ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
21.04.2005
Справа N 29/219
Про визнання недійсними податкового
повідомлення рішення, першої та другої податкових вимог
(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 23.06.2005
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя - Ходаківська І.П.
судді: Кравчук Г.А., Савенко Г.В.
розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
Шевченківському районі м. Києва
на постанову від 30.11.2004 р. Київського апеляційного
господарського суду
у справі N 29/219 господарського суду м. Києва
за позовом ДПІ у Шевченківському районі м. Києва
до Комунального підприємства "Київський метрополітен"
про Стягнення податкового боргу
та зустрічний позов КП "Київський метрополітен"
до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва
про визнання недійсними податкового повідомлення рішення,
першої та другої податкових вимог
За участю представників сторін:
позивача - Титаренко М.М., за довіреністю
відповідача - Полякова Т.І., за довіреністю
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду м. Києва від 04.10.2004 р. у справі N 29/219, яке залишене без змін постановою від 30.11.2004 р. Київського апеляційного господарського суду відмовлено у задоволенні позову Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва (далі за текстом - "ДШ у Шевченківському районі м. Києва") до Комунального підприємства "Київський метрополітен" (далі за текстом - "КП "Київський метрополітен") про стягнення 810706,00 грн. податкового боргу. Задоволене зустрічний позов КП "Київський метрополітен" до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення рішення. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва N 598/23-5 від 31.03.2003 р. Визнано недійсною першу податкову вимогу ДПІ у Шевченківському районі м. Києва N 1/4061 від 02.06.2003 р. Визнано недійсною другу податкову вимогу ДПІ у Шевченківському районі м. Києва N 2/7433 від 27.10.2003 р. Стягнуто з ДПІ у Шевченківському районі м. Києва на користь КП "Київметрополітен" 203 грн. судових витрат.
Не погоджуючись із судовими рішеннями ДПІ у Шевченківському районі м. Києва звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову від 30.11.2004 р. Київського апеляційного господарського суду та рішення господарського суду м. Києва від 04.10.2004 р. у справі N 29/219, та прийняти нове рішення, яким первісний позов задовольнити в повному обсязі, а у задоволенні зустрічних позовних вимог КП "Київський Метрополітен" відмовити.
Розпорядженням Заступника Голови судової палати Вищого господарського суду України від 20.04.2005 р., у зв'язку з відрядженням судді Першикова Є.В. для перегляду в касаційному порядку справ N 32/362, N 2-25/10230-04, N 2-25/10231-04, N 2-13/6917-04, N 29/219, N 3/116, N 2/165, N 32/475, N 11/323, N 33/260, N 33/259, призначених до розгляду на 21.04.2005 р. колегією суддів у складі: головуючого - Першикова Є.В. суддів - Савенко Г.В., Ходаківської І.П., утворено колегію суддів в наступному складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді - Савенко Г.В., Кравчук Г.А.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, в період з 28.03.2002 р. по 16.04.2002 р. ДПІ у Шевченківському районі м. Києва проведено документальну позапланову перевірку КП "Київський Метрополітен" з питань дотримання останнім вимог чинного валютного законодавства.
27.03.2003 р. за результатами проведеної перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва складено акт N 67/23-5/0302/04741615.
31.03.2003 р. на підставі вищевказаного акту перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення N 598/23-5.
Зазначеним податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Шевченківському районі м. Києва визначено КП "Київський Метрополітен" суму податкового зобов'язання за платежем "пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД" у розмірі 810706,00 грн. Зазначене нарахування здійснено ДПІ у Шевченківському районі м. Києва відповідно до ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" ( 185/94-ВР ).
Окрім зазначеного рішення, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва були виставлені КП "Київський Метрополітен" податкові вимоги N 1/4061 від 02.06.2003 р., яка отримана останнім 05.08.2003 р. та друга податкова вимога N 2/7433 від 27.10.2003 р., яка отримана останнім 10.12.2003 р.
Спірне податкове повідомлення рішення та податкові вимоги ґрунтуються на акті перевірки від 27.03.2003 р.
