КОНСУЛЬТУЄ МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Щодо відшкодування втрати працездатності
через профзахворювання
ПИТАННЯ: З 1969 до 2002 р. працювала на склозаводі протиральником флаконів. Групу з профзахворювання встановлено з січня 1992 р. (50% утрати працездатності). За 1992 -1994 рр. мені не відшкодовували втрати працездатності, з осені 1994 до жовтня 1995 р. відшкодували 9 млн, з жовтня 1995 до червня 2000 р. - 48 грн, за 2007 р. - 137 грн, з квітня 2008 р. - 157 грн. Чи правильно мені нараховують суми відшкодування втрати 50% працездатності? Чи мають мені компенсувати невиплату відшкодування за минулі роки? На які пільги маю право як інвалід III групи?
ВІДПОВІДЬ: Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Повноваження державних Інспекторів праці визначені Положенням про Державний департамент нагляду за додержанням закрнодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 р. № 50 (далі - Положення № 50). Процедуру державного нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю (крім питань охорони праці) та про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає Порядок проведення перевірки стану додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що проводиться посадовими особами Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю та його територіальних органів, затверджений наказом Мінпраці України від 21.03.2003 р. № 72, зареєстрованим у Мін'юсті України 03.06.2003 р. за № 432/7753 (далі - Порядок).
Відповідно до Положення №50 та Порядку посадові особи Держнаглядпраці та його територіальні органи - територіальні державні інспекції праці (далі - ТДІП) здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині забезпечення реалізації прав і гарантій працівників через проведення перевірок на підприємствах, в установах й організаціях усіх форм власності та у фізичних осіб, які використовують найману працю (далі - роботодавці), а також у робочих органах виконавчих дирекцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - фонди), які разом визначаються як “об'єкт перевірки”. При цьому мають право ознайомлюватися з інформацією, документами і матеріалами та одержувати від роботодавців, робочих органів фондів копії або витяги з документів, ведення яких передбачено законодавством про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, потрібних для виконання їхніх повноважень.
Тобто висновки щодо відповідності законодавству тих чи інших дій адміністрації підприємств, установ, організацій, зокрема й визначених розмірів відшкодування шкоди працівникам, що ушкодили здоров'я на виробництві, можуть бути зроблені посадовими особами Держнаглядпраці та ТДІП лише після проведення перевірок роботодавців або робочих органів фондів та вивчення відповідних документів.
Порушені права і гарантії працівників, виявлені підчас перевірки, мають бути викладені в акті перевірки, а забезпечення реалізації цих прав, що є основним завданням Держнаглядпраці, полягає, зокрема, у внесенні посадовій особі підприємства, яка несе відповідальність за допущені порушення, припису на усунення виявлених порушень законодавства та застосуванні заходів адміністративного впливу.
При цьому відповідно до п.5 розділу 6 Положення №50 посадові особи Держнаглядпраці та ТДІП під час проведення перевірок за зверненнями громадян не мають права бути посередниками, арбітрами чи експертами у вирішенні трудових спорів. Тобто не мають права витребовувати від підприємства для подальшого передавання іншим особам будь-які документи чи матеріали, що є функцією посередника. Не наділені вони також і повноваженнями щодо проведення розрахунків розмірів відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я на виробництві, з метою подальшого передавання працівникам, роботодавцям чи іншим органам. За зверненнями громадян посадові особи Держнаглядпраці та ТДІП проводять перевірки дотримання вимог законодавства, що мають бути враховані під час визначення розміру втраченого заробітку потерпілим на виробництві, про результати яких інформують громадян, надаючи працівникам та роботодавцям рекомендації та пропозиції щодо застосування цього законодавства.
За наявною інформацією, професійне захворювання до-писувачка отримала під час роботи протиральником флаконів на Турбівському склозаводі. Цим підприємством, а згодом його правонаступником - СП “Турбівкомінвест” (далі - підприємство) їй відшкодовувалась шкода за втрачене здоров'я на виробництві. У зв язку з набранням чинності Законом України від 23.09.99 р. №1105-ХІV “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” (далі - Закон №1105-ХІV) виплату страхових сум дописувач-ці продовжено робочим органом Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві (далі - ФССНВВ) у розмірі, переданому підприємством.
