КОНСУЛЬТУЄ ДПІ В КИЇВСЬКОМУ РАЙОНІ М. ХАРКОВА
Платник, скажи “податковій ямі” - Ні!
“ДПА України застерігає!
Не попади до “податкової ями!”
Однією з головних функцій податкових органів всіх рівнів є контроль за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати податку на додану вартість.
Таким чином, функція податкових органів полягає в необхідності ефективнішого виявлення суб'єктів господарювання, які мінімізують сплату ПДВ, а також хочуть необгрунтоване отримати бюджетне відшкодування з ПДВ.
Для вживання заходів відносно боротьби з недобросовісними платниками ПДВ була активізована робота всіх ланок законодавчої і виконавчої влади України.
Кабінет Міністрів України прийняв Розпорядження № 262-р, а ДПАУ, у свою чергу, у виконання даного Розпорядження, видала Наказ № 159, яким внесла зміни у форму податкової Декларації з ПДВ, а також у форму податкової Декларації з ПДВ (скорочена). Таким чином, обидві форми Декларацій з ПДВ (і повна, і скорочена) було викладено в новій редакції.
Також Наказом № 159 ДПАУ ввела що для господарюючих суб'єктів, зареєстрованих платниками ПДВ, обов'язкове представлення розшифровок податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової Декларації з ПДВ і додаток 2 до податкової Декларації з ПДВ (скорочена)). Форма представлення звітності з ПДВ передбачена в двох видах:
- на паперових носіях з копією, за бажанням платника податків, на магнітних носіях;
- у електронній формі у форматі, затвердженому Наказом № 233, за допомогою телекомунікаційних мереж загального користування з використанням надійних засобів електронного цифрового підпису.
Наказом № 266 ДПАУ надала можливість органам державних податкових служб (ДПС) всіх рівнів удосконалювати методи адміністрування ПДВ, руйнувати схеми мінімізації податкових зобов'язань, ліквідовувати віртуальний податковий кредит з ПДВ, добиватися повноти декларування податкових зобов'язань і забезпечувати своєчасність відшкодування ПДВ в умовах впровадження системи подання платниками ПДВ розшифровок податкового кредиту і податкових зобов'язань в розрізі контрагентів.
Для реалізації поставлених перед органами ДПС завдань було створено декілька програмних продуктів:
- система формування і представлення органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку податкової звітності в електронній формі щодо ведення обліку розшифровки податкового кредиту і податкових зобов'язань в розрізі контрагентів;
- система прийому і комп'ютерної обробки податкової звітності і проведення автоматизованого контролю податкових декларацій з ПДВ на районному рівні;
- система автоматизованого зіставлення податкових зобов'язань і податкового кредитує розрізі контрагентів на рівні ДПАУ.
Раніше органи ДПС мали можливість лише під час планових або позапланових документальних перевірок відстежувати правомірність включення до складу податкового кредиту в тому або іншому податковому періоді сум ПДВ, отриманих від своїх постачальників за рахунок проведення стрічних перевірок.
Безумовно, планові і позапланові перевірки не давали можливості отримувати потрібну інформацію вчасно, та до того ж щоб отримана при цьому інформація використовувалася для виявлення порушень податкового законодавства і відповідних донарахувань до Державного бюджету України.
І лише зміни, внесені до нормативних актів і знов створених програмних продуктів, дали можливість органам ДПС всіх рівнів постійно тримати під контролем платежі з ПДВ, а також більш оперативно аналізувати і приймати заходи щодо недобросовісних платників і досягати значних результатів при відроблянні відхилень між податковими зобов'язаннями і податковим кредитом в розрізі контрагентів і, відповідно, проводити аналіз підприємств-контрагентів підприємства, що перевіряється, на всій території України.
За наслідками проведеного аналізу платників ПДВ розподіляють на три категорії:
- “нульова” - задекларований податковий кредит повністю знайшов відображення в податкових зобов'язаннях;
- “перша” - є відхилення між задекларованими податковими зобов'язаннями і податковим кредитом, які не вплинули на повноту визначення податкових зобов'язань;
- “друга” - найбільш ризи-кова, яка потребує особливої уваги податківців. У цю категорію потрапляють суб'єкти ведення господарства, щодо яких в інформаційних ресурсах податкових органів міститься інформація про ліквідацію або банкрутство, про запис в Єдиний державний реєстр про відсутність за місцезнаходженням або про запит на встановлення місцезнаходження (місцепроживання). За цими даними формуються відповідні реєстри і передаються підрозділу податкової міліції для вживання заходів зі встановлення місцезнаходження, для збору матеріалів щодо (не) здійснення господарських операцій.
Найбільш ризикова з приведених категорій - друга. Вона потребує особливої уваги податківців. У цю категорію потрапляють суб'єкти господарювання, щодо яких в інформаційних ресурсах податкових органів міститься інформація про:
- ліквідацію або банкрутство;
- внесений запис в Єдиний державний реєстр про відсутність платника податків за місцезнаходженням;
- запит на встановлення місцезнаходження (місцепроживання).
За цими даними формуються відповідні реєстри і передаються підрозділу податкової міліції для вживання заходів щодо встановлення місцезнаходження, для збору матеріалів щодо здійснення або нездійснення господарських операцій.
Також були внесені зміни в структуру кожною ДПІ і створені відділення податкової міліції для відробляння схем мінімізації платежів до бюджету, що здійснюють оперативний аналіз результатів зіставлення даних податкової звітності з ПДВ та іншої зовнішньої і внутрішньої інформації щодо платників ПДВ, у т.ч. щодо відповідності юридичної і фактичної адреси, ідентифікації даних посадових осіб, вказаних у реєстраційних документах, встановлення ознак фіктивності з СПД, які очевидно скористалися “податковими ямами” для завищення податкового кредиту на значну суму (більше 1,0 млн грн) і платників, які занизили податкові зобов'язання і являються достовірними “податковими ямами”.
