КОНСУЛЬТУЄ ДПА УКРАЇНИ
Департамент податку на додану вартість

Податок на додану вартість

Відповідно до Закону № 334/94-ВР під терміном «невиробничі фонди» слід розуміти капітальні акти­ви, які не використовуються у господарській діяль­ності платника податку. До таких невиробничих фон­дів відносяться:

капітальні активи (або їх структурні компоненти), які підпадають під визначення групи 1 основних фондів згідно з пп. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 цього Закону, включаючи орендовані;

капітальні активи, які підпадають під визначення груп 2, 3 і 4 основних фондів згідно з пп. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону № 334/94-BР, які є невід'ємною части­ною, розміщені або використовуються для забез­печення діяльності невиробничих фондів, що підпа­дають під визначення групи 1 основних фондів або вилучені з місця ведення господарської діяльності платника податку та передані у безоплатне користу­вання особам, які не є платниками цього податку.

Порядок обкладання ПДВ операцій з переведен­ня до складу невиробничих фондів основних фондів (за якими ПДВ було віднесено до податкового кре­диту) визначено п. 4.9 ст. 4 Закону № 168/97-BР.

У разі здійснення такої операції платник ПДВ має виписати податкову накладну. Але є деякі особли­вості її заповнення, а саме: у рядках «Індивідуальний податковий номер продавця» та «Індивідуальний податковий номер покупця» зазначаються одна­кові номери. Це стосується і заповнення рядків «Номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (продавця)» та «Номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вар­тість (покупця)».

В оригіналі такої податкової накладної робиться помітка: «Передача у межах балансу для невироб­ничого використання».

Усі примірники податкових накладних, виписані платником за цією операцією, залишаються у нього і зберігаються у порядку і протягом терміну, визна­ченого для зберігання облікових податкових доку­ментів та зобов'язань із сплати податків.

У декларації з ПДВ зазначені операції мають відображатись у рядку 1 розділу І «Податкові зобов'язання».

ПИТАННЯ. 1. Відкрите акціонерне товариство має приватну форму власності, aле 100% його акцій належать державі в особі міністерства. ВАТ має намір надати в оперативну оренду бюджетній організації належне йому не житлове приміщення (500 м2) за 1 грн. (з ПДВ) на рік за Методикою розрахунку і порядком використання плати за оренду державного майна. При цьому на взаємних засадах орендар надає послуги з капітального ремонту цього приміщення. Який порядок сплати ПДВ у цьому випадку для ВАТ?

ПИТАННЯ. 2. З 01.01.2008 p. підприємство працює на загальній системі оподаткування і зареєстровано платником ПДВ, надає послуги з водопостачання, водовідведення, вивозу та збору побутових відходів, готельні та інші послуги різним споживачам (ЖЕКам, бюджетним установам, населенню). Чи має право підприємство нараховувати податкові зобов'язання й формувати податковий кредит для споживачів згідно з пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону № 168/97-ВР (за першою з подій), а пільгою, передбаченою п. 11.11 ст. 11 цього Закону (касовий метод), не користуватися?

ПИТАННЯ. 3. Чи потрібно перереєстровуватися платником ПДВ у разі реорганізації підприємства шляхом перетворення закритого акціонерного товариства на товариство з обмеженою відповідальністю?

ПИТАННЯ. 4. Товариство - платник ПДВ здійснює операції, що звільнені від оподаткування та оподатковуються за ставкою 20% (роздрібна торгівля лі­карськими засобами та виро­бами медичного призначен­ня). При придбанні препарат фірми-постачальники випи­сують податкові накладні на товар за ставкою ПДВ 20%. Отримані від постачальника медичні препарати, що звіль­нені від оподаткування (ст. 5 Закону №168/97-ВР), надалі реалізуються і сума ПДВ на операції з їх поставки не на­раховується (виписується ви­даткова податкова накладна на суму готівки за день без ПДВ). Отримані від постачаль­ника медичні препарати, що підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою 20%, реалізу­ються, і сума ПДВ на опера­ції з їх поставки включається до податкового зобов'язання (виписується податкова на­кладна на суму готівки за день з ПДВ 20%). Чи вважа­ються медичні препарати, на які виписано податкову на­кладну за ставкою ПДВ 20%, повністю чи частково вико­ристаними в оподатковуваних операціях і як розраховува­ти та включати до складу по­даткового кредиту суму ПДВ, сплачену при придбанні таких медичних препаратів, - по­вністю чи частково (у сумі, що відповідає частці в опо­датковуваних операціях)?

