КОНСУЛЬТУЄ МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ
Управління методології бухгалтерського обліку

Складаємо квартальний фінансовий звіт

Усі підприємства та організації по­винні на основі даних бухгалтерсько­го обліку подавати квартальну фінан­сову (бухгалтерську) звітність, яка складається лише з Балансу і Зві­ту про фінансові результати (форми № 1 і № 2).

Суб'єкти малого підприємни­цтва мають подавати квартальний фінансовий (бухгалтерський) звіт, що складається з Балансу і Звіту про фінансові результати (форми № 1-м і № 2-м).

Показники квартальної бухгалтер­ської звітності складаються нароста­ючим підсумком з початку звітного року за січень - березень (І квартал), січень - червень (II), січень - вересень (III).

Порядок подання фінансової звіт­ності затверджено постановою № 419.

Квартальна фінансова звітність подається підприємствами не піз­ніше 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом. Конкретні терміни подання фінансової звітнос­ті підприємству встановлює власник або орган, до сфери управління якого належить підприємство.

Фінансова звітність має подавати­ся власникам або органам, у сфері управління яких перебуває підпри­ємство, трудовим колективам (на їх вимогу) та органам державної статистики.

Подання фінансової звітності су­проводжується листом за підписом керівника підприємства або його заступника, в якому зазначають перелік форм фінансової звітності та інших матеріалів (пояснень, розшифровок тощо) і обсяг (кількість сторінок).

У рядках фінансової звітності, які не мають показників, ставиться прочерк. Проте підприємства мо­жуть самостійно виготовляти бланк звітності, зберігаючи нумерацію рядків типових форм звітності і не заносячи до них ті етапі, показни­ки за якими у підприємства відсут­ні (наприклад, для торговельних підприємств цілком нехарактерни­ми (безпоказниковими) є статті у рядках 110, 120, 130 Балансу, а для підприємств, які створені не у формі акціонерного товариства, - розділ III Звіту про фінансові ре­зультати).

Конкретні уніфіковані формати фі­нансової звітності разом із вказівка­ми щодо їх заповнення затверджено наказами Мінфіну України.

Наказом № 37 установлено пе­релік видів діяльності, щодо яких органи, у віданні яких перебува­ють підприємства - юридичні осо­би, складають зведену фінансову звітність.

Кожну форму фінансової звітнос­ті підписують керівник підприємства і головний бухгалтер. Звіт суб'єкта малого підприємництва, який складається з Балансу і Звіту про фінан­сові результати, передбачає один підпис керівника підприємства і го­ловного бухгалтера після показників про фінансові результати.

При заповненні статей Балансу (форми № 1 і № 1-м) у звітному році необхідно забезпечити відповідність показників вступного сальдо (графа 3) трансформації, що мала міс­це на підприємстві. Тут слід урахува­ти, зокрема, організаційно-структурні зміни підприємства (вибуття, приєд­нання частин, структурних підрозді­лів, філій підприємства), які відбулися станом на 1 січня звітного року, ви­правлення таких виявлених у звітно­му році помилок за минулі роки, що впливають на величину нерозподіле­ного прибутку (непокритого збитку).

У випадках, передбачених нормативно-правовими актами, складається окремий баланс. Напри­клад, юридична особа може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, зобов'язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності юридичної особи (підприєм­ства). Цивільним кодексом визначе­но, що майно, передане в управлін­ня, має обліковуватись в управителя на окремому балансі, і щодо нього ведеться окремий облік.

Статті «Нематеріальні активи» та «Основні засоби»

У цих статях наводяться первісна і залишкова вартість відповідних не­оборотних активів і накопичений знос (амортизація) за період з початку екс­плуатації. Облік необоротних активів ведеться за інвентарними об'єктами. Згідно з Інструкцією № 69 і змінами до неї, внесеними наказом № 731, при виявленні інвентаризаційною ко­місією (робочою чи постійно діючою) придатних для використання об'єктів основних засобів, залишкова вар­тість яких у бухгалтерському обліку дорівнює нулю, у протоколі результатів інвентаризації комісією має зазначатись пропозиція про визна­чення справедливої та ліквідаційної вартості таких об'єктів. Така пропо­зиція набуде розпорядчого характеру після затвердження її (протоколу) ке­рівником підприємства.