Для всестороннього відробляння даного питання також були створені відділи невиїз-них документальних (камеральних) перевірок.
Обов'язок платників представляти розшифровку податкових зобов'язань і податкового кредиту за додатком 5 до Декларації з ПДВ дав можливість зробити адміністрування і відшкодування ПДВ прозорішим, а також зменшити кількість стрічних перевірок підприємств-контрагентів.
Тобто бухгалтер підприємства при заповненні податкового звіту для податкової служби повинен тепер надати інформацію про перерахування коштів за господарські операції свого підприємства іншим контрагентам.
Таким чином, якщо одне підприємство відображає суму податкового кредиту, то інше підприємство (його контрагент) повинне включити її до складу податкового зобов'язання відповідного податкового періоду. Якщо ж при зіставленні даних встановлено включення в кредит, а в зобов'язання - ні, то саме тоді і виникає розбіжність між податковими зобов'язаннями і податковим кредитом.
Урядове нововведення (Розпорядження № 262-р) дає достатньо підстав податківцям для - висновку про здійснення господарських операцій неіснуючими фірмами і визнання їх фіктивними.
Зіставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту відбувається в автоматизованому режимі. Більш ніж піврічна практика автоматизованого зіставлення податкових зобов'язань і кредиту показує, що майже половина із всіх виявлених розбіжностей - технічні помилки платників податків, а друга половина потребує перевірки податковими органами.
Починаючи з березня 2008 року, податківці отримали дієвий механізм контролю за нарахуванням ПДВ, можливість проводити роботу з виявлення і відробітку підприємств, так званих “податкових ям” і платників, які можуть скористатися такими “ямами” для неправомірного завищення податкового кредиту на всій території України.
Поняття “Податкова яма” з'явилося недавно, але саме воно чітко характеризує ситуацію, коли підприємства, які проводили господарські операції і нараховували до сплати ПДВ, або їм відшкодовували ПДВ з бюджету, звітували перед податковою службою по-різному, тобто податковий кредит не співпадав з податковим зобов'язанням по одних і тих же операціях.
Слід зазначити, що під “податковою ямою” розуміються підприємства, декларуючі і не сплачуючи належним чином податкові зобов'язання.
Такі підприємства, як правило, мають мізерні статутні фонди, працюють не більш за один календарний рік, мають значні об'єми фінансово-виробничих операцій, але при цьому у них відсутні будь-які основні фонди, виробничі потужності, транспортні засоби і людські ресурси, а також фактично не знаходяться за своєю юридичною адресою.
Такі підприємства створюються лише для здобуття “податкової вигоди” платниками ПДВ реального сектора економіки, що діють - “вигодоодержувачами”, які виступають в ролі замовника, чим намагаються уникнути сплати ПДВ (мінімізувати зобов'язання), безпідставно відшкодувати ПДВ з бюджету.
До такої схеми ухилення від сплати податків також притягуються інші підприємства, які здійснюють транзит податкового кредиту від “податкової ями” до “вигодоодержувача” - це так звані транзитери. Для того, щоб якомога більше заплутати податкові органи, підприємства можуть залучати до схеми по декілька “транзитерів”. За ланцюгом постачання проходить незаконний податковий кредит, а потім в одному з таких ланцюгів (підприємство - “податкова яма”) податкові зобов'язання зникають, тобто не відбиваються у податковій звітності, і, відповідно, ПДВ не платиться.
Підприємства, які найочевидніше скористалися “податковими ямами” для формування податкового кредиту, знаходяться під першочерговим контролем органів ДПС. Органи державної податкової служби України здійснюють заходи щодо збору доказової бази щодо нікчемності здійснених угод, за наслідками яких проводяться позапланові перевірки і зменшується податковий кредит “вигодоодержувача”.
Слід нагадати платникам, що навмисні, неправомірні дії, пов'язані як з безпосередньою діяльністю “фіктивних фірм” (“податкових ям”), так і з взаємодією з ними, за певних умов можуть привести до різного ступеня кримінальної відповідальності. Тому добросовісним платникам податків, щоб не постраждати, необхідно ретельно перевіряти своїх нових партнерів, особливо з інших регіонів, на доброчесність в сплаті податків.
Для того, щоб добросовісні платники податків знали своїх контрагентів, створений оанк даних “податкових ям”, який обнародуваний на офіційному веб-сайті ДПА в Харківській області у банері “Платник! Не потрап до податкової ями!!!”, електронна адреса: http://dpa.kharkov.ua , на веб-сайті ДПАУ розміщена інформація про анулюванні свідоцтва платників ПДВ, а також інформація: про негативний вплив “податкових ям” на фінансово-господарську діяльність суб'єктів господарювання.
Список використаних документів
Розпорядження № 262-р - Розпорядження КМУ від 06.02.2008 р. № 262-р “Про заходи щодо удосконалення системи адміністрування податку на додану вартість”
Наказ № 159 -Наказ ДПАУ від 17.03.2008 р. № 159 “Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість”
Наказ № 233 - Наказ ДПАУ від 10.04.2008 р. № 233 “Про представлення електронної податкової звітності”
Наказ № 266 -Наказ ДПАУ від 18.04.2008 р. № 266 “Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацьовуванні розшифровок податкових зобов'язань і податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів”
Роман Гавріш, начальник відділу
відробітку схем мінімізації платежів до бюджету
“Консультант бухгалтера” № 3-4 (491-492) 19 січня 2009 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)