Практика застосування реєстраторів розрахункових операцій
Державний реєстр РРО: інформація для користувачів
Відповідно до Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання зобов'язані під час здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг використовувати лише ті реєстратори, які включено до Державного реєстру РРО (за текстом - Держреєстр РРО), з урахуванням сфери їх застосування. Розглянемо детальніше Держреєстр РРО та з'ясуємо, яка корисна для користувачів РРО інформація міститься у ньому.
Державний реєстр РРО - це офіційний документ, у якому викладено перелік моделей реєстраторів розрахункових операцій, їх модифікацій вітчизняного та іноземного виробництва, що відповідають вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, пройшли державну сертифікацію і дозволені для застосування під час здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Уперше Держреєстр РРО було опубліковано у 1997 p., коли постановою № 913 було затверджено Положення про Державний реєстр електронних контрольно-касових апаратів і комп'ютерних систем. Нині порядок ведення Держреєстру РРО регулюється постановою № 1315.
Держреєстр РРО постійно оновлюється (приблизно один раз на квартал), тому слід користуватися лише останньою його редакцією, яка публікується, зокрема, на сторінках «Вісника» або на веб-сторінці ДПА України (www.sta.gov.ua).
Щодо кожної моделі реєстратора в Держреєстрі РРО наводиться така інформація:
назва моделі чи модифікації;
версії внутрішнього програмного забезпечення;
заявник;
виробник;
строк первинної реєстрації в органах державної податкової служби;
дата та номер рішення про включення до Держреєстру РРО;
сфера застосування.
Держреєстр РРО складається з двох частин.
До першої частини Реєстру внесено інформацію про РРО, дозволені до первинної реєстрації. Тобто це ті РРО, що продаються виробниками чи їхніми дистриб'юторами;
Друга частина Реєстру містить інформацію про реєстратори, первинну реєстрацію яких заборонено. Якщо користувач придбаває новий реєстратор, віднесений до другої частини Держреєстру РРО, то органи ДПС його не зареєструють.
Держреєстр РРО розділено на дві частини у 2002 p., коли Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 199 та затверджено нові технічні вимоги до РРО. Зміни у конструкціях РРО мали на меті підвищити надійність захисту інформації, що обробляється та зберігається реєстраторами. Зі зміною конструкції нових РРО постановою № 199 було врегульовано технічні вимоги до реєстраторів, дозволених для застосування до набрання чинності новими вимогами, тобто дія нових вимог на них не поширювалась. Моделі таких реєстраторів було внесено до другої частини Держреєстру РРО, що дало можливість відповідно до норм Закону № 265/95-ВР продовжити їх використання до виведення з експлуатації.
Окремої уваги заслуговує сфера застосування реєстраторів, зазначена в Держреєстрі РРО для кожної моделі окремо.
Основними сферами застосування РРО є:
торгівля; громадське харчування; сфера послуг;
виїзна торгівля; сфера послуг;
торгівля; громадське харчування; сфера послуг; підприємства поштового зв'язку;
оформлення проїзних/перевізних документів на поїзди приміського сполучення;
оформлення проїзних/перевізних документів на автовокзалах та автостанціях;
казино; зали гральних автоматів; торгівля та послуги гральних закладів;
торгівля; громадське харчування; сфера послуг; підприємства електрозв'язку;
торгівля; громадське харчування; сфера послуг; АЗС;
послуги таксі;
купівля-продаж іноземної валюти.
Якщо реєстратор має технічну можливість обчислювати подвійний податок, що нараховується на товари чи послуги, то сфера застосування такого РРО містить примітку - «оподаткування продажу товарів/послуг за двома податковими ставками». Цю функцію використовують суб'єкти господарювання, які відповідно до законодавства повинні крім ПДВ сплачувати відрахування до Пенсійного фонду тощо.