ПИТАННЯ. 5. Чи має право суб'єкт господарювання за результатами здійснених у період з 30.11.2006 р. по 10.11.2008 p. фінансово-господарських операцій з придбання у суб'єктів підприємницької діяльності (платників ПДВ) відходів у зливках (шихтові зливки) для переплавки з легованої сталі (код УКТ ЗЕД 7204 50 10 00) на збільшення сум податкового кредиту з ПДВ у відповідні звітні періоди?

ПИТАННЯ. 6. Які дії має виконати платник ПДВ у разі переведення основних виробничих фондів до складу невиробничих: відсторнувати податковий кредит чи донарахувати податкові зобов'язання?

ПИТАННЯ. 7. Чи є дійсною податкова накладна, як у виписано філією та засвідчено основною печаткою цієї філії,а не печаткою головного підприємства?

ВІДПОВІДЬ. 1. Об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надан­ня яких знаходиться на митній території України (пп. 3.1.1 п. 3.1 а. 3 Закону № 168/97-ВР).

Згідно з п. 1.4 ст. 1 цього Закону поставка по­слуг, зокрема, включає надання права на кори­стування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу).

Отже, операція з надання послуг з оперативної оренди приміщення обкладається ПДВ на за­гальних підставах за ставкою 20% бази оподат­кування.

База оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з ураху­ванням акцизного збору, ввізного мита, інших за­гальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком ПДВ, а також збо­ру на обов'язкове державне пенсійне страхуван­ня на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До скла­ду договірної (контрактної) вартості включають­ся будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг). У разі якщо звичайна ціна на то­вари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більш як на 20%, база оподатку­вання операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами (п. 4.1 ст. 4 Закону № 168/97-ВР).

Пунктом 1.18 ст. 1 цього Закону встановлено, що термін «звичайні ціни» слід розуміти та засто­совувати за правилами, визначеними п. 1.20 ст. 1 Закону № 334/94-ВР. Зокрема, якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами дого­вору. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

У разі коли ціни на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із за­конодавством, звичайною вважається ціна, вста­новлена згідно з принципами такого регулюван­ня. Це правило не поширюється на встановлення мінімальної продажної ціни - у цьому випадку звичайною є справедлива ринкова ціна (пп. 1.20.5 п. 1.20 ст. 1 Закону № 334/94-ВР).

Щодо Методики розрахунку і порядку вико­ристання плати за оренду державного майна, затверджених постановою № 786, то їх розро­блено з метою створення єдиного організаційно-економічного механізму справляння плати за оренду цілісного майнового комплексу дер­жавного підприємства, організації, їх структур­них підрозділів (філії, цеху, дільниці) та окремо­го індивідуально визначеного майна державного підприємства, організації, закріпленого за вій­ськовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, інших вій­ськових формувань, рухомого та нерухомого вій­ськового майна (за винятком озброєння, боєпри­пасів, бойової та спеціальної техніки), а також майна, що не ввійшло до статутного фонду госпо­дарського товариства, створеного у процесі при­ватизації (корпоратизації).

Статтею 63 Господарського кодексу визначено види підприємств, які можуть діяти в Україні; од­ним із них є державне підприємство, що діє на основі державної власності.

Відповідно до ст. 326 Цивільного кодек­су у державній власності є майно, в тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна.

Згідно зі ст. 141 Господарського кодексу до дер­жавного майна у сфері господарювання належать цілісні майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів, нерухоме майно, інше окреме індивідуально визначене майно дер­жавних підприємств, акції (частки, паї) держави у майні суб'єктів господарювання різних форм влас­ності, а також майно, закріплене за державними установами і організаціями з метою здійснення необхідної господарської діяльності, та майно, пе­редане в безоплатне користування самоврядним установам і організаціям або в оренду для вико­ристання його у господарській діяльності.