При цьому згідно з ПБО 7 із зміна­ми, затвердженими наказом № 731, щодо основних засобів з нульовою залишковою вартістю, які продовжують використовуватися (тобто відповідають критеріям визнання активом), інвентаризаційною комі­сією має бути обов'язково прийня­то рішення про конкретний показник ліквідаційної вартості. Визначення ліквідаційної вартості поставить пи­тання про зміни фінансових резуль­татів. Якщо нарахована у звітному році амортизація призвела до ну­льової залишкової вартості, то на її суму, але не більше від установленої ліквідаційної вартості, коригуються (сторнуються) записи про витрати і знос поточного (звітного) року. Якщо ж утворення залишкової нульової вартості пов'язано з нарахуванням амортизації у попередніх роках, то на суму, не більшу за встановлену ліквідаційну вартість, коригується знос основних засобів у кореспон­денції з кредитом рахунку 44.

Утворення залишкової нульової вартості необоротних активів є на­слідком невиконання п. 4 ПБО 7, за яким вартість, що амортизується, - це первісна або переоцінена вар­тість необоротних активів за вира­хуванням їх ліквідаційної вартості.

Якщо переглядається (переоціню­ється) первісна вартість основних за­собів, то природною є також заміна ліквідаційної вартості. Невстановлення ліквідаційної вартості призводить до необгрунтоване завищеної річ­ної суми амортизації або виробничої ставки амортизації та, як наслідок, до викривлень даних про стан майна і Звіту про фінансові результати.

ПБО 7 не надає підприємствам права не визначати ліквідаційну вартість. Комісія, яка оформляє вве­дення в експлуатацію об'єкта основних засобів, має зазначати в акті ліквідаційну вартість.

Доречно нагадати, що довгостро­кові біологічні активи та інвестицій­на нерухомість, які обліковуються за справедливою вартістю, амортизації не підлягають.

ПБО 7 і ПБО 8 дозволяють під­приємствам перевищення сум по­передніх дооцінок об'єкта необорот­них активів над сумою попередніх уцінок їх залишкової вартості від­носити на збільшення нерозподіле­ного прибутку не лише при вибут­ті об'єкта необоротних активів, а й щомісяця, щокварталу або раз на рік. При цьому здійснюється запис за дебетом субрахунку 423 «Дооцін­ка активів» і кредитом рахунку 44. Обрання варіанта приєднання сум дооцінки необоротних активів до нерозподіленого прибутку потребу­ватиме налагодження відповідної системи аналітичного обліку. Сума, що підлягатиме списанню щоміся­ця (щокварталу, раз на рік), визна­чається пропорційно до нарахованої амортизації за місяць (квартал, рік) по відповідних об'єктах необоротних активів. Відомості про суму переви­щення попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок об'єкта, що вже включені до складу нерозподі­леного прибутку, мають щомісяця (щокварталу, раз на рік) заноситися до регістрів аналітичного обліку не­оборотних активів (інвентарних кар­ток обліку основних засобів, інвен­тарних карток обліку нематеріальних активів тощо).

Обрання періодичності (періоду) за­рахування сум дооцінки необорот­них активів до складу нерозподілено­го прибутку визначається обліковою політикою підприємства. Методичні рекомендації щодо оформлення об­лікової політики повідомлено листом № 31-34000-10-5/27793 і Положен­ням № 1213. Облікова політика визна­чається на основі Закону № 996-XIV, положень бухгалтерського обліку та ін­ших нормативно-методичних документів з бухгалтерського обліку та фінан­сової звітності.

Одноваріантні принципи, мето­ди і процедури до облікової політи­ки підприємства не включаються як такі, що є імперативними (тобто такими, що безумовно мають виконуватися підприємством, оскільки та­кий єдиний варіант передбачено в нормативно-правових документах). Якщо з деяких питань нормативно-методичними документами з бух­галтерського обліку не встанов­лено методи і процедури ведення бухгалтерського обліку, то підпри­ємство самостійно вирішує питання виходячи із загальних основ Зако­ну № 996-XIV, положень бухгалтерського обліку, Плану рахунків та ін­ших чинних нормативно-методичних документів з бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Для оформлення операцій з нема­теріальними активами підприємства використовують типові форми, зраз­ки і порядок складання яких затвер­джено наказом № 732.

