КОНСУЛЬТУЄ ДПА УКРАЇНИ
Дещо нове про Державний реєстр фізичних осіб –
платників податків та інших обов'язкових платежів
З метою створення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів (за текстом - Державний реєстр) Верховною Радою України ухвалено Закон України від 22.12.94 р. № 320/94-ВР «Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів» (зі змінами та доповненнями, за текстом - Закон № 320/94-ВР), який набрав чинності з 1 січня 1996 р.
Отже, Державний реєстр - це автоматизований банк даних (база даних), створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які зобов'язані сплачувати податки, збори, інші обов'язкові платежі до бюджетів та внески до державних цільових фондів у порядку і на умовах, що визначаються законодавчими актами України.
Метою створення Державного реєстру є повний облік фізичних осіб, які сплачують податки та інші обов'язкові платежі, організація автоматизованої обробки інформації про сплату податків та інших обов'язкових платежів фізичними особами в режимі комп'ютерної мережі.
До Державного реєстру вноситься інформація про осіб, які постійно проживають в Україні, мають об'єкти оподаткування, передбачені чинним законодавством, і зобов'язані сплачувати податки та інші обов'язкові, платежі, не мають постійного місця проживання в Україні, але відповідно до чинного законодавства зобов'язані сплачувати податки в Україні.
Підприємства, установи, організації всіх форм власності, включаючи установи Нацбанку України, комерційні банки, інші фінансово-кредитні установи, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, виконавчі комітети місцевих рад народних депутатів, інші органи, уповноважені проводити державну реєстрацію (ліцензування) фізичних осіб - суб'єктів підприємницької та іншої діяльності, зобов'язані в місячний термін подавати до державних податкових інспекцій за місцем постійного проживання платників податків та інших обов'язкових платежів, а для осіб, які не мають постійного місця проживання в Україні, - за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об'єкта оподаткування, відомості, передбачені частиною третьою ст. 5 Закону № 320/94-ВР, для присвоєння ідентифікаційного номера фізичній особі.
Використання ідентифікаційного номера Державного реєстру є обов'язковим для використання підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності, включаючи установи Нацбанку України, комерційні банки та інші фінансово-кредитні установи, в разі:
виплати доходів, з яких утримуються податки та інші обов'язкові платежі згідно з чинним законодавством України;
укладення цивільно-правових угод, предметом яких є об'єкти оподаткування та щодо яких виникають обов'язки сплати платежів;
відкриття рахунків в установах банків;
в інших випадках, визначених законодавством України.
До Державного реєстру не вноситься інформація про осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи.
Джерелами формування інформаційного фонду Державного реєстру є:
дані державних податкових інспекцій по районах, районах у містах і містах без районного поділу про фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів;
інформація підприємств, установ, організацій усіх форм власності, включаючи Нацбанк України та його установи, комерційні банки, інші фінансово-кредитні установи, та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності про суми виплачених фізичним особам доходів і утриманих з них податків та інших обов'язкових платежів;
інформація виконавчих комітетів місцевих рад народних депутатів та інших органів, уповноважених проводити державну реєстрацію (ліцензування) фізичних осіб - суб'єктів підприємницької та іншої діяльності;
відомості міських і районних відділів (управлінь) внутрішніх справ про громадян, які прибули на проживання в даний район або місто чи вибули з них;
відомості відділів реєстрації актів громадянського стану виконавчих комітетів місцевих рад народних депутатів про громадян, які померли.
Центральна база даних Державного реєстру складається з інформаційного фонду, що міститься у базах даних ДПА України, та включає в себе регіональні бази даних Державного реєстру, які створюють та ведуть відповідні державні податкові адміністрації в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі (регіональний рівень Державного реєстру). Територіальний рівень Державного реєстру формують та ведуть державні податкові інспекції у районах, містах, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції.
Відомості Державного реєстру є інформацією з обмеженим доступом і надаються іншим державним органам відповідно до чинного законодавства.
