукупної вартості кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10.05.2007 р. № 168 (далі - Постанова № 168), а саме: “Банки мають право змінювати процентну ставку за кредитом лише у разі настання події, не залежної від волі сторін договору, що має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку”.
Однак на сьогодні зазначені норми продовжують діяти, оскільки механізм їх скасування не був реалізований.
Отже, якщо банк своїми діями порушує Ваші права та законні інтереси, цьому можна й необхідно протидіяти. І розпочинати потрібно з детального аналізу кредитного договору та чинного законодавства, для чого Вам неодмінно знадобиться допомога юриста (зокрема, фахівці юридичного департаменту корпорації “Глобал Консалтинг” мають успішний досвід оспорювання незаконних дій банківських установ).
Випадок з практики
СИТУАЦІЯ: До корпорації Global Consulting звернувся клієнт з питанням законності підвищення процентної ставки на 4% за користування споживчим кредитом, отриманим для придбання автомобіля.
Так, наш клієнт отримав лист з банківської установи про підвищення процентної ставки за кредитом у зв'язку з підвищенням облікової ставки Національного банку України (постанова НБУ від 21.04.2008 р. № 107), зростанням вартості грошових ресурсів на міжбанківському кредитному ринку України.
ВИРІШЕННЯ: При здійсненні юридичного аналізу документів, які надав наш клієнт, а саме кредитного договору та листа банку встановлено, що підвищення процентної ставки суперечить чинному законодавству про захист прав споживачів та цивільному законодавству.
Так встановлено, що банківською установою всупереч п. 2 ч. 5 ст. 11 Закону № 1023 встановлюються дискримінаційні положення стосовно споживача, а саме правила зміни відсоткової ставки. Крім того, банк в порушення вимог ст. 525 ЦК, у разі незгоди з новими процентами за кредитом заявив про односторонню відмову від взятих на себе зобов'язань.
На підставі аналізу наданих документів, чинного законодавства України та судової практики була підготовлено та надіслано відповідь на лист банку із зазначенням порушень чинного законодавства та незгодою про підвищення процентної ставки.
Крім того, було підготовлено та надіслано листа на адресу начальника управління Національного банку України в Харківській області з вимогою провести перевірку незаконних дій банківської установи та на підставі Закону № 2121 вжити заходів впливу до банку у зв'язку з незаконним та необгрунтованим підвищенням процентної ставки за договором кредитування.
За наслідками грамотного юридичного супроводу банківська установа запропонувала клієнту підвищити процентну ставку на 0,5%, а не на 4%, як заявлялося раніше, та підписати додаткову угоду, яка унеможливлює подальше підняття процентної ставки за кредитом.
Наш клієнт вирішив надалі не звертатися до суду та погодився на прийнятні для нього нові умови, запропоновані банком.