ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
Судова палата у цивільних справах
РІШЕННЯ
28 січня 2009 року
м.Київ
Про визнання права власності на земельну частку (пай)
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі: головуючого - Гнатенка А. В., суддів: Балюка М. І ., Гуменюка В. І., Данчука В. Г., Косенка В. Й., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА 1 до ОСОБА 2, товариства з обмеженою відповідальністю “Авангард-Д”, третя особа - Авангардівська селищна рада Овідіопольського району Одеської області, про визнання права власності на земельну частку (пай) за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю “Авангард-Д” на рішення Овідіопольського районного суду від 8 квітня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 11 червня 2008 року, ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2008 року ОСОБА 1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що його мати ОСОБА 3. з 1960 року до 1981 року працювала в радгоспі “Авангард”, який був реформований у колективне сільськогосподарське підприємство “Авангард” (далі - КСП “Авангард”). У 1981 році ОСОБА 3 вийшла на пенсію. На момент паювання землі КСП “Авангард” у 1996 - 1997 роках ОСОБА 3 була внесена до списку, що додавався до державного акта на право колективної власності на землю. Оскільки мати позивача померла 7 березня 1997 року, вона не отримала сертифікат чи державний акт на право приватної власності на землю. У 1989 році ОСОБА 3 склала заповіт, відповідно до якого все своє майно заповідала позивачу, який отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом після її смерті. У зв'язку з тим, що відповідач, який є правонаступником КСП “Авангард”, відмовляється оформити на ОСОБА 1 спадщину у вигляді земельної частки (паю), позивач просив визнати за ним право власності на земельну частку (пай) у розмірі 3,9 га в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА 3.
Рішенням Овідіопольського районного суду від 8 квітня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 11 червня 2008 року, позов задоволено. Визнано за ОСОБА 1 право власності на земельний пай розміром 3,9 га, розташований у межах земель колишнього КСП “Авангард”, у порядку спадкування після смерті ОСОБА 3.
У касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю “Авангард-Д” просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив із того, що ОСОБА 3. мала право на земельну частку (пай) і це право успадкували її спадкоємці, а саме її син, ОСОБА 1, який прийняв спадщину після смерті матері.
З такими висновками суду погодитись не можна.
Відповідно до п. 2 Указу Президента України від 8 серпня 1995 року “Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям” право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського товариства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Як роз'яснив Пленуму Верховного Суду України в п. 24 постанови від 16 квітня 2004 року N 7 “Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ”, член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами Цивільного кодексу України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).
Як убачається з матеріалів справи (а. с. 9), ОСОБА 3 працювала в радгоспі “Авангард”, трудові відносини припинила 20 березня 1981 року у зв'язку з виходом на пенсію. Пізніше радгосп був реорганізований у КСП “Авангард”, правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю “Авангард-Д” (а. с. 41, 75).
Відомостей про те, що ОСОБА 3 була членом КСП або ТОВ “Авангард-Д” у матеріалах справи немає.
Аналіз норм законодавства свідчить про те, що право власності на земельну частку (пай) виникає не з часу внесення членів КСП до списків, доданих до державного акта на право колективної власності на землю, перевірки, уточнення і затвердження цих списків, а з моменту передачі державного акта про право колективної власності на землю конкретному сільськогосподарському підприємству, членом якого є особа.
ОСОБА 3 померла 7 березня 1997 року (а. с. 12). КСП “Авангард” одержало державний акт на право колективної власності на землю 5 листопада 1997 року (а. с. 51 - 54). Таким чином, на час смерті ОСОБА 3 і відкриття спадщини (7 березня 1997 року) КСП “Авангард” державний акт на право колективної власності на землю не видавався, а його члени не мали права власності на земельні частки (паї).
На зазначені обставини суди не звернули уваги, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права та ухвалення судових рішень, які не ґрунтуються на законі.
Відповідно до ст. 341 ЦПК України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, чи не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
За таких обставин судові рішення не можуть залишатися в силі, вони підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 336, 341 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України, ВИРІШИЛА:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Авангард-Д” задовольнити.
Рішення Овідіопольського районного суду від 8 квітня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 11 червня 2008 року скасувати, ухвалити нове рішення.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА 1 до ОСОБА 2, товариства з обмеженою відповідальністю “Авангард-Д”, третя особа - Авангардівська селищна рада Овідіопольського району Одеської області, про визнання права власності на земельну частку (пай) відмовити.
Рішення оскарженню не підлягає.
Головуючий: А. В. Гнатенко
Судді: М. І. Балюк
В. І. Гуменюк
В. Г. Данчук
В. Й. Косенко