Автомобіль - не розкіш...

Є три речі, які, принаймні, одного разу
доводиться уникати: автомобілі, податки і обов'язки.

(Англійський гумор).

ПИТАННЯ 1. Чи може громадянин здавати в оренду юридичній особі транспортний засіб, за яким ще виплачується кредит?

2. Чи треба нараховувати внески до Пенсійного фонду, якщо найнятому робітнику виплачується орендна плата за користування автомобілем?

3. Як відобразити в податковому і бухгалтерському обліку залік вартості проведеного поліпшення автомобіля у рахунок орендної плати?

4. Як провести перерахунок податку з власників транспортних засобів у разі продажу вантажного автомобіля?

5. Автомобіль, що числиться на балансі підприємства, протягом півроку не експлуатувався, чи слід здавати збір за забруднення навколишнього середовища з прочерками?

6. Підприємство орендує легковий автомобіль з повним баком (45л бензину) у приватного підприємця на одну добу для використання в виробничих цілях. Є договір оренди, акт прийому-передачі авто і акт про надані орендні послуги. Хто повинен платити збір за забруднення навколишнього середовища - орендар автомобіля або орендодавець СПДФО?

7. Підприємство орендує у фізичної особи автомобіль. З отриманого доходу утримує 15% ПДФО, відображає цей дохід у формі 1-ДФ. Паливо при цьому не списує і не подає Розрахунок екосбору. Чи є це порушенням?

ВІДПОВІДЬ 1. При покупці транспортного засобу у кредит громадянин укладає з банком одночасно два договори:

- договір на отримання цільового кредиту;

- договір застави на автомобіль.

У договорі застави визначаються права і обов'язки сторін, у тому числі і щодо передачі автомобіля в користування. Згідно ч. 2 ст. 586 ЦК України заставник має право передавати предмет застави в користування іншим особам тільки з відома заставодержателя, якщо інше не встановлене договором.

Таким чином, передача автомобіля в оренду без попереднього узгодження з банком можлива тільки в тому випадку, якщо така свобода дій прямо передбачена в договорі застави. Інакше громадянинові для здачі в оренду транспортного засобу слід отримати попередню письмову згоду заставодержателя (банка).

2. Страхові внески до Пенсійного фонду працедавці нараховують відповідно до ст. 19 Закону № 1058 на суми фактичних витрат, що підлягають оподаткуванню з доходів фізосіб, і направлені:

1) на оплату праці (грошове забезпечення) працівників, включаючи витрати на виплату основної і додаткової зарплати і інших заохочувальних і компенсаційних виплат, зокрема в натуральній формі, визначувані згідно нормативно-правовим актам, прийнятим відповідно до Закону про оплату праці;

2) на виплати винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за договорами громадянського-правового характеру;

3) на оплату перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка проводиться за рахунок коштів працедавця, і допомоги з тимчасової непрацездатності.

Отже, коли підприємство не здійснює будь-яких виплат працівнику за користування його автомобілем, страхові внески до Пенсійного фонду нараховувати не потрібно. Що ж до виплати орендної плати, то зупинимося наданій ситуації детальніше, проаналізувавши чинне законодавство.

Плата за оренду автомобіля у працівника підприємства не відноситься до виплат, що входять до складу фонду оплати праці. Єдиним нормативним документом, що визначає склад фонду оплати праці, на сьогоднішній день є Інструкція № 5. У розділі 2 вказаної Інструкції приведений вичерпний перелік виплат, що відносяться до фонду оплати праці. При цьому даний перелік не містить виплат, пов'язаних з наданням майна в оренду. Орендна плата за користування автомобілем не являється винагородою фізичним особам за виконання робіт (послуг) за договорами цивільного-правового характеру. Нагадаємо, що предметом договору оренди (найму) може бути річ, визначена індивідуальними ознаками і що зберігає свій первинний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживана річ). За договором про надання послуг, згідно ст. ст. 760, 901 ЦК України, одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, споживану в процесі здійснення певйої дії або здійбнення певної діяльності. З вищенаведемого виходить, що предметом Договору про надання послуг і договору оренди (найму) є різні об'єкти цивільного права;

- за договором оренди предметом договору є неспоживана річ - автомобіль;

- за договором про надання послуг предметом договору є послуга.

Отже, договір оренди не відноситься до договорів про надання послуг. Це підтверджується роз'ясненням, наведеним в Листі № 8-11-19.

Крім того, орендна плата також не відноситься до виплат допомоги з тимчасової непрацездатності.

Таким чином, винагорода працівнику за орендований у нього автомобіль не являється виплатою, на яку працедавець зобов'язаний нараховувати внески до Пенсійного фонду. Приведене положення розповсюджується і на осіб, що не являються працівниками підприємства. Аналогічна думка викладена в Листі Пенсійного фонду України від 27.02.2004 р. № 1852/04.