Суб'єктами господарювання державного сек­тора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, дер­жавна частка у статутному фонді яких переви­щує 50% чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на госпо­дарську діяльність цих суб'єктів (ст. 22 Господар­ського кодексу).

Оскільки формою власності ВАТ залишається при­ватна власність незалежно від того, що міністерство володіє 100% акцій цього підприємства, то Мето­дика і порядок, затверджені постановою № 786, не поширюються на зазначену в запитанні операцію з надання в оренду приміщення, і тому встановле­на в цій постанові річна орендна плата у розмірі 1 грн., за яку планується надати в оренду нерухо­ме майно бюджетній організації, не вважатиметь­ся державною регульованою ціною. Отже, базою оподаткування ПДВ у цьому випадку буде звичайна ціна, яка відповідає рівню справед­ливих ринкових цін.

ВІДПОВІДЬ. 2. Пунктом 11.4 ст. 11 Закону № 168/97-ВР визна­чено, що зміни порядку оподаткування ПДВ можуть здійснюватися лише шляхом внесення змін до цьо­го Закону окремим законом з питань обкладання цим податком.

Законом № 857-IV передбачено тимчасові умо­ви обкладання ПДВ для підприємств, що надають послуги з водопостачання, водовідведення, вивозу та збору побутових відходів, готельні та інші послу­ги різним споживачам.

Пунктом 11.11 ст. 11 Закону № 168/97-ВР ви­значено, що до набрання чинності Податковим ко­дексом України платниками податку, які продають теплову енергію, природний газ (крім скрапленого), включаючи вартість його транспортування, надають послуги з водопостачання, водовідведення або на­дають послуги, вартість яких включається до скла­ду квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не за­реєстрованим платниками цього податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, товариствам співвлас­ників житла, іншим подібним платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (послуг) у компенсацію їх вартості, база оподаткування операцій з поставки таких то­варів (послуг) визначається за касовим методом.

За касовим методом визначається також база оподаткування операцій з поставки зазначених то­варів (послуг) для ЖЕКів та бюджетних установ, що отримують ці товари (послуги), у разі якщо вони за­реєстровані як платники податку.

Водночас ст. 11 цього Закону передбачено поря­док зміни способу визначення бази оподаткування після введення в дію Податкового кодексу України, а саме: при зміні способу визначення бази опо­даткування суми податкових зобов'язань та подат­кового кредиту (включаючи суми бюджетного або експортного відшкодування), нараховані до початку застосування касового методу або після закінчен­ня строку його застосування, не підлягають перера­хунку у зв'язку зі зміною такого способу.

Отже, підприємство, яке надає вищеза­значені послуги, для нарахування податко­вих зобов'язань і формування податкового кредиту для всіх споживачів має застосову­вати касовий метод.

ВІДПОВІДЬ. 3. Відповідно до п. 8 Положення № 79 юридична особа, утворена в результаті реорганізації платни­ка ПДВ, реєструється платником ПДВ як новоут­ворена у порядку, визначеному цим Положенням.

Норми абзацу першого п. 8 цього Положен­ня не застосовуються, якщо датою державної реєстрації юридичної особи, утвореної в резуль­таті перетворення, є дата державної реєстрації юридичної особи, припиненої в результаті пере­творення, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію новоутвореної юридич­ної особи і даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У цьому випадку реєстрація платником ПДВ но­воутвореної юридичної особи проводиться за процедурами перереєстрації, визначеними цим Положенням.

Якщо датою державної реєстрації юридичної особи, утвореної в результаті перетворення, є дата завершення перетворення та така юридич­на особа протягом десяти календарних днів, на­ступних за датою завершення перетворення, од­ночасно подає до податкового органу заяви про реєстрацію її платником ПДВ та про анулювання податкової реєстрації особи, припиненої шляхом перетворення, то у цьому випадку датами реє­страції платником ПДВ новоутвореної юридичної особи та анулювання податкової реєстрації при­пиненої юридичної особи є дата внесення до ре­єстру відповідних записів.