Методологію бухгалтерського облі­ку та інвентаризації об'єктів права інтелектуальної власності викладено в листі № 31-04200-10-5/17045.

У вписуваному рядку 065 «Гудвіл» наводиться лише позитивний гудвіл, який надалі не амортизується, а пе­реглядається на ознаки зменшення корисності.

Бухгалтерський облік малоцінних необоротних матеріальних активів може вестися групою (а не по інвен­тарних об'єктах), якщо амортизацію щодо них нараховано за методом «100% вартості при передачі в екс­плуатацію». Для того щоб визначи­ти їх вартість при вибутті (ліквідації, продажу тощо), передбачено загаль­ну вартість відповідної класифікацій­ної підгрупи малоцінних необорот­них матеріальних активів поділити на кількість таких об'єктів (предме­тів) у складі цієї підгрупи, тобто за­стосовується спосіб середньозваже­ної оцінки.

Стаття «Незавершене будівництво»

До цієї статті включається вартість незавершених капітальних інвести­цій, здійснених підприємством у бу­дівництво, створення, виготовлення, добудову, дообладнання, модифіка­цію, реконструкцію, реставрацію, мо­дернізацію, придбання та доставку основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних акти­вів (включаючи необоротні матері­альні активи, призначені для заміни діючих, та устаткування в запасі), у придбання й виготовлення устатку­вання, що потребує і не потребує на­далі монтажу, а також аванси, пере­раховані забудовником підрядчику.

На незавершене будівництво по­ширюється дія ПБО 7. Отже, первіс­на оцінка, подальша переоцінка та відображення сум дооцінки і фінансових результатів під час списання внаслідок ліквідації або продажу/пе­редачі об'єкта незавершеного будів­ництва має відповідати пунктам 6 - 14, 16 - 21, 33 - 35 ПБО 7. Слід зазначити, що на рахунку 15 «Капі­тальні інвестиції» не відображається вартість необоротних активів, отриманих безоплатно як внесок до ста­тутного капіталу, та сума переоцінки необоротних активів (крім переоцін­ки та одержання як внесок до статут­ного капіталу об'єктів незавершено­го будівництва).

Стаття «Довгострокові фінансові інвестиції»

У цій статті інвестори асоційова­них, дочірніх і спільних підприємств у рядку 040 наводять суму фінан­сових інвестицій, яка відповідно до ПБО 12 має обліковуватися за методом участі в капіталі. Інші фінан­сові інвестиції наводяться в ряд­ку 045.

Стаття «Відстрочені податкові активи»

Рядки 060 «Відстрочені подат­кові активи» та 460 «Відстроче­ні податкові зобов'язання» за­повнюються із застосуванням норм ПБО 17 і здійсненням облікових записів на рахунках 17 «Відстрочені податкові активи» і 54 «Відстрочені податкові зобов'язання» на дату ба­лансу. ПБО 17 має застосовуватися підприємствами, які є платниками податку на прибуток, крім малих під­приємств. Але навіть ці підприємства можуть протягом року не обчислю­вати відстрочені податкові активи та відстрочені податкові зобов'язання, а наводити їх величину в сумі, зазна­ченій у квартальному балансі поточ­ного року за рядками 060 і 460 у графі 3.

У підприємства у балансі має бути згорнуте значення залишків рахун­ків 17 «Відстрочені податкові ак­тиви» і 54 «Відстрочені податкові зобов'язання» у рядку 060 або 460, крім випадків, коли розгорнуте по­дання сальдо цих рахунків одночас­но в рядках 060 і 460 передбачено п. 17 ПБО 17 (якщо адміністрування податку на прибуток відокремлених підрозділів підприємства здійсню­ється різними податковими органа­ми, а також у зведеній і консолідо­ваній фінансовій звітності). ПБО 17 не застосовується суб'єктами господарювання, які відповідають кри­теріям суб'єкта малого підприємни­цтва, незалежно від того, що вони можуть бути платниками податку на прибуток.

