Річна звітність з плати за землю

У нашому журналі неодноразово розглядалися питання, присвячені нюансам нарахування і стягування земельного податку або як ще його називають плати за землю. Напередодні здачі звітності з даного податку освітимо порядок її складання.

Порядок нарахування, розміри і порядок сплати за користування земельними ресурсами, а також напрями використання засобів, що поступили від плати за землю, відповідальність платників і контроль за правильністю обчислення і стягування земельного податку визначений Законом про плату за землю,

Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), що знаходиться у власності або користуванні, зокрема на умовах оренди (ст. 5 Закону про плату за землю).

Слід вказати, що положеннями розділу 15 ЗК України передбачені такі форми права користування земельною ділянкою, як право постійного користування земельною ділянкою і право оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, що знаходиться в державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Згідно з ч. 1 ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки засноване на договорі строкового платного володіння і користування земельною ділянкою, необхідним орендареві для здійснення підприємницької і іншої діяльності.

Власники земельних ділянок, земельних доль (паїв) і землекористувачі (окрім орендарів і інвесторів - учасників угоди про розділ продукції) сплачують земельний податок, а за земельні ділянки, надані в оренду, стягується орендна плата.

При цьому слід мати на увазі: за одну і ту ж земельну ділянку не може одночасно стягуватися і земельний податок, і орендна плата.

Платниками даного податку є як юридичні, так і фізичні особи. Але звітність з плати за землю представляють тільки юридичні особи, які до 1 лютого 2009 р. повинні надати податковий розрахунок земельного податку (далі - Розрахунок) і/або податкову декларацію з орендної плати (далі - Декларація) за земельні ділянки державної і комунальної власності на 2009 рік до відповідної податкової інспекції. Розрахунок представляти не повинні: фізичні особи, зокрема суб'єкти підприємницької діяльності (СПД), суб'єкти малого підприємництва - платники єдиного податку, оскільки вони, згідно зі ст. 6 Указу 727/98, звільнені від сплати земельного податку.

Причому суб'єкт малого підприємництва звільняється від плати податку за землю тільки за земельні ділянки, використовувані їм для здійснення підприємницької діяльності згідно з п. 6 Постанови № 507.

Але, згідно з Листом № 7997, у разі укладення договору оренди земельної ділянки суб'єкт господарювання - платник єдиного податку зобов'язаний сплачувати орендну плату, передбачену умовами договору оренди.

Податок сплачується власниками і землекористувачами з дня виникнення права власності або користування земельною ділянкою згідно зі ст. 15 Закону про плату за землю. Відповідно до ст. 193 ЗК України процедуру визначення факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками встановлює державний земельний кадастр. Таким чином, тільки з моменту отримання відповідного державного акту і його реєстрації в земельному кадастрі власник землі або землекористувач стає платником земельного податку.

По нововідведених земельних ділянках розрахунки розмірів податку представляються юридичними особами протягом місяця з дня виникнення права власності або користування земельною ділянкою.

На жаль, на практиці не все так однозначно з визначенням статусу платника земельного податку, особливо у ситуаціях, пов'язаних з переходом прав власності на земельні ділянки і/ або об'єкти нерухомості, розташовані на таких ділянках. Множинність виходів з таких ситуацій обумовлена в основному нєврегульованістю моменту втрати права власності на землю продавцем земельної ділянки і/ або нерухомості, що дає певні аргументи як платникам податків, так і податківцям.

Громадянам нарахування сум земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності проводиться органами державної податкової служби, які видають платнику до 15 липня поточного року платіжне повідомлення про внесення платежу.

Платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (окрім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку і орендної плати щорічно за станом на 1 січня, і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік формою, встановленою центральним податковим органом, з розбиттям річної суми рівними частинами по місяцях. Представлення такої декларації звільняє від обов'язку представлення щомісячних декларацій.