3. Іноді орендар і орендодавець можуть ухвалити рішення про залік вартості проведеного ремонту орендованого майна у рахунок орендної плати.

І якщо поліпшення здійснювалися з відома орендодавця, орендар має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на залік їх вартості у рахунок плати за користування майном. У цій ситуації обов'язковою умовою вираження такої згоди є підписання додаткової угоди до договору оренди, відповідно до якого оплата вартості ремонту (поліпшень), виконаного за рахунок коштів орендаря, проводиться шляхом заліку у рахунок орендної плати. Така операція буде бартерною (товарообмінною) з моменту домовленості сторін про проведення такого взаємозаліку.

У податковому обліку орендаря на дату підписання додаткової угоди про залік вартості проведених поліпшень орендованого майна в зменшення орендної плати ця операція являється нічим Іншим, як продажем окремого об'єкту основних фондів.

Орендодавець з моменту підписання додаткової угоди має право відображати такі витрати в порядку, передбаченому для обліку витрат на покращення власних основних фондів (пп. 8.7.1 Закону про оподаткування прибутку).

Розглянемо порядок проведення заліку вартості проведеного покращення орендованого автомобіля у рахунок орендної плати на наступному прикладі.

Приклад. Підприємство уклало договір оренди автомобіля на 20 місяців, на який згодом орендарем була встановлена електронна протиугінна сигналізація. Витрати на установку сигналізації склали 1500 грн, зокрема ПДВ - 250 грн. На суму здійснених витрат був створений об'єкт групи 2 основних фондів. Щомісячна сума орендної плати складає 720грн, в т.ч. ПДВ - 120 грн. Між орендарем і орендодавцем було підписано додаткову угоду до договору оренди про проведення заліку вартості покращення у рахунок орендної плати 1500 грн, в т.ч. ПДВ - 250 грн

У бухгалтерському і податковому обліку ці операції відображаються таким чином (табл.).

4. Податок з власників транспортних засобів розраховується юридичними особами самостійно на підставі звітних даних про кількість об'єктів оподаткування за станом на 1 січня поточного року за ставками на рік, визначених ст. 3 Закону № 1963, і Розрахунок надається платником податків в органи державної податкової служби протягом 60 календарних днів після останнього календарного дня звітного (податкового) року. Тому, якщо протягом року підприємство продає автотранспортний засіб, сума податку підлягає перерахунку.

Не перераховується тільки сума податку, сплачена при першій реєстрації транспортного засобу згідно ст. 5 Закону № 1963. Сума податку перераховується перед зняттям транспортного засобу з реєстрації (перереєстрації) за місяці, роки, що залишилися до кінця, починаючи з місяця, наступного за тим, в якому автотранспорт був знятий з реєстрації (перереєстрований).

Окремої форми для надання інформації в органи податкової служби про зняття з реєстрації транспортних засобів ДПАУ не розробила. Крім того, конкретних прикладів - як саме робити такий перерахунок - у Наказі № 373 не вказано. Проте підприємство повинне бути зацікавлене в коректуванні своїх річних податкових зобов'язань. У цій ситуації підприємства подають в органи податкової служби наступні документи:

- уточнюючий Розрахунок податку;

- Довідку про суми податку з власників транспортних засобів і інших самохідних маїііии і механізмів, що зменшують або збільшують податкові зобовязання у результаті виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах формою, затвердженої Наказом № 373 (далі - Довідка);

- заяву про повернення зайво сплаченого податку, у випадку, якщо за даними уточнюючого Розрахунку виникла переплата згідно п. 14 і п. 19 Порядку заповнення і представлення Розрахунку, затвердженого Наказом № 373.

Вказану заяву платник податків має право подати протягом 1095 днів з дня виникнення права на повернення переплати згідно пп. 15.3.1 Закону № 2181.

Уточнюючий Розрахунок податку з власників транспортних засобів подається формою, затвердженою Наказом № 373.

До уточненого Розрахунку повинна бути прикладена Довідка.

У верхній частині титульного листа Розрахунку (з правого боку) платником податку в спеціальному полі відміткою “X” наголошується тип Розрахунку - “уточнюючий” відповідного рядка.

У іншому спеціальному полі, яке знаходиться під спеціальним полем, про тип Розрахунку указується відміткою “X” ознака Розрахунку - “2009” рік.

У форму Розрахунку суми податку з власників транспортних засобів заносяться номер за порядком, код транспортного засобу за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності, найменування марки і моделі транспортного засобу, об'єм циліндра двигуна в розрізі кожної марки і моделі транспортного засобу, або потужність електродвигуна, кількість однорідних транспортних засобів, ставка податку, сума нарахованого податку, код пільги (згідно Довіднику пільг), за якою повністю або частково звільняється від сплати податку транспортний засіб, сума пільг, наданих транспортним засобам, загальна сума податку, що підлягає сплаті за звітний рік при наданні загального або уточненого Розрахунків.

