ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
ЛИСТ
24.06.2009 N 13237/7/15-0517
Державній податковій
адміністрації у м. Києві
Про окремі питання оподаткування
Державна податкова адміністрація України розглянула лист Державної податкової адміністрації в м. Києві від 26.05.2009 N 1276/8/15-505 щодо звернення Асоціації <...> стосовно порядку віднесення банками на валові витрати сум, пов'язаних із формуванням резерву під цінні папери, і повідомляє наступне.
Відповідно до пп. 12.2.1 п. 12.2 ст. 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (далі - Закон) будь-який банк, а також будь-яка небанківська фінансова установа, створена згідно з нормами відповідних законів, крім страхових компаній та недержавних пенсійних фондів (далі - фінансові установи), зобов'язані створювати страховий резерв для відшкодування можливих втрат по основному боргу (без процентів та комісій) за всіма видами кредитів (у тому числі консолідованим іпотечним боргом), а також гарантій, порук, придбаних цінних паперів (у тому числі іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю), інших активних банківських операцій, які відносяться до їх господарської діяльності згідно із законодавством.
Згідно з п. 12.2.2 вищевказаної статті Закону ( 334/94-ВР ) створення страхового резерву здійснюється фінансовою установою самостійно у розмірі, достатньому для повного покриття ризиків неповернення основного боргу за кредитами, гарантіями, поруками, придбаними цінними паперами, іншими видами заборгованості, визнаними нестандартними за методикою, яка встановлюється для банків Національним банком України, а для небанківських фінансових установ - спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг, а також за кредитами, гарантіями, поруками, придбаними цінними паперами, іншими видами заборгованості, визнаними безнадійними згідно з нормами цього Закону ( 334/94-ВР ).
Отже, з огляду на викладені норми Закону ( 334/94-ВР ), необхідною умовою для створення страхового резерву банками за всіма видами кредитів, гарантій, порук, придбання цінних паперів, інших активних банківських операцій за рахунок валових витрат, є наявність боргових відносин між банком та його контрагентами.
При цьому заборгованість за придбаними цінними паперами має бути нестандартною за методикою, визначеною Національним банком України. Такою методикою для цінних паперів є Положення про порядок формування резерву під операції банків України з цінними паперами, затверджене постановою Правління НБУ від 02.02.2007 N 31, згідно з п. 1.3 якого за результатами аналізу фінансового стану емітентів, поточної вартості цінних паперів, грошових потоків і доходів за цінними паперами, а також усієї наявної в розпорядженні банку інформації про обіг відповідних цінних паперів на фондовому ринку банк визначає нестандартні цінні папери, під які мають створюватися резерви.
Водночас, з метою оподаткування у разі відсутності заборгованості за придбаними цінними паперами (наприклад, за акціями підприємств) відповідно, відсутні і підстави для віднесення до валових витрат коштів, направлених на формування у фінансовому обліку банку резервів під знецінення таких цінних паперів.
Отже, положення останнього абзацу пункту 2 Узагальнюючого податкового роз'яснення щодо застосування пункту 12.2 статті 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" щодо формування банківськими установами страхового резерву, що створюється за рахунок збільшення валових витрат, яке затверджене наказом Державної податкової адміністрації від 15.07.2002 N 334, відповідає вимогам законодавства.
Заступник Голови С.Чекашкін