Грошова оцінка
земельної ділянки
визначена

Для визначення суми податку застосовується нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка проводиться в порядку, визначеному урядом. Грошова оцінка земельної ділянки, використана для нарахування податку, визначається як прибуток такої нормативної оцінки одного квадратного метра на площу земельної ділянки і на коефіцієнт індексації вартості земельної ділянки.

Майте на увазі: самі підприємства не мають права проводити грошову оцінку своєї землі або змінювати її. Проводиться така оцінка органами Держземагентства і уповноваженими ним організаціями, що мають відповідну ліцензію, за методиками, затвердженими КМУ. Дані про грошову оцінку землі мають в своєму розпорядженні відділи земельних ресурсів при місцевих органах виконавчої влади, де у вигляді виписки із земельного кадастру їх може отримати кожен землекористувач або землевласник.

У 2009 році ст. 63 Закони про Держбюджет-2009 встановлено, що по сільськогосподарських угіддях і землях населених пунктів, грошова оцінка яких проведена і уточнена за станом на 1 січня 2009 року, застосовуються ставки земельного податку, встановлені ст. 6 і ч. 1 ст. 7 Закону про плату за землю.

Якщо грошова оцінка земельної ділянки визначена, то сума земельного податку, що належить до сплати протягом року, визначається за формулою:

Так, згідно зі ст. 1 Закону про плату за землю, “ставка податку - законодавче визнаний річний розмір плати за одиницю площі оподаткува-ної земельної ділянки ”. Згідно зі ст. 7 цього Закону основна ставка податку із земель, грошова оцінка яких встановлена, визначена у розмірі 1% від такої оцінки. Окрім цього визначені ставки податку за землі сільськогосподарського призначення ст. 6 цього ж Закону.

За станом на 01,01.2009 р. грошова оцінка земель повинна бути індексована. Інформацію щодо цього коефіцієнта на початок кожного року доводить своїми листами до уваги платників податків центральний орган виконавчої влади із земельних ресурсів (в даний час-Держзе-магентство України).

Згідно з листом Держземагентс-тва України від 10.01.2009 р. нормативну грошову оцінку земель за станом на 01.01.2009р. за 2008 рік необхідно індексувати на коефіцієнт індексації 1,152. З листами Держземагентства можна ознайомитися на офіційному сайті: http://dkzr.gov.ua

Грошова оцінка
земельної ділянки
не визначена

Якщо грошова оцінка земельної ділянки не проведена, то, згідно зі ст. 63 Закони про Держбюджет-2009, в 2009 році за такими населеними пунктами застосовуються ставки земельного податку, встановлені ч. 2 ст. 7 Закону про плату за землю, збільшені в 3,1 разу. Середні ставки податку визначаються залежно від групи населеного пункту з певною чисельністю населення згідно ч. 2 ст. 7 Закону про плату за землю:

Ставки земельного податку в населених пунктах,
де не проведена грошова оцінка землі

В цьому випадку сума податку розраховуватиметься за формулою:

При цьому ставки земельного податку диференціюють і затверджують місцеві ради виходячи з середньої ставки податку функціонального використання і місцезнаходження земельної ділянки, але не вище ніж у два рази від середніх ставок з урахуванням підвищуючих коефіцієнтів.

Ставка земельного податку за земельні ділянки, надані для підприємств промисловості, транспорту, зв'язку та іншого призначення, а також для земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історично-культурного призначення, земель лісового і водного фондів за межами населених пунктів встановлена (ст. 8 Закону про плату за землю) у відсотках від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

Проте і це ще не все. Для певних видів земель (їх опис приведений в графі 2 застосування 5 до податкового Розрахунку) залежно від характеру їх використання встановлені додаткові коефіцієнти, які перераховані в частинах 6 і 11 ст. 7 Закону про плату за землю, носять вузь-коспецифічний характер.

Крім того, для платників, що мають право на пільгу з цього податку, не слід забувати про зменшення розрахованою вищезгаданим чином суми на об'єм такої пільги.

