КОНСУЛЬТУЄ ДПА УКРАЇНИ
Управління акцизного збору

Коментар до Закону України від 05.03.2009 p. № 1067-VI
«Про вне­сення змін до Закону України «Про збір на розвиток
виноградарства, садівництва і хмелярства»

Законом України від 25.06.91 р. № 1251-ХІІ «Про систему оподатку­вання» (далі - Закон № 1251-ХІІ) установлено, що сукупність подат­ків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів, що справляються у встанов­леному законами України порядку, становить систему оподаткування. Ставки, механізми справляння податків і зборів (обов'язкових пла­тежів) і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змі­нюватися іншими законами Украї­ни, крім законів про оподаткування. Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства відповідно до ст. 14 зазначеного Закону вклю­чено до Переліку загальнодержав­них податків і зборів (обов'язкових платежів).

Розвиток виноградарства, садівни­цтва і хмелярства в Україні все біль­ше поступається світовим, зокрема європейським, здобуткам. Українські товаровиробники у цих галузях, незважаючи на суттєві природні клі­матичні переваги нашої країни, не можуть не тільки належно конкуру­вати на міжнародному рівні, а й у багатьох випадках - задовольни­ти зростаючі потреби внутрішнього споживача у продукції відповідної якості.

Проблема конкурентоспроможнос­ті української продукції виноградар­ства, садівництва і хмелярства на ринках, які зараз все більше інтегруються в єдиний світовий ринок, суттєво загострюється у зв'язку зі всту­пом України до COT. Без ефективної державної підтримки цих важливих галузей господарство може втратити власне промислове виноградарство, садівництво і хмелярство і через це потрапити у повну залежність від за­кордонних експортерів.

Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства як за­гальнодержавний податок вперше було запроваджено Законом Укра­їни від 09.04.99 p. № 587-XIV «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» (далі - Закон № 587-XIV), яким визначено порядок справляння та використан­ня цього збору. До цього часу під­тримка виноградарства, садівництва і хмелярства здійснювалася щороку з державного бюджету за відповід­ною бюджетною програмою фінан­сування.

Передумовою прийняття зазначе­ного Закону стали наслідки держав­ної політики Радянського Союзу сто­совно викорінення алкоголізму та розкорчування виноградників з ме­тою зменшення виробництва алко­гольних напоїв, що призвело лише до занепаду виноградарства як га­лузі, виникнення нелегального ви­робництва алкогольних напоїв та розширення тіньового сектора еко­номіки з виробництва та обігу алко­гольних напоїв.

Порядком сплати зазначеного збору та використання одержаних від нього коштів передбачено, що нараховані суми збору надходять на спеціальний рахунок Держказначейства України. Відповідно до За­кону № 587-XIV 30% нарахованих сум збору залишаються на спеціаль­них рахунках управлінь Держказначейства України в Автономній Рес­публіці Крим та в областях, а 70% передаються в розпорядження центральному органу виконавчої влади, який здійснює державну політику у сфері виноградарства, садівництва і хмелярства.

Нещодавно Верховною Радою України ухвалено Закон України від 05.03.2009 p. № 1067-VI «Про вне­сення змін до Закону України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» (далі - Закон № 1067-VI), який набирає чинності з 1 січня 2010 р.

Цим Законом викладено в новій редакції ст. 1 Закону № 587-XIV та уточняється визначення платників збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства. Зокрема, встановлено, що суб'єкти підприєм­ницької діяльності незалежно від форм власності та підпорядкування, які реалізують в оптово-роздрібній торговельній мережі й мережі гро­мадського харчування алкогольні напої та пиво, є платниками збору, крім виробників алкогольних напо­їв та пива, що здійснюють постачан­ня такої продукції суб'єктам оптової і роздрібної торгівлі в межах власного виробництва. Платниками збо­ру виробники алкогольних напоїв та пива є лише за умови реалізації ними цієї продукції в роздрібній тор­гівлі безпосередньо споживачам.

