КОНСУЛЬТУЄ ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Зовнішньоекономічна діяльність
Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності несуть відповідальність у видах і формах, передбачених статтями 33 та 37 Закону № 959-ХІІ, іншими законами України та/або зовнішньоекономічними договорами (контрактами).
У сфері зовнішньоекономічної діяльності можуть застосовуватися такі види відповідальності:
майнова відповідальність, що застосовується у формі матеріального відшкодування прямих, побічних збитків, упущеної вигоди, матеріального відшкодування моральної шкоди, а також майнових санкцій. Якщо порушення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності або іноземними суб'єктами господарської діяльності призвели до виникнення збитків, втрати вигоди та/або моральної шкоди в інших таких суб'єктів або держави, суб'єкти, що порушили закон, несуть матеріальну відповідальність у повному обсязі;
кримінальна відповідальність, яка запроваджується лише у випадках, передбачених кримінальним законодавством України.
Також за порушення Закону № 959-ХІІ або пов'язаних з ним законів України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності може бути застосовано такі спеціальні санкції:
накладення штрафів у випадках несвоєчасного виконання або невиконання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності своїх обов'язків згідно з цим Законом або пов'язаних з ним законів України. Розмір таких штрафів визначається відповідними положеннями законів України та/або рішеннями судових органів України;
застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб'єктами цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій;
тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності у випадках порушення цього Закону або пов'язаних з ним законів України, проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.
Зазначені санкції застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за поданням органів державної податкової та контрольно-ревізійної служб, митних, правоохоронних органів, органів Антимо-нопольного комітету України, спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг та Нацбанку України, або за рішенням суду. При цьому такі санкції можуть бути застосовані до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності протягом трьох років з дня виявлення порушення законодавства.
Зокрема, податкові органи мають право надавати пропозиції стосовно застосування спеціальних санкцій до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за порушення вимог ст. 5 Закону № 185/94-ВР щодо перерахування курсової різниці, яка виникає у зв'язку з невикористанням у встановлені терміни придбаної на міжбанківському валютному ринку України іноземної валюти, про що йдеться у відповіді на запитання “Позитивна курсова різниця, що виникає у зв'язку з невикористанням у встановлені терміни придбаної іноземної валюти, перераховується на код бюджетної класифікації 21081000”.
ПИТАННЯ 1. Українське підприємство експортувало продукцію.Валютна виручка повинна надійти у 180-денний термін. Яка дата вважається датою надходження валютної виручки ?
ПИТАННЯ 2. Яка відповідальність застосовується податковими органами до суб'єктів ЗЕД за порушення вимог Закону № 351-ХІV ?
ПИТАННЯ 3. На які рахунки суб'єктам ЗЕД слід перераховувати курсову різницю, що виникає у зв'язку з невикористанням у встановлені терміни придбаної на міжбанківському валютному ринку України іноземної валюти ?
ВІДПОВІДЬ 1.Відповідно до ст. 1 Закону № 185/94-ВР виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені у контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.
Крім того, п. 2.3 Інструкції № 136 передбачено, що банк знімає експортну операцію резидента з контролю після зарахування виручки за цією операцією на поточний рахунок останнього.
При цьому порядок відкриття банками рахунків клієнтів та використання коштів за ними визначаються Інструкцією № 492.
Зокрема, згідно з п. 5.2 цієї Інструкції поточний рахунок в іноземній валюті відкривається суб'єкту господарювання для зберігання коштів і проведення розрахунків у межах законодавства України в безготівковій та готівковій іноземній валюті, для здійснення поточних операцій, визначених законодавством України, для 'здійснення інвестицій за кордон, розрахунків за купівлю-продаж облігацій зовнішньої державної позики України, для зарахування, використання і погашення кредитів (позик, фінансової допомоги) в іноземній валюті, для надходження іноземних інвестицій в Україну відповідно до законодавства України, а також для проведення операцій, передбачених генеральною ліцензією Нацбанку України на здійснення валютних операцій.
При цьому в п. 5.3 Інструкції № 492 наведено вичерпний перелік коштів, які повинні зараховуватися в обов'язковому порядку через розподільні рахунки, та перелік коштів, які можуть безпосередньо зараховуватися на поточні рахунки юридичних осіб - резидентів.
Зокрема, цією Інструкцією передбачено, що кошти, перераховані із-за кордону нерезидентами за зовнішньоекономічними контрактами (договорами, угодами), повинні бути зараховані на поточний рахунок в іноземній валюті, відкритий суб'єкту господарювання через розподільні рахунки банку.
Таким чином, суб'єкт господарювання є власником лише поточного рахунку в іноземній валюті, відкритого в уповноваженому банку.
Враховуючи викладене, датою надходження виручки в іноземній валюті від здійснення експортної операції є дата надходження іноземної валюти на його поточний рахунок, відкритий в уповноваженому банку.
ВІДПОВІДЬ 2. Закон № 351-ХІV встановлює режим здійснення товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності, відповідальність за порушення його норм та визначає повноваження і функції державних органів під час здійснення контролю за проведенням таких операцій.