Пільги з податку на землю

Порядок надання пільг за земельним податком визначений ст. 12 Закону про плату за землю. Відзначимо, що за останні роки список пільг істотно “схудлий”. З нього виключений цілий ряд галузевих пільг, зокрема, для автомобіле- і суднобудівельної промисловості, термін дії яких закінчився 1 січня 2008 року. Але Законом про Держбюджет-2009 ніяких змін в цю статтю внесено не було.

Отже, в даний час Законом про плату за землю від земельного податку звільнені:

- заповідники, ландшафтні парки, ботанічні сади, і т. п.;

- вітчизняні дослідницькі господарства науково-дослідницьких установ і учбових закладів сільськогосподарського профілю і професійно-технічних училищ;

- органи державної влади і органи місцевого самоврядування, органи прокуратури, заклади, установи і організації, які повністю утримуються за рахунок бюджету;

- спеціалізовані санаторії України для реабілітації хворих, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;

- санаторно-курортні і оздоровчі заклади громадських організацій інвалідів, реабілітаційні установи громадських організацій інвалідів;

- дитячі санаторно-курортні і оздоровчі заклади України;

- громадські організації інвалідів України, підприємства і організації громадських організацій інвалідів, які засновані громадськими організаціями інвалідів і являються їх власністю, де чисельність інвалідів, що мають там основне місце роботи, складає протягом попереднього звітного періоду не менш 50% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, і за умови, що фонд сплати праці таких інвалідів складає протягом попереднього звітного періоду не менш 25% суми загальних витрат на оплату праці, що включаються до складу валових витрат виробництва (обіг).

Вказані підприємства і організації громадських організацій інвалідів, санаторно-курортні і оздоровчі заклади громадських організацій інвалідів, реабілітаційні установи громадсь ких організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності дозволу на право користування такою пільгою, яке видається міжвідомчою Комісією з питань діяльності підприємств і організацій громадських організацій інвалідів згідно Закону №875. У разі порушення цих вимог, перераховані громадські організації інвалідів, їх підприємства і організації зобов'язані сплатити суми земельного податку за відповідний період, проіндексовані з урахуванням рівня інфляції, а також штраф відповідно до чинного законодавства України;

- зареєстровані релігійні і благодійні організації, які не займаються підприємницькою діяльністю;

- на період дії Закону про фіксований сільгоспподаток власники земельних ділянок, земельних доль (паїв) і землекористувачі за умови передачі земельних ділянок і земельних доль (паїв) в оренду платнику фіксованого сільськогосподарського податку;

- новостворені фермерські господарства протягом 3 років, а в труднодоступних населених пунктах - 5 років з моменту передачі ним земельної ділянки у власність та інші.

Якщо юридичні особи, що користуються пільгами щодо земельного податку, мають в підпорядкуванні госпрозрахункові підприємства або здають в тимчасове користування (оренду) земельні ділянки, окремі будівлі або їх частини, податок за земельні ділянки, зайняті цими госпрозрахунковими підприємствами або будівлями (їх частинами), переданими в оренду, сплачується у встановлених розмірах на загальних підставах (ч. 5 ст. 12 Закону про плату за землю).

Із цього приводу слід звернути увагу на позицію контролюючих органів. Податківці наполягають, щоб такі платники (зокрема, бюджетні організації) визначали площу земельної ділянки, відведену під частину переданого в оренду приміщення, як добуток величини загальної площі земельної ділянки і величини відношення площі орендованого приміщення до загальної площі приміщення з урахуванням поверховості (Лист № 5575).

Орендна плата за землю

Іншим різновидом плати за землю є, як вже було сказано, орендна плата.

Орендодавцями земельних ділянок, що знаходяться в приватній власності, можуть бути громадяни і юридичні особи - власники таких ділянок. Відповідно, правовідносини за їх орендою (у тому числі і у зв'язку зі встановленням розміру, форми і строків сплати орендної плати, а також взаємної відповідальності сторін) цілком і повністю обмежуються договором оренди таких земельних ділянок.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцю за користування земельною ділянкою, розмір якої вказаний в договорі.

