Новорічний сюрприз для підприємців
Безпосередньо напередодні нового 2009 року Кабінет Міністрів України підклав під ялиночки підприємцям найнеприємніший сюрприз.
Багато підприємців і уявити собі не могли, який “приємний” клопіт чекає їх в новому році, і все з легкої руки нашого дбайливого уряду, який вирішив нагадати, що світова криза це зовсім не так страшно, є речі і гірше. Ось дещо з “гірше”, поважані підприємці, представлено вашій увазі в новій редакції п. 4 Постанови КМУ від 16.13.2000 р. № 507 “Про роз'яснення Указу Президента України від 03 липня 1998 року № 727” (далі - Постанова № 507).
Багато платників ПДВ (фізосіб) ще пам'ятають 2005 рік, коли Законом № 2505 було внесено зміну з п. 2.2 от. 2 Закону про ПДВ, яким передбачалося, що платником ПДВ може бути будь-яка особа, добровільно зареєстрована платником податку, за винятком фізичних осіб, що вибрали сплату фіксованого або єдиного податку за спрощеною системою оподаткування, обліку і звітності або що здійснюють торгівлю на умовах сплати ринкового збору в порядку, встановленому законодавством. Згодом дана норма була відмінена із-за численних акцій підприємців.
Що ж саме відбулося в кінці 2008 року?
КМУ прийняв Постанову № 1118, якою вніс зміни до п. 4 Постанови № 507, вказавши, що суб'єкти малого підприємництва-фізособи, які до переходу на спрощену систему оподаткування, обліку і звітності, були платниками ПДВ, повинні подати у відповідний орган ДПС заяву про анулювання реєстрації їх як платників ПДВ і здати відповідне свідоцтво.
Трохи пізніше, ДПАУ поспішила обнародувати свій погляд на внесені КМУ зміни, опублікувавши ряд листів, у тому числі і підприємців, що зобов'язують, відобразити операцію умовного продажу, сплативши при цьому податкові зобов'язання.
На щастя, вчасно одумавшись і не без активної участі самих підприємців, урядом 22.01.2009 року було розглянуто питання щодо дійсності і доцільності прийнятої Постанови № 1118. Було ухвалено рішення щодо відстрочення її вступу до дії до 31.03.2009 року. При цьому планується, що до вказаного часу ДПАУ спільно з Держкомпідпри-ємництва і Радою підприємців при КМУ підготують відповідні зміни в чинне законодавство. Якого характеру будуть ці зміни - не уточнюється.
При цьому підприємці, яким було анулюване свідоцтво платника ПДВ, мають право звернутися в податкові органи із заявами про відновлення дії їх свідоцтв у зв'язку з невступом в силу Постанови № 1118.
Разом з тим, на тлі відсутності хоч якої-небудь визначеності в діях наших держорганів, вважаємо за необхідне розглянути правову сторону змін, які були внесені Постановою № 1118 і повинні вступити в силу з 01.04.2009 року.
Дозволимо собі не погодитися з висловленою раніше позицією ДПАУ щодо того, що прийняті Постановою № 1118 зміни взагалі якимось образом впливають на положення фізосіб-підприємців, що сплачують як єдиний податок, так і ПДВ, а також виразимо сумніви щодо законності внесення КМУ подібних змін у Постанову № 507.
Приведемо правове обгрунтування такої незгоди, а також сумнівів в законності дій КМУ.
В першу чергу визначимо, що в даній ситуації йде мова про встановлення заборон і обмежень відносно діяльності фізосіб-підприємців, або, іншими словами, Постановою № 1118, в тому вигляді, в якому її трактує ДПАУ, підприємці обмежені в здійсненні свого права на реєстрацію як платники ПДВ і роботу за спрощеною системою оподаткування з одночасною сплатою ПДВ.
Разом з тим, звертаємо вашу увагу, що, згідно чинному законодавству, будь-які обмеження прав будь-якої особи можуть бути встановлені виключно законодавчими актами.
Так, згідно ч. 1 ст. 19 Конституцій України, правовий порядок в Україні ґрунтується на принципах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що прямо не передбачено чинним законодавством.
Також, згідно ч. 2 ст. 29 Загальної декларації прав людини, при здійсненні своїх прав і свобод кожна людина повинна піддаватися тільки обмеженням, прямо встановленим законом.
Крім того, згідно ст. 1 Закону № 1251, ставки, механізм стягування податків, зборів, і пільги з оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, окрім законів про оподаткування.
Згідно ст. 4 того ж Закону платниками податків є юр- і фізособи, на яких, згідно законам України, покладений обов'язок сплачувати податки.
При цьому постанова КМУ не має статусу законодавчого акту, а є підзаконним нормативним актом, відповідно не може встановлювати будь-які обмеження в реалізації прав особи. Аналогічний висновок слід зробити і відносно визначення підзаконним нормативним актом особі обов'язків, які законом не встановлені - це неправомірно.
Таким чином, очевидно, що КМУ, приймаючи постанову, що містить в собі обмеження прав особи (в даному випадку - на реєстрацію як платник ПДВ) або встановлення особі обов'язків (в даному випадку-здати свідоцтво про реєстрацію платником ПДВ), перевищив дані йому повноваження і прийняв документ, не відповідний положенням Конституції України, Загальної декларації прав людини, інших законодавчих актів України.
Проте давайте розглянемо, чи не містять чинні законодавчі акти подібних обмежень прав особи або чи не встановлюють вони вказаний обов'язок.
В даному випадку слід керуватися нормами Указу № 727/98 і Закону про ПДВ.
Автор даної статті вважає, що Указ не містить заборону для фізосіб-підприємців на реєстрацію платниками ПДВ і його сплату одночасно з єдиним податком.