При цьому в уточнюючий Розрахунок включаються всі транспортні засоби, що знаходяться у власності підприємства, за винятком транспортних засобів, знятих з реєстрації (перереєстрації). Слід зазначити, що ті транспортні засоби, які не являються об'єктами оподаткування згідно Закону № 1963, у розрахунок суми податку також не заносяться.

Загальна сума податку, об'єкту сплати (гр. 11), округляється; при цьому менше 50 копійок відкидається, а 50 коп. і більш -округляється до 1 гривні.

Розглянемо ситуацію на конкретному прикладі.

Приклад. На підприємстві “Юнона” сума транспортного податку, що підлягає сплаті за 2008 рік, згідно поданому річному Розрахунку склала - 170 грн (два легкові авто з об'ємом двигуна - 1700 см³). У серпні 2008 року один легковий автомобіль був знятий з обліку в органах ДАІ (не перша реєстрація в Україні) і проданий.

Отже, за проданий автомобіль підприємство може не сплачувати податок з власників транспортних засобів, починаючи з вересня 2008 року. При цьому нараховану суму податку за 2008 рік необхідно зменшити на наступну суму:

85 грн : 12 міс. х 4 міс. (кількість місяців, що залишилися до кінця звітного року) = 28,33 грн (28 грн з урахуванням округлень).

Таким чином: нова загальна сума транспортного податку, що підлягає сплаті за 2008 рік, буде дорівнювати 142 грн (170 грн - 28 грн).

Нову суму податкових зобов'язань необхідно розподілити за кварталами таким чином:

- І квартал - 43 грн (згідно старому Розрахунку - 170 : 4 квартали);

- ІІ квартал - 43 грн;

- III квартал - 36 грн (43 грн - (85 грн : 12 міс.)) - знімається сума податку за вересень у зв'язку з вибуттям одного автомобіля;

- IV квартал - 20 грн (142 грн - 43 грн - 43 грн - 36 грн).

Додатково до уточненого Розрахунку необхідно подати Довідку, в якій відображається наступна інформація:

- стор. 1 - 170 грн (сума раніше вказаного податкового зобов'язання);

- стор. 2 - 142 грн (сума податкового зобов'язання за даними уточненого Розрахунку);

- стор. 4 - 28 грн (85 грн : : 12 міс. х 4 міс. - сума, на яку зменшуються податкові зобов'язання);

- стор. 5 - “зняття транспортного засобу з реєстрації”.

Спеціальна норма, що встановлює відповідальність платника податків за невчасний перерахунок транспортного податку, не передбачена. Але якщо цього не зробити, то при перевірці це може розглядатися як порушення встановленого порядку ведення податкового обліку. Нагадаємо читачам, що за таке порушення посадовим особам підприємства загрожує адміністративний штраф у розмірі від 5 до 10 НМДГ(від 85 до 170 грн) згідно ст. 163-1 КУпроАП.

5. У випадку, якщо у підприємства тільки одне потенційне джерело забруднення-автомобіль, який не експлуатувався з початку року, тоді подавати Розрахунок збору за забруднення не треба. Такий вивід виходить з аргументів, приведених в Інструкції № 162/379, а саме:

- Розрахунок збору в органи податкової інспекції надається тільки платниками цього збору;

- платниками збору у свою чергу є юридичні і фізичні особи, що забруднюють навколишнє середовище;

- об'єктом для нарахування збору служать фактичні об'єми викидів забруднюючих речовин.

У цій ситуації підприємство протягом півріччя не експлуатувало автомобіль і не списувало паливо, тобто фактично не забруднювало навколишнє середовище. У зв'язку з цим у підприємства поки немає і обов'язків нараховувати, сплачувати і звітувати перед податковими органами щодо “екосбору”.

Проте, якщо підприємство минулого року було платником відміченого збору, бажано повідомити податкові органи письмово про припинення подачі Розрахунку “екосбору” в поточному році з вказівкою причини.

Якщо підприємство в і кварталі було платником збору і надавало відповідний Розрахунок за цей звтзний період, то у випадку, якщо підприємство до кінця року не експлуатуватиме автомобіль, не списуватиме паливо, то розрахунки збору за наступні звітні періоди поточного року все одно необхідно надавати, оскільки сума збору обчислюється щокварталу наростаючим підсумком з початку року. За ненадання Розрахунку збору за забруднення навколишнього середовища до підприємства буде застосований штраф у розмірі 10 НМДГ (170 грн) за кожен період такого неподання.