Оскільки документа, який регламентував би вичерпний перелік можливих сфер застосування РРО, немає, в Держреєстрі РРО можна, наприклад, зустріти таку «екзотичну» сферу застосування, як «Магазини «Метро Кеш енд Кері». Реєстратори, які застосовуються у цій сфері відповідно до підпунктів 2.1 та 2.12 Порядку № 614, можуть застосовуватись лише в магазинах зазначеного ритейлера.
Друга частина Держреєстру РРО містить перелік реєстраторів, що розроблялися та вводилися до реєстру в період розвитку фіскальної техніки в Україні. Тут зустрічаються такі сфери їх застосування, як «приймання тари», «вагони-ресторани» та «розрахунки у кількох валютах».
У випадку коли виробник реєстраторів самостійно подає заявку на включення його до Держреєстру РРО, у Реєстрі він значиться і як виробник, і як заявник. Коли ж виробник з якихось причин делегує права на внесення РРО до Держреєстру іншій організації, то у графі «заявник» значитиметься не виробник РРО, а саме ця організація.
Чим інформація, що міститься в Держреєстрі РРО, може бути
корисною для користувача, який вирішив придбати реєстратор
Перш за все суб'єкти господарювання, які мають намір використовувати реєстратори, повинні визначитися з моделлю реєстратора розрахункових операцій, зазначеною в Держреєстрі РРО, яка належить до потрібної сфери застосування.
Найпоширенішими галузями застосування РРО є торгівля, громадське харчування, сфера послуг. Однак для реєстрації відпускання пального на АЗС підприємствам необхідно придбавати спеціалізований реєстратор розрахункових операцій, який відповідатиме встановленим фіскальним вимогам та забезпечуватиме виконання інших функцій, пов'язаних із цією сферою застосування. Тобто суб'єкт господарювання на АЗС повинен використовувати РРО зі сферою застосування «торгівля; громадське харчування; сфера послуг; АЗС».
Користувачі мають визначитись із виробником РРО. Необхідно звернути особливу увагу на тих виробників РРО, котрі давно працюють на ринку України та мають широку номенклатуру реєстраторів, занесених до Держреєстру РРО, адже це є запорукою стабільного фінансового положення виробника РРО, розвинутої сервісної мережі та великого досвіду, в тому числі в питаннях обслуговування споживачів контрольно-касової продукції. Як правило, ці виробники можуть не лише запропонувати РРО, а й комплексно вирішити інші проблеми клієнта, що стосуються обладнання торгового місця, складського обліку тощо.
Коли виробник РРО не є заявником, слід визначитись із заявником, оскільки саме він згідно із законом організовує сервісне обслуговування РРО. Нагадаємо, що впродовж терміну служби РРО, який зазвичай становить сім років, користувач зобов'язаний обслуговувати реєстратор в центрі сервісного обслуговування, який має право опломбовувати лише ті моделі РРО, з постачальниками яких укладено відповідні договори. Якщо заявник припинив існування через кілька років після того, як споживач придбав у нього реєстратор, обслуговувати РРО інші центри сервісного обслуговування не можуть.
Також важливим показником є строк первинної реєстрації моделі РРО. Це - дата, до якої дозволено реєструвати в органах ДПС реєстратори зазначеної моделі. Про продовження строку первинної реєстрації РРО має подбати заявник за три місяці до закінчення строку. Отже, якщо строк первинної реєстрації наближається до кінця, то, придбавши такий РРО, можна не встигнути зареєструвати його в податкових органах у разі, коли цей строк не буде продовжено. Тож користувачі контрольно-касової техніки мають враховувати цей момент.
Одна модель РРО може мати кілька версій внутрішнього програмного забезпечення, зазначених у Реєстрі. Нові версії вводяться до Реєстру з різних причин: це може бути виправлення помилок попередньої версії, розширення функціоналу вже внесених версій чи адаптація версії у зв'язку зі змінами конструкції РРО. У будь-якому випадку велика кількість версій однієї моделі РРО свідчить про популярність даної моделі та турботу виробника про якість своєї продукції.