З акту перевірки вбачається, що на виконання умов імпортного контракту N 04-26/2001 від 26.04.2001 р. КП "Київський Метрополітен" перерахував на адресу фірми "WIRH GmbH" (Німеччина) кошти в іноземній валюті в загальній сумі 7437500,00 нім. марок та 671070,59 євро, про що свідчать банківські виписки з валютного рахунку:
- від 18.05.01 р. на суму 2625000,00 нім. марок (граничний термін надходження товару - 16.08.2001 р);
- від 23.08.01 р. на суму 4812500,00 нім. марок (граничний термін надходження товару - 21.11.01 р.);
- від 17.12.01 р. на суму 671070,59 евро (граничний термін надходження товару - 17.03.02 р.).
Імпортний товар надійшов на територію України в повному обсязі, але з порушенням 90-денного терміну, встановленого ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" ( 185/94-ВР ), а саме:
- товар на загальну суму 2625000,00 нім. марок надійшов на митну територію України в період з 14.08.01 р. по 18.08.01 р.;
- імпортний товар на загальну суму 6125000,01 нім. марок надійшов на митну територію У країни в період з 23.11.01 р. по 25.12.01 р.;
Станом на 14.03.03 р. КП "Київський Метрополітен" індивідуальну ліцензію на продовження терміну розрахунків до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва не надала.
Попередніми судовими інстанціями було встановлено, що в процесі приймання готової продукції на підприємстві виробника в Німеччині, спеціалісти ВАТ "Київметробуд" та КП "Київський метрополітен" дійшли висновку про те, що товар не може бути прийнятий та застосовуватись в українських умовах, тому що потребує технічної адаптації та пристосування до потреб та особливостей будівництва Київського метрополітену. Тобто, виникла необхідність дооснащення тунелепрохідницьких комплексів, під існуючі технічні і технологічні можливості та потреби ВАТ "Київметробуд" в частині застосування підземного транспорту. Перевезення на територію України та переобладнання зазначених комплексів вже на території України не мало сенсу, оскільки вимагало великих додаткових затрат, а тому позивач прийняв рішення звернутися до виробника з заявою про необхідну зміну конструкції обладнання без зміни суми контракту (лист N 976 від 29.10.01 р. в матеріалах справи).
Листом від 13.11.2001 р. виробник продукції надав свою згоду, поставивши умову - продовжити терміни поставки.
15.11.2001 р. сторони зовнішньоекономічного контракту уклали зміни та доповнення до договору від 26.04.01 р. N 04-26/2001 р. Згідно внесених змін, загальний термін поставки по договору становить 210 днів, а термін поставки по кожному платіжному етапу становить 120 днів, з дня надходження коштів покупця на рахунок продавця (копії листа та доповнення до договору в матеріалах справи).
21.11.2001 р. листом N 24/1469 КП "Київський Метрополітен" звернувся до Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України про продовження терміну поставки в Україну тунелепрохідницьких комплексів. Зокрема, в зазначеному листі відповідач просив надати довідку про відсутність обмежень по зовнішньоекономічній діяльності.
Листом N 50-40/2130 від 14.12.01 р. Міністерство промислової політики України надало довідку, в якій зазначено, що обмеження на здійснення зовнішньоекономічної діяльності у позивача відсутні, однак дата відліку терміну поставки товару не узгоджена зі ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" ( 185/94-ВР ).
07.12.2001 р. відповідач звернувся з листом до Міністерства промислової політики України з проханням надати висновок щодо продовження терміну поставки ввезення в Україну 2-х тунелепрохідницьких машин за договором від 26.04.2001 р. N 04-26/2001 на 40 днів (з 21 листопада до 30 грудня) на суму 4812500,00 нім. марок.
Листом від 27.12.2001 р. N 14/3-2-1017 Міністерство промислової політики України звернулося до ДПА України. У вказаному листі зазначено, що на підставі п. 4 "Порядку віднесення операцій резидентів при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності до договорів виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, оперативного та фінансового лізингу, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення" ( 882-94 ), Мінпромполітики України відносить поставку тунелепрохідницьких машин до поставок складних виробів, термін виготовлення і транспортування яких перевищує 90 календарних днів і які потребують монтажу, наладки та введення в дію на місці експлуатації. За таких обставин, Мінпромполітики підтримує клопотання КП "Київський метрополітен", щодо надання останньому індивідуальної ліцензії на продовження строку поставки тунелепрохідницьких машин на суму 4812500,00 нім. марок до 30.12.2001 р.
