Допомога по безробіттю: хто і як її отримує
Наказом Мінпраці та соціальної політики України від 11.02.2009 р. № 52 (за текстом - наказ № 52) внесено зміни до Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності від 20.11.2000 р. № 307 (за текстом - Порядок № 307).
Цей Порядок суттєво не змінено, адже наказ № 52 розроблено лише з метою удосконалення механізму надання допомоги по безробіттю відповідно до Закону України від 02.03.2000 р. № 1533-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (за текстом - Закон № 1533-III). Нагадаємо деякі принципові моменти Порядку № 307 (зі змінами).
Відтепер змінами встановлено повний перелік застрахованих осіб, які втратили роботу з незалежних від них обставин і визнані в установленому порядку безробітними та які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня), проходили службу або виконували роботи (надавали послуги) згідно з цивільно-правовими договорами не менше 26 календарних тижнів і сплачували страхові внески. Допомога по безробіттю таким особам визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу) або середнього грошового забезпечення залежно від страхового стажу. До речі, розмір допомоги залишився без змін, але слід зазначити, що він залежить від страхового стажу: до 2 років - 50%; від 2 до 6 років - 55%; від 6 до 10 років - 60%; понад 10 років - 70%.
Залежно від тривалості безробіття допомога по безробіттю зменшується і виплачується у відсотках до початкове визначеного її розміру: перші 90 календарних днів - 100%; протягом наступних 90 календарних днів - 80%; надалі - 70%.
До переліку застрахованих осіб, яким надаватиметься допомога по безробіттю, відповідно до встановлених змін належать:
наймані працівники;
особи, які виконують роботи (надають послуги) згідно з цивільно-правовими договорами;
військовослужбовці Збройних сил України, Державної прикордонної служби України, внутрішніх військ, військ цивільної оборони, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної спеціальної служби транспорту, особи рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів внутрішніх справ, особи начальницького складу податкової міліції, а також особового складу воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань), створених відповідно до законодавства на постійній основі (за текстом - військовослужбовці), крім військовослужбовців строкової служби;
інші особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України), на користь яких здійснюється страхування на випадок безробіття, у випадках, передбачених Законом № 1533-III.
Крім того, припинення трудового договору за угодою сторін (п. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України, за текстом - КЗпП) відтепер не вважатиметься втратою роботи з незалежних від застрахованих осіб обставин.
Для військовослужбовців - утратою роботи з незалежних від них обставин є звільнення зі служби з поважних причин без права на пенсію (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, за станом здоров'я, у зв'язку із закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, через сімейні обставини або з інших поважних причин відповідно до законодавства про військовий обов'язок і військову службу).
Слід зазначити, що виплата допомоги по безробіттю особам, які звільнилися з останнього місця роботи чи служби за власним бажанням без поважних причин або за угодою сторін і визнані в установленому порядку безробітними та протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня), проходили службу не менше 26 календарних тижнів і сплачували страхові внески, у перші 90 календарних днів не здійснюється, а починається з 91-го календарного дня у розмірі 80% до початкове визначеного її розміру.
Змінами встановлено, що до осіб, які брали участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття на добровільних засадах та протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали або займалися підприємницькою діяльністю не менше 26 календарних тижнів і сплачували страхові внески до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (за текстом - Фонд), яким визначається та виплачується відповідно до Порядку № 307 допомога по безробіттю, не належать особи, які виконували роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими угодами, але належать члени особистих селянських господарств, які здійснюють (здійснювали) діяльність відповідно до Закону України від 15.05.2003 р. № 742-IV «Про особисте селянське господарство» (за текстом - Закон № 742-IV).
Відтепер без урахування страхового стажу в розмірі, установленому законодавством, визначається допомога по безробіттю для таких категорій безробітних, зокрема: осіб, звільнених з останнього місця роботи з підстав, передбачених ст. 37, пунктами 3, 4, 7, 8 ст. 40, статтями 41 і 45 КЗпП, військовослужбовців, та інших осіб, звільнених з останнього місця роботи (служби) у зв'язку із застосуванням до них заходів дисциплінарного впливу. До речі, виплачувати допомогу їм починають з 91-го календарного дня.