Отже, якщо внаслідок перетворення юри­дичної особи у свідоцтві про державну реє­страцію новоутвореної юридичної особи да­тою її державної реєстрації визначено дату державної реєстрації попередника, то така особа перереєстровується як платник ПДВ і дата реєстрації її платником ПДВ відпові­дає даті реєстрації попередника. Якщо да­тою державної реєстрації новоутвореної юридичної особи є нова дата, то одночас­но проводиться анулювання реєстрації як платника ПДВ попередника та реєстрація платником ПДВ правонаступника з новою датою реєстрації.

При цьому відповідно до п. 9.8 ст. 9 Закону № 168/97-ВР якщо в такого платника на день анулювання знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких було нарахова­но податковий кредит у минулих чи поточному звітному періоді, то такий платник за наслідками останнього звітного періоду зобов'язаний визна­ти умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх подат­кових зобов'язань.

ВІДПОВІДЬ. 4. Підпунктом 5.1.7 п. 5.1 ст. 5 Закону № 168/97-ВР визначено, що звільняються від оподаткування ПДВ операції з поставки (у тому числі аптечними закладами) зареєстрованих та допущених до застосування в Україні лікарських засобів та виробів медичного призначення за переліком, який щороку визначається Кабіне­том Міністрів України до 1 вересня року, що пе­редує звітному. Якщо у такий строк перелік не встановлено, діє перелік минулого року.

Платник ПДВ, який здійснює реалізацію лі­карських засобів та виробів медичного при­значення, має здійснювати розрахунок опо­датковуваних операцій за ставкою ПДВ 20% та операцій, звільнених від оподаткування ПДВ.

Обсяг оподатковуваних операцій зазначаєть­ся в рядках 1 та 4 розділу І декларації з ПДВ (форму податкової декларації з ПДВ затвер­джено наказом № 166).

Щодо операцій, які оподатковуються ПДВ за ставкою 20%, то відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості то­варів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі това­ри (послуги) відрізняється більше ніж на 20% від звичайної ціни на такі товари (послуги) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Зако­ну, протягом такого звітного періоду у зв'язку з наданням товарів та послуг з метою їх по­дальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Суми податку, сплачені (на­раховані) у зв'язку з придбанням таких товарів (робіт, послуг), включаються до складу по­даткового кредиту.

При цьому відповідно до пп. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР якщо платник податку здійснює операції з продажу товарів (робіт, по­слуг), які звільнені від оподаткування або не є об'єктом оподаткування, суми податку, сплаче­ні (нараховані) у зв'язку з придбанням това­рів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації, відносяться відповідно до складу валових витрат виробництва та на збільшення вартості основних фондів і немате­ріальних активів. До податкового кредиту такі суми ПДВ не включаються.

Отже, відповідно до пп. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 За­кону № 168/97-ВР якщо товари, виготовле­ні та/або придбані, частково використовують­ся в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відпо­відає частці використання таких товарів (ро­біт, послуг) в оподатковуваних операціях звіт­ного періоду.

Тобто лікарські засоби та вироби медич­ного призначення, які не включено до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України, та на які виписано податкову накладну за ставкою ПДВ 20%, є такими, що повністю використовуються в оподатковуваних операціях. До податкового кредиту включається сума ПДВ, яка відповідає част­ці податку, сплаченого при придбанні таких лікарських засобів та виробів медичного призначення в оподатковуваних операціях.

ВІДПОВІДЬ. 5. Згідно з п. 11.44 ст. 11 Закону № 168/97-ВР (у редакції, яка діяла на той час) операції з по­ставки відходів і брухту чорних металів, у тому числі операції з імпорту таких товарів, звільняли­ся від обкладання ПДВ. Перелік таких товарів із зазначенням кодів згідно з УКТ ЗЕД затвердже­но постановою № 104, відповідно до п. 2 якої вона набирає чинності з дня опублікування.