Слід зазначити, що складовою частиною Державного реєстру є Реєстр фізичних осіб - платників податків самозайнятих осіб, до якого включається інформація з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця чи інших реєстраційних дій стосовно фізичної особи - підприємця, яка надходить від державних реєстраторів до органів державної податкової служби для взяття фізичної особи - підприємця на облік, а також інформація про фізичних осіб - платників податків, які здійснюють незалежну професійну діяльність у разі взяття їх на облік відповідно до Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого наказом ДПА України від 19.02.98 р. № 80, зареєстрованого в Мін'юсті України 16.03.98 р. за № 172/2612 (зі змінами та доповненнями).
Перелік наказів ДПА України, що безпосередньо стосуються Державного реєстру
Наказ ГДПІ України від 05.10.95 р. № 76 «Про затвердження Інструкції про організацію роботи державних податкових інспекцій при реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів» (зареєстровано в Мін'юсті України 19.10.95 р. за № 382/918, за текстом -наказ № 76) - втратив чинність згідно з наказом ДПА України від 16.09.2008 р. № 596;
наказ ГДПІ України від 31.07.95 р. № 66 «Про затвердження Інструкції про порядок і умови передачі державним податковим інспекціям інформації для реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів» (зареєстровано в Мін'юсті України 07.08.95 р. за № 289/825, зі змінами та доповненнями, за текстом - наказ № 66) - втратив чинність згідно з наказом ДПА України від 24.11.2008 р. № 722;
наказ ДПА України від 27.01.98 р. № 43 «Про затвердження Положення про картку фізичної особи - платника податків» (зареєстровано в Мін'юсті України 19.02.98 р. за № 124/2564, зі змінами та доповненнями, за текстом - Положення про картку);
наказ ДПА України від 29.09.2003 р. № 451 «Про затвердження форми податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. № 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» (зареєстровано в Мін'юсті України 22.10.2003 р. за № 960/8281, зі змінами та доповненнями);
наказ ДПА України, МВС України від 19.10.2004 р. № 602/1226 «Про затвердження Порядку унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів» (зареєстровано в Мін'юсті України 20.10.2004 р. за № 1345/9944, зі змінами та доповненнями); наказ ДПА України, Мін'юсту України від 22.12.97 р. № 462/83/5 «Про затвердження Порядку передачі відділами реєстрації актів громадянського стану державним податковим органам інформації про громадян, які померли» (зареєстровано в Мін'юсті України 24.12.97 р. за № 617/2421);
наказ МВС України, ДПА України від 19.06.2003 р. № 647/303 «Про затвердження Порядку взаємодії Міністерства внутрішніх справ України та Державної податкової адміністрації України при перевірці достовірності ідентифікаційного номера фізичної особи, яка звернулася за оформленням паспорта громадянина України для виїзду за кордон» (зареєстровано в Мін'юсті України 07.07.2003 р. за № 557/7878);
наказ Мінпраці та соціальної політики України, ДПА України від 18.10.2006 р. № 385/626 «Про затвердження Порядку отримання з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів даних про заробітну плату (дохід) для обчислення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату» (зареєстровано в Мін'юсті України 30.10.2006 р. за № 1169/13043);
наказ Мінпраці та соціальної політики України, ДПА України від 21.11.2006 р. № 426/699 «Про затвердження Порядку обміну інформацією стосовно фізичних осіб - підприємців, яким виплачена допомога по безробіттю одноразово для організації безробітними підприємницької діяльності» (зареєстровано в Мін'юсті України 07.12.2006 р. за № 1283/13157);
наказ Мінпраці та соціальної політики України, ДПА України від 12.07.2006 р. № 259/407 «Про затвердження Порядку обміну інформацією між Державною податковою адміністрацією України, Пенсійним фондом України та Державним центром зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України» (зареєстровано в Мін'юсті України 26.07.2006 р. за № 876/12750);
наказ Мінпраці та соціальної політики України, ДПА України від 13.04.2000 р. № 82/171 «Про затвердження Порядку надання державними податковими інспекціями відомостей про доходи фізичних осіб, які звернулися за призначенням соціальної допомоги» (зареєстровано в Мін'юсті України 10.05.2000 р. за № 271/4492).