Стаття «Виробничі запаси»

До цієї статті включається вар­тість оборотних активів, облік яких ведеться на рахунках 20 «Виробни­чі запаси» і 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети», включаючи транспортно-заготівельні витрати, які після розподілу залишилися на цих рахунках. На рахунку 22 і в цій статті відповідно відображається вартість малоцінних та швидкозно­шуваних предметів на складі. Такі предмети, передані в експлуатацію, у цій статті не відображаються, їх вартість включається до відповід­них витрат. Оцінка запасів при ви­бутті за середньозваженою собівар­тістю може здійснюватись не лише одним розрахунком у цілому за мі­сяць, а й, якщо це обрано підприєм­ством, - за будь-який короткий про­міжок часу, що потребує в тому числі складання відповідних документів, наприклад звітів про використання сировини у виробництві, не в цілому за місяць, а за більш короткий про­міжок часу.

При визначенні рівня транспортно-заготівельних витрат до складу товарно-матеріальних цінностей, що вибули, включають вартість використаних на виробництво, реалізо­ваних на сторону та вибулих з інших причин (нестача, псування, уцінка, безоплатна передача тощо) товарно-матеріальних запасів.

У рядку 110 «Поточні біологіч­ні активи» наводиться показник, що складається як сума поточних біоло­гічних активів, які обліковуються за справедливою вартістю, і поточних біологічних активів, які обліковуються за первісною вартістю. Порядок бухгалтерського обліку біологічних активів визначено ПБО 30.

Вартість товарів у рядку 140 відо­бражається за витратами на придбан­ня (без торгових націнок), включаю­чи транспортно-заготівельні витрати, які за розподілом відносяться до за­лишку товарів. Роздрібні торговельні підприємства, які ведуть облік това­рів за ціною продажу, облік і розпо­діл транспортно-заготівельних витрат на окремому субрахунку 289 можуть не вести. Транспортно-заготівельні витрати ці підприємства обліковують і розподіляють за такою обліковою політикою на субрахунку 282 «Това­ри в торгівлі».

Підрядчики у статті «Незаверше­не виробництво» відображають суму валової заборгованості замовників за будівельними контрактами, а валова заборгованість підрядчиків за будівельними контрактами відобра­жається в рядку 610. Порядок їх визначення встановлено ПБО 18.

Стаття «Грошові кошти та їх еквіваленти»

До цієї етапі (рядки 230 і 240) сальдо субрахунків 331 і 332 щодо вартості грошових документів не включається. Такі відомості наво­дяться у статті «Інші оборотні акти­ви» (рядок 250). Сальдо субрахун­ків 643 «Податкові зобов'язання» і 644 «Податковий кредит» до етапі «Розрахунки з бюджетом» не вклю­чається, а відображається в рядках 250 і 610 відповідно. У рядках 230 і 240 наводиться сума грошових коштів у головній і операційних касах підприємства, на його поточних та інших рахунках (акредитивних, чеко­вих книжках для розрахунків, депо­зитних короткострокових) в устано­вах банків. При цьому у вписуваному рядку 231 наводиться, у тому числі з рядка 230, сума готівки, що була в касах підприємства на цю дату. Ко­шти в іноземній валюті оцінюються у гривнях за курсом Нацбанку Укра­їни на дату складання звіту, тобто на останній день звітного року.

Дебіторська заборгованість за ре­алізовані товари, продукцію, робо­ти й послуги наводиться трьома по­казниками: за сумою виконаного договору купівлі-продажу, за сумою створеного резерву сумнівних бор­гів і різниця між ними як чиста реалізаційна вартість, що включається до підсумку балансу.

Статті «Векселі одержані», «Інша поточна дебіторська за­боргованість» і «Заборгованість із внутрішніх розрахунків», якщо щодо них створено резерв сумнів­них боргів, повинні відображатися за принципом оцінки «нетто», тобто заборгованість за виконаними угодами, зменшена на суму створеного щодо них резерву сумнівних боргів.

Резерв сумнівних боргів створю­ється підприємством за способами, визначеними ПБО 10. Підприємства державного сектора економіки обчислення резерву сумнівних боргів щодо дебіторської заборгованості із строком створення до 18 місяців не провадять.

Фінансові витрати (зокрема, про­центи за користування кредитами фінансових установ) відповідно до ПБО 16 визнаються витратами поточного звітного періоду і не вклю­чаються до етапі «Витрати майбутніх періодів».