Якщо модель реєстратора має кілька версій, то в процесі експлуатації реєстратора споживач зможе підібрати ту версію внутрішнього програмного забезпечення, яка його найбільше влаштовує.
Усі моделі РРО, що знаходяться в першій частині Держреєстру РРО, мають сертифікати відповідності. Строком дії сертифіката визначається строк первинної реєстрації моделі в органах ДПС.
Якщо суб'єкт господарювання придбаває РРО, що вже був у вжитку, то необхідно оцінити його технічний стан, наповненість звітами фіскальної пам'яті тощо. З точки зору аналізу інформації, яка міститься в Держреєстрі РРО, можна скористатися тими самими рекомендаціями, що й для нових реєстраторів, із невеликими поправками. Строк первинної реєстрації такого РРО не має значення для споживача, оскільки він його перереєстровуватиме. Проте з'являється нове обмеження - термін служби реєстратора. У Держреєстрі РРО не зазначено цей важливий параметр, тож користувач має сам знайти в експлуатаційній документації моделі РРО, котру він хоче придбати, термін її служби. З урахуванням дати виробництва та введення в експлуатацію реєстратора можна підрахувати, скільки років може перебувати в експлуатації даний РРО. Після закінчення строку служби реєстратора, навіть якщо його технічний стан хороший, користувач зобов'язаний вивести реєстратор з експлуатації. Ще одна проблема при придбанні РРО, який був у використанні, полягає в тому, що виробник чи заявник РРО міг припинити своє існування і, відповідно, інші центри сервісного обслуговування не мають законних підстав обслуговувати реєстратор.
Якщо користувач хоче придбати модель реєстратора, який вже перебував у використанні та інформація про який знаходиться в другій частині Держреєстру РРО, що передбачає заборону первинної реєстрації, то, враховуючи вимоги законодавства, апелювати до того, що дана модель РРО морально застаріла та не відповідає чинним технічним вимогам, податкова служба не може. Дана модель значиться в Держреєстрі РРО (хоча і в другій його частині) та має законні підстави бути в експлуатації, якщо дозволяє технічний стан конкретного реєстратора і термін його експлуатації не вичерпано. Виключення із Держреєстру РРО моделі реєстратора провадиться ДПА України на підставі висновку уповноваженої організації та рекомендації технічної комісії за поданням центральних органів виконавчої влади чи рішенням суду в разі виявлення в процесі експлуатації невідповідності моделі фіскальним вимогам або виробничих дефектів, які спотворюють фіскальну інформацію, а також у разі закінчення строку використання всіх реєстраторів такої моделі, що перебувають в експлуатації. Після прийняття такого рішення ДПА України встановлює дату припинення реєстрації цієї моделі та виключення її з Держреєстру РРО (з виведенням з експлуатації всіх реєстраторів конкретної моделі).
Перелік використаних нормативних документів:
Закон України № 265/95-ВР від 06.07.95 р. «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (у редакції Закону України від 01.06.2000 р. № 1776-111, зі змінами та доповненнями)
Постанова Кабінету Міністрів України № 199 від 18.02.2002 р. «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування»
Постанова Кабінету Міністрів України № 913 від 22.08.97 р. «Про Положення про Державний реєстр електронних контрольно-касових апаратів і комп'ютерних систем» (постанова втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2002 р. № 1315)
Постанова Кабінету Міністрів України № 1315 від 29.08.2002 р. «Про затвердження Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій» (зі змінами та доповненнями)
Наказ ДПА України № 614 від 01.12.2000 р. «Порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги)» (зареєстровано в Мін'юсті України 05.02.2001 р. за № 107/5298, зі змінами та доповненнями, за текстом - Порядок № 614)
Вадим ПЯТНИЦЬКИЙ,
директор Департаменту
досліджень та розробок
«SystemGroup Україна»
“Вісник податкової служби України” № 12 березень 2009
Передплатні індекси – 22599 (укр.), 22600 (рос.).