Поки орендодавець земельної ділянки в особі органу державної влади або місцевого самоврядування не ініціює збільшення орендної плати, після чого повинна бути досягнута згода обох сторін договору, орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату в колишньому розмірі. А от при укладенні нових договорів оренди землі такі орендарі з початку 2008 року вже орієнтуються на встановлені Законом про Держбюджет-2008 нові максимальні і мінімальні обмеження розміру орендної плати.

На відміну від платників земельного податку, орендарі представляють не Розрахунок, а Декларацію з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, її представляють орендарі земельних ділянок в податкову службу за місцем знаходження земельної ділянки і в ті ж строки, що і Розрахунок, тобто до 1 лютого 2009 р.

Сплата орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, так само як і земельний податок, проводиться протягом ЗО календарних днів, наступних за останнім днем звітного місяця.

Звітність

При заповненні Розрахунку річна сума земельного податку розбивається по місяцях. Землекористувачі - виробники товарної сільськогосподарської і рибної продукції розбивають річну суму на дві рівні частини.

Сума земельного податку в Розрахунку відбивається в гривнях з копійками. Загальна сума нарахованого за рік податку відбивається в рядку 4 гр. З Розрахунки з відповідним розбиттям по місяцях. Рядки 5-9 Розрахунку заповнюються у разі виправлення помилок, які протягом звітного року самостійно виявлені платником податків.

Окрім Розрахунку подаються шість додатків, дані яких використовуються при складанні самого Розрахунку.

1. Додаток 1 - “Зведення про наявність документів на землю” - є обов'язковим для всіх платників податків. За відсутності документів про право власності, заповнюються тільки графи 3-7.

2. Додаток 2 - “Звіт про пільги щодо земельного податку” - зрозуміло з його назви. Представляється такий додаток власниками землі і землекористувачами, що мають пільги зі сплати земельного податку.

3. Додатки 3 - 6 подаються залежно від наявності земельних ділянок відповідної категорії, а також від того, встановлена їх грошова оцінка чи ні.

Що стосується Декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, то разом з нею обов'язково подається:

- Додаток 1 - “Зведення з договору оренди землі”;

- Додаток 2 - “Перерахунок податкового зобов'язання орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності”. Представляється у разі уточнення показників Декларації за відповідний звітний період.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене в Розрахунку або Декларації на поточний рік, сплачується рівними частинами за базовий податковий (звітний) період, рівний календарному місяцю, щомісячно впродовж ЗО календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Те ж саме стосується і сплати податкових зобов'язань, визначених в новій звітній Декларації або Розрахунку, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки.

Список використаних документів

ЗК України - Земельний кодекс України

Закон про плату за землю - Закон України від 03.07.1992 р. № 2535-ХII “Про плату за землю” в редакції від 19.09.1996 р. № 378/96-ВР

Закон про фіксований сільгоспподаток - Закон України від 17.12.1998р. № 320-ХIV “Про фіксований сільськогосподарський податок”

Закон про Держбюджет-2009 - Закон України від 26.12.2008 р. № 835-VI “Про Державний бюджет України на 2009 рік”

Закон №875 - Закон України від 21.03.1991 р. №875-ХІІ “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”

Закон про Держбюджет-2008 - Закон України від 28.12.2007 р. №107-VI “Про Державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України”

Указ № 727/98-Указ Президента України від 03.07.1998 р. № 727/98 “Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва” в редакції від 28.06.1999 р. № 746/99

Постанова № 507 - Постанова КМУ від 16.03.2000 р. № 507 “Про роз'яснення Указу Президента України від 3 липня 1998 р. № 727”

Лист № 7997 - Лист Держкомпідприємництва України від 22.09.2008 р. № 7997 “Про надання роз'яснень з деяких питань земельного законодавства України”

Лист № 5575 - Лист ДПАУ від 09.07.2004 р. №5575/6/15-3416 “Про розгляд звернення [щодо сплати земельного податку і орендної плати за землю]”

“Консультант бухгалтера” №3-4 (491-492) 19 січня 2009 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)

Документи що посилаються на цей