Відзначимо, що навіть у випадку якщо деякі фахівці вважають, що Указ містить заборону на реєстрацію фізосіб-підприємців, що сплачують єдиний податок, як платники ПДВ, посилаючись на положення ч. 2 ст. 6 Указу № 727/98, в такій ситуації слід враховувати вищенаведені положення Закону про ПДВ.
При цьому матиме місце правова колізія двох норм- норми ч. 2 ст. 6 Указу № 727/38 і норми п. 2.2 ст. 2 Закону про ПДВ.
Повертаючись до обговорюваного питання розглянемо положення спеціального закону у сфері регулювання сплати ПДВ - Закону про ПДВ. Цей документ містить пряму норму, що надає право будь-якій особі, а значить і фізособі-підприємцю, незалежно від вибраної системи оподаткування, реєструватися платником ПДВ.
Так, згідно п. 2.2 ст. 2 Закону про ПДВ, платником податку є будь-яка особа, яка по своєму добровільному рішенню реєструвалася як платник податку. Вказівка про наявність добровільного бажання особи явно свідчить про диспозитивність даної норми, а також про те, що вона містить вказівку на право особи. Обмежень за системою оподаткування такого будь-якої особи Закон про ПДВ не встановлює.
Також, згідно п. 9.4 ст. 9 Закону про ПДВ, якщо особа вважає за доцільне добровільно реєструватися платником податку і відповідає вимогам п. 2.2 ст. 2 цього Закону, така реєстрація здійснюється за його заявою.
Інші умови для реалізації права особи на добровільну реєстрацію Законом не передбаченії.
Крім того, Закон про ПДВ містить чудову норму - п. 11.42 ст. 11, яка однозначно вказує на право фізособи-підприємця, що знаходиться на спрощеній системі оподаткування, бути одночасно і платником ПДВ.
А саме, дана норма вказує на те, що у випадку, якщо фізособа-підприємець одночасно зареєстрована платником ПДВ і платником єдиного податку, на таку особу розповсюджується порядок нарахування і сплати ПДВ відповідно до цього Закону.
І лише ті юр- і фізособи-підприємці, що є платниками єдиного податку і не зареєстровані платниками ПДВ, не мають права на нарахування податку, податкового кредиту і складання податкових накладних, а також на отримання бюджетного відшкодування.
Таким чином, Закон про ПДВ однозначно визначає право фізособи-підприємця на реєстрацію як платник ПДВ зі всіма подальшими правами і обов'язками.
Той факт, що фізособи-підприємці платники єдиного податку мають право на реєстрацію як платники ПДВ, підтверджує і Положення про реєстрацію платників ПДВ.
В даному випадку необхідно застосувати один із способів дозволу правових колізій. При цьому вважаємо, що положення Закону про ПДВ мають підстави бути визнаними, що підлягають застосуванню, тоді як норми ч. 2 ст. 6 Указу № 727/98 не матимуть юридичної сили. До такого виводу можна прийти, застосовуючи темпоральний (тимчасовою) спосіб дозволу колізій, а також спосіб зіставлення загальної і спеціальної норми.
Порушення посадовими особами ДПІ положень Указу № 727/98, відмова у видачі свідоцтва на право сплати єдиного податку за підставами іншими, ніж передбачено Указом, а також відмова в реєстрації платником ПДВ при дотриманні особою вимог п. 2.2 ст. 2 і п. 9.4 ст. 9 Закону про ПДВ, є незаконним, таким, що порушує положення ч. 2 ст. 19 Конституцій України і положення ст. 3 Закони про ДПС.
Таким чином, незалежно від того, коли зміни, внесені Постановою № 1118 вступлять в силу, з правової точки зору (а не з політичної), вони не можуть спричинити будь-які обмеження для фізичних осіб-підприемців, що сплачують єдиний податок, в частині наявності у них права на одночасну реєстрацію платниками ПДВ і відповідне нарахування податкового кредиту і сплату податку на додану вартість.
Список використаних документів
Закон про ДПС - Закон України від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ “Про державну податкову службу в Україні” в редакції від 24.12.1993 р. № 3813-ХІІ
Закон N 1251 - Закон України від 25.06.1991 р. № 1251-XII “Про систему оподаткування” в редакції від 18.02.1997 р. № 77/97-ВР
Закон № 2535 - Закон України від 03.07.1992 р. № 2535-ХІІ “Про плату за землю” в редакції від 19.09.1996 р. № 378/96-ВР
Закон про ПДВ - Закон України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість”
Закон № 2505 - Закон України від 25.03.2005 р. № 2505-ІV “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” і деякі інші законодавчі акти України”
Указ № 727/98 -Указ Президента України від 03.07.1998 р.№ 727/98 “Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва” в редакції 28.06.1999 р. № 727/98
Постанова № 507 - Постанова КМУ від 16.13.2000 р. № 507 “Про роз'яснення Указу Президента України від 03 липня 1998 року № 727”
Постанова № 1118 - Постанова КМУ від 20.12.2008 р. № 1118 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 16 березня 2000 р. № 507”
Положення про реєстрацію платників ПДВ - Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом ДПАУ від 01.03.2000 р. № 79
Лист № 40/7/17-0417 -Лист ДПАУ від 08.01.2009 р. № 40/7/17-0417 “Про постанову КМ України від 20.12.2008 р. № 1118”
Лист № 288/7/17-0417 -Лист ДПАУ від 12.01.2009 р. № 288/7/17-0417 “Про надання роз'яснень практичного застосування постанови КМУ від 20.12.2008 № 1118”
“Консультант бухгалтера” № 5 (493) 2 лютого 2009 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)