Постанову № 104 опубліковано в газеті «Уря­довий кур'єр» від 06.02.2007 p., а тому порядок звільнення від обкладання ПДВ операцій з по­ставки відходів і брухту чорних металів, у тому числі операцій з імпорту таких товарів, передба­чений п. 11.44 ст. 11 Закону № 168/97-ВР, по­чинає застосовуватися з 06.02.2007 р.

Отже, з 06.02.2007 р. відповідно до пп. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР та пп. 5.3.3 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР суми подат­ку, сплачені у зв'язку з придбанням відходів і брухту чорних металів згідно з переліком, за­твердженим постановою № 104, не включали­ся до податкового кредиту, а враховувалися у складі валових витрат звітного періоду.

Щодо податкового кредиту, сформовано­го за рахунок придбання металобрухту до 06.02.2007 p., то його коригування не здій­снюється. На залишки брухту чорних мета­лів, придбаного до початку застосування пільги з ПДВ, суму якого включено до скла­ду податкового кредиту, слід нараховувати податкові зобов'язання, виходячи із зви­чайної ціни таких залишків, але не нижче ціни їх придбання. Нарахування податкових зобов'язань передбачено нормами діючого за­конодавства (абзац п'ятий пп. 7.4.1 п. 7.4 ст, 7 Закону № 168/97-ВР).

До зазначеної дати операції з поставки від­ходів і брухту чорних металів оподатковувалися у загальному порядку з нарахуванням ПДВ за ставкою 20%.

ВІДПОВІДЬ. 6. Пунктом 4.9 ст. 4 Закону № 168/97-ВР уста­новлено, що у разі якщо основні виробничі фонди або невиробничі фонди ліквідуються за самостій­ним рішенням платника податку чи безоплатно передаються особі, не зареєстрованій платником податку, а також у разі переведення основних фондів до складу невиробничих така ліквідація, безоплатна передача чи переведення розгляда­ються для цілей оподаткування як продаж таких основних виробничих фондів або невиробничих фондів за звичайними цінами, що діють на мо­мент такого продажу, а для основних фондів гру­пи 1 - за звичайними цінами, але не менше їх балансової вартості.

Аналогічні вимоги визначено і абзацом п'ятим пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, яким установлено: якщо надалі товари (послуги) по­чинають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає поча­ток такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будів­ництва, спорудження).

Отже, якщо платником податку при при­дбанні основних фондів отримано податковий кредит, то при переведенні основних фондів до складу невиробничих нарахову­ються податкові зобов'язання. Коригуван­ня податкового кредиту при цьому не здій­снюється.

Якщо ж основні виробничі фонди обліко­вувалися платником без формування при їх придбанні податкового кредиту (наприклад, у платника, який здійснює операції, звільне­ні від оподаткування), то у разі переведення їх до складу невиробничих умовний продаж не визнається і податкові зобов'язання не нараховуються.

ВІДПОВІДЬ. 7. Пунктом 2 Порядку № 165 визначено, що податкову накладну складає особа, яка заре­єстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний подат­ковий номер платника ПДВ. Якщо не зареє­стровані платниками ПДВ філії та інші струк­турні підрозділи платника податку самостійно здійснюють поставку товарів (послуг) та про­водять розрахунки з постачальниками/спожи­вачами, то зареєстрований платник податку, до складу якого входять такі філії, може делегувати філії або структурному підрозділу пра­во виписки податкових накладних. Для цього платник податку повинен кожній філії та струк­турному підрозділу присвоїти окремий код (но­мер, шифр), про що письмово довести до відо­ма державного податкового органу за місцем його реєстрації як платника ПДВ. Відповідаль­ність за недотримання вимог цього Поряд­ку філіями та структурними підрозділами несе платник ПДВ.

При складанні податкової накладної філією чи структурним підрозділом платника пода­тку порядковий номер податкової накладної встановлюється з урахуванням присвоєного коду (номера, шифру) і визначається числовим значен­ням через дріб. У чисельнику номера податкової накладної проставляється порядковий номер, а в знаменнику - код (номер, шифр).

Усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платни­ком податку здійснювати поставку товарів (по­слуг), та скріплюються печаткою такого платни­ка податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів (послуг) і не скріплюється його печаткою (п. 18 Порядку № 165).

Згідно з п. 3.2.6 Інструкції № 17 підприємства, установи, організації, господарські об'єднання, суб'єкти підприємницької діяльності, об'єднання громадян, суб'єкти господарювання однієї з інших організаційних форм підприємництва мо­жуть мати лише одну основну каучукову або ме­талеву печатку.

Якщо в діяльності зазначених організацій недостатньо використання однієї печатки, то є припустимим відповідно до наказу, розпо­рядження або рішення по них виготовлен­ня додаткових печаток з цифрами «1», «2» і т. д., а також простих круглих печаток та різних штампів для секретаріатів, секретних відділів (спецчастин), канцелярії (загального відділу), управлінь справами, адміністративно-господарських управлінь (відділів), управлінь (відділів) кадрів, а також інших, передбачених статутом, положенням або наказом по цих підприємствах.

Філіям, іншим відокремленим підрозділам підприємств, установ, організацій, господарських об'єднань, суб'єктів підприємництва, об'єднань гро­мадян, зареєстрованих в Україні, інших організаційних форм підприємництва дозволяється виготовлення каучукових і металевих печаток, якщо це передбачено статутом, положенням або наказом про ці філії. У цьому разі текст печаток містить слово «Філія» (п. 3.2.7 Інструкції № 17). Опис печаток і штампів наведено в п. 3.3 Інструкції № 17.

Враховуючи те, що податкова наклад­на є звітним розрахунковим документом, вона повинна засвідчуватися печаткою, яка використовується і для аналогічних документів (звітів, платіжних доручень тощо).

Отже, податкова накладна, яку виписа­но філією, є дійсною у разі, якщо її запо­внено згідно з вимогами Порядку № 165 та скріплено основною печаткою, що законно використовується такою філією.

Перелік використаних нормативних документів:

Господарський кодекс України від 16.01.2003 p. № 436-IV (зі змінами та доповненнями, за текстом - Господарський кодекс)

Цивільний кодекс України від 16.01.2003 p. № 435-IV (зі змінами та доповненнями, за текстом - Цивільний кодекс)

Закон України № 168/97-ВР від 03.04.97 р. «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями)

Закон України № 334/94-ВР від 28.12.94 р. «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-BР, зі змінами та доповненнями)

Закон України № 857-IV від 22.05.2003 р. «Про внесення змін до Закону України «Про податок на додану вартість»

Постанова Кабінету Міністрів України № 104 від 31.01.2007 р. «Про затвердження переліку відходів і брухту чорних металів, операції з поставки яких, у тому числі операції з імпорту, звільняються від обкладення податком на додану вартість»

Постанова Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.95 р. «Про Методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна» (зі змінами та доповненнями)

Наказ МВС України № 17 від 11.01.99 р. «Про затвердження Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, устано­вам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, та затвердження Умов і правил провадження діяльності з відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів» (зареєстровано в Мін'юсті України 28.04.99 р. за № 264/3557, за текстом - Інструкція № 17)

Наказ ДПА України № 79 від 01.03.2000 р. «Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість» (зареєстровано в Мін'юсті України 03.04.2000 р. за № 208/4429, зі змінами та доповненнями, за текстом - Положення № 79)

Наказ ДПА України № 165від 30.05.97 р. «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» (зареєстровано в Мін'юсті України 23.06.97 р. за № 233/2037, зі змінами та доповненнями, за текстом - Порядок № 165)

Наказ ДПА України № 166 від 30.05.97 р. «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» (зареєстровано в Мін'юсті України 09.07.97 р. за № 250/2054, зі змінами та доповненнями, за текстом - Порядок № 166)

Юрій ЛАПШИН,
директор департаменту
та Алла КОНОНОВА,
начальника відділу розгляду звернень

“Вісник податкової служби України” № 12 березень 2009
Передплатні індекси –
22599 (укр.), 22600 (рос.).


Документи що посилаються на цей