Організація в'їзного туризму: особливості обліку

Розвиток в'їзного туризму на сьогодні є одним із пріоритетних напрямів державної політики в туристичній галузі. Загальновідомо, що у багатьох країнах світу в'їзний туризм активно працює на скарбницю та імідж держави, є однією з найважливіших категорій експорту, а часто - основним джерелом валютних надходжень. Україна ж має все необхідне для розвитку туристичної індустрії: природні умови, історико-культурні та матеріальні ресурси.

В'їзний туризм є однією з форм міжнародного туризму. Відповідно до ст. 4 Закону № 324/95-ВР в'їзний туризм - це подорожі в межах України осіб, які постійно не проживають на її території.

У цій статті розглянемо деякі нюанси щодо організації діяльності у сфері в'їзного туризму та особливості його бухгалтерського обліку.

Нормативне врегулювання діяльності у сфері в'їзного туризму

Діяльність у сфері в'їзного туризму регулюється законами № 324/95-ВР, № 959-ХІІ, № 1775-III, наказом № 111/55 та іншими нормативно-правовими актами.

Слід зазначити, що порядок в'їзду іноземних туристів в Україну, їх виїзду з України та транзитного проїзду через Ті територію регламентовано Законом № 3929-ХІІ та постановою № 1074. Крім того, порядок оформлення іноземцям візових документів для в'їзду в Україну затверджено постановою № 227.

Для в'їзного туризму характерними є операції з валютою. Щоб здійснювати розрахунки в іноземній валюті, суб'єкти туристичної діяльності повинні мати валютний рахунок в уповноваженому банку. Порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах регламентовано Інструкцією № 492. Використання іноземної валюти як засобу платежу визнається валютною операцією, тому суб'єкти туристичної діяльності, що надають експорті послуги, повинні дотримуватись вимог Закону № 185/94-ВР Крім того, слід нагадати, що режим здійснення валютних операцій на території України, визначення загальних принципів валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права й обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства встановлено Декретом № 15-93.

Щодо бухгалтерського обліку, то порядок відображення в обліку господарських операцій суб'єктів туристичної діяльності незалежно від організаційно-правової форми та форми власності здійснюється на підставі Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій та Інструкції № 291 відповідно до вимог Закону № 996-ХІV та національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку. При цьому суб'єкти малого підприємництва можуть використовувати спрощену форму бухгалтерського обліку за допомогою спрощеного Плану рахунків бухгалтерського обліку та складати фінансову звітність відповідно до ПБО 25.

Організація в'їзного туризму

Деякі нюанси організації в'їзного туризму викладено у п. 9.3 наказу № 111/55. Групові та індивідуальні поїздки по Україні для іноземних туристів організовуються туроперато-ром на підставі договорів (контрактів) з іноземними партнерами, а також з вітчизняними партнерами, які забезпечуватимуть надання послуг з тимчасового розміщення, харчування, перевезення, організації відпочинку та оздоровлення, розваг, екскурсійного обслуговування тощо.

Відповідно до ст. 5 Закону № 324/95-ВР туроператори - це юридичні особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг, і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність.

Для надання якісного обслуговування іноземним туристам під час їх подорожі на транспортних засобах згідно з умовами договорів (контрактів) з партнерами та транспортними організаціями туроператор повинен забезпечити тимчасове розміщення, харчування туристів під час подорожі відповідно до умов надання послуг.

Іноземні туристи в'їжджають в Україну, виїжджають з України через пункти пропуску на державному кордоні України з національним паспортом у разі наявності відповідної візи, якщо інший порядок в'їзду та виїзду не встановлено чинним законодавством України.

У разі втрати на території України іноземним туристом національного паспорта туроператор, що організовує його приймання, повинен надати практичну допомогу для одержання туристом необхідних документів.

При прийманні іноземних туристів туроператор повинен сприяти укладанню іноземцями договорів страхування (страхових полісів) з надання медичної допомоги із страховиками - резидентами України. Крім того, п. 31 ст. 7 Закону № 85/96-ВР визначено, що страхування відповідальності суб'єктів туристичної діяльності за шкоду, заподіяну життю чи здоров'ю туриста або його майну, є обов'язковим. Слід зазначити, що ця вимога не поширюється на іноземних туристів, що прибули з країн, з якими Україна має угоди про безоплатне надання екстреної медичної допомоги.

У разі видворення туриста за межі України туроператор, який його приймав, влаштував незаконний в'їзд, проживання, працевлаштування, сприяв ухиленню від виїзду після закінчення терміну перебування, відшкодовує витрати, завдані державі видворенням іноземного туриста, в порядку, встановленому законом.

