КОНСУЛЬТУЄ ДПА УКРАЇНИ
Про справляння державного мита
за видавання свідоцтва про право на спадщину
Про справляння державного мита за видавання свідоцтва про право на спадщину з урахуванням положень Закону України від 05.03.2009 р. №1110-VІ "Про внесення зміни до статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" щодо державного мита за видачу свідоцтва про право на спадщину".
Згідно зі ст. 19 Закону України від 02.09.93 р. № 3425-ХІІ "Про нотаріат" державні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють державне мито в розмірах, установлених чинним законодавством, а згідно зі ст.31 цього самого Закону приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та громадянином або юридичною особою. Указом Президента України від 10.07.98 р. № 762/98 "Про впорядкування справляння плати за вчинення нотаріальних дій" установлено, що розмір плати, яка справляється за вчинення нотаріальних дій приватними нотаріусами, не може бути меншим від розміру ставок державного мита, яке справляється державними нотаріусами за аналогічні нотаріальні дії.
Справляння державного мита в Україні регулюється Декретом Кабінету Міністрів України від 21.01.93 р. № 7-93 "Про державне мито", з відповідними змінами і доповненнями (далі -Декрет), порядок його обчислення та сплати - Інструкцією про порядок обчислення та сплати державного мита, затвердженою наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.93 р. № 15, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.05.93 р. за № 50 (далі -Інструкція).
За статтею 1 Декрету платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видавання документів, які мають юридичне значення, уповноваженими на те органами.
Перелік об'єктів справляння державного мита наведено ст.2, а розміри ставок державного мита - ст.3 Декрету.
Згідно з п.4 розділу II Інструкції за вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами, а також виконкомами сільських, селищних та міських рад державне мито сплачується до їхнього вчинення.
Підпунктом "ж" п.3 ст.3 Декрету визначено розмір ставки державного мита за видавання свідоцтва про право на спадщину одному з подружжя, батькам, повнолітнім дітям, онукам, правнукам, братам, сестрам, діду, бабі та іншим спадкоємцям -0,5% суми спадщини. За видавання свідоцтва про право на спадщину земельної частки (паю) одному з подружжя, батькам, повнолітнім дітям, онукам, правнукам, братам, сестрам, діду, бабі державне мито справляється в розмірі 0,1% суми спадщини. За видавання свідоцтва про право на спадщину земельної частки (паю) іншим спадкоємцям державне мито справляється в розмірі 0,5% суми спадщини.
Слід зазначити, що поступово об'єкти спадкового майна, за видавання свідоцтва про право на спадщину якого справляється державне мито, включаються до бази обкладення іншими податками і зборами, зокрема податком з доходів фізичних осіб, що призводить до подвійного оподаткування і створює додаткове навантаження на платників податків.
Так, вартість будь-якого рухомого та нерухомого майна, одержаного фізичною особою - членом сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення у спадок, оподатковується згідно зі ст. 13 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" за нульовою ставкою, а вартість майна, одержаного спадкоємцями інших ступенів споріднення, обкладається податком з доходів фізичних осіб за ставкою 5% об'єкта спадщини.
В умовах реформування податкової системи під час установлення ставок податків і зборів потрібно враховувати те, що їхній розмір має визначатися виходячи з фіскальної та компенсаційної функції збору. При цьому компенсаційна функція має бути інструментом відшкодування державі її витрат на вчинення дій, що мають юридичне значення, враховуючи реальну платіжну спроможність населення.
Таким чином, з урахуванням особливостей оподаткування спадкового майна ідеологія справляння державного мита за видавання свідоцтва про право на спадщину переглянута і встановлена в розмірі покриття витрат держави на видавання відповідного свідоцтва.
Дбаючи про забезпечення прав і свобод людини та забезпечуючи конституційні права громадян, 5 березня 2009 р. Верховна Рада України ухвалила Закон України № 1110-VI "Про внесення зміни до статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" щодо державного мита за видачу свідоцтва про право на спадщину", який набирає чинності з 1 січня 2010 р. Цим Законом підпункт "ж" п. 3 ст. 3 Декрету викладено в новій редакції, а саме: за видавання свідоцтва про право на спадщину державне мито буде справлятися в розмірі двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, враховуючи зміни в законодавстві впродовж 2009 р. за видавання свідоцтва про право на спадщину державне мито справлятиметься у відсотковому співвідношенні до суми спадщини і залежно від ступеня споріднення громадян, а з 1 січня 2010 р. незалежно від ступеня споріднення та суми спадщини (рухомого і нерухомого майна) державне мито справлятиметься в розмірі двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (нині -34 грн).
