А хто тут тимчасові?..
(щодо укладення трудових договорів з тимчасовими працівниками)

Нерідко виникають ситуації, коли підприємству необхідно використовувати працю тимчасових працівників. З погляду трудового законодавства, такі трудові договори, які укладаються з працівниками цієї категорії, відносяться до термінових.

ПИТАННЯ: Які існують особливості укладення трудових договорів з тимчасовими працівниками?

ВІДПОВІДЬ: У зв'язкузтим, що регулювання трудових відносин з тимчасовими працівниками має ряд особливостей, зупинимося на них детальніше.

Тимчасовими вважаються працівники, прийняті на роботу строком до двох місяців, а для заміщення тимчасово відсутніх працівників, за якими зберігається їх місце роботи або посада, - до чотирьох місяців.

Крім того, при прийомі на роботу тимчасових працівників слід також враховувати в обов'язковому порядку обмеження, передбачені для укладення строкового трудового договору в останньому абзаці ст. 23 КЗпП України.

Строковий трудовий договір полягає у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений термін з обліком:

- характеру наступної роботи;

- умов її виконання;

- інтересів працівника;

- у інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Отже, прийняти на роботу тимчасового працівника можна тільки за наявності однієї з вказаних в цій статті умов, яка повинна бути відмічена в наказі про прийом на роботу. Інакше такий договір може бути визнаний укладеним на невизначений термін.

Розглянемо кожну з умов детальніше.

Характер майбутньої роботи - даний термін означає, що дана робота не виконується постійно. Наприклад, магазин на період новорічних і різдвяних свят може відкрити додаткові тимчасові торгові точки (на місяць - півтора). Для їх обслуговування наймають відповідних працівників, у тому числі і продавців. Оскільки така робота з обслуговування торгових точок, в принципі, не є постійною, то хазяїн магазина може найняти тимчасових працівників.

Умови виконання роботи - таке формулювання визначає роботу і як постійну, але у зв'язку з конкретними умовами її виконання трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений термін. Перш за все, це може бути пов'язано з тим, що для виконання даної роботи вже прийнятий на постійну роботу працівник, але він протягом певного періоду не може виконувати свої трудові обов'язки (хвороба, відпустка, навчання). Для заміщення такого тимчасово відсутнього працівника і здійснюється прийом на роботу іншого працівника за строковим трудовим договором.

Можливість встановлення випадків, коли допускається укладення строкових трудових договорів, законодавчими актами не обмежена (п. 2 ч. 1 ст. 23 КЗпП України).

Так, передбачена можливість укладення строкового трудового договору з:

- тимчасовими і сезонними працівниками відповідно до ст. 7 КЗпП України;

- суддями (ст. 128 Конституцій України);

- сільським, селищним, міським головою (п. 2 ст. 12 Закону № 280).

Статтею 23 КЗпП України визначений ще один випадок укладення трудового договору на термін, який пов'язаний з інтересами працівника. Зацікавленість працівника у встановленні трудових відносин на певний термін, як правило, обумовлюється сімейно-побутовими обставинами. При цьому в заяві про прийняття на роботу бажано вказати обставини, які змушують працівника найматися на роботу за строковим трудовим договором, наприклад,початок навчання на денному відділенні, переїзд в інший населений пункт. Тобто працівник спочатку не може виконувати роботу постійно і просить працедавця прийняти його тимчасово. Аналогічна думка викладена в Листі № 06/2 -4/13.

Інші випадки, передбачені законодавством,зокрема:

- при наймі працівника для виконання оплачуваних громадських робіт (п. 5, п. 6 Положень № 839);

- у разі укладення з працівником контракту ( ст. 21 КЗпП України).

Що стосується укладення контракту, то контракт, відповідно до ч. 3 ст. 21 КЗпП України, - особлива форма трудового договору, в якому термін його дії, має рацію, обов'язки і відповідальність сторін (зокрема матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору (зокрема - дострокового) можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Так, порядок укладення контрактів визначений Положенням про порядок укладення контрактів при прийнятті на роботу працівників. Типова форма контракту з працівником затверджена Наказом № 23. Типова форма контракту з керівником підприємства, що знаходиться в державній власності, затверджена Постановою № 597. Проте власник або уповноважений ним орган можуть вимагати від працівника укладення контракту тільки в тому випадку, якщо він відноситься до категорії працівників, які, відповідно до законів, працюють за контрактом. Укладення контракту зі всіма працівниками є неправомірним, оскільки знижує рівень їх соціальної захищеності і суперечить вимогам Конвенції МОП № 158 (у 1982 р.), яка була ратифікована Україною 4 лютого 1994 року. Порушення цих вимог, відповідно до ст. 9 КЗпП України, може бути підставою для визнання недійсними умов праці за контрактом, як таких' що погіршують становище працівника.