Зокрема, згідно з п. 3.1 ст. 3 цього Закону порушення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України передбачених частинами першою - третьою ст. 2 Закону строків ввезення товарів (виконання робіт, надання послуг), що імпортуються за бартерним договором, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3% вартості неодержаних товарів (робіт, послуг), що імпортуються за бартерним договором.
Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати розміру заборгованості.
Згідно з п. 3.4 ст. 3 Закону № 351-ХІV суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності України, які здійснили експорт або імпорт робіт, послуг за бартерним договором, зобов'язані протягом п'яти робочих днів з дня підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт чи надання послуг, повідомити органи Держмитслужби України (якщо імпортуються або експортуються за даним договором товари) або органи ДПС України (якщо імпортуються або експортуються за даним договором роботи чи послуги) про факт здійснення експорту товарів (робіт, послуг). Неподання або несвоєчасне подання такої інформації тягне за собою нарахування пені у розмірі 1% вартості експортованих товарів (робіт, послуг) за кожний день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати вартості експортованих товарів (робіт, послуг).
При цьому стягнення податковими органами пені, нарахованої в іноземній валюті, необхідно здійснювати у грошовій одиниці України за валютним курсом Нацбанку України на день виникнення заборгованості.
ВІДПОВІДЬ 3. Відповідно до ст. 3 Закону № 185/94-ВР Нацбанк України має право встановлювати строк, протягом якого куплена резидентом на міжбанківському валютному ринку України іноземна валюта для забезпечення виконання зобов'язань перед нерезидентом повинна використовуватися за призначенням, і порядок її продажу в разі недотримання резидентом цього строку.
Згідно зі ст. 5 цього Закону в разі порушення резидентами строків, установлених Нацбанком України відповідно до ст. 3 Закону, придбана валюта продається уповноваженими банками протягом п'яти робочих днів на міжбанківському валютному ринку України. При цьому позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щокварталу надходить до Державного бюджету України, а негативна курсова різниця відноситься на результати господарської діяльності резидента.
Пунктом 6 розділу третього Положення № 281 передбачено, що суб'єкт ринку (уповноважені банки, уповноважені фінансові установи) зобов'язаний продати протягом п'яти робочих днів куплену (або обміняну згідно з п. 19 розділу першого цього Положення) іноземну валюту у разі порушення клієнтами-резидентами строків, передбачених в абзаці першому п. 3 цього розділу. Позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щокварталу перераховується до Державного бюджету України, а негативна курсова різниця відноситься на результати господарської діяльності резидента.
Також згідно з п. 7 розділу третього Положення № 281 суб'єкт ринку зобов'язаний продати без доручення клієнта-резидента протягом п'яти робочих днів, починаючи з дня зарахування на розподільний рахунок, повернуті на адресу резидента у зв'язку з тим, що взаємні зобов'язання частково або повністю не виконані, кошти в іноземній валюті, які були куплені та перераховані на користь нерезидента. Позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щокварталу перераховується до Державного бюджету України, а негативна курсова різниця відноситься на результати господарської діяльності резидента.
Виходячи з викладеного, позитивна курсова різниця, що може виникнути, повинна перераховуватися резидентами України на код бюджетної класифікації 21081000 “Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства”.
У разі якщо суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності не дотримуватимуться вимог, передбачених ст. 5 Закону № 185/94-ВР податкові органи надаватимуть пропозиції щодо застосування до них санкцій, передбачених ст. 37 Закону № 959-ХІІ.
Перелік використаних нормативних документів:
Закон України № 185/94-ВР від 23.09.94 р. “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” (зі змінами та доповненнями)
Закон України № 351-ХІV від 23.12.98 р. “Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності” (зі змінами та доповненнями)
Закон України № 959-ХІІ від 16.04.91 р. “Про зовнішньоекономічну діяльність” (зі змінами та доповненнями)
Постанова правління національного банку України № 136 від 24.03.99 р. “Про затвердження Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями” (зареєстровано в Мін'юсті України 28.05.99 р. за № 338/3631, зі змінами та доповненнями, за текстом - Інструкція № 136)
Постанова правління національного банку України № 281 від 10.08.2005 р. “Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою” (зареєстровано в Мін'юсті України 29.08.2005 р. за № 950/11230 (назва у редакції постанови Правління Нацбанку України від 21.08.2006 р. № 333), за текстом - Положення № 281)
Постанова правління національного банку України № 492 від 12.11.2003 р. “Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах” (зареєстровано в Мін'юсті України 17.12.2003 р. за № 1172/8493, зі змінами та доповненнями, за текстом - Інструкція № 492)
Ганна ЧЕРНИШОВА,
оглядач “Вісника”,
за сприяння
Тетяни ЛАПЕНКО,
начальника відділу
контролю у сфері ЗЕД
Департаменту контролю
за фінансовими
установами та
операціями у сфері ЗЕД
“Вісник податкової служби України” № 25 липень 2009 р.
передплатні індекси:
22599 (укр.) 22600 (рос.)