Туроператор має виключне право на надання послуг з оформлення документів для виїзду за межі України.

Документальне оформлення операцій з в'їзного туризму

Передумовою здійснення операцій з в'їзного туризму є наявність документів, визначених у пп. 4.5.6 п. 4.5 Порядку № 121/83, якими є:

договір (контракт) з іноземним партнером про співробітництво щодо прийому та обслуговування іноземних туристів в Україні;

договір (контракт) з вітчизняним партнером про співробітництво щодо обслуговування іноземних туристів в Україні, що забезпечуватиме надання послуг з розміщення, харчування, перевезення, організації відпочинку та оздоровлення, розваг, екскурсійного обслуговування тощо;

лист-замовлення іноземного партнера на обслуговування іноземних туристів в Україні;

підтвердження суб'єктів туристичної діяльності іноземному партнеру про готовність до приймання іноземних туристів;

звернення суб'єктів туристичної діяльності в державні заклади та узгодженість щодо реєстрації й перебування туристів в Україні;

документи, що стверджують здійснення трансферу, бронювання місць у готелі для туристів та їх проживання;

маршрути та програми туристичних подорожей іноземних туристів в Україні, проведення екскурсій тощо;

копії страхових полісів, що видані іноземним туристам страховою компанією - резидентом України;

документ, що підтверджує гарантії сторони, що приймає, щодо депортації іноземних туристів у разі порушення ними умов туру чи законодавства України.

Крім того, суб'єкти туристичної діяльності повинні вести журнал обліку іноземних туристів, де зазначають:

прізвище та ім'я іноземця;

громадянство;

країну, з якої прибув турист до України;

серію, номер і дату видачі національного паспорта іноземного туриста;

дату в'їзду в Україну;

дату та пункт виїзду з України;

підприємство розміщення туриста;

маршрут туру.

Основним документом, що підтверджує факт виконання туристичних послуг, є ваучер. Відповідно до п. 1.1 Інструкції № 50 ваучер - форма письмового договору на туристичне або екскурсійне обслуговування, що може використовуватися згідно із Законом № 324/95-ВР Бланки ваучера є бланками суворого обліку, тому облік та зберігання бланків ваучера здійснюються відповідно до правил і процедур, передбачених чинним законодавством як до бланків документів суворого обліку.

Особливості бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті

Якщо суб'єкт туристичної діяльності займається в'їзним туризмом, тобто приймає іноземних туристів в Україні, то, як правило, одержує за такі послуги виручку в іноземній валюті. Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про операції в іноземній валюті визначає ПБО 21. Відповідно до п. 5 ПБО 21 операції в іноземній валюті під час первісного визнання відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на дату здійснення операції (дата визнання активів, зобов'язань, власного капіталу, доходів і витрат). Валютний курс - це встановлений Нацбанком України курс грошової одиниці України до грошової одиниці іншої країни (п. 4 ПБО 21).

Відповідно до ПБО 21 усі статті балансу поділяються на монетарні і немонетарні. Монетарні статті - статті балансу про кошти, а також про такі активи й зобов'язання, які буде отримано або сплачено у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів. Статті інші, ніж монетарні статті балансу, вважаються немонетарними. Під немонетарними активами потрібно розуміти суму отриманого авансу або перерахованої попередньої оплати в іноземній валюті.

Згідно з п. 6 ПБО 21 сума авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті, одержана від інших осіб у рахунок платежів для виконання робіт і послуг, при включенні до складу доходу звітного періоду перераховується у валюту звітності із застосуванням валютного курсу на дату одержання авансу. У разі одержання від покупця авансових платежів в іноземній валюті частинами та відвантаження частинами покупцеві немонетарних активів (робіт, послуг) дохід від реалізації активів (робіт, послуг) визнається за сумою авансових платежів із застосуванням валютних курсів виходячи з послідовності одержання авансових платежів. Якщо ж оплата послуг провадиться після їхнього надання, у бухгалтерському обліку на дату визнання доходів від надання послуг відображається дебіторська заборгованість, яка вважається монетарною. Перерахування дебіторської заборгованості провадиться на дату здійснення операції в іноземній валюті (на дату погашення заборгованості), а також на дату балансу. Як правило, при цьому утворюється курсова різниця. Згідно з п. 8 ПБО 21 визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату здійснення розрахунків та на дату балансу. Курсова різниця від перерахунку коштів в іноземній валюті та інших монетарних статей про операційну діяльність відображаєься у складі інших операційних доходів або витрат, залежно від того, чи є вона позитивною або негативною.