Тимчасових працівників оформляють на роботу в загальновс-тановленому порядку, тобто громадянин пише заяву, на підставі якої видається наказ про прийом на роботу, після цього в трудовуі книжку заноситься відповідний запис.

Слід зазначити, що оплата праці тимчасових працівників також здійснюється в загальновстановленому порядку.

Право на відпочинок тимчасовим працівникам гарантоване Конституцією України. Згідно ст. 6 Закону про відпустки, тимчасовим працівникам відпустка надається пропорційно відпрацьованому часу. У разі звільнення у зв'язку із закінченням терміну трудового договору працівникові по його бажанню може бути надана невикористана відпустка згідно ст. 3 Закони про відпустки.

Вказані працівники також користуються правом на застосування податкової соціальної пільги в тому ж порядку, що і постійні працівники.

Розглянемо особливості бухгалтерського і податкового обліку на конкретному прикладі.

Приклад. Працівник відпрацював на тимчасовій роботі два місяці. Заробітна плата за місяць склала 1350 грн. Компенсація за невикористану відпустку (за чотири календарні дні) склала - 180 грн.

У бухгалтерському і податковому обліку операції з виплати остаточного розрахунку тимчасовому працівникові відображаються таким чином.

Звільнення тимчасових працівників здійснюється згідно наказу, який видається, як правило, в останній день дії договору. Формулювання в наказі може бути наступне: І “звільнити у зв'язку із закінченням терміну трудового договору, п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України”. Аналогічний запис робиться і в трудовій книжці.

У даній ситуації дуже важливо правильно визначити, в якій конкретно день закінчується вказаний двох- або чотиримісячний період. Оскільки, якщо працівник буде прийнятий на термін два місяці і один день або у разі заміщення -на чотири місяці і один день, вважати його тимчасовим вже немає підстав.

Нагадаємо, що термін, що обчислюється місяцями, згідно ч. 3 ст. 2411 КЗпП України, закінчується відповідним числом останнього місяця терміну. Проте яким чином визначається відповідне число останнього місяця терміну в приведеній статті - не вказано. Щоб уникнути конфліктних ситуацій треба в цьому випадку додатково користуватися нормами ч. 5 ст. 2411 КЗпП України для термінів, що визначаються днями, їх обчислюють з дня, наступного за днем, з якого починається термін. Якщо останній день терміну доводиться на святковий, вихідний або неробочий день, то днем закінчення терміну вважається наступний за вихідним (святковим або неробочим) найближчий робочий день.

Наприклад. Працівник був прийнятий на роботу 13 жовтня 2008 р. строком на два місяці. Двомісячний термін повинен закінчуватися 13.12.2008 р. Проте у зв'язку з тим, що цей день є вихідним, то останній день терміну - наступний за вихідним робочий день -15 грудня 2008 р. Тобто це останній робочий день для працівника і день, яким його звільняють і проводять оста-Ж точний розрахунок.

Список використаних документів

КЗпП України - Кодекс законів про працю України

Закон про відпустки - Закон України від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР “Про відпустки”

Закон № 280 - Закон України від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР “Про місцеве самоврядування в Україні”

Конвенція МОП № 158 - Конвенція Міжнародної організації праці від 22.06.1982 р. № 158 про припинення трудових відносин за ініціативою роботодавця 1982 року

Постанова № 597 - Постанова КМУ від 02.08.1995 р. № 597 “Про Типову форму контракту з керівником підприємства, що знаходиться в загальнодержавній власності”

Положення № 839 - Положення про порядок організації і проведення оплачуваних громадських робіт і визнання що втратили силу деяких актів Кабінету Міністрів України, затверджене Постановою КМУ від 10.09.2008 р. № 839

Положення про порядок укладення контрактів при прийнятті на роботу працівників - Положення про порядок укладення контрактів при прийнятті на роботу працівників, затверджене Постанова КМУ від 19.03.1994р. № 170

Наказ № 23 - Наказ Мінпраці Україну від 15.04.1994 р. № 23 “Про затвердження Типової форми контракту з працівником”

Лист № 06/2-4/13 - Лист Мінпраці України від 03.02.2003 р. № 06/2-4/13 “Щодо порядку укладення трудового договору і контракту”

“Консультант бухгалтера” № 51-52 (487-488) 22 грудня 2008 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)

Документи що посилаються на цей