6. Перелік платників збору за забруднення навколишнього природного середовища приведений в п. 2.1 Інструкції № 162/379. До них відносяться, зокрема:

- суб'єкти господарювання, незалежно від форми власності, включаючи їх об'єднання, філії, відділення і інші відособлені підрозділи, ідо яо мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої територіальної громади;

- постійні представництва нерезидентів, одержуючі доходи в Україні;

- бюджетні, громадські і інші підприємства, установи і організації;

- громадяни, що здійснюють на території України і в межах її континентального шельфу і виняткової (морської) економічної зони викиди і скидання забруднюючих речовин в навколишнє природне середовище, і розміщення відходів.

Згідно п. 1.4 Інструкції № 162/379, вказаний збір платиться за:

- викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними і пересувними джерелами забруднення;

- складання забруднюючих речовин безпосередньо в водні об'єкти;

- розміщення відходів.

Нагадаємо читачам, що до пересувних джерел забруднення, згідно Інструкції № 7, відносяться транспортні засоби, рух яких супроводжується викидом в атмосферу забруднюючих речовин (пп. 1.15.6). При цьому об'єктом обчислення збору, згідно п. 3.1 Інструкції № 162/379, є об'єми фактично використаних такими пересувними джерелами забруднення видів пального, у результаті спалювання яких утворюються забруднюючі речовини.

Таким чином, в даній ситуації платником збору є суб'єкт господарювання, що фактично здійснює викиди забруднюючих речовин в оточуюче середовище, тобто орендар легкового автомобіля при його експлуатації.

7. Згідно п. 9.2 Інструкції № 162/379, платники податків несуть певну відповідальність за правильність числення, повноту і своєчасність сплати, а також за правильність складання і своєчасність представлення податкових Розрахунків збору за забруднення навколишнього середовища в органи державної податкової служби і органи Мінприроди України відповідно до законодавства. За порушення порядку представлення вказаного Розрахунку Закон № 2181 передбачає, зокрема, за кожне неподання у встановлені терміни стягнення штрафу у розмірі 170 грн.

У разі несплати (невчасної сплати) узгодженої суми податкового зобовяззкня протягом граничних термінів, визначених Законом № 2181, платник податку зобов'язаний сплатити штраф в наступних розмірах (пп. 17.1.7 вказаного Закону):

- 10% погашеного податкового боргу щодо збору за забруднення навколишнього природного середовища - при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного терміну сплати;

- 20% - при затримці від 31 до 90 календарних днів включно;

- 50% - при затримці оплати понад 90 календарних днів.

Крім того, у разі порушення встановлених термінів сплати податку, згідно пп. 16.4.1 Закону № 2181, нараховується пеня з розрахунку 120% річних облікової ставки НБУ, що діяла на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) пслашемня, залежно від Іою, яка з величин таких ставок буде більша. Пеня налічується на суму податкового боргу, включаючи суму штрафних санкцій, за кожен календарний день прострочення в його сплаті.

Список використаних документів

КУпроАП - Кодекс України про адміністративні правопорушення

ЦК України - Цивільний кодекс України

Закон про оподаткування прибутку - Закон України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР “Про оподаткування прибутку підприємств” у редакції від 22.05.1997 р. № 283/37-ВР

Закон № 2181 -Закон України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами”

Закон № 1058 - Закон України від 09.07.2003 р. № 1058-ІV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”

Закон про оплату праці - Закон України від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР “Про оплату праці”

Закон № 1963 - Закон України від 11.12.1991 р. № 1963-ХІІ “Про податок з власників транспортних засобів і інших самохідних машин і механізмів” у редакції від 06.12.2006 р. № 427-V

Наказ № 373 - Наказ ДПАУ від 17.09.2001 р. № 373 “Про затвердження форм Розрахунку суми податку з власників транспортних засобів і інших самохідних машин і механізмів, Довідки до уточненого Розрахунку і Порядку їх заповнення і подання в орган державної податкової служби”

Інструкція № 5 - Інструкція щодо статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. № 5

Інструкція № 162/379 - Інструкція про порядок обчислення і сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затверджена наказом Мінекобезпеки України, ДПАУ від 19.07.1999 р. № 162/379

Інструкція № 7 - Інструкція про зміст і порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затверджена наказом Мінекобезпеки України від 10.02.1995 р. №7

Лист № 8-11-19 - Лист Мінюсту України від 23.02.2004 р. № 8-11-19 “Щодо можливості віднесення договору найму (оренди) до договору про надання послуг і щодо висновку підприємницькими товариствами договорів дарування і пожертвування”

“Консультант бухгалтера” № 9 (497) 2 березня 2009 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)

Документи що посилаються на цей