Поновлено права громадян, звільнених за угодою
сторін, щодо виплати допомоги по безробіттю
З моменту набрання чинності Законом України від 25.12.2008 р. № 799-VI «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення» особи, які звільнилися за власним бажанням без поважних причин, та особи, які звільнилися за угодою сторін, мали однакові умови і права на отримання допомоги по безробіттю. Тобто якщо раніше звільнені за угодою сторін працівники мали право на отримання допомоги з дати надання їм статусу безробітної особи, а саме з восьмого дня після реєстрації в установленому порядку в державній службі зайнятості (частина третя ст. 23 Закону України від 02.03.2000 р. № 1533-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», за текстом - - Закон № 1533-III), то з 13.01.2009 р. виплата допомоги таким особам скорочується на перші 90 календарних днів і надається лише з 91-го календарного дня після визнання особи безробітною.
28.04.2009 р. рішенням Конституційного Суду України № 9-рп/2009 положення частини третьої ст. 23 Закону № 1533-III стосовно отримання допомоги по безробіттю особами, які звільнилися з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин або за угодою сторін, визнано такими, що не відповідають Конституції України, тобто доповнення словами «або за угодою сторін» після слів «поважних причин» порушує конституційні права громадян України на соціальний захист.
Отже, Конституційний Суд України зазначає, що відповідно до змін, внесених Законом № 799-VI, громадяни України, звільнені з останнього місця роботи за угодою сторін, втратили право на отримання допомоги по безробіттю з восьмого дня після їх реєстрації в установленому порядку в державній службі зайнятості, тобто право на допомогу по безробіттю протягом 90 календарних днів після звільнення.
Конституція України не допускає при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту й обсягу існуючих прав і свобод (частина третя ст. 22). Право на соціальний захист є невід'ємним конституційним правом громадян. Конституційні права і свободи людини й громадянина не можуть обмежуватися, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремі обмеження прав і свобод можуть встановлюватися лише в умовах воєнного або надзвичайного стану із зазначенням строку дії цих обмежень (частини перша, друга ст. 64 Конституції України).
Таким чином, з 28.04.2009 р. працівники, звільнені за угодою сторін (п. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України), мають право на отримання допомоги по безробіттю з восьмого дня після реєстрації в службі зайнятості.
Інна ПЕТРЕНКО,
оглядач «Вісника»
“Вісник податкової служби України” № 19 травень 2009
Передплатні індекси –
22599 (укр.), 22600 (рос.).