Обладнання було поставлене в місто Київ 25.12.2001 р., що встановлено в акті перевірки та не заперечується сторонами.
28.12.2001 р. КП "Київський Метрополітен" безпосередньо звернулося до ДПА України листом N 24/1679, в якому просило надати висновок про продовження терміну поставки ввезення в Україну 2-х тунелепрохідницьких машин типу ТВ 554 С8/8 по договору від 26.04.2001 р. N 04-26/2001 на 40 днів (з 21 листопада до 30 грудня) на суму 4812500,00 нім. марок.
Листом від 30.01.2002 р. ДПА України відповіла, що підстави для надання висновку щодо отримання індивідуальної ліцензії КП "Київський метрополітен" на продовження термінів розрахунків в іноземній валюті, відсутні.
07.02.2002 р. Київська міська державна адміністрація листом N 017-97 звернулася до ДПА України з проханням повторно розглянути договір від 26.04.2001 р. N 04-26/2001 та надати висновок щодо отримання індивідуальної ліцензії КП "Київський метрополітен" на продовження термінів розрахунків в іноземній валюті за наведеним вище договором на 40 днів (з 21 листопада до 30 грудня) на суму 4812500,00 нім. марок.
Листом від 13.05.2002 р. N 624-Н КП "Київський метрополітен", втретє звернулося до ДПА України з проханням надати висновок для отримання індивідуальної ліцензії.
05.06.2002 р. ДПА України, листом N 3496/5/23-5116 повідомило про надання позитивного висновку щодо можливості продовження терміну розрахунків КП "Київський метрополітен" за контрактом від 26.04.2001 р. N 04-26/2001 на суму 4812500,00 нім. марок з 21.11.2001 р. по 26.12.2001 р.
19.06.2002 р. на адресу НБУ України був направлений лист N 813-Н щодо надання індивідуальної ліцензії КП "Київський метрополітен" на продовження термінів розрахунків в іноземній валюті, по поставці в Україну 2-х великогабаритних і складних тунелепрохідницьких машин на 40 днів (з 21 листопада по 30 грудня) на суму 4812500,00 нім. марок.
Листом від 01.08.2002 р. N 28-113/3031-4770 НБУ надав відповідь, в якій зазначив, що враховуючи, що на митну територію України обладнання надійшло 26.12.2001 р. і дія контракту закінчилася в 2001 р., НБУ не вбачає правових підстав для надання згаданої індивідуальної ліцензії за контрактом N 04-26/2001 від 26.04.2001 р. на період, зазначений у висновку ДПА України.
25.11.2002 р. КП "Київський метрополітен" листом N 001-8075 повторно звернулося до НБУ з заявою про надання індивідуальної ліцензії, на який відповідь не надійшла.
08.04.2004 р. КП "Київський метрополітен" втретє звернувся до НБУ з заявою про надання індивідуальної ліцензії за імпортною операцією на продовження термінів розрахунків в іноземній валюті по поставці обладнання.
14.05.2004 р. Національний банк України надав КП "Київський Метрополітен" індивідуальну ліцензію N 253 на перевищення законодавче встановлених термінів розрахунків за імпортною операцією з 21.11.2001 р. з фірмою "WIRH GmbH" (Німеччина) на суму 4812500,00 грн. на підставі висновку ДПА України від 05.06.2002 р. N 3496/5/23-5116 на період з 21.11.2001 р. по 26.12.2001 р.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" N 185/94-ВР від 23.09.1994 р. імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" N 185/94-ВР у разі перевищення термінів, зазначених у статтях 1 і 2 Закону, в разі виконання резидентами договорів виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, оперативного і фінансового лізингу, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення Національний банк України може надавати індивідуальні ліцензії. Порядок віднесення операцій резидентів до вищезазначених встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постанова Кабінету Міністрів України N 882 від 28.12.94 р. "Про порядок віднесення операцій резидентів при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності до договорів виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, оперативного та фінансового лізингу, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення" видана відповідно до ст. 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" ( 185/94-ВР ).
