ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
08.07.2008

N 10/555пн

Про спростування недостовірної інформації

(ухвалою Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 04.09.2008
відмовлено у порушенні провадження з перегляду)

Вищий господарський суд України у складі:

 суддя                 Селіваненко В.П. - головуючий,

 судді                 Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.

 розглянув             товариства з обмеженою
касаційну скаргу відповідальністю "ТПК-Плюс 3",
м. Луганськ (далі - ТОВ "ТПК-Плюс 3")

 на рішення            господарського суду Луганської області
від 03.03.2008

 та постанову          Луганського апеляційного господарського
суду від 22.04.2008

 зі справи             N 10/555пн

 за позовом            Антрацитівської міської ради
Луганської області, м. Антрацит
Луганської області (далі - Антрацитівська
міська рада)

 до                    ТОВ "ТПК-Плюс 3",

 третя особа,
яка не заявляє
самостійних вимог
на предмет спору,
на стороні

 відповідача         - Ткаченко Сергій Сергійович, м. Антрацит
Луганської області (далі - Ткаченко С.С.),

 про                   спростування недостовірної інформації.

Судове засідання проведено за участю представників:

 Антрацитівської     - не з'яв.,
міської ради

 ТОВ "ТПК-Плюс 3"    - Касич С.П., Кушніренко І.О.,

 Ткаченка С.С.       - не з'яв.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Антрацитівська міська рада звернулася до господарського суду Луганської області з позовом про зобов'язання ТОВ "ТПК-Плюс 3" спростувати недостовірну інформацію.

Рішенням господарського суду Луганської області від 03.03.2008 (колегія суддів у складі: суддя Мінська Т.М. - головуючий, судді Палей О.С., Седляр О.О.), залишеним без змін постановою Луганського апеляційного господарського суду від 22.04.2008 (колегія суддів у складі: суддя Бойченко К.І. - головуючий, судді Баннова Т.М., Парамонова Т.Ф.), позов задоволено частково: відповідача зобов'язано спростувати недостовірну інформацію, розмістивши в найближчому номері газети "Городок@lg.ua." спростування, текст якого наведено в резолютивній частині рішення; судові витрати зі справи віднесено на відповідача. Судові рішення мотивовано недостовірністю інформації, поширеної в зазначеному друкованому засобі масової інформації.

ТОВ "ТПК-Плюс 3" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати, а справу передати на новий розгляд до місцевого господарського суду, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема, припису пункту 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (далі - ГПК України).

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Сторони відповідно до статті 111-4 ГПК України ( 1798-12 ) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників скаржника, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність припинення провадження у справі з огляду на таке.

Судовими інстанціями у справі встановлено, що:

- 13.06.2006 Луганським обласним управлінням юстиції видано свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації серія ЛГ N 893-14/Р - газети "Городок@lg.ua"; засновником цієї газети є ТОВ "ТПК-Плюс 3", яке виконує функції редакції;

- у випуску газети "Городок@lg.ua" від 28.06.2007 N 24(51) надруковано статтю, що має назву "Важней всего погода в доме..."; у даній статті, зокрема, зазначено, що: "...Сегодня в суд подали исковые заявления не менее 200 граждан Антрацита..."; стаття підписана В.Ткаченко;

- у випуску вказаної газети від 16.08.2007 N 31(58) розміщено статтю під назвою "Лед тронулся!", яка містить таку інформацію: "...Антрацитовский горрайсуд принял более 200 решений в пользу жителей города, подавших заявления на неправомерные действия городской власти..."; автора статті не зазначено;

- вказану інформацію позивач вважає недостовірною;

- автором названих статей є Ткаченко С.С., залучений до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача;

- згідно з листом Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 31.08.2007 N 4530 протягом періоду з 01.01.2007 по 01.09.2007 до цього суду надійшло 2 заяви про визнання неправомірними дій (бездіяльності) Антрацитівської міської ради;

- ТОВ "ТПК-Плюс 3" подало суду авторські тексти зазначених статей, які відрізняються від оприлюднених текстів, у тому числі в авторських текстах йдеться саме про 2, але не про 200 заяв громадян до суду та відповідно - рішень суду;

- у газеті "Городок@lg.ua" від 27.12.2007 N 46 (73) надруковано інформацію про описку в згаданих статтях "Важней всего погода в доме..." та "Лед тронулся!" щодо зазначеної кількості заяв громадян на неправомірні дії (бездіяльність) Антрацитівської міської ради та рішень цього суду;

- позивач просить спростувати зазначену недостовірну інформацію, опублікувавши в найближчому номері газеті "Городок@lg.ua" спростування за наданим позивачем текстом.

Відповідно до пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.09.1990 N 7 "Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій" якщо пред'явлено позов про спростування відомостей, опублікованих у пресі, як відповідачі притягуються автор та відповідний орган масової інформації.

Відповідно до частини першої статті 21 ГПК України ( 1798-12 ) сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу ( 1798-12 ).

У статті 1 названого Кодексу ( 1798-12 ) зазначені: підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні); громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності; крім того, у випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Частиною першою статті 12 ГПК України ( 1798-12 ) до підвідомчості господарських судів віднесено такі справи:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:

спорів про приватизацію державного житлового фонду;

спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;

спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;

спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;

інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство;

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;

4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

З урахуванням відповідних законодавчих приписів та з огляду на необхідність залучення до участі у справі як відповідача автора спірних статей Ткаченка С.С. спір у даній справі не підлягає вирішенню в господарських судах України. Така справа може бути розглянута загальним судом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 80 ГПК України ( 1798-12 ) господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Згідно з пунктом 4 статті 111-9 названого Кодексу ( 1798-12 ) касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги (подання) має право скасувати рішення першої інстанції, постанову апеляційної інстанції повністю або частково і припинити провадження у справі чи залишити позов без розгляду повністю або частково.

Керуючись пунктом 1 частини першої статті 80, статтями 111-5, 111-9, 111-10 ГПК України ( 1798-12 ), Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Луганської області від 03.03.2008 та постанову Луганського апеляційного господарського суду від 22.04.2008 зі справи N 10/555пн скасувати.

2. Провадження у справі N 10/555пн припинити.

Суддя В.Селіваненко

Суддя І.Бенедисюк

Суддя Б.Львов


Документи що посилаються на цей