Водночас ст.4 Декрету визначено категорії осіб, які звільняються від сплати державного мита, а саме:
громадяни - за видавання їм свідоцтва про право на спадщину(п. 16):
- на майно осіб, які загинули під час захисту СРСР і України, у зв'язку з виконанням інших державних чи громадських обов'язків або з виконанням обов'язку громадянина щодо врятування життя людей, охорони громадського порядку та боротьби із злочинністю, охорони власності громадян або колективної чи державної власності, а також осіб, які загинули або померли внаслідок захворювання, пов'язаного з наслідками Чорнобильської катастрофи”
- на майно осіб, реабілітованих у встановленому порядку; на житловий будинок, пай у житлово-будівельному кооперативі, квартиру, що належала спадкодавцеві за правом приватної власності, якщо вони жили в цьому будинку, квартирі впродовж шести місяців з дня смерті спадкодавця;
-на житлові будинки в сільській місцевості за умови, що ці громадяни постійно житимуть у цих будинках і працюватимуть у сільській місцевості;
-на вклади в установах Ощадбанку та в інших кредитних установах, на страхові суми за договорами особистого й майнового страхування, облігації державних позик та інші цінні папери, суми заробітної плати, авторське право, суми авторського гонорару і винагород за відкриття, винахід, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, топографії інтегральних мікросхем, сорти рослин та раціоналізаторські пропозиції;
- на майно осіб фермерського господарства, якщо вони є членами цього господарства;
неповнолітні - за видавання їм свідоцтва про право на спадщину (п. 17);
особи, перелічені в пункті 18, зокрема:
громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих унаслідок Чорнобильської катастрофи;
громадяни, віднесені до категорії 3 постраждалих унаслідок Чорнобильської катастрофи, - які постійно живуть до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали в зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менш як два роки, а в зоні гарантованого добровільного відселення - не менш як три роки;
громадяни, віднесені до категорії 4 потерпілих унаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і живуть або постійно живуть на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що на 1 січня 1993 р. вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менш як чотири роки;
інваліди Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи; ,
інваліди І та II групи.
Пільга зі сплати державного мита особам, названим у пункті 18, надається за вчинення в їхніх інтересах будь-яких дій та видавання документів, що мають юридичне значення.
Отже, чинним податковим законодавством передбачено пільги під час оформлення права на спадщину та одержання спадкового майна і близьким родичам, й іншим спадкоємцям.
Крім цього, чинний Декрет містить пільги зі сплати державного мита малозабезпеченим категоріям громадян та дає можливість місцевим радам додатково надавати пільги всім іншим категоріям громадян (ст.5 Декрету).
Водночас Указом Президента України від 26.03.2009 р. №192/2009, який набрав чинності з дня його опублікування (опубліковано в газеті "Урядовий кур'єр" 28.03.2009 р. №56), скасовано Указ Президента від 23.08.98 р. №932/98 "Про врегулювання діяльності нотаріату в Україні", крім частини першої ст.2 цього Указу, яка втратить чинність з 1 червня 2009 р. За цими змінами приватні нотаріуси з червня п. р. матимуть право видавати свідоцтва про право на спадщину. При цьому Законом України від 01.10.2008 р. № 614-IV "Про внесення змін до Закону України "Про нотаріат" унесено зміни до статті 34 Закону України "Про нотаріат", за якими приватні і державні нотаріуси зрівнюються в правах щодо вчинення нотаріальних дій, тобто приватні нотаріуси вчинятимуть нотаріальні дії, які до цього вони не могли вчиняти.
Володимир ГУЦУЛЯК, головний державний
податковий ревізор-інспектор
Департаменту оподаткування фізичних осіб
“Праця і зарплата” № 17(645),6 травня 2009 р.
Передплатний індекс:30214