Крім того, Законом № 1067-VI пе­редбачено, що в разі реалізації алко­гольних напоїв та пива за договора­ми комісії (консигнації) платниками збору є будь-які суб'єкти підприєм­ницької діяльності, які отримують на свій рахунок кошти або інші види компенсації за продаж цієї продукції (крім виробників-комітентів у разі здійснення ними оптової торгівлі за­значеною продукцією в межах влас­ного виробництва).

Також Законом № 1067-VI викла­дено в новій редакції ст. 2 Закону № 587-XIV, в якій зазначено, що об'єктом оподаткування збором є виручка - товарооборот, одержаний на всіх етапах реалізації в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольних напоїв і пива, у тому числі за операціями, що не передбачають оплати у грошовій формі.

Таким чином, Законом № 1067-VI чітко встановлюються об'єкт оподат­кування та платники збору на роз­виток виноградарства, садівництва і хмелярства, уточнюється, що збором обкладається виручка - торговель­ний оборот, одержаний на всіх етапах реалізації в оптово-роздрібній торгівлі будь-яким суб'єктом господарювання (крім виробників зазначеної продук­ції, якщо вони не реалізують продук­цію безпосередньо споживачам).

Законом № 1067-VI також викла­дено в новій редакції частину третю ст. 4 Закону № 587-XIV щодо визна­чення головного розпорядника нара­хованих сум збору на розвиток вино­градарства, садівництва і хмелярства, які надходять на спеціальний рахунок Держказначейства України, а саме: ним є центральний орган виконавчої влади, який здійснює державну полі­тику у сфері виноградарства, садівни­цтва і хмелярства.

Законом № 587-XIV установле­но, що суми збору розподіляються та використовуються таким чином: 70% - на розвиток виноградар­ства і садівництва, 30% - на розви­ток хмелярства. Такий механізм роз­поділу та використання коштів від збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, запрова­джений цим Законом, виявився не­дієвим, оскільки не пов'язується із сільськогосподарською спеціалізаці­єю відповідних регіонів, їх природно-кліматичними особливостями, не за­безпечує умови для реалізації єдиної державної політики у цій сфері. Акумуляція 30% коштів від такого збо­ру в усіх областях, а не лише у тих, де є можливість розвивати відповід­ні виробництва, призводить до роз­порошення та неефективного вико­ристання бюджетних коштів. Тому Законом № 1067-VI вносяться зміни щодо норм розподілу збору.

Після набрання чинності Законом № 1067-VI суми збору розподіля­тимуться та використовуватимуться так: 85% - на розвиток виноградарства і садівництва, 15% - на розви­ток хмелярства.

З метою недопущення занепа­ду садівництва та виноградарства як галузі та продовження держав­ної підтримки виноградарства, са­дівництва і хмелярства як галузей Законом № 1067-VI продовжено до 31 грудня 2014 р. термін дії Зако­ну № 587-XIV замість 31 грудня цьо­го року.

Закон № 1067-VI спрямовано на вдосконалення правових засад роз­витку виноградарства, садівництва і хмелярства в Україні, посилення державної підтримки вітчизняних товаровиробників, забезпечен­ня підвищення їх конкурентоспро­можності на внутрішньому та зо­внішніх ринках. Запровадження його норм забезпечить умови для надання вітчизняним виноградар­ським, садівничим та хмелярським господарствам державної підтрим­ки на найближчі п'ять років, під­вищить їх конкурентоспроможності на внутрішньому і зовнішніх рин­ках, сприятиме прискоренню роз­витку виноградарства, садівни­цтва і хмелярства в Україні. Крім того, набрання чинності Законом № 1067-VI дасть змогу врегулювати проблемні питання, які на сьогодні виникають при обкладанні збором на розвиток виноградарства, садів­ництва і хмелярства та його адміні­струванні.

Любов МІГУНОВА,
начальник відділу методології

“Вісник податкової служби України” № 14 квітень 2009
Передплатні індекси –
22599 (укр.), 22600 (рос.).

Документи що посилаються на цей