Загальні характеристики виданого наказу
Наказ ДПА України від 24.11.2008 р. № 722 «Про затвердження Порядку формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та внесення змін до деяких нормативно-правових актів ДПА України» (зареєстровано в Мін'юсті України 18.02.2009 р. за № 154/16170, набрав чинності з 06.03.2009 p., за текстом - Порядок № 722) розроблено відповідно до Закону України від 04.12.90 р. № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні», Закону № 320/94-ВР та інших нормативно-правових актів з метою визначення єдиної методики формування та ведення Державного реєстру в органах державної податкової служби.
Порядок № 722 розроблено на заміну наказів № 66 та № 76, які містили положення щодо періоду масової реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі. На сьогодні такі норми фактично втратили своє значення. Водночас практичне застосування норм наказів № 66 та № 76 свідчить про недостатню врегульованість окремих процедур реєстрації фізичних осіб після масової реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі.
Таким чином, накази № 66 та № 76 втратили чинність.
Норми Порядку № 722 грунтуються на нормах наказів № 66 та № 76 з урахуванням встановленої практики формування та ведення Державного реєстру.
Дія цього Порядку не поширюється на фізичних осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовились від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомили про це відповідні державні органи.
Порядок визначає механізм реєстрації фізичних осіб, які зобов'язані сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), у Державному реєстрі, регламентує організацію роботи органів державної податкової служби, їх взаємодії з підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами - платниками податків, встановлює правила передачі інформації від органів державної податкової служби до ДПА України для реєстрації фізичних осіб - платників податків у Державному реєстрі та окремі форми документів з питань такої реєстрації.
Порядок № 722 складається з п'яти розділів та має чотири додатки.
Розділ перший Порядку містить загальні положення, у тому числі зазначені джерела отримання інформації для наповнення інформаційного фонду Державного реєстру, а також у ньому наведено рівні Державного реєстру.
Процедуру реєстрації фізичних осіб - платників податків у Державному реєстрі та внесення даних регламентує розділ другий Порядку № 722.
Процедуру внесення змін та уточнень даних, занесених до Державного реєстру під час реєстрації, наведено у розділі третьому даного Порядку.
Розділ четвертий Порядку визначає основні засади організації роботи органів державної податкової служби щодо забезпечення формування та ведення Державного реєстру.
Опрацювання повідомлень ДПА України та організацію роботи органів державної податкової служби при виникненні виняткових ситуацій (повторна реєстрація фізичної особи, наявність помилок у вхідних даних при внесенні змін до реєстраційних даних про фізичну особу) регламентує розділ п'ятий цього Порядку.
Процедура реєстрації фізичних осіб - платників податків у Державному реєстрі
Звертаємо увагу на те, що більшість громадян України вже зареєстровані у Державному реєстрі, тому Порядок № 722 не передбачає нової (повторної) реєстрації фізичних осіб - платників податків у Державному реєстрі. Тобто особи, які раніше зареєструвалися у Державному реєстрі, не мають необхідності повторно проходити процедуру реєстрації.
Фізичні особи - платники податків (крім осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомили про це відповідні державні органи) зобов'язані зареєструватися у Державному реєстрі з моменту виникнення у них об'єкта оподаткування чи сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Реєстрація фізичної особи - платника податків здійснюється за її особистим зверненням, через довірену особу або через юридичну особу (у разі укладення трудового договору між фізичною особою, яка не має ідентифікаційного номера, та юридичною особою).