Відповідно до зазначеної Постанови ( 882-94 ) питання щодо віднесення операцій резидентів при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності до тих чи інших видів договорів (виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, оперативного та фінансового лізингу, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення) надано відповідним галузевим міністерствам.
Відповідно із п. 7 зазначеної Постанови ( 882-94 ) надання висновків щодо обґрунтованості перевищення термінів за договорами поставки складних технічних виробів покладено на Мінпромполітики України.
Порядок надання висновків щодо обґрунтованості причин перевищення термінів повернення виручки в іноземній валюті, при виконанні суб'єктами підприємницької діяльності зовнішньоекономічних договорів (контрактів), розроблений на виконання Постанови КМУ N 882 від 28.12.1994 р., затверджений Наказом Міністерства промислової політики України від 15.06.1999 р. N 211 (зареєстрований в Мінюсті України за N 586/3879 від 31.08.1999 р.).
У разі надання позитивного висновку Мінпромполітики України, відповідно до вимог Постанови КМУ N 882 від 28.12.1994 р., позивач подає зазначений висновок ДПА України у десятиденний термін. ДПА України у 15-денний термін подає Національному банку остаточний висновок щодо можливого продовження терміну розрахунку.
Згідно із п. 5.2 "Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензії за експортними, імпортними та лізинговими операціями" затвердженої Постановою Правління НБУ N 136 від 24.03.1999 р., наявність остаточного висновку Державної Податкової Адміністрації України є обов'язковою умовою для отримання ліцензії на продовження термінів розрахунків за експортними, імпортними та лізинговими операціями (зареєстровано в Мінюсті 28.05.1999 р. за N 338/3631).
Відповідно із п. 5.5, 5.6. вищезазначеної Інструкції НБУ відсутність хоча б одного з документів, зазначених в п. 5.2. Інструкції (серед яких є наявність остаточного висновку ДПА України про можливість продовження законодавче встановлених строків за зовнішньоекономічними операціями резидентів) - є підставою для відмови в наданні ліцензії резиденту.
З аналізу зазначених норм вбачається, що КП "Київський метрополітен" повинен отримати позитивний висновок щодо обґрунтованості продовження терміну поставки від Мінпромполітики України та надіслати його до ДПА України. В свою чергу ДПА України подає Національному банку України остаточний висновок.
Також, з аналізу даних норм вбачається, що подання висновку до НБУ ДПА України здійснюється в будь-якому випадку, незалежно від того чи є він позитивним, лише передбачено, що даний висновок стосується можливості продовження перевищення терміну розрахунків або поставки.
Таким чином, як свідчить вищенаведене, КП "Київський метрополітен" отримав від Мінпромполітики позитивний висновок щодо обґрунтованості продовження терміну поставки обладнання на територію України та надіслав його до ДПА України. Отже, всі передбачені чинним законодавством вимоги були виконані КП "Київський Метрополітен" належним чином. Слід також зазначити, що індивідуальна ліцензія була несвоєчасно отримана відповідачем не з його вини, а внаслідок неправомірних дій інших осіб, зокрема, ДПА України (у т.ч. неподання висновку до Національного банку України).
За таких обставин, апеляційним та місцевим судом правомірно визнано недійсними податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва N 598/23-5 від 31.03.2003 р.
Враховуючи викладене, неправомірними є також, прийняті на підставі вказаного рішення податкові вимоги N 1/4061 від 02.06.2003 р. та N 2/7433 від 27.10.2003 р. на суму податкового боргу за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства в розмірі 810706 грн. 00 коп.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова апеляційного господарського суду прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства і підстави для її зміни або скасування відсутні.
Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) в судовому засіданні за згодою сторін оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва залишити без задоволення.
Постанову від 30.11.2004 р. Київського апеляційного господарського суду у справі N 29/219 господарського суду м. Києва залишити без змін.