Порушень вимог законодавства під час перерахунку до-писувачці розміру щомісячних страхових сум робочим органом ФССНВВ, що проводить їй страхові виплати, перевіркою ТДІП у Вінницькій області не виявлено. За спроби провести перевірку підприємства щодо відповідності законодавству визначеного дописувачці на 1 квітня 2001 р. розміру втраченого заробітку, від якого залежить розмір подальших страхових виплат у ФССНВВ, було встановлено, що відповідно до постанови Господарського суду Вінницької області від 27 квітня 2006 р. це підприємство припинило свою діяльність без визначення правонаступника та в подальшому його було вилучено з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України як юридичну особу.
Оскільки підприємство, яке відшкодовувало дописувачці шкоду, ліквідовано без визначення праврнаступни-ка, тобто відсутній “об'єкт перевірки”, а відповідно і посадова особа “об'єкта перевірки”, якій може бути внесено припис, порушені дописувачкою питання не можуть бути розглянуті ТДІП. Повноважень щодо витребовування документів ліквідованого підприємства з архіву та надання на їх підставі висновку щодо відповідності законодавству визначеного потерпілому розміру відшкодування шкоди посадові особи Держнаглядпраці та ТДІП не мають.
Крім того, механізм поновлення порушених трудових прав працівників визначено главою XV КЗпП України. Можливість участі представників органів виконавчої влади, в тому числі Держнаглядпраці, в процедурі судового поновлення порушених трудових прав працівників нормативно-правовими актами не передбачено. Ця функція здійснюється судами, тому питання щодо належного дописувачці до 1 квітня 2001 р. розміру втраченого заробітку внаслідок ушкодження здоров'я на виробництві має вирішуватись тільки в судовому порядку.
Якщо судом буде встановлено, що утрачений заробіток був визначений дописувачці ліквідованим підприємством на 1 квітня 2001 р. у розмірі меншому, ніж розрахований в установленому законодавством порядку, вона матиме право на виплату недонарахованих сум відшкодування шкоди за весь період, коли ці виплати проводились у заниженому розмірі, до 1 квітня 2001 р. і після цієї дати. Виплата цих сум має бути проведена ФССНВВ.
Підтвердженням зазначеного є норми абзацу третього п.З Прикінцевих положень Закону №1105-ХІV, відповідно до яких уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їхніх сімей, яким до набрання чинності цим Законом, тобто до 1 квітня 2001 р. підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної і моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їхньої ліквідації без правонаступника - ФССНВВ. Щодо страхових виплат, на які з 1 квітня 2001 р. мають право особи, що ушкодили здоров'я на виробництві, то всі вони проводяться ФССНВВ за рахунок коштів цього Фонду (ст.25 Закону №1105-ХІ\/).
У разі розгляду в судовому порядку справи щодо відповідності законодавству визначеного дописувачці ліквідованим підприємством розміру втраченого заробітку відповідно до вимог ст.143 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) вона має право на призначення судом судово-бухгалтерської експертизи з цього питання. Порядок проведення суд9во-бухгалтер-ської експертизи, в тому числі розрахунків розміру відшкодування шкоди потерпілим на виробництві, визначено ст.143-150 ЦПК України. Така експертиза може бути призначена в порядку забезпечення доказів та під час підготовки або безпосередньо під час розгляду справи.
Як експерт може залучатися особа, яка відповідає вимогам, установленим Законом України “Про судову експертизу”, і внесена до Державного реєстру атестованих судових експертів.
Щодо права дописувачки на відшкодування додаткових витрат, пов'язаних з ушкодженням здоров'я на виробництві, то за чинним нині Законом №1105-ХІV (ч.4 ст.34) ФССНВВ фінансує потерпілим на виробництві витрати на медичну та соціальну допомргу, в тому числі на додаткове харчування, придбання ліків, спеціальний медичний, постійний сторонній догляд, побутове обслуговування, протезування, санаторно-курортне лікування, придбання спеціальних засобів пересування тощо, якщо потребу в них визначено висновками МСЕК.