У рядках 275 «Необоротні ак­тиви та групи вибуття» та 605 «Зобов'язання за необоротними активами та групами вибуття» по­казується відповідно вартість необоротних і оборотних активів, призначених для продажу або від­чуження в інший спосіб однією опе­рацією, та зобов'язання, прямо пов'язані з такими активами, що бу­дуть передані (погашені) в результаті такої операції. Для обліку таких ак­тивів призначено субрахунки 286 «Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу» і 680 «Роз­рахунки, пов'язані з необоротними активами та групами вибуття».

Стаття «Статутний капітал»

При заповненні цієї етапі (ря­док 300 ф. № 1) слід мати на ува­зі, що до неї включаються внески до статутного капіталу. Внески учасни­ків і засновників підприємства по­над зафіксовану величину статутного капіталу включаються до статті «До­датковий вкладений капітал» (ря­док 320 ф. № 1) або до етапі «Додатковий капітал» (рядок 320 ф. № 1-м). Господарські товариства, до статутного фонду яких під час при­ватизації (корпоратизації) не було включено вартість житлового фонду та інших об'єктів соціальної інфра­структури (що залишалися в їх корис­туванні), надалі при передачі відпо­відно до Закону № 147/98-ВР таких об'єктів безоплатно їх вартість ві­дображають кореспонденцією ра­хунків, передбаченою Інструкцією № 291, з одночасним відображен­ням залишкової вартості таких об'єктів за дебетом рахунку 42 «До­датковий капітал» і кредитом рахунку 74 «Інші доходи».

У рядку 350 підприємство пока­зує суму нерозподіленого прибут­ку або суму непокритого збитку на рахунку 44 «Нерозподілений прибу­ток (непокритий збиток)». Належна до сплати частина чистого прибут­ку державними та казенними під­приємствами, акціонерними товари­ствами й холдинговими компаніями відображається зменшенням нероз­поділеного прибутку за дебетом ра­хунку 44 у кореспонденції з рахун­ком 67 «Розрахунки з учасниками».

Стаття «Страхові резерви»

Для страхових організацій перед­бачено статті «Страхові резерви» (ря­док 415) і «Частка перестраховиків у страхових резервах» (рядок 416; цей показник наводиться у дужках), різниця між показниками яких вклю­чається до підсумку Балансу. Органі­зації лотерейної діяльності у вписува­ному рядку 417 наводять залишок сформованого призового фонду, а в рядку 418 - залишок сформова­ного резерву на виплату джек-пота. Ці рядки вносяться (друкуються) до Балансу відповідними організаціями.

Стаття «Забезпечення майбутніх витрат і платежів»

Забезпечення майбутніх ви­трат і платежів (рядки 400 і 410) як створення фінансових ресур­сів і визнання операційних витрат, зобов'язання на здійснення яких у підприємства вже виникли в цьому звітному періоді внаслідок реаліза­ції продукції з гарантією, виникнен­ня прав працівників на оплачувану відпустку, створення забезпечення у зв'язку з припиненням діяльності тощо повинні створюватись на під­приємстві у розрахунковій сумі, з тим щоб сальдо на рахунку 47 «Забезпе­чення майбутніх витрат і платежів» на дату балансу відповідало розрахун­ковим виплатам з подій, що відбули­ся. Обов'язковому інвентаризаційно­му підтвердженню сума забезпечень підлягає при складанні річної фінансової звітності за фактичними показ­никами накопичених працівниками підприємства невикористаних днів відпусток, за кількістю реалізованої готової продукції, гарантійні строки на яку не минули, тощо.

Стаття «Цільове фінансування»

Показники рядка 420 «Цільове фінансування» відображаються на рахунку 48 «Цільове фінансування і цільові надходження» з урахуван­ням вимог, викладених у пунктах 16 - 19 ПБО 15. Зокрема, кошти цільового фінансування, викорис­тані на капітальні інвестиції, відо­бражаються зменшенням цільового фінансування і збільшенням доходу майбутніх періодів (рахунок 69 «До­ходи майбутніх періодів»). У періоді нарахування амортизації введених в експлуатацію необоротних акти­вів на суму амортизації (що вклю­чається до витрат) згідно з принци­пом відповідності доходів і витрат визнаються доходи звітного періоду із зменшенням доходів майбутніх періодів. Кошти цільового фінансуван­ня для здійснення витрат некапіталь­ного характеру визнаються доходом у періоді здійснення таких витрат з утворенням заборгованості за осо­бою, від якої за умовами фінансу­вання таких робіт (послуг) їх перед­бачено отримати.

