КОНСУЛЬТУЄ ДПА УКРАЇНИ
Департамент податку на прибуток та інших податків і зборів (обов'язкових платежів)

Що потрібно знати при переході на сплату
фіксованого сільськогосподарського податку

Механізм справляння фіксовано­го сільськогосподарського подат­ку (за текстом - ФСП), що спла­чується сільськогосподарськими товаровиробниками, встановлено Законом № 320-XIV. Визначення платників ФСП та порядок їх подат­кової реєстрації наведено у ст. 2 цього Закону.

Так, особи можуть бути зареє­стровані платниками ФСП, якщо вони є сільськогосподарськими під­приємствами різних організаційно-правових форм, передбачених за­конами України, - селянськими та іншими господарствами, що займаються виробництвом (вирощу­ванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, а також рибницькими, рибальськими та риболовецькими господарства­ми, які займаються розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, став­ках та водосховищах), у яких сума, одержана від реалізації сільсько­господарської продукції власного виробництва та продуктів її пере­робки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 75% за­гальної суми валового доходу.

Тобто, по-перше, підприємство повинно мати статус сільськогос­подарського виробника.

По-друге, сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за по­передній звітний (податковий) рік, у загальній сумі валового доходу підприємства має перевищувати 75%.

По-третє, оскільки об'єктом опо­даткування для платників ФСП є площа сільськогосподарських угідь, переданих сільськогосподарському товаровиробнику у власність або наданих йому в користування, то підприємство, яке бажає перейти на сплату ФСП, повинно мати зе­мельні ділянки у власності або в ко­ристуванні, у тому числі на умовах оренди, та землі водного фонду, що використовуються рибницькими, рибальськими та риболовецьки­ми господарствами для розведен­ня, вирощування та вилову риби у внутрішніх водоймах (озерах, став­ках та водосховищах). Земельні ді­лянки інших категорій, визначе­ні ст. 19 Земельного кодексу, не є об'єктом оподаткування ФСП.

Якщо платники ФСП орендують землі державної або комунальної власності, орендодавцями яких у межах населених, пунктів є сіль­ські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - від­повідні органи виконавчої влади, то такі платники повинні сплачува­ти до відповідного місцевого бю­джету крім ФСП ще й орендну пла­ту за землю.

Перш ніж перейти безпосеред­ньо до питань оподаткування ФСП реорганізованих сільськогосподар­ських підприємств, необхідно зазначити, що реорганізація - це припинення діяльності підприєм­ства та виникнення на його основі однієї або декількох нових юридич­них осіб, які стають правонаступниками майна, майнових прав та зобов'язань реорганізованого під­приємства. Реорганізація підпри­ємства здійснюється шляхом злит­тя, приєднання, поділу, виділення чи перетворення.

Злиття - спосіб реорганізації, при якому два або декілька підпри­ємств зливаються в одне. Злиті під­приємства припиняють діяльність як юридичні особи, а всі майнові, права та обов'язки кожного з них переходять до підприємства, що виникло в результаті злиття (части­на друга ст. 59 Господарського ко­дексу).

У разі приєднання одного або де­кількох підприємств до іншого під­приємства до останнього перехо­дять усі майнові права та обов'язки приєднаних підприємств (частини перша та третя ст. 59 Господарсько­го кодексу, частина перша ст. 104 Цивільного кодексу).

Поділ - це спосіб реорганізації, при якому на базі одного підприєм­ства створюється декілька нових, що призводить до припинення діяльності реорганізованого підпри­ємства як юридичної особи і виклю­чення його з ЄДРПОУ. До кожного з нових підприємств переходять за розподільним актом (балансом) у відповідних частках майнові права і обов'язки реорганізованого під­приємства (частина четверта ст. 59 Господарського кодексу).

Виділення - один із видів ре­організації, при якому з підприєм­ства виділяється одне або декілька нових. До кожного з них за розпо­дільним актом (балансом) перехо­дять права та обов'язки реоргані­зованого підприємства.

Принципової різниці, між поділом та виділенням немає, крім того, що в останньому випадку реорганізо­ване підприємство не припиняє діяльності як юридична особа (части­на четверта ст. 59 Господарського кодексу, частина перша ст. 109 Ци­вільного кодексу).

Перетворення - один із напря­мів реорганізації підприємства, при якому змінюється організаційно-правова форма. До підприємства, що виникло, переходять усі майно­ві права та обов'язки колишнього підприємства (ст. 108 Цивільного кодексу, ст. 59 Господарського ко­дексу).

Розглянемо ситуації, коли саме юридична особа, створе­на в результаті реорганізації, може перейти на сплату ФСП.

Зупинимось на частині дру­гій ст. 2 Закону № 320-XIV, якою визначено, що у разі створення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу (виділу), пере­творення або виділу згідно з від­повідними нормами Цивільного кодексу норма щодо дотримання не менш як 75% загальної суми валового доходу від реалізації (поставки) сільськогосподарської продукції (супутніх послуг) протя­гом останнього податкового періоду поширюється на:

усіх осіб солідарне, які зливають­ся або приєднуються;

кожну окрему особу, створену шляхом поділу або виділу;

особу, створену шляхом перетво­рення.