Згідно з абзацом п'ятим ч.4 ст.34 Закону №1105-ХІV витрати на ліки, лікування, протезування (крім протезів з дорогоцінних металів), придбання санаторно-курортних путівок, предметів догляду за потерпілим визначаються на підставі виданих лікарями рецептів, санаторно-курортних карток, довідок або рахунків про їхню вартість.
Згідно з наданими дописувачкою документами (висновок МСЕК від 29 січня 2004 р.) їй установлено потребу в медикаментозному та санаторно-курортному лікуванні безстрокове.
Відповідно до п.5 Положення про порядок забезпечення потерпілих лікарськими засобами, виробами медичного призначення, постільною та натільною білизною, перуками, затвердженого постановою правління ФССНВВ від 27.03.2003 р. №26 (далі - Пошження №26), для одержання лікарських засобів потерпілі мають подати до відділення виконавчої дирекції ФССНВВ такі документи: заяву; рішення МСЕК про потребу в забезпеченні лікарськими засобами; перелік потрібних лікарських засобів відповідно до висновку ЛКК, затверджений МСЕК.
Фінансування витрат потерпілим на лікарські засоби відповідно до п.8 Положення №26 провадиться безпосередньо за прямими наслідками травми або професійного захворювання. При цьому фінансуються витрати на лікарські засоби відповідно до Переліку лікарських засобів вітчизняного та іноземного виробництва, які можуть закуповувати заклади та установи охорони здоров'я, що повністю або частково фінансуються з державного або місцевих бюджетів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.96 р. №1071 “Про порядок закупівлі лікарських засобів закладами та установами охорони здоров'я, що фінансуються з бюджету” (із змінами та доповненнями). Фінансування витрат за рецептами лікарів на лікарські засоби, не включені до цього Переліку, провадиться відповідно до переліку лікарських засобів, складених лікарем, що лікує, з обґрунтуванням їхнього призначення за висновком ЛКК лікувально-профілактичного закладу, та якщо потребу в них визначено МСЕК.
Відповідно до п.10 Положення №26 лікарськими засобами потерпілі забезпечуються через аптеки, з якими відділення виконавчої дирекції ФССНВВ у районах та містах обласного значення уклали договір. Відділення виконавчої дирекції ФССНВВ у районах та містах обласного значення видають потерпілому або його довіреній особі вимогу-накладну або направлення до аптеки, з якою укладено договір, та гарантійний лист на оплату.
Уразі самостійного придбання ліків потерпілим витрати йому відшкодовуються відділеннями виконавчої дирекції ФССНВВ на підставі документів, зазначених п.5 Положення №26, та рахунків (чеків) про їхню вартість.
Відповідно до ч.5 ст.34 Закону №1105-ХІV потерпілому, який став інвалідом, періодично, але не рідше від одного разу на три роки, а інвалідам І групи щороку безоплатно за медичним висновком надається путівка для санаторно-курортного лікування; в разі самостійного придбання путівки її вартість компенсує Фонд у розмірі, встановленому правлінням ФССНВВ.
Згідно з п.2.5 Положення про забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання путівками для санаторно-курортного лікування, затвердженого постановою правління ФССНВВ від 31 .10.2007 р. № 49 (далі - Положення №49), для взяття на облік для отримання путівки потерпілі (або уповноважені ними особи) подають до робочих органів такі документи: заяву за встановленою формою, висновок МСЕК про потребу потерпілого в санаторно-курортному лікуванні, медичну довідку лікувальної установи за формою № 070/о.
У разі надходження черги потерпілого на отримання путівки робочі органи виконавчої дирекції ФССНВВ надсилають йому повідомлення, за яким він (або уповноважена ним особа) має одержати путівку впродовж строку, зазначеного в повідомленні, або подати заяву про відмову від санаторно-курортної путівки.
Відповідно до п.2.6 Положення №49 потерпілі, які стали інвалідами, забезпечуються путівками для санаторно-курортного лікування періодично згідно з рішенням МСЕК, а саме: інваліди І групи - щороку; інваліди II групи - один раз на два роки; інваліди III групи - один раз на три роки.
Оксана ПАРУБОК головний державний
Інспектор праці віаоїлу контролю за додержанням
прав застрахованих у сфері праці Держнаглядпраці
“Праця і зарплата” № 48(628),24 грудня 2008
Передплатний індекс:30214