Приймання документів від громадян України для реєстрації у Державному реєстрі здійснюють державні податкові інспекції у районах, містах, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції за місцем постійного проживання фізичних осіб.
Іноземці та особи без громадянства реєструються у державних податкових адміністраціях в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі після виконання вимог Правил в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.95 р. № 1074 (зі змінами та доповненнями).
Для реєстрації фізична особа - платник податків заповнює та подає до органу державної податкової служби облікову картку фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів за ф. № 1ДР (за текстом - Облікова картка), іноземці та особи без громадянства для реєстрації додають до Облікової картки паспортний документ та засвідчений у встановленому законодавством порядку переклад на українську мову паспортного документа. Облікові картки заповнюються державною мовою згідно з пам'яткою на бланку документа розбірливим почерком без виправлень відповідно до паспортного документа.
У виняткових випадках (хвороба, відпустка, відрядження, перебування в іншому регіоні країни тощо) за бажанням фізичної особи - платника податків можливе подання Облікової картки іншою особою за наявності паспортного документа цієї особи та паспортного документа або його ксерокопії (з чітким зображенням) фізичної особи - платника податків, яка реєструється, а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на проведення реєстрації фізичної особи - платника податків.
До отримання документа, що посвідчує особу та підтверджує її громадянство, Облікові картки неповнолітніх фізичних осіб - платників податків подаються одним із батьків (усиновлювачем, опікуном, піклувальником) за наявності свідоцтва про народження дитини та особистого паспортного документа з внесеними до нього відомостями про місце проживання.
Особи, які мають довіреність, засвідчену у нотаріальному порядку, на подання Облікової картки для реєстрації іноземця чи особи без громадянства, подають особистий паспортний документ, паспортний документ іноземця чи особи без громадянства або його ксерокопію (з чітким зображенням), у якому містяться такі дані: прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), місце народження, місце проживання, дата народження, а також довіреність, засвідчену у нотаріальному порядку, на подання Облікової картки для реєстрації іноземця чи особи без громадянства - довірителя, та засвідчений у встановленому законодавством порядку переклад на українську мову паспортного документа іноземця чи особи без громадянства.
Юридична особа для реєстрації фізичної особи як платника податків передає на паперових носіях відповідний пакет документів до органу державної податкової служби, у якому така юридична особа - податковий агент перебуває на обліку.
Після реєстрації фізичної особи як платника податків відповідний орган державної податкової служби видає фізичній особі - платнику податків картку фізичної особи - платника податків (за текстом - Картка) згідно з Положенням про картку.
Слід звернути увагу на те, що до 21.12.2001 р. документом, який підтверджував реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі, була Довідка про присвоєння ідентифікаційного номера. З 21.12.2001 р. фізичним особам видається Картка. На сьогодні зазначені Довідки є чинними.
Стаття 9 Закону № 320/94-ВР зобов'язує фізичних осіб - платників податків подавати до органів державної податкової служби відомості про зміну даних відповідно до частини третьої ст. 5 цього Закону протягом місяця з дня виникнення таких змін.
Тому у разі виникнення змін та/або уточнень у реєстраційних даних (прізвище, ім'я та по батькові, дата народження, місце народження, місце проживання, місце основної роботи) фізична особа - платник податків протягом місяця від дня виникнення таких змін зобов'язана подати повідомлення про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів за ф. № 5ДР до органу державної податкової служби за місцем свого постійного проживання (у разі зміни місця проживання - до органу державної податкової служби за новим місцем проживання), а фізичні особи - платники податків, які не мають постійного місця проживання в Україні, - за місцем отримання доходів або місцезнаходженням іншого об'єкта оподаткування.
Наталія КАЛЄНІЧЕНКО,
начальник Управління
реєстрації та обліку платників податків
та Дмитро АЗМАНОВ,
заступник начальника відділу
організації обліку платників податків
“Вісник податкової служби України” № 10 березень 2009
Передплатні індекси –
22599 (укр.), 22600 (рос.).