Юридична особа, створена шляхом злиття двох і більше підприємств або шляхом при­єднання

Відповідно до п. 7 Положення № 658 сільськогосподарське під­приємство, утворене шляхом злиття або приєднання, може бути платником податку в рік утворен­ня, якщо сума, отримана протягом останнього податкового періоду всіма підприємствами, які беруть участь у його утворенні, від реа­лізації сільськогосподарської про­дукції власного виробництва та продуктів її переробки становить не менш як 75% загальної суми валового доходу.

Отже, юридична особа, яка створилася протягом року шля­хом злиття або приєднання, може перейти на сплату ФСП у рік утворення, якщо сума, отри­мана протягом останнього по­даткового періоду (з початку року до моменту реорганізації) всіма підприємствами солідарно, що увійшли до новоствореного підприємства, перевищує 75-відсотковий бар'єр.

Юридична особа, створена шляхом перетворення або ви­ділення

Відповідно до п. 8 Положення № 658 сільськогосподарське під­приємство, утворене шляхом пере­творення платника податку, може бути платником податку в рік перетворення, якщо сума, отримана протягом останнього податкового періоду підприємством від реалі­зації сільськогосподарської про­дукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить не менш як 75% загальної суми валового доходу.

Отже, юридична особа, ство­рена шляхом перетворення, може перейти на сплату ФСП у рік перетворення за умови до­тримання за попередній звіт­ний (податковий) період 75-від-соткового критерію.

Юридична особа, створена шляхом поділу або виділення

Відповідно до п. 9 Положення № 658 сільськогосподарське під­приємство, утворене шляхом поді­лу або виділення, може бути плат­ником ФСП, якщо сума, отримана протягом останнього податкового періоду таким підприємством від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить не менш як 75% загальної суми ва­лового доходу.

Крім того, згідно з п. 2 ст. 2 За­кону № 320-XIV норма щодо дотри­мання не менш як 75% загальної суми валового доходу від реалізації (поставки) сільськогосподарської продукції протягом останнього по­даткового періоду поширюється на кожну окрему особу, створену шля­хом поділу або виділу.

Тобто кожна окрема особа, створена шляхом поділу або виділу, може бути зареєстрова­на платником ФСП з наступно­го року, за умови якщо зазна­чений 75-відсотковий критерій витримувався особою за попе­редній звітний (податковий) пе­ріод (з моменту поділу до кін­ця року).

Новостворений суб'єкт госпо­дарювання

Законодавством не встанов­лено норми, що дозволяє пере­йти за сплату ФСП новоствореному суб'єкту господарювання в рік утворення.

Слід зазначити, що до 01.01.2005 р. суб'єкти мали право в рік ство­рення бути платниками ФСП, але з 01.01.2005 p. цю норму Закону № 320-XIV вилучено.

Звертаємо увагу на те, що для осіб, створених шляхом поділу або виділу, на відміну від порядку пе­реходу на сплату ФСП осіб, створе­них шляхом перетворення, злиття, приєднання, Положенням № 658 не передбачено право переходу на сплату ФСП у рік утворення.

Таким чином, у рік утворення платниками ФСП можуть бути під­приємства, створені шляхом злит­тя, приєднання або перетворення. Ті сільськогосподарські підпри­ємства, які створені шляхом поді­лу або виділу, можуть перейти на сплату цього податку лише з на­ступного року.

Розрахунок питомої ваги дохо­ду від реалізації сільськогосподар­ської продукції власного виробни­цтва здійснюється відповідно до наказу № 818 та Методичних рекомендацій, наведених у додатку до листа № 37-27-2-7/18792.

Перелік використаних нормативних документів:

Господарський кодекс України від 16.01.2003 p. № 436-IV (зі зміна­ми та доповненнями, за текстом - Господарський кодекс)

Земельний кодекс України від 25.10.2001 р. № 2768-III (за тек­стом - Земельний кодекс)

Цивільний кодекс України від 16.01.03 p. № 435-IV (зі змінами та доповненнями, за текстом - Цивільний кодекс)

Закон України № 320-X1V від 17.12.98 р. «Про фіксований сільськогосподарський податок» (зі змінами та доповненнями)

Постанова Кабінету Міністрів України № 658 від 23.04.99 р. «Про затвердження Положення про порядок справляння та обліку фіксованого сільськогосподарського податку» (зі змінами та доповненнями, за текстом - Положення № 658)

Наказ Мінагрополітики України № 818 від 22.11.2007 р. «Про затвердження Розрахунку питомої ваги доходу від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її. переробки в загальній сумі валового доходу підприємства за попередній звітний (податковий) рік» (зі змінами та доповненнями)

Лист Мінагрополітики України № 37-27-2-7/18792 від 26.11.2007 р. «Про Методичні рекомендації щодо складання роз­рахунку по визначенню платників фіксованого сільськогосподарського податку»

Катерина ГРИВНАХ,
начальник відділу адміністрування
платежів за землекористування
та місцевих податків і зборів

“Вісник податкової служби України” № 18 травень 2009
Передплатні індекси –
22599 (укр.), 22600 (рос.).


Документи що посилаються на цей