Слід зазначити, що відповідно до змін умовою для призначення допомоги по безробіттю є готовність особи до участі в загальнодержавних оплачуваних громадських роботах, якщо така робота для неї є підходящою.
У разі відмови особи від участі у загальнодержавних оплачуваних громадських роботах, якщо така робота є для неї підходящою, без поважних причин, розмір допомоги по безробіттю зменшується на 50% строком до трьох місяців.
Зокрема, змінами визначено, що до страхового стажу особи відтепер включаються періоди:
участі безробітного в загальнодержавних оплачуваних громадських роботах;
виконання робіт (послуг) згідно з цивільно-правовими договорами для осіб, які виконували такі роботи;
проходження служби військовослужбовцями після запровадження загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття для таких осіб;
за які сплачено страхові внески до Фонду на добровільних засадах, коли особи забезпечували себе роботою самостійно (члени особистих селянських господарств, які здійснюють (здійснювали) діяльність відповідно до Закону № 742-IV).
До страхового стажу прирівнюється, зокрема, строк проходження військової служби військовослужбовцями до запровадження страхування на випадок безробіття у разі звільнення зі служби за станом здоров'я, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів без права на пенсію за умови реєстрації в установленому порядку в державній службі зайнятості протягом місяця з дня взяття на облік у військовому комісаріаті, осіб, які не підлягають військовому обліку, - протягом місяця з дня зняття з обліку.
Крім того, змінами затверджено, що виплата допомоги по безробіттю відкладатиметься на строк, що дорівнює періоду, протягом якого застрахованій особі відповідно до законів надається вихідна допомога або інші виплати при звільненні з підприємства, установи та організації або після закінчення строку повноважень за виборною посадою, що забезпечують часткову або тимчасову компенсацію втраченого заробітку.
Особам, яким вихідну допомогу або інші компенсаційні виплати було виплачено одноразово, виплата допомоги по безробіттю відкладається не більше ніж на один місяць, а у разі здійснення таких виплат щомісяця - до закінчення періоду їх виплати.
Тривалість виплати допомоги по безробіттю відтепер скорочується на строк 90 календарних днів у разі:
звільнення з останнього місця роботи чи служби за власним бажанням без поважних причин або за угодою сторін;
звільнення з останнього місця роботи з підстав, передбачених ст. 37, пунктами 3, 4, 7, 8 ст. 40, статтями 41 і 45 КЗпП, а також військовослужбовцям, звільненим зі служби з певних підстав, передбачених ст. 26 Закону України від 25.03.92 р. № 2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу»;
приховування відомостей про працевлаштування на тимчасову роботу (у тому числі за межами України) або здійснення іншої діяльності за винагороду в період одержання допомоги по безробіттю - на строк не менше кількості календарних днів тимчасової роботи.
До речі, відтепер виплата допомоги по безробіттю припиняється, зокрема, у разі:
призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років або досягнення особою встановленого законом пенсійного віку;
відмови безробітного від двох пропозицій підходящої роботи або від двох пропозицій проходження професійної підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості, у тому числі осіб, які вперше шукають роботу та не мають професії (спеціальності);
відмови безробітного від роботи за спеціальністю, професією, набутою після професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості.
Насамкінець зазначимо, що допомога по безробіттю призначається на підставі особистої заяви безробітного, довідки (довідок) про середню заробітну плату (дохід) за останнім місцем (декількома місцями) роботи чи служби, трудової книжки, військового квитка, копії цивільно-правового договору, за пред'явленням, у разі наявності, свідоцтва про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та паспорта або іншого документа, що посвідчує особу.
Щодо військовослужбовців, звільнених зі служби, то вони подають довідку (довідки) з військового комісаріату, військової частини або іншого формування, яке виплачує грошове забезпечення, про строки проходження служби, які включаються та (або) прирівнюються до страхового стажу, а також про розмір і строки виплати грошового забезпечення.
“Вісник податкової служби України” № 14 квітень 2009
Передплатні індекси –
22599 (укр.), 22600 (рос.).