Приклад. Туристична фірма “Схід” (резидент України) за посередництвом нерезидента організувала для іноземних туристів тур по Україні. Загальна вартість туру становить 5000 дол. США. Витрати туроператора у зв'язну з формуванням туру становлять:

на проживання та харчування - 13 000 грн., крім того, ПДВ - 2600 грн.;

на екскурсійне обслуговування, послуги перекладача - 10 000 грн., крім того, ПДВ - 2000 грн.;

на транспортне 'обслуговування - 5000 грн., крім того, ПДВ - 1000 грн.;

на страхування - 500 грн.

Припустимо, що офіційний курс долара США, установлений Нацбанком України, на дату здійснення операції становив 7,50 грн.

У бухгалтерському обліку туристичної фірми ці операції відображаються такими записами (див. табл.):

Перелік використаних нормативних документів:

Закон України № 85/96ВР від 07.03.96 р. “Про страхування” (зі змінами та доповненнями)

Закон України № 185/94-ВР від 23.09.94 р. “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” (зі змінами та доповненнями)

Закон України № 324/95ВР від 15.09.95 р. “Про туризм” (зі змінами та доповненнями)

Закон України № 959-XII від 16.04.91 р. “Про зовнішньоекономічну діяльність” (зі змінами та доповненнями)

Закон України № 996-ХІV від 16.07.99 р. “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” (зі змінами та доповненнями)

Закон України № 1775-III від 01.06.2000 р. “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” (зі змінами та доповненнями)

Закон України № 3929-XII від 04.02.94 р. “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” (зі змінами та доповненнями)

Постанова Кабінету Міністрів України № 227 від 20.02.99 р. “Про запровадження нового порядку оформлення візових документів для в'їзду в Україну” (зі змінами та доповненнями)

Постанова Правління Нацбанку України № 492 від 12.11.2003 р. “Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах” (зареєстровано в Мін'юсті України 17.12.2003 р. за № 1172/8493, зі змінами та доповненнями, за текстом - Інструкція № 492)

Постанова Кабінету Міністрів України № 1074 від 29.12.95 р. “Про Правила в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію” (зі змінами та доповненнями)

Декрет кабінету міністрів України № 15-93 від 19.02.93 р. “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” (зі змінами та доповненнями)

Наказ Мінфіну України № 39 від 25.02.2000 р. “Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 “Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва”” (зареєстровано в Мін'юсті України 15.03.2000 р. за № 161/4382, зі змінами та доповненнями, за текстом - ПБО 25)

Наказ Держтурадміністрації України № 50 від 06.06.2005 р. “Про затвердження порядку оформлення ваучера на надання туристичних послуг та його використання” (зареєстровано в Мін'юсті України 18.07.2005 р. за № 765/11045, зі змінами та доповненнями, за текстом - Інструкція № 50)

Наказ Держпідприємництва України, Мінкультури і туризму України № 111/55 від 11.09.2007 р. “Про затвердження Ліцензійних умов провадження туроператорської та турагентськоі діяльності” (зареєстровано в Мін'юсті України 28.09.2007 р. за № 1123/14390)

Наказ Держпідприємництва України, Держтурадміністрації України № 121/83 від 14.11.2002 р. “Про затвердження Порядку контролю за додержанням ліцензійних умов провадження господарської діяльності з організації іноземного, внутрішнього, зарубіжного туризму, екскурсійної діяльності” (зареєстровано в Мін'юсті України 04.12.2002 р. за № 942/7230, за текстом - Порядок № 121/83)

Наказ Мінфіну України № 186 від 19.04.2001 р. “Про затвердження спрощеного Плану рахунків бухгалтерського обліку” (зареєстровано в Мін'юсті України 05.05.2001 р. за № 389/5580, зі змінами та доповненнями, за текстом - спрощений План рахунків)

Наказ Мінфіну України № 193 від 10.08.2000 р. “Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 “Вплив змін валютних курсів”” (зареєстровано в Мін'юсті України 17.08.2000 р. за № 515/4736, зі змінами та доповненнями, за текстом - ПБО 21)

Наказ Мінфіну України № 291 від 30.11.99 р. “Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції про його застосування” (зареєстровано в Мін'юсті України 2112.99 р. за № 892/4185, зі змінами та доповненнями, за текстом - План рахунків)

Наказ Мінфіну України № 291 від 30.11 99 р. “Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій” (зареєстровано в Мін'юсті України 2112.99 р. за № 893/4186, зі змінами та доповненнями, за текстом - Інструкція № 291)

Оксана СКІЧКО,
оглядач “Вісника”

“Вісник податкової служби України” № 20 травень 2009 р.
передплатні індекси:
22599 (укр.) 22600 (рос.)

Документи що посилаються на цей