Плата за користування дитячими дошкільними закладами в цільово­му фінансуванні не відображається, а включається до складу інших операційних доходів підприємства.

Житлово-комунальні організації відповідно до ПБО 15 суму дотацій і субсидій відображають як цільове фінансування для компенсації витрат з надання послуг споживачам у тому місяці, в якому такі послуги на­дано (кредит рахунку 48 «Цільове фінансування і цільові надходження»), з утворенням дебіторської заборго­ваності за фінансовим (казначей­ським) органом (рахунок 64 «Розра­хунки за податками й платежами»), який здійснює платежі з дотацій та субсидій. Одночасно зазначену суму відображають за дебетом рахунку 48 «Цільове фінансування і цільові надходження» і кредитом субрахунку 718 «Дохід від безоплатно одержа­них оборотних активів».

Згідно з ПБО 1 показники фінан­сової звітності філій, відділень та інших відокремлених підрозділів включаються до загального фінансо­вого звіту підприємства - юридич­ної особи. Сальдо з внутрішньогос­подарських розрахунків (субрахунок 683 «Внутрішньогосподарські роз­рахунки») при складанні загального Балансу підприємства - юридичної особи згортається.

Звіт про фінансові результати (ф. № 2)

У загальному Звіті про фінан­сові результати (ф. № 2) підприєм­ства - юридичної особи показники наводяться згорнуто, а в зведено­му (щодо двох юридичних осіб і біль­ше) - розгорнуто. Так, якщо в одній філії, що виділена на окремий ба­ланс, є валовий збиток (рядок 055), а в інших філіях (також виділених на окремий баланс) - валовий прибу­ток (рядок 050), то в загальному зві­ті підприємства, що складає само­стійний баланс, має бути наведено лише один показник - згорнутий ва­ловий прибуток або валовий збиток (рядок 050 або 055), який визнача­ють як різницю показників у рядках 035 і 040. Якщо ж, наприклад, в од­ного підприємства - юридичної осо­би є прибуток (рядок 100), а в інших підприємств - юридичних осіб, що включені до зведеного чи консолідо­ваного звіту, - збитки (рядок 105), то в зведеному Звіті про фінансові результати відповідні показники ма­ють бути наведені одночасно в ряд­ках 100 і 105.

Стаття «Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)»

У цій статті підприємства показу­ють дохід (брутто), тобто без вира­хування непрямих податків, зборів, надходжень на користь інших осіб (комітентів, принципалів), інших ви­рахувань (наданих знижок, повер­нення продукції, товарів, страхових відшкодувань).

Чистий дохід (нетто) від реалізації продукції визначають після вираху­вання сум непрямих податків, зборів, надходжень на користь комітентів, знижок, вартості повернутої продук­ції й товарів, страхових відшкодувань. Генпідрядні організації при визна­ченні чистого доходу вартість вико­наних субпідрядниками робіт не ви­раховують, а відображають у складі виробничої собівартості. Суму чисто­го доходу порівнюють з виробничою собівартістю реалізованої продукції (робіт, послуг) для визначення вало­вого фінансового результату (прибут­ку чи збитку), що наводиться у рядку 050 або 055 ф. № 2.

Генпідрядчик вартість послуг з обслуговування субпідрядних ор­ганізацій визнає доходом з відо­браженням у рядку 010 Звіту про фінансові результати (ф. № 2) з кореспонденцією рахунків - дебет 36 «Розрахунки з покупцями і замовни­ками» і кредит 703 «Дохід від реалі­зації робіт і послуг».

Усі фактичні витрати на утриман­ня загальновикористовуваних на бу­дівельному майданчику генпідрядчиком і субпідрядними організаціями мереж енерго-, тепло- і водопостачан­ня, санітарно-гігієнічних приміщень, під'їзних шляхів, підйомних механіз­мів, засобів охорони праці і безпеки, сторожової охорони тощо відо­бражаються генпідрядчиком у складі загальновиробничих витрат. Такі ви­трати безпосередньо за первинними документами не можуть розподіля­тись на конкретних користувачів та­ких послуг. Тому встановлено нормативи відшкодування субпідрядними організаціями вартості таких послуг генпідрядчику. Включені попередньо до складу загальновиробничих витрат такі витрати на забезпечення діяльності загальновикористовува­них механізмів, мереж, приміщень, облаштувань, пристроїв тощо коригуються (зменшуються) на узгоджену генпідрядчиком із субпідрядчиками суму вартості послуг генпідрядника з обслуговування субпідрядних орга­нізацій - це відображається за де­бетом субрахунку 903 «Собівартість реалізованих робіт і послуг» і креди­том рахунку 91 «Загальновиробничі витрати». На суму послуг з обслуго­вування субпідрядчиків генеральний підрядчик за встановленою пропор­ційністю коригує (зменшує) фактич­ні витрати за відповідними статтями загальновиробничих витрат. Субпід­рядні організації вартість послуг генпідрядчика включають до відпо­відних статей загальновиробничих витрат записом за дебетом рахун­ку 91 і кредитом рахунку 68 (63).

Субпідрядчики відображають дохід від виконання будівельно-монтажних робіт без коригування на вартість послуг генпідрядчика.

Виробнича собівартість продукції зменшується на справедливу вар­тість супутньої продукції, яка відпус­кається на сторону, та на вартість супутньої продукції в оцінці можливого використання, яка використовується безпосередньо на підприємстві.

Виробнича собівартість (прямі ма­теріальні витрати) продукції та еле­мент «Матеріальні затрати» зменшу­ються на вартість зворотних відходів, одержаних під час виробництва. До виробничої собівартості включають­ся втрати від браку з технологічних причин у межах передбачених норм (технічно неминучий брак).

Втрати від браку з інших причин (перевищення норм, постачальни­ки, робітники) включаються до ін­ших операційних витрат. Виходячи з прав підприємства на формування облікової політики і потреб управлін­ня витратами, підприємству потрібно забезпечити облік витрат діяльності за статтями калькуляції та елемента­ми витрат поділом на витрати зви­чайні (передбачені нормами і техно­логією виробництва) і витрати, що перевищують норми, випливають із порушень технології, пов'язані з ви­користанням недосконалого устатку­вання, заміною сировини тощо, для накопичення інформації з метою складання звітності й реагування на відхилення.

Підприємства, що здійснюють сіль­ськогосподарську діяльність, у Звіті про фінансові результати (форми № 2 і № 2-м) у складі інших операційних доходів (рядок 060 ф. № 1, рядок 040 ф. № 1-м) або інших операційних ви­трат (рядок 090 ф. № 1, рядок 130 ф. № 1-м) наводять доходи (витрати) від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської про­дукції та дохід (втрати) від зміни вар­тості біологічних активів. При цьому доходи (витрати) від первісного ви­значення біологічних активів і сіль­ськогосподарської продукції виділяються окремо у вписуваних рядках (відповідно рядки 061 і 091 у ф. № 1 та рядки 041 і 132 у ф. № 2-м).

Показник «Податок на прибуток від звичайної діяльності» (рядок 180 ф. № 2) заповнюють на основі за­писів про належну суму податку на прибуток за дебетом субрахунку 981 «Податок на прибуток від звичайної діяльності» або рахунку 84 «Інші опе­раційні витрати» у кореспонденції з рахунками 64 «Розрахунки за подат­ками й платежами», 17 «Відстроче­ні податкові активи» і 54 «Відстро­чені податкові зобов'язання». Сума такого показника суб'єктами мало­го підприємництва для складання фі­нансової звітності розраховується за сумою поточного податку на прибуток, яку визначено за податковим за­конодавством.

Сума всіх витрат операційної діяль­ності у розділі І може не збігатися із сумою за елементами операційних витрат (розділ II ф. № 2), зокрема, на суму зміни залишків напівфабрикатів власного виробництва, незаверше­ного виробництва, готової продукції, а також у зв'язку з відмінністю щодо включення собівартості товарів, які вибули. Собівартість таких товарів не включають до елементів витрат розділу II, а відображають у розділі І. При цьому транспортно-заготівельні витрати, приєднані до первісної вар­тості (собівартості) товарів і запа­сів, мають включатись до відповід­них елементів витрат операційної діяльності (матеріальні, оплата праці, амортизація тощо). До розділу II не включають собівартість (еквівалент за курсом Нацбанку України) реалі­зованої іноземної валюти і собівар­тість (балансову вартість) реалізова­них матеріальних цінностей; такі суми наводяться в розділі І.

Суму витрат за економічними еле­ментами визначають за вирахуван­ням тих витрат, які є собівартістю продукції (робіт, послуг) допоміжних та обслуговуючих виробництв і гос­подарств, спожитої в основному або іншому допоміжному та обслуговую­чому виробництві (господарстві) під­приємства. Тобто, наприклад, витра­ти з використання праці, матеріалів, основних засобів на експлуатацію і ремонт основних фондів мають бути одноразово включені до відповідних елементів витрат (матеріальні, опла­та праці, амортизація), а собівартість експлуатації та ремонту, яка відображатиметься на рахунку 91 «Загально-виробничі витрати», а потім і у витра­тах основного виробництва, вже ще раз, як внутрішній оборот, не вклю­чається до елементів витрат.

Особливості складання звітності суб'єктами малого підприємництва

Підприємства, які складають фінан­совий звіт із застосуванням ПБО 25, повинні врахувати такі особливості. Склад статей Балансу суб'єкта ма­лого підприємництва (ф. № 1-м) передбачає об'єднання деяких статей Балансу підприємства в одну (основ­ні засоби і нематеріальні активи, ви­робничі запаси, готова продукція і товари, довгострокові фінансові ін­вестиції, поточна дебіторська і кре­диторська заборгованість, вилучений капітал, забезпечення майбутніх ви­трат, довгострокові зобов'язання, ви­лучення окремої статті по векселях). Інша поточна дебіторська заборгованість наводиться в оцінці «нетто», тобто за первісною вартістю іншої поточної дебіторської заборгованос­ті, зменшеної на суму створеного по ній резерву сумнівних боргів.

У Звіті про фінансові резуль­тати (ф. № 2-м) чистий фінансовий результат (прибуток або збиток) ви­значають з урахуванням витрат діяльності за елементами, тому що складання цього звіту ґрунтується на використанні рахунків класу 8. Оскільки частина витрат діяльнос­ті, включена до елементів витрат, може залишатись у незавершеному виробництві та в нереалізованій го­товій продукції, то на таку суму змін (аналогічні статті балансу на початок року і кінець звітного періоду) здій­снюється коригування (визначення остаточного) фінансового результату.

Крім того, оскільки до витрат ді­яльності за жодним елементом не включається собівартість реалізо­ваних товарів, такий показник наводиться окремо в рядку 140 та вираховується при визначенні фі­нансового результату.

ПБО 25 передбачає застосування спрощених або загальних процедур обліку витрат і визначення фінансо­вих результатів суб'єктів малого під­приємництва.

Сума єдиного податку і єдиного (фіксованого) податку для сільсько­господарських товаровиробників, плата за спеціальний торговий патент відображаються в рядку 130 «Інші операційні витрати» і роз­шифровуються, у тому числі, шля­хом вписування назви конкретно­го податку і плати, які сплачуються суб'єктом малого підприємництва, у рядок 131.

З урахуванням змісту п. 7 Порядку № 98 сума внесків, яку платник єди­ного податку зобов'язаний при ви­платі дивідендів нарахувати та спла­тити до бюджету, відображається за кредитом рахунку 64 «Розрахунки за податками й платежами», аналітич­ний рахунок (субрахунок) обліку та узагальнення інформації про таке конкретне податкове зобов'язання, і дебетом рахунку 85 «Інші затра­ти» із включенням до рядка 150 ф. № 2-м.

Методичні рекомендації з перевірки порівнянності показників річної фінансової звітності підприємства (таблиця) сприятимуть якісному її складанню.

Примітка. Показники форм фінансової звітності № 1 і № 2 наводяться в тисячах гривень без десяткових знаків, а показники форм № 1-м і № 2-м - у тисячах гривень з одним десятковим знаком.

Валерій ПАРХОМЕНКО,
заслужений економіст України,
канд. екон. наук, член Аудиторської
палати України, начальник управління

“Вісник податкової служби України” № 14 квітень 2009
Передплатні індекси –
22599 (укр.), 22600 (рос.).

Документи що посилаються на цей